Уляна Кот - Ой летіли журавлі

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 5 кві 2015
  • Ой летіли журавлі,
    Сіли-впали на ріллі.
    Один друго питає,
    Котра рілля луччая.
    Котра рілля луччая,
    Чи ранняя, чи пізня.
    Ой ранняя луччая,
    А пізняя не така.
    Говорило два вдовці,
    Та й сидячи в корчомці.
    Один в друго питає,
    Котра жінка луччая.
    Котра жінка луччая,
    Чи першая, чи друга.
    Ой першая луччая,
    А другая й не така.
    Я з першою дітки мав,
    А з другою розігнав.
    Пішли дітки по лісі,
    Як пташечки по стрісі.
    Щось по лісі гукає,
    Батько діток шукає.
    Ходіть, дітки, до дому,
    Горе жити самому.
    Живи, тато, живи сам,
    Ти ж хорошу жінку взяв.
    Хорошую, молоду,
    Нам не матінку рідну.
    Запис 1981 року.
    Уляна Кот - народна співачка з Волинського Полісся, з с. Крупове Дубровицького р-ну Волинської області. Свій багатий фольклорний репертуар, який налічує понад півтисячі пісень, вона успадкувала від матері Оксани Федорівни разом з ще одним мистецтвом - народним ткацтвом, яке подвоїло славу співачки і принесло їй звання заслуженого майстра народної творчості. Як каже сама Уляна Петрівна "Люблю співати за работою на кроснах. Тягну ниточку, а вона неначе утримує ниточку пісні в моїй голові".
    Прекрасна пам’ять дозволила співачці зберегти у своїй скарбівні високовартісні і повні сюжети народних балад, сімейно-побутових і обрядових пісень, а вроджене музичне обдарування і хороший смак - інтерпретувати їх з великим почуттям і розумінням, ніби вслуховуючись у зміст кожної фрази. Будучи талановитим носієм фольклору, передаючи досвід молодшому поколінню, сталий учасник сільського фольклорного ансамблю "Берегиня", вона збагачує фольклор своїми власними творами на сучасну тематику.
    Багатоманітну гаму співацької майстерності У. Кот і особливо індивідуальні характеристики її виконавського стилю слухач може відчути завдяки живому звучанню її голосу. Це й тембр, трохи сиплуватий, неповторні фонічні його характеристики, специфіка смислової акцентуації слів і навіть своєрідні смислові й емоціональні паузи-придихання, - словом, усе те, що відкладає чисто особистий відпечаток на звучання музичних творів і що не завжди є підвладним музичному записові.
    Уляна Кот - талановитий носій пісенного фольклору, яких на Україні немало. Та щасливе поєднання в її особі людини, яка прекрасно знає фольклор, а також натхненно і вдумливо його інтерпретує, дозволило нам зупинити свій вибір на цій виконавиці і запропонувати бодай невеличку частину її пісенного репертуару вимогливому сучасному слухачеві.
    С. Грица
    З альбому "Співає Уляна Кот. Українські народні пісні" (1985)

КОМЕНТАРІ •