Хіба? Я хоч і граю з клавомиші здебільшого, з геймпаду теж трішки награв, і в мене потрібно було спочатку затиснути лівий бампер (блок), і потім натиснути лівий тріґґер (репост). То я справді не викупив і можна одразу репост зробити?😅
@@teoriaihor ні, лівий тригер - парирування, якщо вдало - тоді правий бампер (легка атака) - репост. Блок перед парируванням тримати не тре :) хоча я бачив люди так грали.
@@gomori404 Коротше Я тільки-но запустив Соулзи й виявив що це моя проблема була) У мене в Дарк Соулз Ремастеред по дефолту парирування було забінжене на шифт+ПКМ і я його не змінював А можливість змінити була, і можна поставити на будь-яку одну кнопку Я, мабуть, продовжуватиму парирувати на шифт+ПКМ, бо мені так зручно, але дякую вам обом що звернули на це увагу, я закріплю головний коментар)
Пан Ігор Теорія довів і обґрунтував, що сприйняття ігор через призму структуралістських поглядів - хибне, бо ігри, як вид мистецтва, вже давно (80-90рр) існують на постструктуральному етапі свого розвитку. Дуже потужна і глибока робота, насправді, дякую за такий контент.
Мені свого часу вистачило півгодини в Демон Соулс, щоб я зрозумів, що це не моє. Але зі сторони, коли дивлюсь огляди Соулсів, то мене не покидає думка, що Міядзакі вже 15 років робить одну й ту ж саму гру, а всі такі: "Вєлікій". (Так я готовий, що мені зараз розкажуть, що вони всі різні)
Насправді, це досить точний опис Соулзборнів) Але це нормально: в дуже багатьох серіях виходять ігри за однією й тою самою формулою, бо вона була вдалою. Я спокійно до цього ставлюся, але й, звичайно ж, віддаю перевагу експериментаторству, навіть якщо не дуже вдалому)
Ех, автор, а ти хорош:) Дуже круто надушнив (в гарному сенсі) От як тільки ти озвучив ідею що соулс це постмодерн, то і я такий собі сказав "блін, це ж очевидно", але сам я про це звісно раніше не думав😀
Колись давно, коли ігор ще не було, вийшов інноваційний Маріо і всім сподобався. Потім ігор знову не було, аж поки вийшов Дарк Соулс! Кінець відеоігрової історії.
Тааакс, книга по філософії, книга по мистецтву і його значення, мемуари древніх свитків, Міазакі сидить разом з отруйним болотом, подивився оперу "Don Govanni" тому любов до мистецтва +200. Тим часом чай, перекус вже готові та ще 10000 попкорна на підході.
Дякую за цікаве відео! Раніше з ігровою індустрією знайомилась через канал itpedia та відверто фанатілата не піддавала жодній критиці. Твій канал же показує всю різноманітність цього цікавого медіа! Подивитись це відео було наче поспілкуватись з одногоупником, який прочитав достобіса літератури та розмовляє, наче культуролог. Дякую, що показав, яким чином дивитись на ігри саме як на мистецтво. Це саме те, чому це медіа мене і цікавить (окрім того, що буває часто дуже весело) Впевнена, що колись пізніше точно передивлюсь) Дякую за титанічну працю
Подивившись половину відео я хотів сказати: "Дуже душно, відкрий кватирку", - але додивившись до кінця мені сподобалось, дійсно інколи такого аналізу не вистачає. Дякую
Ти моя повна протилежність)) я обожнюю рис, переграв у все що можна і зупинився на варкрафті із старкрафтом задрачуватись. А платформери для мене темний ліс, обожнюю твій канал, бо ти сильно (розширюєш😅) мій кругозір в іграх. Почав грати в каслу, поки незрозумілі відчуття, але суто естетично поки виносить мізки. Дяка за контент, бро
Вдячний твоїй освіті за те, що дає змогу глянути на відеоігри під таким кутом! Вельми цікава аналогія з літературою ❤ P.S. а за вставку "металісти, суки патлаті" побалакаємо на районі 😁
Було цікаво подивитися, тим паче, що я шанувальник серії Dark Souls, та треба буде ще раз передивитися відео, бо щось сьогодні мозок відмовляється аналізувати такий об'єм інформації 😅 Дякую за працю та творчість!
@@teoriaihorВ мене є теорія, що ти зробив це відео під замовлення Міядзакі, бо він по-перше скромняжка) По-друге він хотів підняти продажі інші серії FromSoftware
Я думаю, що це показник, що мені, як гравцю, який якраз грає частіше за все в кінематографічні інтерактиви і не упарується зі складністю гри (тому ніколи навіть не завантажував ніякі соулзи, і найближче, що до цього хтось назвав, був Джедай), було цікаво послухати це відео до кінця, хоч і не за один присіст:)
Вау. Ні це не просто вау - це вогонь! Неоцікував настільки гарний розбір серії dark souls. Це відео змусило мене трохи навіть переосмислити світ відеоігор. Тому велике дякую автору за відео ( ╹▽╹ ) Проте мене зацікавала одна фраза з відео. Цитата не точна, можливо я щось сплутав, але звучала вона приблизно так: "Треба розглядати ігри, не як звичайне мистецтва, а як інтерактивне мистецтво" - тобто умовно сюжет, графіку та музику розглядати разом з геймплейем. І мені цікаво, як бачить це автор. Бо з моєї точки зору геймплей це код, або "клей", який з'єднує в всі вищезгадані компоненти гри, які й несуть мистецьку цінність. Виникає наступне питання: як можна оцінити мистецьку цінність геймплею, разом з іншими компонентами? Буду вдячний почути вашу думку з цього приводу ( ╹▽╹ )
Ух, ну тут дуже комплексна тема, в двох словах не описати, й я планую окреме відео про це робити😅 Але я спробую відносно-коротко описати свої думки. Мені здається, що коли мова заходить про "мистецтво" та "мистецьку цінність", чимало людей забувають визначити слово "мистецтво". Воно автоматично асоціюється з чимось "високим", із глибокою творчістю митця, через яку він хотів передати деякі складні сенси та проаналізувати актуальні проблеми. Таке визначення мистецтва є вкрай невичерпним, часами суб'єктивним та, я б навіть сказав, архаїчним, бо воно не враховує ключові здобутки постмодернізму (зокрема усвідомлення того, що в мистецтво вкладає сенси споживач, а не творець). Відеоігри - це далеко не єдиний різновид інтерактивного мистецтва. Я не так давно був на виставці, яка присвячена тематиці часу, й одним із творів там був... Папір. Просто коричневатий газетний папір, від якого будь-який відвідувач міг відірвати шматочок. Чи є в цьому "творі" сюжет, візуал, аудіал? Ні. Ну, хіба що колір паперу - це візуал, а звуки його рвіння - це аудіал. Без контексту виставки складно було б навіть припустити що цей папір має в собі нести. І тим не менш, ми наділяємо його сенсом завдяки цьому контексту - ми сприймаємо дану експозицію як символ плину часу. Так само і з ігровим процесом відеогри. Він не має мати якийсь сенс сам по собі, щоби бути цінним як мистецтво - бо що взагалі є мистецькою цінністю? Рівно так само як і аналіз деякої проблеми, це може бути демонстрацією майстерності творця чи платформою для демонстрації майстерності гравця, гармонією елементів у відеогрі, можливостями які вона дає гравцю. Останній же, в свою чергу, може наділяти чи не наділяти геймплей сенсами - і в запланованому ролику я буду це наочно демонструвати на прикладі однієї відеогри, назву якої поки не розкриватиму) Я категорично не згоден зі сприйняттям ігрового процесу як "клею", який поєднує в грі сюжет, музику й графіку. Бо відеогра може існувати без сюжету, без музики й часом навіть без графіки - а от без ігрового процесу, без інтерактивного елементу, вона існувати не може, за самим визначенням відеогри. Відповідно, ігровий процес у відеогрі є центральним. І так само зводити геймплей до "коду" - це, на моє переконання, як зводити зміст літературного твору до "набору літер". Адже суть геймплею в наданні гравцю інструментарію для інтеракції всередині "коду", для творчості й дослідження того, на що цей "код" здатний.
@@teoriaihor Дякую за коментар. Теж трохи дратує коли геймплей розглядають як "обслуговуючий персонал" сюжету. Ото вже в пекмені та тетрісі були сюжети! А який філософський посил в змійці і пінг-понгу! Ого-го!!! Дуже чекатиму заплановане тобою окреме відео про геймплей.
Дуже хороше відео. Ти розкрив ту сторону соулсів, про яку я, да і багато інших людей, навіть не задумовувалися. Ну тіпа для мене це були просто прікольні ігрульки хаха бігаю з велетенським дрином вбиваю драконів джон берсерк натс. Не те щоб після цього відео вони перестали бути прікольними ігрульками, але ну твій постмодерновий аналіз реал відрив мені очі, заставляєт задумацця, скажімо так, видно шо людина шарить про що говорить. Прикро, шо ігри самі тобі не дуже сподобалися. Мені здається це через дарк суолс 1, який ну реально повільний і на половині дуже просідає. Спробуй пограти у більш новітніх представників жанру типу елден рінг, дарк соулс 3, або лорд оф зе фолен 2014 року, об'єктивно соулс лайк. Мені ще дуже сподобалася кліфгенгер кінцівка. Ми що, взнаємо темну предісторію і лор Пана Ігора Теорії на сайті ДТФ? Знову ж, дуже хороше відео, дайте йому готувати.
після перегляду цього відео ти змусив у моєму мозку зашевелити шестерні, мені подобається дивитися про очевидші речі, котрі здаються само-собою зрозумілими, але коли ти приливляєшся до них ближче то розумієш, наскільки нещодавно вони з'явилися. Бо типу я з другом нині робимо гру і ми постійно теревенимо про те, які є цікаві механіки в іграх і як їх можна було залучити у свою. І типу це вже на підсвідомому рівні і це прикольно
Дякую за годинне видиво! Мене такий маленький момент зацікавив, за іґаванії. З того, що чув я, то його використовували лише до каслваній від власне іґараші, ну або тих, які явно звідти брали основні ідеї (cotm той же). У такому плані це, як на мене дуже зручний і гарний термін, точно не такий, що вводить в оману, як соулзлайки
Мені вже писали з цього приводу, й щоби довго не дискутувати, я просто скину посилання, де куратор у стімі використовує його саме в тому значенні, що вказав я: store.steampowered.com/curator/30503887-The-Metroidvania-Review/list/51043/
Вітаю друже, ти в струмі творців такої науки як «історія геймдизайну». Розуміти що те що з тобою відбувалося в минулому входить в історію, як обʼєкт вивчення, це круто. Краще ніж розуміння, що твоє теперішнє, буде історією…
51:00 спілкувався з другом на цю тему. казав йому, що ігри це мистетцтво, яке не обов'язково повинно мати сюжет. а він був не згодний. але я не почув, чому я не прав. тільки:"так, так, звісно, звісно" з сарказмом. наче я якусь дурницю казав. трохи сумно, шо багато людей спримають ігри як мистецтво тільки тоді, коли воно саме косплеїть кіно. або дивляться як на жуйку
якось швидко ролик завершився, чи ролик взагалі це? не знаю, але був радий дізнатись те, що я хотів, СПРАВЖНЮ історію відеоігор без фансервісу, дякую, що відкрили очі на певні цікаві проєкти, про які й не знав) Це не те, що б хотів скзаати автору, так як всі думки неможливо описати якимось коментарем)
Обожнюю соулс-лайки, особливо супер міт боя. Постійно вмираєш, стаєш кращим, запам'ятовуєш таймінги босів, збираєш секретики... нуу, ще косо-криво можна прийняти рівні темного світу за нг+
Було пару слів про то шо ДС дали поштовх інді. Але як на мене поштовх був до них іграми типу World of goo, Braid, Binding of Isaac, Fez. Бо вони пішли у маси, а далі вже зацікавленність до ніши з'явилась. Але то таке. За саме відео, тут забавно що ви підіймали різні теми котрі зазвичай присутні в дс срачах, і десь вони співпадали з моїми, десь були протилежними. Що ну повністю нормально, у всіх свої погляди) Але от то що ті теми взагалі були тут підняті вже порадувало. В цілому дуже цікаво, розгляд соулсів не як окремого жанру, а гарного використання існуючих геймплейних напрацювань- дуже сподобалось. Дякую за пророблену працю
Після цієї приємної духоти під кінець навіть не знаю з чого почати. Мабуть з того що я ще більше став сумніватись у тому, що хочу починати щось робити ютуб, бо мені не хватає для того освіти та фаху щоб з якогось цікавого боку подивитись на відеоігри. Що до відео, дуже радий що хтось почав говорити про ДС щось більше ніж про механіки, та лор. Тому що вся його складність, це неочевидні механіки та нечесність що до гравця, як ви й кажете. Ну й таймінги, але то вже діло наживне. Принаймні такий висновок в мене сформувавсь після проходження першої частини. Благо в якийсь момент я зловив дзен, й зрозумів що гра дозволяє робити нечесні речі й що до неї, що значно спростило мій подальший шлях по ній. Доволі цікаво збіглося у часі що я останніми днями гоняв вже замучений мною Titan Quest й почав ловити себе на думці що поява й механіки деяких рядових супротивників мені дуже нагадують те що я бачив у Dark Souls. Маю великі сумніви що Міядзакі напряму надихався цим проектом, але інтертекст він такий. Ну й вкотре дякую за вашу працю, успіхів у подальшому розвитку каналу, бо навіть попри протиріччя у сприйнятті ігор завжди приємно подивитись новий ролик тут.)
Дякую за такий обширний коментар) Головним чином хочу заохотити все ж взятися за канал, якщо є таке бажання. Зовсім не обов'язково мати якийсь фах, щоби робити круті ролики - достатньо й просто висловлювати свої думки, розповідати про свій досвід. А особливо якщо це проєкти, про які українською відео ще мало - це дуже корисний контент зараз!
Було дуже приємно нарешті почути про МонХан в рамках розмови про ігри серії Souls. Також дуже приємно було почути ост із MHR(здається) 22:44 (так і хочется пограти з кимось у МонХан)
Спершу хотів подякувати за пророблену роботу, мені дійсно цікаво було слухати. Дуже насмішили деякі моменти, як ось на 8:49 ти говориш про дроп гри на фоні класичного міядзаківського отруєнного болота яке просто виїдає усі веселощі зі швидкістю того ж токсину(або звичайного отруєння в ДС2), а також про те що історію подають частково в записках бо тоді це було б ще пів біди, але ж історію подають в описі предметів яке відкривається через меню гри і не в усіх предметах вона є, а також хотів би доповнити саме своє "фє" до серії ДС, а саме ілюзорні стіни, такої параної що я щось пропустив у мене ще давно не було, я вид гравця який дуже рідко перепроходить ігри, але намагається їх закрити на всі можливі відсотки і те що я міг щось пропустити просто із-за того що я не вдарив стінку мене трошки виводить, а так вважаю Секіро найкращою роботою міядзакі бо там і сюжет більш менш нормальний і ритмічність боїв мені в ній більше по душі. Сподіваюсь цю стіну текста не буде складно читати, просто хотілось трошки виговоритись.
До речі про Секіро можна було б якось мені зробити окремий ролик і розповісти чому я не вважаю її частиною лінійки Соулзборнів. Але для цього її треба буде вже... Ну... Пройти до кінця😅
@@teoriaihor згодний з твердженням що Секіро не соулсоборн, бо як на мене в ньому більше від голлов найту ніж від соулсів, до речі ще хотів запитати чи ви чули про такий собі DS в ізометрії (хоч мені не подобається їх порівнювати, але що поробиш, вестерни так його прозвали) під назвою No rest for the wicked від творців орі, бо я дуже захайплений в ній.
@@teoriaihorну Секіро дійсно не соулслайк, в ньому нема тої варіативності що дають соулси, здебільшого єдине з чим можна дійсно прирівняти це те ще у тебе є естус і босфайти. До речі про порівнянням з ДС, хотів би спитати чи чули ви про No rest for the wicked від творців орі, дуже його чекаю просто.
@SHAwermaXUA складно сказати який був перший, бо мова не про якийсь серйозний геймдев у інді- чи не-інді-студії - скоріше те, що я сам робив в РПГ Мейкері протягом досить довгого часу й із дуже чітким задумом. Той недороблений проєкт, який я виклав для спонсорів каналу від $10/місяць, звався Curse of Ouroborous, і це був JRPG-роґлайт із метамодерновим оповіданням, який мав стати частиною ширшого всесвіту Innocent Rift, по якому я в той час намагався написати серію новел і романів. Заодно з посиланням на завантаження, я виклав на спонсорських платформах і більш детальну історію розробки цього артефакту з мого минулого)
Особисто мене у дарк соусі в 2011 підкупили анімації персонажа - такі плавні і реалістичні, анімація бігу міняється в залежності від ваги персонажа, відкриття воріт, прохід через туман. Це все якось так сильно доповнювало загальну естетику, допомагало зануритися у атмосферу
Такс, я це відео точно завтра передивлятимуся, воно того варте 😅 Провів цю майже годину переконування людей у неіснуванні тверджень "хорошогоґеймдизайну" та "темнідушіцещосьскладне" з великою насолодою 😊
Оххх...це було щось) мало того, що основна тематика відео цікава і не те щоб банальна (щось не можу згадати, аби хтось піднімав проблематику культу навколо ДС та генія Хідетака Міядзакі), плюс в самому відео було піднято ще стільки суміжних тем, як і проблематика жанру та його визначення, питання існування "хорошого геймдизайну" (тут з тезами автора був би готовий дещо подискутувати), розподіл ігрової індустрії на премодер, модерн та постмодер. І це все красиво та поступово викладено в одному тривалому відео і ніодна з підтем не здається зайвою чи присутньою лиш для "розтягування хронеметражу". Я просто в захваті) Побільше б такого контенту на сегменті ігрового укр ютуб, а то мені його не вистарчає
Дякую за видиво, взагалі згоден з тим що соулзборни це комплекція багатьох ідей і більш за все меня засмучує, що соузлайки які планувалися соулзлацками, а їм це не приписали зовсім не можуть зробити хочаб віддалено настільки ж хорошу гру як соулзборни( мені подобається різноманіття в солзах для мене це головне що в них є...
Доречі, завдяки відео з цього каналу зараз граю у Castlevania Rondo of Blood (далі чекає Симфонія ночі), так от всі ці запам'ятовування розміщення ворогів, до кожного з яких потрібен свій підхід, боси з двома фазами бою та різними патернами атак, розвилки на рівнях в кінці кінців - все це дуже нагадує забув що поки друкував
Про те що дарк соулс насправді не новаторський а переробка старих ідей чув і раніше, в контексті порівнянь з тою ж кастлванією, але такого детального пояснення культурного феномену як "Соулс" і що він насправді дав то вперше. Це точно те що треба знати
Бро, чудове відео і дійсно цікава думка. Якщо дозволиш, невелика критика. По ходу тексту хотілось би краще відчувати умовні хедінги. Тобто, вони очевидні в таймкодах, але саме текст через надмірну кількість інформації для роздумів трохи милиться. Ну і ще, напевно плебейське зауваження, але кількість ржеки теж можна збільшити на 10-15%. Все ж це не завадить для утримання глядача та для невеликого розвантаження ментальних ресурсів
Гмм, знаєш, дійсно пропозиція з чіткими хедингами хороша🤔 І я ж таке якраз у ролику про першого Супер Маріо робив) Дякую, в наступний раз коли буду робити велике й складне відео - треба буде таке спробувати! Щодо ржеки - тут іще більше ржеки навіть ніж у моїх середньостатистичних відосів😅 Насправді це теж слушна думка, я в ранні свої сценарії буквально "форсував" гумор, зараз перестав це робити. Виходить більш природньо, але так, треба буде думати частіше про гуморну складову. Дякую за критику, люблю коли пишуть більш детально й із пропозиціями)
Ну не знаю. Мені якраз кількість ржеки в самий раз. Плюс ще й в тому, що частина гумору винесена в суто візуал. Тобто можна слухати серйозне таке есе, а можна дивитися - і тоді есе вже не таке серйозне) І це чудово, адже потенційні глядачі різні, та і у тебе в даний момент може бути різний настрій, в тому числі і не націлений на ха-ха.
Дуже дякую автору за цікавий та пізнавальний матеріал. Не погоджуся з тезою автора (і деяких коментаторів) про "душність" відео. Навіть навпаки: з часом огляди в дусі "ну, графіка хароша, а левелдизайн норм" здаються все більш нудними. Такий рівень "аналітики" я й сам собі видати можу) В результаті, є ряд наче й непоганих каналів, дивитися яких я точно не буду, адже повторення того, що я і так знаю, нічим мене не збагатить (і це тупо нудно). От де справжня "духота". І навпаки, є відео, після перегляду яких хочеться сказати "Ну ні#уя собі! Навіть і не думав, що на цю проблему можна поглянути під ТАКИМ кутом!". Для мене такими поки що є лише два канали: "Теорія ігор" та "Філософ рептилоід" (останній, між іншим, посилався на це відео, намагаючись пояснити чому Dragon's Dogma краща за Dark Souls; отака "колаба" улюблених блогерів, ліл). Але, надіюсь, з часом в українському ютубі каналів, присвячених ігровій аналітиці, стане більше. Що ще сказати? Тому, хто дочитав аж сюди, гарного дня) Нехай квітне український ютуб!
Доречі дійсно цікава ситуація, от наче всюди висить в повітрі оця думка, шо Дарки дозволяють собі робити те, що робили старі ігри просто за рахунок того, шо вони скомпільовані із "правильних" частин оцих старих ігор, але чомусь розвитку цієї думки далі я ніколи не бачив. Кльове відео, шо ще можу сказати.
Скоріше якраз думка про те, що Соулзи скомпільовані з усіх правильних частин присутня, але вона розвилася в щось дуже прескриптивне - тобто, в те, що всі геймдизайнери так чи інакше мають брати приклад з Соулзів. Точно не в те, що самі ці частини не є правильними чи неправильними самі по собі, але вони вкрай вдало між собою поєднані, й тим паче не в якийсь мистецтвознавський аналіз цього явища.
Трішки не зрозумів про що саме ессе. Чи згоден я з тим що Бабадзакі не вигадав нічого нового? Так. Про це половина відео. Чому так, досить гарно и зрозуміло пояснено. А ось друга половина наче випадково сюда потрапила. Про модерн, постмодерн і таке інше. Або думка не досказана, або вона тут не потрібна. Таких авторів завжди буду підтримувати, особливо на україномовному ютубі. Такий контент нам потрібен, але "свою важливу думку", все ж таки висру.
Все дуже просто насправді. Якщо в першій половині відео розвінчувалися міфи щодо того, чому Дарк Соулз - епохальна гра, то друга половина відео про те, чому, на мою думку, Дарк Соулз НАСПРАВДІ є епохальною грою. Розумію, що думка ця могла бути досить складною для сприйняття якщо ви не мистецтвознавець, але вона була завершена й перефразована кількома способами ("Дарк Соулз зробив ставлення до огляду на минуле у відеоіграх на більш позитивне", "Дарк Соулз розірвав відчуття безперервного прогресу у відеоіграх").
Ахахах😂 Я не знаю для чого він змусив вас його подивитися, але якщо це для того щоби дізнатися про серію детальніше - то це був поганий вибір, бо це відео скоріше для тих хто вже з Соулзами знайомий😅
Одразу скажу, що я в минулих Принців Персії не грав, на жаль Щодо The Lost Crown: це метроїдванія. З того, що я награв, вона не сильно чимось особлива, просто непогана метроїдванія. Я гратиму ще, можливо відкрию в ній щось для себе цікаве.
ще смішно як відсутність паузи в соусах приписують к складності, ска не к наявності мультиплеєра і неможливістю поставити інтернет на паузу, а к складності
31:40 на рахунок "лафкрафтіанської" атмосфери не можу не погодитися. Але тут є інша деталь. Холовнайт може надихатися цією атмосферою напряму від Лафкрафта, або побічно, через дарксолс, який надихався Лафкрафтом (за умови, що ми відкинемо той факт, що між Лафкрафтом і Дарксоулсом ще є посередник у вигляді Берсерку). Так ось, це добре помітно на прикладі Холоу найта і другої частини Орі. Розробники стверджують, що надихалися тими ж іграми, що і розробники Холоу найта, тому геймплей вийшов таким схожим, але якщо ви добре грали в дві гри, то відразу стає помітно, що це лише відмазка. Тому, ніколи не можна чітко відповісти, ким саме в ряду послідовних натхненників надихався наступний автор контенту. Можливо він надихався першоджерелом, а можливо, останьою грою, що надихалася цим самим першоджерелом.
Дуже круто почути схожу до своєї думку від людини, яку я поважаю) На жаль, культ дарк соулс та клеймо "соулс-лайк" вибити із ігрової журналістики вже не вийде. Але нас, простих гравців та глядачів Ігорів не проведеш, хе-хе
Мені здаєтся, тобі вже треба якісь візуальні пояснюючі штуки вставляти, а то я під кінець вже не складав до купи попереднє з щойно сказаним. Але основні тейки осяг. Відео, ну як завжди, сподобалося, це однозначно лайк). Побачив футажі з ігор сіндікат та зона 51, тому хотів запитати - чи плануются в подальшому огляди на шутери?
Щодо візуальних пряснювалок - прийму цю ідею до уваги коли знову робитиму відео на складні мистецтвознавські теми) Щодо шутерів - кумедно, але я не планував роликів про шутерів... Аж до того моменту, як не згадав підчас монтажу про Зону 51 і не захотів вставити її у відеоряд😁 Це шутер мого дитинства, тому було б цікавенько його оглянути) Мені б хотілося ще якось про мультиплеєр другого Думу щось зробити, бо якимось чином примудрився в нього добряче так награти)
@@racoon7657 Маю плани на це, бо серія цікава) Проблема тільки в тому що я поки що особисто до неї не доторкався, тож матиму проходити її для відео. А тому це буде нескоро
Не знаю, чи серйозно ви це пишете, тому в залежності від цього в мене для вас дві відповіді: 1. Ні, там досить багато платформинг-челенджів 2. Так, Сонік ніколи не був хорошим Де яка думайте самі😁
Згоден. Дарк соулс не винайшов нічого унікального але він унікально поєднав жанри. Миж не критикуємо поварів що вони готують страви а ось оригінальні чисті продукти краще. Або нафіга мені їсти бургер коли я можу з’їсти всі інгредієнти окремо?)
35:19 - Ігаванія - термін суто для метроідваній Ігарасі, а не взагалі всі метроідванії, бо в далекі часи не те щоб були занадто відомі метроїдванії ОКРІМ з серії Кастлванії
@@teoriaihor тим не меньш Circle of the moon входить до серії Кастлванії і має ознаки метроїдванії, так що її з деяками похибками все ж можна вважати Ігаванією в загальному сенсі
@@galerianmarlon Ну а в такому ж сенсі, за винятком тільки належності до Каслванії чи Бладстейнд, іґаванією можна й вважати, наприклад, Record of Lodoss War: Deedlit in Wonder Labyrinth, чи ні?
13:01 Е, ні, для виходу на більш-меньш нормальну кінцівку треба хоча б додуматись надіти окуляри чи який там предмет потрібен у Симфонії Ночі перед перевернутим замком
До речі, авторе… як вам єлденрінг? Як на мене, суттєво так покращили й допиляли з часів ds1. Хоча наче б то теж «Особливо нічого революційно нового». Сподіваюсь і до нього дійде черга вашої творчості.
На жаль, не грав поки в Елден Рінг😅 Але серед ігор Міядзакі в неї, мабуть, найбільше хочу пограти. Навіть не через відкритий світ (настільки відкриті світи я в подібних іграх якраз не люблю), а через пришвидшену динаміку - як я багато разів вже відзначав, я великий фанат швидкого екшену. Мені через це Секіро доволі сильно зайшов, проте за деякими критеріями я не вважаю його Соулзборном, тому хотілося б у дещо більш РПГ-шне.
Дивно чути про кризу і пік з Wii, коли це тупо найпопулярніша консоль. Тобто все ж це щось дало індустрії, а не той же gamecube з гімміком (чи гіммік це тоді?)
Популярність - не одне й те саме, що й впливовість, та й під "кризою" я мав на увазі з мистецької точки зору, й аж ніяк не фінансової. Ні, безумовно, можна сказати що моушен-керування потім з'явилося і в Sony (PS Move), і в Microsoft (Kinect), можна навіть сказати що ці ж ідеї зараз використовуються у VR-індустрії. Але погодьтеся все ж, що віртуальна реальність - це досить нішева й ґіммікувата річ, яка не стала, як тоді передбачалося, новим словом у керуванні відеоіграми. Гадаю, найкраще це демонструє той факт, що самі Nintendo від даної ідеї фактично відмовилися, хоча й намагалися її спочатку повернути в Світчі, й зіштовхнулися з тим, що більшість не-нінтендівських розробників на цей функціонал ДжойКонів не зважали
Моє знайомство з Dark Souls (1, 3), Sekiro та Elden Ring закінчилося проходженням першого боса в кожній грі. Якось не чіпляє мене сетінг цих ігор, єдине виключення Sekiro і то я до кінця невпевнений. Дивні механіки по типу коли грав вперше Dark Souls 1 гра мені пояснила що вона зберігається коли ти взаємодієш з багаттям, я підпалив його та пішов собі далі думаючи що зберігся і так з усіма наступними доторкнувся і побіг далі. І який же не приємний сюрприз мене очікував коли я вмер після 2-3 годин дослідження локацій, гра відкинула мене до першого багаття. Як виявилося треба відпочити, а не активувати (можливо я неуважно прочитав підказку), та таким чином відродити всіх ворогів і полікувати себе. Взагалі ця механіка з поверненням до останнього вогнища вбиває цю байку, проте які ці ігри складні. Коли гра каже тобі пройди цю локацію поки не звикнешся з тутешньою повільною та дуже одноманітною бойовою системою або нафирмити душ, щоб прокачатися це така собі хардкорність. Рідко пишу такі великі коментарі, але щось трохи накипіло в мене від цієї серії ігор де кожен другий каже які вони шедевральні. Після спроби пограти в Elden Ring я нарешті стовідсотково зрозумів що ця серія не для мене. Проте є і позитив пізніше вирішив познайомитись з японською серію Yakuza\Like a Dragon і о боже жалкую що не намагався спробувати раніше. Зрозумів що я краще виберу простий та файний beat 'em up з крутою хореографією в бос битвах та запальним саундтреком що дає мені куди більше задоволення від гри.
Як це "інпут парирування на дві кнопки"? Лівий тригер і все.
Хіба?
Я хоч і граю з клавомиші здебільшого, з геймпаду теж трішки награв, і в мене потрібно було спочатку затиснути лівий бампер (блок), і потім натиснути лівий тріґґер (репост). То я справді не викупив і можна одразу репост зробити?😅
@@teoriaihor ні, лівий тригер - парирування, якщо вдало - тоді правий бампер (легка атака) - репост. Блок перед парируванням тримати не тре :) хоча я бачив люди так грали.
@@Shakenbeer Дякую, визнаю що не розібрався, тепер буду знати)
@@teoriaihorна клавіатурі теж можна однією кнопкою перити, пері йде як вепенарт , начебто ctrl активація вепенартів однією кніпкою.
@@gomori404 Коротше
Я тільки-но запустив Соулзи й виявив що це моя проблема була)
У мене в Дарк Соулз Ремастеред по дефолту парирування було забінжене на шифт+ПКМ і я його не змінював
А можливість змінити була, і можна поставити на будь-яку одну кнопку
Я, мабуть, продовжуватиму парирувати на шифт+ПКМ, бо мені так зручно, але дякую вам обом що звернули на це увагу, я закріплю головний коментар)
Нарешті на каналі присвяченому Dark Souls, виходить відео про Dark Souls)
Як казав відомий філософ часів темної душі Джон Дарксоул: За кожною душою є своя темрява
Цим він аргументував своє ухилення від податків
Пан Ігор Теорія довів і обґрунтував, що сприйняття ігор через призму структуралістських поглядів - хибне, бо ігри, як вид мистецтва, вже давно (80-90рр) існують на постструктуральному етапі свого розвитку.
Дуже потужна і глибока робота, насправді, дякую за такий контент.
Нарешті, дякую за відео буде ще одне відео яке можна дивитись 20+ разів як всі ініш😂😂😂😂😂
Це просто неймовірно. Ніде не бачила такої думки, і в захваті від глибини вашого аналізу.
Мені свого часу вистачило півгодини в Демон Соулс, щоб я зрозумів, що це не моє. Але зі сторони, коли дивлюсь огляди Соулсів, то мене не покидає думка, що Міядзакі вже 15 років робить одну й ту ж саму гру, а всі такі: "Вєлікій".
(Так я готовий, що мені зараз розкажуть, що вони всі різні)
Насправді, це досить точний опис Соулзборнів) Але це нормально: в дуже багатьох серіях виходять ігри за однією й тою самою формулою, бо вона була вдалою. Я спокійно до цього ставлюся, але й, звичайно ж, віддаю перевагу експериментаторству, навіть якщо не дуже вдалому)
Ну так можна казати про пів індустрії, ну хіба що про інших не кричать що їх геймдизайнери генії, але це тільки тому що соулси хайпові ¯\_(ツ)_/¯
Давно тебе не було в підземеллях темних душ, заходь.
Ех, автор, а ти хорош:)
Дуже круто надушнив (в гарному сенсі)
От як тільки ти озвучив ідею що соулс це постмодерн, то і я такий собі сказав "блін, це ж очевидно", але сам я про це звісно раніше не думав😀
*постмодерн
Так, я душніла, й мені це подобається
Колись давно, коли ігор ще не було, вийшов інноваційний Маріо і всім сподобався. Потім ігор знову не було, аж поки вийшов Дарк Соулс!
Кінець відеоігрової історії.
О так! І взагалі, Маріо - це найкращий соулс-лайк!
Я цього моменту чекав 4..., ні, 5000 ТИСЯЧ років😁😁
Тільки хотів це написати, це буде легендарне відео🤩
Тааакс, книга по філософії, книга по мистецтву і його значення, мемуари древніх свитків, Міазакі сидить разом з отруйним болотом, подивився оперу "Don Govanni" тому любов до мистецтва +200. Тим часом чай, перекус вже готові та ще 10000 попкорна на підході.
Дякую за цікаве відео!
Раніше з ігровою індустрією знайомилась через канал itpedia та відверто фанатілата не піддавала жодній критиці. Твій канал же показує всю різноманітність цього цікавого медіа!
Подивитись це відео було наче поспілкуватись з одногоупником, який прочитав достобіса літератури та розмовляє, наче культуролог.
Дякую, що показав, яким чином дивитись на ігри саме як на мистецтво. Це саме те, чому це медіа мене і цікавить (окрім того, що буває часто дуже весело)
Впевнена, що колись пізніше точно передивлюсь)
Дякую за титанічну працю
Дякую за цікавий контен і унікальний підхід до препарування ігор як медіа. Завжди з величезним задоволенням дивлюся ваші роботи!
Дякую за нову лекцію.
Після твоїх відосів почав грати в Кастлу, можливо й ДС таки спробую.
Подивившись половину відео я хотів сказати: "Дуже душно, відкрий кватирку", - але додивившись до кінця мені сподобалось, дійсно інколи такого аналізу не вистачає. Дякую
Ооооо, ураааа, ви перший з людей яким було душно, який додивився до кінця! Дякуюю!!🥳🥳
Ти моя повна протилежність)) я обожнюю рис, переграв у все що можна і зупинився на варкрафті із старкрафтом задрачуватись. А платформери для мене темний ліс, обожнюю твій канал, бо ти сильно (розширюєш😅) мій кругозір в іграх. Почав грати в каслу, поки незрозумілі відчуття, але суто естетично поки виносить мізки. Дяка за контент, бро
Вдячний твоїй освіті за те, що дає змогу глянути на відеоігри під таким кутом! Вельми цікава аналогія з літературою ❤
P.S. а за вставку "металісти, суки патлаті" побалакаємо на районі 😁
😁😁😁
Дякую за дуже цікаве відео! Нещодавно знайшла ваш канал і дуже щаслива з цього приводу, сил вам на те щоб робити щось цікаве і надалі
Бомбіні, мені додати мало шоє, лише скажу що ваша творчість явно вже має великий вплив на мене і мою майбутню творчість😊
@@cyberchelick885 завжди приємно це читати) Буду радий якщо поділитеся своєю творчістю коли та матеріалізується
@@teoriaihor Обов'язково пане😁
Дякую за відео, цікаво і є над чим замислитися.
Було цікаво подивитися, тим паче, що я шанувальник серії Dark Souls, та треба буде ще раз передивитися відео, бо щось сьогодні мозок відмовляється аналізувати такий об'єм інформації 😅
Дякую за працю та творчість!
Якщо чесно, я й сам як відео подився своє ж вже вп'яте - так голова розболілася😂 Так що чудово вас розумію))
@@teoriaihor то виходить, що другий перегляд мені не дуже допоможе проаналізувати такий об'єм інформації 😅
@@Roman_Hodishevskyi Та ні, допоможе)
Тільки мабуть краще передивитися саме незрозумілі частини
@@teoriaihor зрозумів, дякую за підказку)
@@teoriaihorВ мене є теорія, що ти зробив це відео під замовлення Міядзакі, бо він по-перше скромняжка) По-друге він хотів підняти продажі інші серії FromSoftware
Я думаю, що це показник, що мені, як гравцю, який якраз грає частіше за все в кінематографічні інтерактиви і не упарується зі складністю гри (тому ніколи навіть не завантажував ніякі соулзи, і найближче, що до цього хтось назвав, був Джедай), було цікаво послухати це відео до кінця, хоч і не за один присіст:)
Темні душі просто зробили жанр популярним і все, тому і з'явилося таке поняття як "соулс лайк"
Прекрасна структурована оповідь про історію відеоігор, як різновиду мистецтва. Дякую. Стає дедалі краще.
Довго відкладав і чекав, щоб почати ЗАРАЗ. Приємного перегляду всім, хто зазирнув в коменти на початку. ❤
друже, Контент з великої букви! дійсно унікальний і прекрасний
Вау. Ні це не просто вау - це вогонь!
Неоцікував настільки гарний розбір серії dark souls. Це відео змусило мене трохи навіть переосмислити світ відеоігор. Тому велике дякую автору за відео ( ╹▽╹ )
Проте мене зацікавала одна фраза з відео. Цитата не точна, можливо я щось сплутав, але звучала вона приблизно так: "Треба розглядати ігри, не як звичайне мистецтва, а як інтерактивне мистецтво" - тобто умовно сюжет, графіку та музику розглядати разом з геймплейем. І мені цікаво, як бачить це автор. Бо з моєї точки зору геймплей це код, або "клей", який з'єднує в всі вищезгадані компоненти гри, які й несуть мистецьку цінність.
Виникає наступне питання: як можна оцінити мистецьку цінність геймплею, разом з іншими компонентами? Буду вдячний почути вашу думку з цього приводу ( ╹▽╹ )
Ух, ну тут дуже комплексна тема, в двох словах не описати, й я планую окреме відео про це робити😅 Але я спробую відносно-коротко описати свої думки.
Мені здається, що коли мова заходить про "мистецтво" та "мистецьку цінність", чимало людей забувають визначити слово "мистецтво". Воно автоматично асоціюється з чимось "високим", із глибокою творчістю митця, через яку він хотів передати деякі складні сенси та проаналізувати актуальні проблеми. Таке визначення мистецтва є вкрай невичерпним, часами суб'єктивним та, я б навіть сказав, архаїчним, бо воно не враховує ключові здобутки постмодернізму (зокрема усвідомлення того, що в мистецтво вкладає сенси споживач, а не творець).
Відеоігри - це далеко не єдиний різновид інтерактивного мистецтва. Я не так давно був на виставці, яка присвячена тематиці часу, й одним із творів там був... Папір. Просто коричневатий газетний папір, від якого будь-який відвідувач міг відірвати шматочок. Чи є в цьому "творі" сюжет, візуал, аудіал? Ні. Ну, хіба що колір паперу - це візуал, а звуки його рвіння - це аудіал. Без контексту виставки складно було б навіть припустити що цей папір має в собі нести. І тим не менш, ми наділяємо його сенсом завдяки цьому контексту - ми сприймаємо дану експозицію як символ плину часу.
Так само і з ігровим процесом відеогри. Він не має мати якийсь сенс сам по собі, щоби бути цінним як мистецтво - бо що взагалі є мистецькою цінністю? Рівно так само як і аналіз деякої проблеми, це може бути демонстрацією майстерності творця чи платформою для демонстрації майстерності гравця, гармонією елементів у відеогрі, можливостями які вона дає гравцю. Останній же, в свою чергу, може наділяти чи не наділяти геймплей сенсами - і в запланованому ролику я буду це наочно демонструвати на прикладі однієї відеогри, назву якої поки не розкриватиму)
Я категорично не згоден зі сприйняттям ігрового процесу як "клею", який поєднує в грі сюжет, музику й графіку. Бо відеогра може існувати без сюжету, без музики й часом навіть без графіки - а от без ігрового процесу, без інтерактивного елементу, вона існувати не може, за самим визначенням відеогри. Відповідно, ігровий процес у відеогрі є центральним. І так само зводити геймплей до "коду" - це, на моє переконання, як зводити зміст літературного твору до "набору літер". Адже суть геймплею в наданні гравцю інструментарію для інтеракції всередині "коду", для творчості й дослідження того, на що цей "код" здатний.
@@teoriaihor велике дякую за відповідь. З нетерпінням буду чекати відео на цю тему =)
@@teoriaihor Дякую за коментар. Теж трохи дратує коли геймплей розглядають як "обслуговуючий персонал" сюжету. Ото вже в пекмені та тетрісі були сюжети! А який філософський посил в змійці і пінг-понгу! Ого-го!!! Дуже чекатиму заплановане тобою окреме відео про геймплей.
Дякую за ролик, певно передивлюсь його кілька разів, щоб усе зрозуміти.
Дуже хороше відео. Ти розкрив ту сторону соулсів, про яку я, да і багато інших людей, навіть не задумовувалися. Ну тіпа для мене це були просто прікольні ігрульки хаха бігаю з велетенським дрином вбиваю драконів джон берсерк натс. Не те щоб після цього відео вони перестали бути прікольними ігрульками, але ну твій постмодерновий аналіз реал відрив мені очі, заставляєт задумацця, скажімо так, видно шо людина шарить про що говорить. Прикро, шо ігри самі тобі не дуже сподобалися. Мені здається це через дарк суолс 1, який ну реально повільний і на половині дуже просідає. Спробуй пограти у більш новітніх представників жанру типу елден рінг, дарк соулс 3, або лорд оф зе фолен 2014 року, об'єктивно соулс лайк. Мені ще дуже сподобалася кліфгенгер кінцівка. Ми що, взнаємо темну предісторію і лор Пана Ігора Теорії на сайті ДТФ? Знову ж, дуже хороше відео, дайте йому готувати.
Ти правильно вгадав, наступний ролик буде розповіддю про моє минуле, із мораллю, яку я вважаю дуже важливою зараз) Stay tuned, як-то кажуть😎
після перегляду цього відео ти змусив у моєму мозку зашевелити шестерні, мені подобається дивитися про очевидші речі, котрі здаються само-собою зрозумілими, але коли ти приливляєшся до них ближче то розумієш, наскільки нещодавно вони з'явилися. Бо типу я з другом нині робимо гру і ми постійно теревенимо про те, які є цікаві механіки в іграх і як їх можна було залучити у свою. І типу це вже на підсвідомому рівні і це прикольно
Дякую за годинне видиво! Мене такий маленький момент зацікавив, за іґаванії. З того, що чув я, то його використовували лише до каслваній від власне іґараші, ну або тих, які явно звідти брали основні ідеї (cotm той же). У такому плані це, як на мене дуже зручний і гарний термін, точно не такий, що вводить в оману, як соулзлайки
Мені вже писали з цього приводу, й щоби довго не дискутувати, я просто скину посилання, де куратор у стімі використовує його саме в тому значенні, що вказав я: store.steampowered.com/curator/30503887-The-Metroidvania-Review/list/51043/
Вітаю друже, ти в струмі творців такої науки як «історія геймдизайну».
Розуміти що те що з тобою відбувалося в минулому входить в історію, як обʼєкт вивчення, це круто.
Краще ніж розуміння, що твоє теперішнє, буде історією…
51:00
спілкувався з другом на цю тему. казав йому, що ігри це мистетцтво, яке не обов'язково повинно мати сюжет. а він був не згодний. але я не почув, чому я не прав. тільки:"так, так, звісно, звісно" з сарказмом. наче я якусь дурницю казав. трохи сумно, шо багато людей спримають ігри як мистецтво тільки тоді, коли воно саме косплеїть кіно. або дивляться як на жуйку
якось швидко ролик завершився, чи ролик взагалі це? не знаю, але був радий дізнатись те, що я хотів, СПРАВЖНЮ історію відеоігор без фансервісу, дякую, що відкрили очі на певні цікаві проєкти, про які й не знав) Це не те, що б хотів скзаати автору, так як всі думки неможливо описати якимось коментарем)
Так, коли там відео про Меґа Мен Сокер?
Наступне якраз
@@teoriaihor Уф, чекатиму
Обожнюю соулс-лайки, особливо супер міт боя. Постійно вмираєш, стаєш кращим, запам'ятовуєш таймінги босів, збираєш секретики... нуу, ще косо-криво можна прийняти рівні темного світу за нг+
Ну от от, коли вперше був зайшов, я відчув себе ніби дома😅
Тому частенько в таке граю😊
Було пару слів про то шо ДС дали поштовх інді. Але як на мене поштовх був до них іграми типу World of goo, Braid, Binding of Isaac, Fez. Бо вони пішли у маси, а далі вже зацікавленність до ніши з'явилась. Але то таке.
За саме відео, тут забавно що ви підіймали різні теми котрі зазвичай присутні в дс срачах, і десь вони співпадали з моїми, десь були протилежними. Що ну повністю нормально, у всіх свої погляди) Але от то що ті теми взагалі були тут підняті вже порадувало.
В цілому дуже цікаво, розгляд соулсів не як окремого жанру, а гарного використання існуючих геймплейних напрацювань- дуже сподобалось. Дякую за пророблену працю
Моя улюблена гра на Нінтендо Дарк Соулз
Після цієї приємної духоти під кінець навіть не знаю з чого почати. Мабуть з того що я ще більше став сумніватись у тому, що хочу починати щось робити ютуб, бо мені не хватає для того освіти та фаху щоб з якогось цікавого боку подивитись на відеоігри.
Що до відео, дуже радий що хтось почав говорити про ДС щось більше ніж про механіки, та лор. Тому що вся його складність, це неочевидні механіки та нечесність що до гравця, як ви й кажете. Ну й таймінги, але то вже діло наживне. Принаймні такий висновок в мене сформувавсь після проходження першої частини. Благо в якийсь момент я зловив дзен, й зрозумів що гра дозволяє робити нечесні речі й що до неї, що значно спростило мій подальший шлях по ній.
Доволі цікаво збіглося у часі що я останніми днями гоняв вже замучений мною Titan Quest й почав ловити себе на думці що поява й механіки деяких рядових супротивників мені дуже нагадують те що я бачив у Dark Souls. Маю великі сумніви що Міядзакі напряму надихався цим проектом, але інтертекст він такий.
Ну й вкотре дякую за вашу працю, успіхів у подальшому розвитку каналу, бо навіть попри протиріччя у сприйнятті ігор завжди приємно подивитись новий ролик тут.)
Дякую за такий обширний коментар) Головним чином хочу заохотити все ж взятися за канал, якщо є таке бажання. Зовсім не обов'язково мати якийсь фах, щоби робити круті ролики - достатньо й просто висловлювати свої думки, розповідати про свій досвід. А особливо якщо це проєкти, про які українською відео ще мало - це дуже корисний контент зараз!
Було дуже приємно нарешті почути про МонХан в рамках розмови про ігри серії Souls.
Також дуже приємно було почути ост із MHR(здається) 22:44
(так і хочется пограти з кимось у МонХан)
Одразу ж жирнючий лайк за вставочку пана Р. Барта, такі моменти допомагають не забувати ставити лейкоцити)
“На фоні: Elden Ring” 😂
Ви подивіть як я напочатку Дарк Соулз підписав😁😁
Загуглив Культ Dark Souls, видає першим в пошуку ваше відео )
Відео по відчуттях тривало десь дві години
В хорошому сенсі) було цікаво і тра було багато гуглити ну бо реально цікаво)
Спершу хотів подякувати за пророблену роботу, мені дійсно цікаво було слухати. Дуже насмішили деякі моменти, як ось на 8:49 ти говориш про дроп гри на фоні класичного міядзаківського отруєнного болота яке просто виїдає усі веселощі зі швидкістю того ж токсину(або звичайного отруєння в ДС2), а також про те що історію подають частково в записках бо тоді це було б ще пів біди, але ж історію подають в описі предметів яке відкривається через меню гри і не в усіх предметах вона є, а також хотів би доповнити саме своє "фє" до серії ДС, а саме ілюзорні стіни, такої параної що я щось пропустив у мене ще давно не було, я вид гравця який дуже рідко перепроходить ігри, але намагається їх закрити на всі можливі відсотки і те що я міг щось пропустити просто із-за того що я не вдарив стінку мене трошки виводить, а так вважаю Секіро найкращою роботою міядзакі бо там і сюжет більш менш нормальний і ритмічність боїв мені в ній більше по душі.
Сподіваюсь цю стіну текста не буде складно читати, просто хотілось трошки виговоритись.
До речі про Секіро можна було б якось мені зробити окремий ролик і розповісти чому я не вважаю її частиною лінійки Соулзборнів. Але для цього її треба буде вже... Ну... Пройти до кінця😅
@@teoriaihor згодний з твердженням що Секіро не соулсоборн, бо як на мене в ньому більше від голлов найту ніж від соулсів, до речі ще хотів запитати чи ви чули про такий собі DS в ізометрії (хоч мені не подобається їх порівнювати, але що поробиш, вестерни так його прозвали) під назвою No rest for the wicked від творців орі, бо я дуже захайплений в ній.
@@teoriaihorну Секіро дійсно не соулслайк, в ньому нема тої варіативності що дають соулси, здебільшого єдине з чим можна дійсно прирівняти це те ще у тебе є естус і босфайти. До речі про порівнянням з ДС, хотів би спитати чи чули ви про No rest for the wicked від творців орі, дуже його чекаю просто.
Ще один прекрасний відос, дякую вам)
Дякую за пророблену роботу, загальний наратив зрозумів, але не цілком повністю все.
Відповіді ми не почули, але всі все зрозуміли. :D
Шана за останній допис на тій помийці. +
Та були ж відповіді...
Ладно, відповідь, одна відповідь
@SHAwermaXUA складно сказати який був перший, бо мова не про якийсь серйозний геймдев у інді- чи не-інді-студії - скоріше те, що я сам робив в РПГ Мейкері протягом досить довгого часу й із дуже чітким задумом. Той недороблений проєкт, який я виклав для спонсорів каналу від $10/місяць, звався Curse of Ouroborous, і це був JRPG-роґлайт із метамодерновим оповіданням, який мав стати частиною ширшого всесвіту Innocent Rift, по якому я в той час намагався написати серію новел і романів. Заодно з посиланням на завантаження, я виклав на спонсорських платформах і більш детальну історію розробки цього артефакту з мого минулого)
Особисто мене у дарк соусі в 2011 підкупили анімації персонажа - такі плавні і реалістичні, анімація бігу міняється в залежності від ваги персонажа, відкриття воріт, прохід через туман. Це все якось так сильно доповнювало загальну естетику, допомагало зануритися у атмосферу
Кращого відео по іграм в укр ютубі вже не вийде цього року🎉
Окремо посміявся з відсилок до чату кежулів
Такс, я це відео точно завтра передивлятимуся, воно того варте 😅
Провів цю майже годину переконування людей у неіснуванні тверджень "хорошогоґеймдизайну" та "темнідушіцещосьскладне" з великою насолодою 😊
Оххх...це було щось) мало того, що основна тематика відео цікава і не те щоб банальна (щось не можу згадати, аби хтось піднімав проблематику культу навколо ДС та генія Хідетака Міядзакі), плюс в самому відео було піднято ще стільки суміжних тем, як і проблематика жанру та його визначення, питання існування "хорошого геймдизайну" (тут з тезами автора був би готовий дещо подискутувати), розподіл ігрової індустрії на премодер, модерн та постмодер. І це все красиво та поступово викладено в одному тривалому відео і ніодна з підтем не здається зайвою чи присутньою лиш для "розтягування хронеметражу". Я просто в захваті)
Побільше б такого контенту на сегменті ігрового укр ютуб, а то мені його не вистарчає
Дуже дякую за такий приємний коментар❤️
Якщо хочете про хороший геймдизайн подискутувати - буду тільки радий)
54:56 теж люблю цього їжака з елден рінга
Дякую за видиво, взагалі згоден з тим що соулзборни це комплекція багатьох ідей і більш за все меня засмучує, що соузлайки які планувалися соулзлацками, а їм це не приписали зовсім не можуть зробити хочаб віддалено настільки ж хорошу гру як соулзборни( мені подобається різноманіття в солзах для мене це головне що в них є...
Соулзелденсекіроборни* 🙃
@@IllogicalUA ігри маханки
Доречі, завдяки відео з цього каналу зараз граю у Castlevania Rondo of Blood (далі чекає Симфонія ночі), так от всі ці запам'ятовування розміщення ворогів, до кожного з яких потрібен свій підхід, боси з двома фазами бою та різними патернами атак, розвилки на рівнях в кінці кінців - все це дуже нагадує забув що поки друкував
Маріо?
Холлоу Найт@@teoriaihor
Я не всі відео на каналі переглянув, тому може й пропустив, але наступною темою логічно був би розбір жанру kaizo (він же platform hell).
Про те що дарк соулс насправді не новаторський а переробка старих ідей чув і раніше, в контексті порівнянь з тою ж кастлванією, але такого детального пояснення культурного феномену як "Соулс" і що він насправді дав то вперше.
Це точно те що треба знати
Бро, чудове відео і дійсно цікава думка. Якщо дозволиш, невелика критика.
По ходу тексту хотілось би краще відчувати умовні хедінги. Тобто, вони очевидні в таймкодах, але саме текст через надмірну кількість інформації для роздумів трохи милиться.
Ну і ще, напевно плебейське зауваження, але кількість ржеки теж можна збільшити на 10-15%. Все ж це не завадить для утримання глядача та для невеликого розвантаження ментальних ресурсів
Гмм, знаєш, дійсно пропозиція з чіткими хедингами хороша🤔 І я ж таке якраз у ролику про першого Супер Маріо робив) Дякую, в наступний раз коли буду робити велике й складне відео - треба буде таке спробувати!
Щодо ржеки - тут іще більше ржеки навіть ніж у моїх середньостатистичних відосів😅 Насправді це теж слушна думка, я в ранні свої сценарії буквально "форсував" гумор, зараз перестав це робити. Виходить більш природньо, але так, треба буде думати частіше про гуморну складову. Дякую за критику, люблю коли пишуть більш детально й із пропозиціями)
@@teoriaihor завжди тут, в тебе збс канал
Ну не знаю. Мені якраз кількість ржеки в самий раз. Плюс ще й в тому, що частина гумору винесена в суто візуал. Тобто можна слухати серйозне таке есе, а можна дивитися - і тоді есе вже не таке серйозне) І це чудово, адже потенційні глядачі різні, та і у тебе в даний момент може бути різний настрій, в тому числі і не націлений на ха-ха.
найприємніші 50+ хвилин за останій тиждень
Приємно це читати
Дуже дякую автору за цікавий та пізнавальний матеріал. Не погоджуся з тезою автора (і деяких коментаторів) про "душність" відео. Навіть навпаки: з часом огляди в дусі "ну, графіка хароша, а левелдизайн норм" здаються все більш нудними. Такий рівень "аналітики" я й сам собі видати можу) В результаті, є ряд наче й непоганих каналів, дивитися яких я точно не буду, адже повторення того, що я і так знаю, нічим мене не збагатить (і це тупо нудно). От де справжня "духота". І навпаки, є відео, після перегляду яких хочеться сказати "Ну ні#уя собі! Навіть і не думав, що на цю проблему можна поглянути під ТАКИМ кутом!". Для мене такими поки що є лише два канали: "Теорія ігор" та "Філософ рептилоід" (останній, між іншим, посилався на це відео, намагаючись пояснити чому Dragon's Dogma краща за Dark Souls; отака "колаба" улюблених блогерів, ліл). Але, надіюсь, з часом в українському ютубі каналів, присвячених ігровій аналітиці, стане більше. Що ще сказати? Тому, хто дочитав аж сюди, гарного дня) Нехай квітне український ютуб!
Ого, хтось назвав мене не душним і навіть навпаки, дякую😂
Доречі дійсно цікава ситуація, от наче всюди висить в повітрі оця думка, шо Дарки дозволяють собі робити те, що робили старі ігри просто за рахунок того, шо вони скомпільовані із "правильних" частин оцих старих ігор, але чомусь розвитку цієї думки далі я ніколи не бачив. Кльове відео, шо ще можу сказати.
Скоріше якраз думка про те, що Соулзи скомпільовані з усіх правильних частин присутня, але вона розвилася в щось дуже прескриптивне - тобто, в те, що всі геймдизайнери так чи інакше мають брати приклад з Соулзів. Точно не в те, що самі ці частини не є правильними чи неправильними самі по собі, але вони вкрай вдало між собою поєднані, й тим паче не в якийсь мистецтвознавський аналіз цього явища.
Так, це солянка, але чудова солянка з того, що здалося Міадзакі вартим уваги, це і створює ту улюблену мною атмосферу та геймплей
Ура, нове відео, рівно в 17:00 його дивлюся
Люблю соулс/борн/єлдарік і отримав задоволення від перегляду цього відео (не впевнений, що ці факти взаємоповʼязані:))
Трішки не зрозумів про що саме ессе.
Чи згоден я з тим що Бабадзакі не вигадав нічого нового? Так. Про це половина відео. Чому так, досить гарно и зрозуміло пояснено.
А ось друга половина наче випадково сюда потрапила. Про модерн, постмодерн і таке інше. Або думка не досказана, або вона тут не потрібна.
Таких авторів завжди буду підтримувати, особливо на україномовному ютубі. Такий контент нам потрібен, але "свою важливу думку", все ж таки висру.
Все дуже просто насправді.
Якщо в першій половині відео розвінчувалися міфи щодо того, чому Дарк Соулз - епохальна гра, то друга половина відео про те, чому, на мою думку, Дарк Соулз НАСПРАВДІ є епохальною грою.
Розумію, що думка ця могла бути досить складною для сприйняття якщо ви не мистецтвознавець, але вона була завершена й перефразована кількома способами ("Дарк Соулз зробив ставлення до огляду на минуле у відеоіграх на більш позитивне", "Дарк Соулз розірвав відчуття безперервного прогресу у відеоіграх").
Дуже круто відео❤
Я ніколи не грав ні в один з соусів, це відео мене змусив подивитись Степан (Nerd Campfire)
Ахахах😂 Я не знаю для чого він змусив вас його подивитися, але якщо це для того щоби дізнатися про серію детальніше - то це був поганий вибір, бо це відео скоріше для тих хто вже з Соулзами знайомий😅
Доречі як виоцінюєте нового принца це хороша меитроїдванія? Чи вона новим початком яким в свій час були перші піски часу?
Одразу скажу, що я в минулих Принців Персії не грав, на жаль
Щодо The Lost Crown: це метроїдванія. З того, що я награв, вона не сильно чимось особлива, просто непогана метроїдванія. Я гратиму ще, можливо відкрию в ній щось для себе цікаве.
окремо дякую за наводку на пана Kojot'a, бо першими душами для мене була Scholar of the first sin
ще смішно як відсутність паузи в соусах приписують к складності, ска не к наявності мультиплеєра і неможливістю поставити інтернет на паузу, а к складності
31:40 на рахунок "лафкрафтіанської" атмосфери не можу не погодитися. Але тут є інша деталь. Холовнайт може надихатися цією атмосферою напряму від Лафкрафта, або побічно, через дарксолс, який надихався Лафкрафтом (за умови, що ми відкинемо той факт, що між Лафкрафтом і Дарксоулсом ще є посередник у вигляді Берсерку). Так ось, це добре помітно на прикладі Холоу найта і другої частини Орі. Розробники стверджують, що надихалися тими ж іграми, що і розробники Холоу найта, тому геймплей вийшов таким схожим, але якщо ви добре грали в дві гри, то відразу стає помітно, що це лише відмазка. Тому, ніколи не можна чітко відповісти, ким саме в ряду послідовних натхненників надихався наступний автор контенту. Можливо він надихався першоджерелом, а можливо, останьою грою, що надихалася цим самим першоджерелом.
Нарешті Ігор Теорія визнав геніальність Хідетако Міядзакі.
Дуже круто почути схожу до своєї думку від людини, яку я поважаю)
На жаль, культ дарк соулс та клеймо "соулс-лайк" вибити із ігрової журналістики вже не вийде. Але нас, простих гравців та глядачів Ігорів не проведеш, хе-хе
яке ж класне відеоо , але тепер знову чекати відео
Цикл життя підписників Теорії Ігор😂😂
Мені здаєтся, тобі вже треба якісь візуальні пояснюючі штуки вставляти, а то я під кінець вже не складав до купи попереднє з щойно сказаним. Але основні тейки осяг. Відео, ну як завжди, сподобалося, це однозначно лайк). Побачив футажі з ігор сіндікат та зона 51, тому хотів запитати - чи плануются в подальшому огляди на шутери?
Щодо візуальних пряснювалок - прийму цю ідею до уваги коли знову робитиму відео на складні мистецтвознавські теми)
Щодо шутерів - кумедно, але я не планував роликів про шутерів... Аж до того моменту, як не згадав підчас монтажу про Зону 51 і не захотів вставити її у відеоряд😁 Це шутер мого дитинства, тому було б цікавенько його оглянути) Мені б хотілося ще якось про мультиплеєр другого Думу щось зробити, бо якимось чином примудрився в нього добряче так награти)
Що там за додатковий 25й кадр був на 44:54? Хтось спіймав?
То можливо я використовував футаж зі старого відосу свого й отак погано обрізав)
Враховуючи що там іде King's Quest - це з відео про Romancia
Епічний аналіз. Задаєш світову планку👍
я теж пробував дарк соулс рази 3 і так він мене і не вразив і я його дропав і після того не грав в жоден "соулслайк")
Будеш робити відео про серію Mother?
@@racoon7657 Маю плани на це, бо серія цікава) Проблема тільки в тому що я поки що особисто до неї не доторкався, тож матиму проходити її для відео. А тому це буде нескоро
29:36 Хах Sonic Forces буквально гра в якій гравець біжить вперед і йому майже нічого не заважає
Не знаю, чи серйозно ви це пишете, тому в залежності від цього в мене для вас дві відповіді:
1. Ні, там досить багато платформинг-челенджів
2. Так, Сонік ніколи не був хорошим
Де яка думайте самі😁
Нічого не зрозумів, але відео сподобалось 😅
Це найголовніше
На 8й минуте вступу просто вырубил. Спасибо
лайк за тему з мгс4
я цього відео чекав рік і 13 хвилин самого відео
Пане Ігор Теорія,дякую вам за черговий шмат ессе
дякую!
Я заслуговую на цьом, якщо дійшов аналогічних висновків через постійні згадування Соулсборнів в інших відео Ігора Теорії?
Звичайно, солоденький😘
Згоден. Дарк соулс не винайшов нічого унікального але він унікально поєднав жанри. Миж не критикуємо поварів що вони готують страви а ось оригінальні чисті продукти краще. Або нафіга мені їсти бургер коли я можу з’їсти всі інгредієнти окремо?)
Відео клас, люди в чатику на прем'єрі смішні, всіх люблю цілую
Ти ще в практиці ігор не був).
Круте ессе!
35:19 - Ігаванія - термін суто для метроідваній Ігарасі, а не взагалі всі метроідванії, бо в далекі часи не те щоб були занадто відомі метроїдванії ОКРІМ з серії Кастлванії
Це так, але я бачив його вжиток і в тих випадках, коли мова була про ігри схожі на Симфонію Ночі, чи про Circle of the Moon, яку робив не Іґараші
@@teoriaihor тим не меньш Circle of the moon входить до серії Кастлванії і має ознаки метроїдванії, так що її з деяками похибками все ж можна вважати Ігаванією в загальному сенсі
@@galerianmarlon Ну а в такому ж сенсі, за винятком тільки належності до Каслванії чи Бладстейнд, іґаванією можна й вважати, наприклад, Record of Lodoss War: Deedlit in Wonder Labyrinth, чи ні?
@@teoriaihor а серед розробників цієї гри був присутній Іга?
@@galerianmarlon Ні
Так і в Сьорклі так само
13:01 Е, ні, для виходу на більш-меньш нормальну кінцівку треба хоча б додуматись надіти окуляри чи який там предмет потрібен у Симфонії Ночі перед перевернутим замком
Хех, окей, хороший поїнт😅
@@teoriaihor А хто зображений на чорно-білому фото під час фрази, де ви згадуєте постмодерн?
До речі, авторе… як вам єлденрінг? Як на мене, суттєво так покращили й допиляли з часів ds1. Хоча наче б то теж «Особливо нічого революційно нового». Сподіваюсь і до нього дійде черга вашої творчості.
На жаль, не грав поки в Елден Рінг😅 Але серед ігор Міядзакі в неї, мабуть, найбільше хочу пограти. Навіть не через відкритий світ (настільки відкриті світи я в подібних іграх якраз не люблю), а через пришвидшену динаміку - як я багато разів вже відзначав, я великий фанат швидкого екшену. Мені через це Секіро доволі сильно зайшов, проте за деякими критеріями я не вважаю його Соулзборном, тому хотілося б у дещо більш РПГ-шне.
@@teoriaihor сподіваюсь не пожалієте. Чудова гра. Рпг-складової у сенсі варіативності «білдів» там дуже багато.
Дивно чути про кризу і пік з Wii, коли це тупо найпопулярніша консоль. Тобто все ж це щось дало індустрії, а не той же gamecube з гімміком (чи гіммік це тоді?)
Популярність - не одне й те саме, що й впливовість, та й під "кризою" я мав на увазі з мистецької точки зору, й аж ніяк не фінансової. Ні, безумовно, можна сказати що моушен-керування потім з'явилося і в Sony (PS Move), і в Microsoft (Kinect), можна навіть сказати що ці ж ідеї зараз використовуються у VR-індустрії. Але погодьтеся все ж, що віртуальна реальність - це досить нішева й ґіммікувата річ, яка не стала, як тоді передбачалося, новим словом у керуванні відеоіграми. Гадаю, найкраще це демонструє той факт, що самі Nintendo від даної ідеї фактично відмовилися, хоча й намагалися її спочатку повернути в Світчі, й зіштовхнулися з тим, що більшість не-нінтендівських розробників на цей функціонал ДжойКонів не зважали
51:26 - той момент, коли думаєш, що весь ролик спостерігаєш Леся Подерв'янського, а це, виявляється, якийсь Ролан Барт)
😂😂
56:37 мабуть через те, що ти часом вставляєш в відео скріни з готовими заготовками сценаріїв на дофігальйон майбутніх відео
it's amazing 🎉🎉🎉
Моє знайомство з Dark Souls (1, 3), Sekiro та Elden Ring закінчилося проходженням першого боса в кожній грі.
Якось не чіпляє мене сетінг цих ігор, єдине виключення Sekiro і то я до кінця невпевнений. Дивні механіки по типу коли грав вперше Dark Souls 1 гра мені пояснила що вона зберігається коли ти взаємодієш з багаттям, я підпалив його та пішов собі далі думаючи що зберігся і так з усіма наступними доторкнувся і побіг далі. І який же не приємний сюрприз мене очікував коли я вмер після 2-3 годин дослідження локацій, гра відкинула мене до першого багаття. Як виявилося треба відпочити, а не активувати (можливо я неуважно прочитав підказку), та таким чином відродити всіх ворогів і полікувати себе. Взагалі ця механіка з поверненням до останнього вогнища вбиває цю байку, проте які ці ігри складні. Коли гра каже тобі пройди цю локацію поки не звикнешся з тутешньою повільною та дуже одноманітною бойовою системою або нафирмити душ, щоб прокачатися це така собі хардкорність.
Рідко пишу такі великі коментарі, але щось трохи накипіло в мене від цієї серії ігор де кожен другий каже які вони шедевральні. Після спроби пограти в Elden Ring я нарешті стовідсотково зрозумів що ця серія не для мене. Проте є і позитив пізніше вирішив познайомитись з японською серію Yakuza\Like a Dragon і о боже жалкую що не намагався спробувати раніше. Зрозумів що я краще виберу простий та файний beat 'em up з крутою хореографією в бос битвах та запальним саундтреком що дає мені куди більше задоволення від гри.