Сергій Бабкін - Привіт, Бог 1 куплет: Я розмовляю зі своїм Богом так Наче він мій найліпший кореш Офігезний чувак Те що він зміг, ти не як не повторишь. Будь коли, де коли, янголи Їх існування не випадково З лівого боку шиплячі дияволи З правого їх захисна колискова. В той момент, коли зникав сенс Потреби що б далі жити Він, як скажений бойовий пес Хотів мене в пил розчинити Прибивав цвяхами до неба стелі Змусив помічати справжнє горе Тепер кожен раз стоючи на скелі Я йому говорю.. Приспів: Привіт Бог Дякую що ти в мене є Бог Дякую що ми досі вдвох Бог Дякую що ти так вирішив І мене до неї пришив. Даруй Бог Нам освітлене зорями небо І все що сходить від тебе Збирає розгублене серце Лікує рани душі 2 куплет: Я з самого ранку дивлюсь Богу в очі Як він народжує диво Прозору безодню дні і ночі Сніг, спеку, вітер, хмари і зливу Де б я не був, у яку халепу не встряв Він завжди за сім кроків попереду Наші гріхи на себе прийняв Ми листя від одного дерева Йому в проханні ніяк не відмовиш Такого просто впізнати на осліп Осушує моря, перевертає гори Має всесвітній досвід. Коли каже собі годі йти, по воді пірнає І що приховано в мені далеко в глибині Краще за мене знає.
Я її обожнюю цю пісню
Неймовірна пісня ...👏
ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ!!!
Сергій Бабкін - Привіт, Бог
1 куплет:
Я розмовляю зі своїм Богом так
Наче він мій найліпший кореш
Офігезний чувак
Те що він зміг, ти не як не повторишь.
Будь коли, де коли, янголи
Їх існування не випадково
З лівого боку шиплячі дияволи
З правого їх захисна колискова.
В той момент, коли зникав сенс
Потреби що б далі жити
Він, як скажений бойовий пес
Хотів мене в пил розчинити
Прибивав цвяхами до неба стелі
Змусив помічати справжнє горе
Тепер кожен раз стоючи на скелі
Я йому говорю..
Приспів:
Привіт Бог
Дякую що ти в мене є Бог
Дякую що ми досі вдвох Бог
Дякую що ти так вирішив
І мене до неї пришив.
Даруй Бог
Нам освітлене зорями небо
І все що сходить від тебе
Збирає розгублене серце
Лікує рани душі
2 куплет:
Я з самого ранку дивлюсь Богу в очі
Як він народжує диво
Прозору безодню дні і ночі
Сніг, спеку, вітер, хмари і зливу
Де б я не був, у яку халепу не встряв
Він завжди за сім кроків попереду
Наші гріхи на себе прийняв
Ми листя від одного дерева
Йому в проханні ніяк не відмовиш
Такого просто впізнати на осліп
Осушує моря, перевертає гори
Має всесвітній досвід.
Коли каже собі годі йти, по воді пірнає
І що приховано в мені далеко в глибині
Краще за мене знає.