Anatoliy Anatoliy «Ти попросила…» | Марія Гончар

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 16 лют 2024
  • Ти попросила:
    - Намалюй-но світ.
    Там сонце світанкове серед поля,
    там череду корів виводить дід
    за айстровий духмяний живопліт,
    де медом бджіл заманює тополя.
    Там водограєм в'ється виноград,
    а у масничці баба б'є сметану,
    роса на травах, напівсонний сад,
    поміж дерев дідівський самосад
    розповідає сни свої туману.
    - Я все намалював, іди, дивись.
    Ось чорний аркуш, хмари темно-чорні,
    чорноземом дорога лине ввись,
    лиш вирви чорні і могили скрізь
    нашвидкоруч присипані, потворні.
    Ворони чорні сіють чорний сніг
    і насипають в чорні лісосмуги.
    Він падає мені до чорних ніг,
    на дно траншеї - чорний мій барліг,
    на невимовно чорні очі туги,
    на закрайнеба, схилені хрести...
    - Чекай, - спинила, - що за світла пляма?
    Мале на чорнім, сліпить до нестями,
    це промінь, зірка, може, сяйво храму?
    - Це ти...
    Anatoliy Anatoliy
    2021
    Читає: Марія Гончар
    «Як написати про вiйнy?»
    • Anatoliy Anatoliy «Як ...
    «Солдати не говорять про війну»
    • Anatoliy Anatoliy «Сол...
    «Що, моя пташко, зима?»
    • Anatoliy Anatoliy «Що,...
    🟣 / goncharmary

КОМЕНТАРІ • 4

  • @MariaHonchar
    @MariaHonchar  3 місяці тому +1

    Ти попросила:
    - Намалюй-но світ.
    Там сонце світанкове серед поля,
    там череду корів виводить дід
    за айстровий духмяний живопліт,
    де медом бджіл заманює тополя.
    Там водограєм в'ється виноград,
    а у масничці баба б'є сметану,
    роса на травах, напівсонний сад,
    поміж дерев дідівський самосад
    розповідає сни свої туману.
    - Я все намалював, іди, дивись.
    Ось чорний аркуш, хмари темно-чорні,
    чорноземом дорога лине ввись,
    лиш вирви чорні і могили скрізь
    нашвидкоруч присипані, потворні.
    Ворони чорні сіють чорний сніг
    і насипають в чорні лісосмуги.
    Він падає мені до чорних ніг,
    на дно траншеї - чорний мій барліг,
    на невимовно чорні очі туги,
    на закрайнеба, схилені хрести...
    - Чекай, - спинила, - що за світла пляма?
    Мале на чорнім, сліпить до нестями,
    це промінь, зірка, може, сяйво храму?
    - Це ти...
    Anatoliy Anatoliy
    2021

  • @ComPt4
    @ComPt4 3 місяці тому

    ☀️✨❤️✨🙏🏻💫

  • @user-qt2cg4dc9g
    @user-qt2cg4dc9g 3 місяці тому

    Так дивно.... 2021- ий..... Помилково чи пророче?....

    • @MariaHonchar
      @MariaHonchar  3 місяці тому

      Автор - військовий. І вже багато років боронить Україну. Тема війни має особливе значення в його поезіях (у описі є покликання на інші твори).