Вірш "Хтось скаже:"Доля... так було призначено "/ Тамілія Приймак/ автор Іра Галишко
Вставка
- Опубліковано 10 лют 2025
- #poem #віршіукраїнською #християнська_поезія #доля #життя
Хтось скаже: «доля... так було призначено»,
А хтось болюче вразить: «заслужив!», -
Коли болить не нас, ми рідко плачемо
І співчувати часом не спішим.
Коли душа у самоту загорнеться
І холодом враз в душу сум війне,
Блисне сльоза і стрімко вниз покотиться,
І щось у грудях гірко запече,
І там десь в глибині душі сховається
Нестерпна думка в пошуку причин.
Коли пекучий біль до нас торкається -
Себе, чомусь, судити не спішим.
Коли болить не нас, ми рідко плачемо,
І вирок свій виносимо часом,
Чомусь так легко долю інших важимо,
Коли ж до нас торкнеться біль, чи сум, -
На все тоді по іншому ми дивимось,
Як в чашу болю нам життя наллє , -
Так легко із чужим ми горем миримось,
Так важко горе прийняти своє.
Коли від болю, часом, серце томиться,
Випробування, мов важкий тягар,
Й здається, що от-от душа надломиться,
То співчуття тоді мов цінний дар.
Чиємусь горю може й не зарадимо,
Та біль душі лікують і слова,
А слова доброго усі ми, часом, прагнемо,
Та спрагло ждем краплиночку тепла.
А ви поплачте з тими, кому плачеться,
Візьміть тягар і навпіл розділіть.
Аби душі від горя не зламатися,
Ви біль її в молитві понесіть.
Як бережно душі треба торкатися,
Щоб не завдати їй ще більших ран.
Ви не спішіть в біді ближніх цуратися,
Бо ж треба буде співчуття і вам.
Як легко із чужим ми горем миримось,
Як важко горе прийняти своє, -
Тоді на все по іншому ми дивимось,
Як в чашу болю нам життя наллє.
Не поспішайте долю інших важити -
Нам із собою лад би навести,
Не завжди в силі в горі ми зарадити,
Та в силі іншим болю не нести.
Коли болить не нас, ми рідко плачемо,
Та той, хто знає розпачу ціну,
Чужу біду сприймає по-інакшому
Й несе її в молитві, як свою.
Хтось скаже: «доля Господом призначена»,
Хтось скаже: «покарання за гріхи».
Не поспішайте долю інших важити,
Спішіть тягар в молитві понести!
Так душевно і проникливо. Підписуюсь на чудовий Ваш канал.
Величина співчуття залежить від величини любові. А любити значить наблизитися, перейнятися, уподібнитися і навіть пожертвувати собою.Слава Ісусу Христу!.
ДЯКУЮ ДИТИНКО! МИЛА ДИВЧИНКА! ГОЛОС ЯК БАЛЬЗАМ НА ДУШУ!!! ВІРШ ДУЖЕ ТУЖЛИВИЙ І ФІЛОСОФСКИЙ!!! ❤ ❤ ❤ 😢
Амінь, нехай Бог благословить тебе сонце❤❤❤
@@Sveta-ic9tu Є слово"Хай",ще кажуть "Най", але ж не кажемо "Ненай".Назвіть слова з НЕ, де НЕ-не заперечення.Я б не хотів, щоб мені висловлювали побажання через"Нехай" В піснях"Хай завжди буде сонце""Хай живе вільна Україна", Вадима Крищенка"Хай святиться ім'я твоє, краю мій милий",.Хай Бог береже Україну.Слава Ісусу Христу!
Слава Господу! Він і тільки Він наповнює дарами своїми тих , хто Йому довподоби. Тримайся Господа дитино, і шукай , як прославити Його одного.
Дякую за чудову поезію!💗
Чудові і вагомі життєві слова ❤🙏🙌
Який вірш💔🥹ти умнічка 🤍 благословінь тобі!
@@prekrasni-Virshi дуже дякую 🙂. І тобі також бажаю рясних благословінь в твоїй праці 🌷🙏
Амінь 🙏 дуже гарний вірш. Благословінь тобі від Господа)
@@ТетянаУстяк-ы6о дякую 🙂
Амінь!❤❤❤
❤
Амінь!
Амінь
*ПРОСЛАВИМ ДРУЖНО ВСЕ СПАСИТЕЛЯ,ЗА ТО,ЧТО НАС ОН ВОЗЛЮБИЛ,ПРЕВОЗНЕСЕМ,МЫ ИСКУПИТЕЛЯ,ЧТО СВОЕЙ КРОВЬЮ,НАС ОМЫЛ.!*
Гарний вірш. Можна слова?
@@liubasha927 Хтось скаже: «доля... так було призначено»,
А хтось болюче вразить: «заслужив!», -
Коли болить не нас, ми рідко плачемо
І співчувати часом не спішим.
Коли душа у самоту загорнеться
І холодом враз в душу сум війне,
Блисне сльоза і стрімко вниз покотиться,
І щось у грудях гірко запече,
І там десь в глибині душі сховається
Нестерпна думка в пошуку причин.
Коли пекучий біль до нас торкається -
Себе, чомусь, судити не спішим.
Коли болить не нас, ми рідко плачемо,
І вирок свій виносимо часом,
Чомусь так легко долю інших важимо,
Коли ж до нас торкнеться біль, чи сум, -
На все тоді по іншому ми дивимось,
Як в чашу болю нам життя наллє , -
Так легко із чужим ми горем миримось,
Так важко горе прийняти своє.
Коли від болю, часом, серце томиться,
Випробування, мов важкий тягар,
Й здається, що от-от душа надломиться,
То співчуття тоді мов цінний дар.
Чиємусь горю може й не зарадимо,
Та біль душі лікують і слова,
А слова доброго усі ми, часом, прагнемо,
Та спрагло ждем краплиночку тепла.
А ви поплачте з тими, кому плачеться,
Візьміть тягар і навпіл розділіть.
Аби душі від горя не зламатися,
Ви біль її в молитві понесіть.
Як бережно душі треба торкатися,
Щоб не завдати їй ще більших ран.
Ви не спішіть в біді ближніх цуратися,
Бо ж треба буде співчуття і вам.
Як легко із чужим ми горем миримось,
Як важко горе прийняти своє, -
Тоді на все по іншому ми дивимось,
Як в чашу болю нам життя наллє.
Не поспішайте долю інших важити -
Нам із собою лад би навести,
Не завжди в силі в горі ми зарадити,
Та в силі іншим болю не нести.
Коли болить не нас, ми рідко плачемо,
Та той, хто знає розпачу ціну,
Чужу біду сприймає по-інакшому
Й несе її в молитві, як свою.
Хтось скаже: «доля Господом призначена»,
Хтось скаже: «покарання за гріхи».
Не поспішайте долю інших важити,
Спішіть тягар в молитві понести!
Тамілія Приймак ви все про Бога вірші, давайте подискутуємо про це поняття?
Це авторський вірш?
@@НаталіяТкач-ы7я Ні. Автор цього віршу Іра Галушко. Авторів завжди вказую в описі під відео)))
Тих чорних слів взагалі не видно,що ходять по екрану
❤