Йшов Христос по Віа Долороса | християнський вірш на Пасху | Неоніла Денисюк | Великдень 2024

Фрагмент великоднього богослужіння Церкви «Вефіль» від 31.03.2024р.
Повна версія богослужіння за посиланням:
ua-cam.com/users/livenNfYn53Grf0?...
_______________________________________________________
Вірш «Йшов Христос по Віа Долороса»
Неоніла Денисюк
Йшов Христос по Віа-Долороса
Автор: Катерина Бойко
Йшов Христос по Віа-Долороса...
Ніс хреста важкого на плечах...
Змучений, скривавлений і босий,
Біль відображавсь в Його очах...
Як жорстоко мучили, знущались,
Кров струмочками із ран текла,
У лице плювали,насміхались...
І звучала з людських уст хула.
Він не проронив пустого слова
В час той до мучителів Своїх.
Скільки в тих очах було любові,
Милості і прощення до їх!
На Голгофу йшов Христос покірно.
Йшов і падав під хрестом важким,
Бо любов Його до всіх безмірна,
Не зрівняється вона ні з чим!
Йшли за Ним жінки з юрбою тою,
Погляд в них залитий був слізьми,
Він промовив:"Плачте не за Мною
За собою й вашими дітьми...
Бо коли із деревом зеленим
Роблять так... То що буде із сухим?"
Й путь свою продовжував смиренно,
Натовп злобний слідував за Ним.
Кілька днів назад вони кричали:
"Слава і Осанна! Ти наш Цар!"
Листя пальмове під ноги клали,
Й крики ті сягали аж до хмар.
Настрій у людей змінився швидко,
Хоч пройшло всього лише п'ять днів:
"Розіпни Його!"- лунали крики,
Люд від злоби просто скаженів.
Щоб написане усе збулося
На розп'яття наш Господь ішов
По шляху що зветься Долороса,
Щоб пролити там за гріх наш кров.
Впав... Не міг піднятись...Слабли сили...
Вояки ж примушували йти,
По дорозі Симона зустріли
І хреста дали йому нести.
О який, ти Симоне, щасливий,
Що у тяжкий час Христу поміг!
В той момент страшенний і жахливий
Ти свої підставить плечі зміг...
Двох злочинців з Ним вели на страту
Вирок смертний здобули вони,
А Ісусу довелось страждати
Й на хресті померти без вини.
То за мене й тебе,любий друже!
Свого Сина в жертву Бог віддав,
Полюбив людей Він сильно дуже,
Щоби кожен в Нім спасіння мав.
Людство все загинуло б без Бога,
Потонуло б у гріхах своїх,
А Христос відкрив у рай дорогу,
Відкупив від смерті нас усіх.
Подвиг Його хресний пам'ятаймо!
Йдім до Нього з каяттям в сльозах,
В страсні дні смирімось і стараймось,
Подумки пройти із Ним той шлях.
Думкою зійдемо на Голгофу
Й припадімо там біля хреста...
Прощення просімо знову й знову...
Там де проливалася кров свята.
Пригадаймо разом шлях страждання
Божий Син віддав за нас життя...
Долороса - то є путь остання,
Що вела Його до розп'яття...
Хай сповняють очі щирі сльози
І розтопиться гріховний лід...
Йшов Христос по Віа-Долороса
На Голгофу щоб спасти весь світ...
_______________________________________________________
Ми в соцмережах:
Facebook - / bethelchurchnv
Instagram - / bethel_church_nv
________________________________________________________
Церква "Вефіль"
м. Звягель (Новоград-Волинський)
[e-mail]
________________________________________________________
#ЦеркваВефільЗвягель #Великдень #Христос_воскрес
#християнськийвірш #Вефіль
#ЦеркваВефіль #НовоградВолинський #ЦеркваОЦХВЄ
#Звягель #ЦеркваВефільНовоград
#BethelChurch #Ukraine #PrayforUkraine
#богослужіння #служінняонлайн #зібрання

[@BethelChurchNV]

Йшов Христос по Віа-Долороса
Автор: Катерина Бойко
Йшов Христос по Віа-Долороса...
Ніс хреста важкого на плечах...
Змучений, скривавлений і босий,
Біль відображавсь в Його очах...
Як жорстоко мучили, знущались,
Кров струмочками із ран текла,
У лице плювали,насміхались...
І звучала з людських уст хула.
Він не проронив пустого слова
В час той до мучителів Своїх.
Скільки в тих очах було любові,
Милості і прощення до їх!
На Голгофу йшов Христос покірно.
Йшов і падав під хрестом важким,
Бо любов Його до всіх безмірна,
Не зрівняється вона ні з чим!
Йшли за Ним жінки з юрбою тою,
Погляд в них залитий був слізьми,
Він промовив:"Плачте не за Мною
За собою й вашими дітьми...
Бо коли із деревом зеленим
Роблять так... То що буде із сухим?"
Й путь свою продовжував смиренно,
Натовп злобний слідував за Ним.
Кілька днів назад вони кричали:
"Слава і Осанна! Ти наш Цар!"
Листя пальмове під ноги клали,
Й крики ті сягали аж до хмар.
Настрій у людей змінився швидко,
Хоч пройшло всього лише п'ять днів:
"Розіпни Його!"- лунали крики,
Люд від злоби просто скаженів.
Щоб написане усе збулося
На розп'яття наш Господь ішов
По шляху що зветься Долороса,
Щоб пролити там за гріх наш кров.
Впав... Не міг піднятись...Слабли сили...
Вояки ж примушували йти,
По дорозі Симона зустріли
І хреста дали йому нести.
О який, ти Симоне, щасливий,
Що у тяжкий час Христу поміг!
В той момент страшенний і жахливий
Ти свої підставить плечі зміг...
Двох злочинців з Ним вели на страту
Вирок смертний здобули вони,
А Ісусу довелось страждати
Й на хресті померти без вини.
То за мене й тебе,любий друже!
Свого Сина в жертву Бог віддав,
Полюбив людей Він сильно дуже,
Щоби кожен в Нім спасіння мав.
Людство все загинуло б без Бога,
Потонуло б у гріхах своїх,
А Христос відкрив у рай дорогу,
Відкупив від смерті нас усіх.
Подвиг Його хресний пам'ятаймо!
Йдім до Нього з каяттям в сльозах,
В страсні дні смирімось і стараймось,
Подумки пройти із Ним той шлях.
Думкою зійдемо на Голгофу
Й припадімо там біля хреста...
Прощення просімо знову й знову...
Там де проливалася кров свята.
Пригадаймо разом шлях страждання
Божий Син віддав за нас життя...
Долороса - то є путь остання,
Що вела Його до розп'яття...
Хай сповняють очі щирі сльози
І розтопиться гріховний лід...
Йшов Христос по Віа-Долороса
На Голгофу щоб спасти весь світ...