Захоплююся людьми, які, на відміну від мене, бачили справжнє лице нашого сусіда до повномасшатбної. До того як почитала коментарі, думала, що інтервʼю нове. Прочитала Пітьму та передивляюсь усе з автором - геніальна людина! "Допомагає тим, хто бʼється..." Якби ми не бились, ніхто б і не допомагав. Це правда.. Дякую ЗСУ
Дивлюся це інтерв’ю зараз, 2 роки потому, під час повномасштабної війни. Хочеться відзначити пана Іларіона, його позицію й ідеї, яка не змінилася досі. Значить він глибока інтелектуальна людина. Дякую пану Мартину за надзвичайно цікаве і змістовне інтерв’ю. Продовжуйте далі. Хай процвітає український ютюб!
Я зву до себе людей, яких поважаю і з якими мені цікаво спілкуватися. Мені не треба нічого їм доводити, за рахунок них самостверджуватись. Я показую світу їх думки. Дякую Вам!
Таке цікаве, глибоке, легке і місцями кумедне інтерв'ю! Дякую вам! На моменті, де іде мова саме про книгу "Я бачу..." перемотала, бо якраз дочитую останні 100 сторінок і хочу дізнатися усе сама. Книга просто неймовірна! Тепер хочеться інші книги його прочитати!
Дуже цікаво було послухати відношення європейців до війни в Україні рівно за рік (без двох днів) до початку тої її фази, яку ми переживаємо зараз. Звучить дуже сучасно та, відтак, дещо пророчо. Власне це, як на мене, ознака саме письменницького таланту. Дякую.
в армiї cоветів був в рашці, коли почалась війна в Афганістані. виніс те, що не було справжнього радянського союзу, це усе було штучне, з гівна та дрючків. я знав звідки я, і що там за звіринець навколо
Два факти: 1) нас постійно, кожного дня оточує пітьма. 2) кожна людина ( і я не виключення) намагається створити комфортні умови для свого існування. Пітьма є неоднозначним поняттям, це, з однієї сторони, демаркаційна лінія, кордон, що захищає наш внутрішній і зовнішній життєвий простір, у якому нам добре і зручно. З іншої сторони, пітьма є способом виходу із зони комфорту, є своєрідним бар'єром, больовим порогом, порогом чутливості людського сприйняття добра і зла. Ну, і на мою думку, багато залежить від того, що для людини означає пітьма. Це як, наприклад, з чорним гумором, який є мінімалізованим входом у зону пітьми, пробою пера для перевірки міцності свого "кордону". А ще чому мене цікавить пітьма? Ну, мені личить чорний колір))
Це щось типу "Якщо довго вдивлятися в безодню, то безодня починає вдивлятися в тебе" (с) Відповідно, якщо довго цікавитися пітьмою, то пітьма починає цікавитись тобою.
Пітьма, це те що найбільш чуттєво дає зрозуміти наскільки гріє з середини навіть 1 промінь сонця. Це як подивитися на пітьму ~ це брак світла, а не щось страшне і не зрозуміле.
З творчістю Ілларіона Павлюка досі не був знайомий, а от після інтерв'ю якось аж прикро стало - багатий життєвий досвід живить творчість, тож у цьому випадку романи мають бути якісними (але я не знаю, на жаль). Що ж, подам власну версію, чому людину, в тому числі мене, цікавить пітьма: Пітьма людська, ота, що в закапелках людської душі, це немов атавізм, котрий мав змогу і необхідність триматися людської особини. Може зараз буде глибока псевдофілософія, але як вже є. З першого крику дитини на неї чигає небезпека, вона отримує перший стрес у пологовій палаті, розуміє, що таке холод, розуміє, що голодна, вона спантеличена і нічого не розуміє. В таких умовах вона росте і деякі загрози розмиваються, стаючи буденністю, а деякі, як-от загроза бути покараним за капость, загроза обпектись гарячим, порізатись гострим, з'являються в житті вперше. Так в умовах постійного збільшення загроз дитина і росте. В такому випадку найкраща стратегія організму - бути ворожим, постійно всього остерігатись та недовіряти, а то навіть самому стати загрозою, такий собі превентивний захід. Навіть еволюційно повелося, що у небезпечному середовищі виживають боягузи, а от у суспільстві (вже мій домисел) - жорстокі особини. Навіть співчуття - річ еволюційна в хронології одного життя, адже серед школярів (може то тільки в моїй школі) і малих дітей набагато більше жорстокості, аніж серед дорослого населення - співчуття набувається з часом. Звісно - не про всіх, як про жорстокість, так і про співчуття. Так отож, оця жорстокість, під якою я маю на увазі вищезгадану пітьму - це річ первісна, вона допомагала нам вижити, вона вселяє впевненість, саме тому до неї інколи хочеться звернутися, адже вона асоціюється з безпекою. В разі чого - це лише думки вголос, а не якась життєва позиція, якимись криптоісторіями та іншими псевдонауками не займаюсь - читаю книги, оцінюю (сподіваюсь) критично, п'ю чай, дивлюсь на зірки
Дивлюсь це інтерв'ю в грудні 2023 року, вже майже 2 роки від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну і у мене згоріла дупа від фрази "яка моя мотивація крім особистої, щоб не було рядка "перекладено з російською" - ніякої". Цікаво, що зараз думає Ілларіон з цього приводу
Чому мене цікавить пітьма? Ставлю собі це питанням, відколи побачила перші жахи (років з 9). І відповіді приходили різні: може я збочена й хвора, зі зміїною тягою до всього поганого й мертвого? може хтось мене травмував, чи я зациклилась на смерті, замість того, щоб зосередитись на житті? А може пітьма - це таїна і взяти ліхтар, розгледіти, шо там - це природне бажання. А може всіх нас цікавить пітьма, бо ми вийшли з її лона і у нього ж повернемось. Перші дві відповіді прийшли до мене ззовні, другі дві прийши вже як внутрішній опір на перші дві. Зараз спинилась на думці, що цікавитись пітьмою - це цікавитись власною Тінню, і відколи ми вкусили яблуко, мусимо саме через Тінь повертатись до себе. Тож можу відповісти тепер просто: мене цікавить пітьма, бо мене цікавлю я.
Можете подивитися його інтервʼю «клуб літератури 1991» якщо не помиляюсь. Він пояснює, чому писав російською. Дуже цікаве інтервʼю, скоріше навіть прямий ефір, але багато спойлерів про твір «Я бачу вас цікавить пітьма».
Мене цікавить власне не пітьма як така, тобто не пітьма сама по собі, а пітьма як частина відповіді на питання - що у нас там із влаштуванням всесвіту, як там стан справ? І цікавить ліричний герой автора як частина репрезентації всесвіту, у т.ч. пітьми. Я читала перші дві книги Ілларіона Павлюка, і мені цікаво дізнатися, чому шлях героя знову пролягає крізь пітьму? Що там є такого, що бере своє? І головне - чому? Чому відносно ліричного героя пітьмі вдається знову і знову брати своє?
Якщо ви автор-початківець і хочете оцінити, чи отримає ваша книга популярність у читачів, то можете спробувати видати книгу малим тиражем - навіть в одному екземплярі! Якщо вам все вдасться, то ви отримаєте багато прибуткових пропозицій від відомих видавництв. В Камянці-Подільському є друкарня Віта Друк instagram.com/vitadruk/. Зайдіть в їхній інстаграм, напишіть, вони вам все розкажуть. Дуже вигідні порпозиції. І взагалі, дуже приємно з ними працювати))
Будь-ласка ! Не ставте на музичну перебивку той срежет , - я в навушнику слухала , жах на вуха ! Кожен раз доводилось швидко навушник видирати , бррр А за гостя дякую 😊
Захоплююся людьми, які, на відміну від мене, бачили справжнє лице нашого сусіда до повномасшатбної. До того як почитала коментарі, думала, що інтервʼю нове. Прочитала Пітьму та передивляюсь усе з автором - геніальна людина! "Допомагає тим, хто бʼється..." Якби ми не бились, ніхто б і не допомагав. Це правда.. Дякую ЗСУ
Суасна українська література - це свіжий подих вільних людей.
Внаслідок перегляду, захоплено дивуюсь та відкриваю для себе цікавих, розумних, інтелектуальних людей України. Дякую!
Обожнюю Ілларіона, неймовірно цікава і розумна людина! Дякую за цей випуск)
Геніальний письменник сучасгосності.Без перебільшень❤
Цікаве інтерв'ю! Хочеться відмітити, що батько Ілларіона був дуже мудрою людиною.
Дивлюся це інтерв’ю зараз, 2 роки потому, під час повномасштабної війни. Хочеться відзначити пана Іларіона, його позицію й ідеї, яка не змінилася досі. Значить він глибока інтелектуальна людина.
Дякую пану Мартину за надзвичайно цікаве і змістовне інтерв’ю. Продовжуйте далі. Хай процвітає український ютюб!
У пана Якуба дуже недооцінений канал, дуже мало переглядів і підписників як на такий якісний контент
Канал досить свіжий) меньше півроку. Все буде. Дякую, що дивитесь. Буду радий будь якому розповсюдженню контенту)
@@MartynYakub ок, зараз закину за фб
Прекрасне інтерв‘ю, таке розуміння між героєм й інтерв‘юєром🥰. Не перебивали, дали висловити думку, розкрили нові грані героя, це чудово😌. Дякую Вам❤️
Я зву до себе людей, яких поважаю і з якими мені цікаво спілкуватися. Мені не треба нічого їм доводити, за рахунок них самостверджуватись. Я показую світу їх думки. Дякую Вам!
Дякую за цікаву розмову! Дуже приємно послухати Павлюка!
Таке цікаве, глибоке, легке і місцями кумедне інтерв'ю! Дякую вам! На моменті, де іде мова саме про книгу "Я бачу..." перемотала, бо якраз дочитую останні 100 сторінок і хочу дізнатися усе сама. Книга просто неймовірна! Тепер хочеться інші книги його прочитати!
Як цікаво, дякую! Хочу ше творів і їх екранізацій!)
Супер цікаве інтерв'ю особливо після 24.02.2022) дуже круто ! Дякую !
Дуже цікаво було послухати відношення європейців до війни в Україні рівно за рік (без двох днів) до початку тої її фази, яку ми переживаємо зараз.
Звучить дуже сучасно та, відтак, дещо пророчо.
Власне це, як на мене, ознака саме письменницького таланту.
Дякую.
в армiї cоветів був в рашці, коли почалась війна в Афганістані. виніс те, що не було справжнього радянського союзу, це усе було штучне, з гівна та дрючків. я знав звідки я, і що там за звіринець навколо
У пітьмі все втрачає свої обриси, тому сприймається таким, яким є насправді, без прикрас.
Цей канал це відкриття! Дякую
Крутезна розмова!)
шикарнюче інтерв'ю!)
Пітьма - це простір, де забракло світла.
Пітьма - це почування страху, як першоінстинкту людського існування.
Пітьма - можливість віднайти світло.
Вітаю, ви виграли подарунок від Ілларіона! Зв'яжіться зі мною на фб, або martynyakub@gmail.com
Цікавенне інтерв'ю. Дякую авторові і гостю
Дуже сподобалася розмова,саме вчора зайшов у книгарню Є ,і побачив книжку Павлюка,найближчим часом придбаю🙏🏼👏
Два факти: 1) нас постійно, кожного дня оточує пітьма. 2) кожна людина ( і я не виключення) намагається створити комфортні умови для свого існування. Пітьма є неоднозначним поняттям, це, з однієї сторони, демаркаційна лінія, кордон, що захищає наш внутрішній і зовнішній життєвий простір, у якому нам добре і зручно. З іншої сторони, пітьма є способом виходу із зони комфорту, є своєрідним бар'єром, больовим порогом, порогом чутливості людського сприйняття добра і зла. Ну, і на мою думку, багато залежить від того, що для людини означає пітьма. Це як, наприклад, з чорним гумором, який є мінімалізованим входом у зону пітьми, пробою пера для перевірки міцності свого "кордону".
А ще чому мене цікавить пітьма? Ну, мені личить чорний колір))
Дякую за класне інтерв'ю! Із задоволенням подивився!
Бо в пітьмі - невідомість. І цікавиться тобою
Це щось типу "Якщо довго вдивлятися в безодню, то безодня починає вдивлятися в тебе" (с)
Відповідно, якщо довго цікавитися пітьмою, то пітьма починає цікавитись тобою.
@@НаталяМандра-э9к зплагіатив трохи Ніцше)
Пітьма, це те що найбільш чуттєво дає зрозуміти наскільки гріє з середини навіть 1 промінь сонця. Це як подивитися на пітьму ~ це брак світла, а не щось страшне і не зрозуміле.
З творчістю Ілларіона Павлюка досі не був знайомий, а от після інтерв'ю якось аж прикро стало - багатий життєвий досвід живить творчість, тож у цьому випадку романи мають бути якісними (але я не знаю, на жаль). Що ж, подам власну версію, чому людину, в тому числі мене, цікавить пітьма:
Пітьма людська, ота, що в закапелках людської душі, це немов атавізм, котрий мав змогу і необхідність триматися людської особини. Може зараз буде глибока псевдофілософія, але як вже є. З першого крику дитини на неї чигає небезпека, вона отримує перший стрес у пологовій палаті, розуміє, що таке холод, розуміє, що голодна, вона спантеличена і нічого не розуміє. В таких умовах вона росте і деякі загрози розмиваються, стаючи буденністю, а деякі, як-от загроза бути покараним за капость, загроза обпектись гарячим, порізатись гострим, з'являються в житті вперше. Так в умовах постійного збільшення загроз дитина і росте. В такому випадку найкраща стратегія організму - бути ворожим, постійно всього остерігатись та недовіряти, а то навіть самому стати загрозою, такий собі превентивний захід. Навіть еволюційно повелося, що у небезпечному середовищі виживають боягузи, а от у суспільстві (вже мій домисел) - жорстокі особини. Навіть співчуття - річ еволюційна в хронології одного життя, адже серед школярів (може то тільки в моїй школі) і малих дітей набагато більше жорстокості, аніж серед дорослого населення - співчуття набувається з часом. Звісно - не про всіх, як про жорстокість, так і про співчуття. Так отож, оця жорстокість, під якою я маю на увазі вищезгадану пітьму - це річ первісна, вона допомагала нам вижити, вона вселяє впевненість, саме тому до неї інколи хочеться звернутися, адже вона асоціюється з безпекою.
В разі чого - це лише думки вголос, а не якась життєва позиція, якимись криптоісторіями та іншими псевдонауками не займаюсь - читаю книги, оцінюю (сподіваюсь) критично, п'ю чай, дивлюсь на зірки
Дякую за крутецький український контент!
Крутезний канал, цікаве інтерв'ю. Треба більше підписників!
Щиро дякую! Розкажіть про нього своїм друзям)
Круто, нарешті Ілларіон тут. Досить таки цікаво у нього життя розверталось скажу я. Пропоную написати книгу з назвою "Абрикосове варення" .
Гарна назва.)
Дуже класна розмова🥰 Дякую
Дивлюсь це інтерв'ю в грудні 2023 року, вже майже 2 роки від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну і у мене згоріла дупа від фрази "яка моя мотивація крім особистої, щоб не було рядка "перекладено з російською" - ніякої". Цікаво, що зараз думає Ілларіон з цього приводу
Погугліть про бойовий путь Ілларіона, ймовірно у вас питання відпадуть
А в рік виходу інтерв'ю не горіла 😏 лицемірство, як воно є
@@Анна-э7ц4яв рік виходу інтерв'ю я не знала про існування цього автора. Хамство, як воно є. Анна, з плейлістом пЄсні
Оце так на комбо натрапила.. Якуб та Павлюк🫠
Скарб🫶
Поширила у себе на фб. Дяка за інтерв'ю з Кідруком.
Дякую Вам!🥰
Цікаве інтервʼю, мій улюблений автор але ще залишилось дуже багато не розкритих тем не піднятих в відео
12:25!!!
Добре
топ
👍💙💛❤🖤
Чому мене цікавить пітьма? Ставлю собі це питанням, відколи побачила перші жахи (років з 9).
І відповіді приходили різні:
може я збочена й хвора, зі зміїною тягою до всього поганого й мертвого?
може хтось мене травмував, чи я зациклилась на смерті, замість того, щоб зосередитись на житті?
А може пітьма - це таїна і взяти ліхтар, розгледіти, шо там - це природне бажання.
А може всіх нас цікавить пітьма, бо ми вийшли з її лона і у нього ж повернемось.
Перші дві відповіді прийшли до мене ззовні, другі дві прийши вже як внутрішній опір на перші дві.
Зараз спинилась на думці, що цікавитись пітьмою - це цікавитись власною Тінню, і відколи ми вкусили яблуко, мусимо саме через Тінь повертатись до себе.
Тож можу відповісти тепер просто: мене цікавить пітьма, бо мене цікавлю я.
Не зовсім розумію як сталось, що книги такого націоналіста для видавництва довелося перекладати з російської🥲
Можете подивитися його інтервʼю «клуб літератури 1991» якщо не помиляюсь. Він пояснює, чому писав російською. Дуже цікаве інтервʼю, скоріше навіть прямий ефір, але багато спойлерів про твір «Я бачу вас цікавить пітьма».
1:00:48 !!!
Мене цікавить власне не пітьма як така, тобто не пітьма сама по собі, а пітьма як частина відповіді на питання - що у нас там із влаштуванням всесвіту, як там стан справ?
І цікавить ліричний герой автора як частина репрезентації всесвіту, у т.ч. пітьми. Я читала перші дві книги Ілларіона Павлюка, і мені цікаво дізнатися, чому шлях героя знову пролягає крізь пітьму? Що там є такого, що бере своє? І головне - чому? Чому відносно ліричного героя пітьмі вдається знову і знову брати своє?
Бо з пітьми народилась людина.
Якщо ви автор-початківець і хочете оцінити, чи отримає ваша книга популярність у читачів, то можете спробувати видати книгу малим тиражем - навіть в одному екземплярі! Якщо вам все вдасться, то ви отримаєте багато прибуткових пропозицій від відомих видавництв. В Камянці-Подільському є друкарня Віта Друк instagram.com/vitadruk/. Зайдіть в їхній інстаграм, напишіть, вони вам все розкажуть. Дуже вигідні порпозиції. І взагалі, дуже приємно з ними працювати))
Але цитати і алюзії на Булгакова письменник згадує у різних інтерв'ю. ...а про Гарісона це вперше. Певно є різниця у глибині...чи широті впливу.)
Будь-ласка ! Не ставте на музичну перебивку той срежет , - я в навушнику слухала , жах на вуха ! Кожен раз доводилось швидко навушник видирати , бррр
А за гостя дякую 😊
кідрук пише воду і набір слів, а Павлюк - романи
Прізвище - з великої,це раз.
Обидва круті в своїй царині - це два.