Постколоніальна критика російської імперської літератури
Вставка
- Опубліковано 18 вер 2016
- UA - В ефірі телеканалу Еспресо Вахтанг Кебуладзе - філософ.
RU - В эфире телеканала Эспресо Вахтанг Кебуладзе - философ.
Еспресо в смартфоні - espreso.tv/4mobile/
Наш сайт - espreso.tv/
Facebook - / espreso.tv
ВКонтакте - espresotivi
Twitter - / espresotv
Підписуйтесь на канал, щоб завжди бути в курсі подій!
запалало у потенціальних постсовків - доторкнулись до їх божків літератури булґакава, турґєнєва, талстова...
до речі, коли всі ці імперські осколки зникнуть з мапи Києва?...
Сердечна підтримака Вам пане Вахтанг Кебуладзе! Цікаво що в запитаннях, двоє (один українською а друга російською) явно борються проти відкриття яке їм (сліпим, чи ще гірше - напівзрячим) пропонує мудра людина, котра витратила зусилля потужного інтелекту, час і досвід, щоб зрозуміти деякі надважливі особливості поведінки імперії зла; людина, котру підтримують роздуми і свідчення розумних людей різних етносів і країн...Занадто часто, "напівзнайство" відкрито протистоїть прозрінню мудрості...Вибачте, але шиї деяких, так мерзнуть без ошійника старих поглядів, що вони готові гризти правду, аби зберегти свій імперський ошійник...Мені навпаки дуже приємно чути розуміння з підтвердженнями, того, що сам зрозумів деякий час назад...Пушкіна, я теж "не можу читати" перечитавши його листи, та критичні статті, та і поезія "висмоктана", якщо торкнувся хоча б Байрона, та Шекспіра... )) І не тільки Пушкіна. Тому що увесь "мед" московської культури просякнутий сильни смаком імперського "дьогтю", щоб не сказати гірше). У дорослому віці непристало змішувати протилежні речі. Дякую пане Кебуладзе! PS Від Максиміліяна Волошина почув уперше:"Я не інтелігент, я- intellectuel".
Дякую за цікаву лекцію і за дуже гарну українську мову.
Точна оцінка Булгакова. Те що я думала на екскурсії в будинку Булгакова в Києві декілька місяців тому ( екскурсія до речі теж чарівно цікава і одночасно жахливо антиукраїнська)
Вітаю, шановна пані! Нема ніякого будинку Булгакова в Києві. www.radiosvoboda.org/a/27079412.html
Жахливо антиукраїнська )))))))))))))))))))))))))))))))))
Хороша думка: Пам'ятник магдебурзького права в Києві - один із важливіших пам'ятників Києва. Бо нагадує нашу історію правового цівілізаційного світогляду.
Очень интересная лекция. Спасибо за работу
Хороша метафор: Росія це не цівілізація, це тінь цівілізації
💙💛 ДЯКУЮ 💙💛
💙💙💙💙💙💙💙💙💙💙💙💙💙💙
💛💛💛💛💛💛💛💛💛💛💛💛💛💛
Цікаве порівняння: як панівні класи Російської Імперії не чули і не виражали страждань поневолених класів, а соціалісти чи ліваки їм на це закидали, так представники Московії-імперії аж до сьогодні не помічають страждають поневолених народів. То я тут додам, що так само російськочелюсні не помічають, як притискають права україномовних в Україні, а багато чоловіків в світі не помічають, як порушують права жінок. Це все описане одним простим прислів'ям "Ситий голодному не товариш"
Те порівняння робив я. І смисл його полягає в тому, що постколоніальний підхід до аналізу літератури виглядає таким саме примітивним і дурним, як совковий підхід з точки зору "класової боротьби".
@@user-ip6mv3hy3c а те, що це єдиний спосіб, поки досяжний, для колись поневолених народів зрозуміти світ навколо, то взагалі нічого.
Раджу пану Вахтангу перечитати статті Євгена Маланюка про російську літературу , напр. "Кінець російської літератури","Гоголь- Гоголь", "Толстоєвський " та ін. Вони у його "Книзі спостережень" (двотомник, виданий вТоронто - є в наукових бібліотеках), їх ще легко можна знайти. в іннтернеті. І після того, як він їх прочитає, у нього не буде потреби так довго кружляти над Саїдом, та й чіткіше йому уявлятиметься сам предмет розмови. Євген Маланюк - геніально проаналізував сутнісні моменти російської літератури. Краще за нього це ніхто не зробив. РАДЖУ, ПАНЕ ВАХТАНГ!
1:00:55 - що він меле?? 1860-ті роки - слово "Україна", "український" не було ще поширене?? Це в той час, коли "Кобзар" обійшов вже всю імперію, як культова книга, Шевченко вже і померти встиг. Як і Гоголь, який часто використовував термін "украинский" і привчив до нього Росію ("знаете ли вы УКРАИНСКУЮ ночь?"), мовчу вже про багатьох тодішній письменників і науковців в Україні, які ці слова активно поширювали ще за два десятиліття до того, завдяки яким пішла мода на українське, яка періодично спалахувала з новою силою все 19 ст - і "не були поширені"?? Та що ж це за жлобське малоросійське прибідняння??
Ну і потім, а що доводить наведений епізод? Чи ми взагалі розуміємо, що Данило - українець? Чи швидше якийсь"яицкий пугачевский казак"? Ну пострижений на український манір - і що? Чорні очі, зухвалий погляд, черкеська (?!) шапка - і що?? Це "помічає іншість"? Це швидше близькі Толстому соціальні мотиви. А штука саме в тому, що в читач і близько не відчуває, навіть не помічає, коли дія переноситься з території Росії на територію України - взагалі. Цього справді нема.
І те, що виговорює дамочка перед тим "А коли вони мали?" - та власне і є характеристика імперськості - та ніколи. Вони і не можуть, вони існують в паралельному світі, час від часу дивуючись екзотам типу Даніла. "Даніли" ці не утворюють якоїсь системи. Польща там і то відразу відчувається - саме як інша країна - ось,це вже Польща. А Україна - ні. І окремі "Даніли" цього не міняють.
Толстой не був якимось особливим імперцем, але його бачення просто було сформоване на імперській основі, він просто не міг бачити інакше, і тому він теж ілюструє імперський світогляд.Тут нема чого обурюватись- ах! на святе зазіхнули. Це не звинувачення і не тавро, це просто констатація, що Толстой впав не з неба, його принесли не інопланетяни - він сформований своїм середовищем, в даному випадку - російською імперською аристократією - яке формує його оптику. І навіть, якщо він це середовище і засуджує і в чомусь з ним полемізує, - робить він це через ту оптику, яку має.
І про це варто говорити, це потрібно називати. Це не шеймінг. А таке фанклубівське підгорання тільки демонструє насправді, як глибоко російське імперське позиціонування своєї культури як "універсальної", "позачасово-позапросторово ціннісної", "для-всіх-однаково-мус-важливої-у-всіх-куточках-планети" в нас в'їлося. Так, ціннної, але не позачасово і тим паче не позапросторово.
Кожен з них - продукт свого часу і свого середовища із багатьма сильними сторонами, але це не виключає і недоліків. Про це говорити, аналізувати з точки зору наукової методології постколоніальної критики - НОРМАЛЬНО і потрібно. Так само, як і обговорювати якісь негативи напр. в позиції Шевченка., його конфлікт із Кулішем і т.д.
Сумно, що купа наших людей до такої розмови без підгорань просто не готова ((( .
Про Войну і мір, що там щось відбувається в Україні дійсно геть не помітила
І не могло бути... Всі московські "генії" інфіковані імперією зла.
На піттверження тези про використання терміна німець замість фашістів: слово німці має значення - люди що не розмовляють зрозумілою мовою, тобто чужинці.
Дослухав до кінця. Приємно вражає українська мова. Гарний філософ. Але з Буніним проколовся серйозно. І... дуже, все таки, не вистачає Євгена Маланюка.
Російська імперія - смоктальна імперія :-)
так, а, так, а так, так, а..... так, так, так, ???
Може не треба піддавати Буніна?
Так було і в багато чому-є
Помилка-піддавати кастрації Буніна
А ще можна сказати щодо Белли- жінка в ті часи була об’єктом-а черкешенка вона,чи кріпачка Українка,росіянка ,т і - байдуже
Аж тхне антиросійською зарозумілістю і хуторянською погордою . Як той Вовочка, що після першого відвідання школи дорікав батькам за погане виховання: "адже те, що ви вчили називати піскою - є елементарний х*й!".
.. це все що пам'ятатєте зі школи:)))