Після народження дитини в мене було таке враження, що мене суспільство зрадило, всюди говорили як це прекрасно, а те що це капець важко мовчали, радію, що зараз ця тема більше розкривається.
Ага… А ще мама просто такі зобовʼязана бути щасливою! Інші - то їм же ж може бути важко і всяке таке. А ти - жемать, і щастя твоє - ніби щось автоматичне на додачу до дитини. Оточуючих можна зрозуміти: так легше, не треба заморочуватись потребами і почуттями людини, яка, по факту, знаходиться в екстремальних умовах.
Це не була зрада. У всіх по-різному. Є жінки, які мали справді легкі роди і справді мали всплеск гормонів щастя як ніколи в житті. Всі випадки- правдиві, тому що існує вся палітра, все різноманіття, скільки людей - стільки видів родів.. я знаю особисто жінок, які народили дуже легко і самі дивуються іншим історіями. Або одна і та ж жінка має 3 дітей і пережила 3 абсолютно різні пологи і може розповісти 3 різні історії.. Я зрозуміла, що важливо налаштуватися не на якийсь один варіант, а на всі можливі, щоб не було паніки і шоку....
Крім того, важливо ніколи не триматися за погані спогади і досвід. Роди - це короткий фрагмент життя в порівнянні зі всім життям і життям дитини, потім внуків і т.д. Навіть, якщо роди виявились травматичними і наклали певний відбиток- всеодно із травм є вихід, самоналаштування, погляд на життя, лббов не твльки до себе - все формує сильний характер, сильну позицію по житті. І в порівнянні з к-стю нормальних родів, травматичні все-таки рідкісні випадки... а ще якби говорили відкрито про легкі роди і як насправді багато їх! На самому ютюб є достатньо відео спркійних пологів - це теж реальність.. нас з малечку страшать і страшать, не лають ніяких методів і інструментів, не налаштовують оптимістично.. Неможна завжди фокусуватися лише на поганому.. це як "вовка боятися, в ліс не ходити ".. чомусь трагічних випадків в парках атракціонів і в екстремальному спорті безліч, але це людей не зупиняє, хоча ймовірність травми чи смерті зашкалює і з пологами в порівняння не йде ..
Хочу звернутися до жінок, які вже народили, і пологи пройшли не дуже добре. Ви все робили правильно. Ви радили собі максимально добре, як тільки могли на той момент. Ніхто в тій таки конкретній ситуації не впорався б краще за вас. І не слухайте лікарів, які звинувачують вас у чомусь. Не так родила, не так тужилася, неправильно дихала, не слухалася, ще там шось. У мене був дуже травматичний досвід перших пологів, який закінчився післяпологовою депресією, тому що лікарка звинуватила мене у тому, що моя дитина народилася з 4 балами по Апгар. Бо я «неправильно народжувала». Минуло багато років, перш ніж я зрозуміла, що моєї вини не було, і пробачила собі. Ви вже неймовірна, тому що наважилися на цей крок. Ви маєте право плакати, кричати або потребувати допомоги. Це нормально.
Дякую Вам за коментар! Дивлюсь якраз на цьому моменті, де дитинка народилась і її віддали мамі, все щасливо. У мене такого не було, дитинка не дихала, апгар 6, реанімація, кілька тижнів жити у пологовому, так боляче все згадувати. Тож дуже важко сприймати чужі досвіди. Важко прийняти себе і дозволити бути собі нормальною мамою. Я не знала колись, що може бути так.
@ обіймаю Вас. Мені теж ніхто не розказав, як бути, якщо щось іде не по плану. І теж болісно чути розповіді інших жінок, у яких пологи були «швидкі та легкі». Наче я якась не така. А я нормальна. І Ви нормальна. І кожна жінка. Це природа. У нас немає заводських налаштувань «як правильно народжувати». Ми радимо собі так, як можемо.
Якщо я буду народжувати (точно ні), це буде точно у приватній клініці, де навколо мене будуть бігати туди-сюди. Я була присутня на родах сестри у державнй клініці і мені здається, що я пережила більший шок і жах, ніж вона, бо ми це обговорювали.
@ це не запорука, нажаль. Той перший раз я народжувала платно, попередньо «домовившись» у завідуючої пологового. Я мала з собою чоловіка та доулу(психолога) для підтримки, і ніхто з них не врятував ситуації. Другу дитину я народжувала також у державному пологовому, але вже у Польщі. І це була зовсім інша історія. Мені просто «не пощастило» першого разу, і «пощастило» другого.
Я народжувала разом зі своїм татом, він моя опора в житті. Він мені 7 годин підряд тер спинку ( поперек) від того мені ставало трохи легше. Єпідуралку я побоялася робити, наступного разу обов'язково зроблю. Мій тато спокійно говорить, що був на пологах своєї онучки, він був моєю підтримкою, а чоловіка я не хотіла поруч бачити, як і він, який сказав що там буде гидко і дового, і голосно, щому це не треба. Ми розлучилися ще до народження дитини і Слава Богу)
Ваш тато золотий , аж розплакалась від ваших слів , що прекрасно відчувати батьківську любов ( це через те, що я ніколи не знала свого батька ) бережіть ваші стосунки ❤️
@@iralypova1631 інцест - це сексуальний звʼязок між родичами, пологи до сексу не дуже співвідносяться. Можна бути присутніми на пологах і спостерігати безпосередні потуги біля голови жінки. Підтримка в пологах доволі суттєва, коли жінка залишається одна в палаті, а треба попити води, пройти до вбиральні, покликати лікарів.
Читала "Матеру" з ліхтариком у ванній під час повітряних тривог в чорному листопалі-грудні 2022. Тоді світла не було десятками годин на день місяць поспіль, маленька дитинка на руках і відчуття, що нами (українцями) грають у "Гра в кальмара" - виїдаючий досвід. "Матера вам не наймичка" буквально рятувала мене тоді від паніки та швидкого з'їзджання даху. Сиділа в холодній ванній (бо ж електрику тоді вимикали разом з опаленням, мобільним зв'язком), читала Катеринину книжку (дякувати Богу я таки купила "Матеру" всупереч анти-рекомендаціям), і так сміялася з її тексту, який вона написала дуже іронічно, з дуже офігенним почуттям гумору 😅 Дякую, Катерино! Ви мабуть писали книжку для допомоги читачу у чому завгодно, але точно не у подоланні ментальної безвиході після обстрілів московитів
Про дефекацію (або те,що можна вкакатись) і багато інших незручних тем під час пологів без прикрас розповідають на курсах в кожному більш-менш нормальному пологовому будинку. Тому дуже рекомендую вагітним жінкам не ігнорувати таку можливість,яку зараз надає держава і відвідувати курси майбутніх батьків.
Так, а ще там можуть пропагувати на аудиторію в якій всього 2-3 чоловіка, що не тягніть на пологи чоловіків. Це їх травмує (від лікаря чоловіка). Фу. Тож обирайте курси, але з розумом)
@@АнастасіяЩукіна-ы8вшкода, що таке досі є🥹 В пологовому, де ми народжували, навпаки підтримують партнерські пологи і навіть проводять практикум, як саме чоловік може допомогти дружині в цей момент.
@@АнастасіяЩукіна-ы8в фу, це те шо Ви пишете такі коментарі. Якомусь чоловіку це абсолютно норм, а когось реально травмує, у когось жінка хоче партнерські пологи, а у когось сама жінка проти цього. Фу це всіх під одну гребінку
Це те, куди я тицьнула ні секунди не думаючи! Дякую і Еммі і Каті за все те, шо ви робите для суспільства, втримання нашої менталки, а також розвитку, настрою і навчання! Це неймовірно цінно! І ми цінуємо!
Змінила своє ставлення до материнства після слів Катерини, що це велике щастя і насолода: розкрити новій людині цей світ, показати всю його красу, закохати її в життя, і вкласти в становлення цієї людини все найкраще, що можеш дати. Для цього потрібно бути дійсно дуже зрілою і психологічно пропрацьованою людиною. Раніше я сприймала материнство лише як величезну відповідність. Але Катерина надихнула мене на материнство)))
Одна насолода слухати Катю😚 Гумор, така проста щирість, як з подругою чи сестрою поговорити на кухні по душам. А ще надзвичайно приємно, коли Катя чітко відповідає відразу так, або ні. Так чесно, чого нам нам не вистачало. Дуже, дуже корисний ефір.
Коли ти обираєш себе - починаються сварки. Дякую, що торкнулись цієї теми. Бо в мене все оточення рідних стало проти)), тому що вони втратили зручну, комфортну, безвідмовну людину, яка стала обирати себе.
Я якраз в процесі підготовки до пологів (якщо можна так назвати), і на одному диханні прочитала обидві книги Каті. Я безмежно вдячна, бо прийшло якесь трохи заспокоєння, реалістичніше розуміння того, що чекає далі. Дякую, Еммо, за як завжди дуже влучні, глибокі запитання! Дякую, Катю, за те, що витягуєте на поверхню і нормалізуєте обговорення таких важливих тем!
Так)))) я пам'ятаю, як я була в шоці від того, що забувала що в мене є дитина в перші два тижні після. Типу така, прокидаюсь, і о, в мене ж дитина, чого так тихо))
3 тижні тому народила чудового малюка в партнерських пологах з чоловіком ❤ бачив все, все допомагав і підтримував спочатку відмовлявся через тупі стереотипи, зараз задоволений що пішов і побачив народження нашого малюка ❤
Гарна розмова, приємно дивитись на обох. З приводу досвіду пологів в мене протилежна ситуація - переважна більшість жінок з мого оточення чули лише страшні історії про процес народження дитини, там були і зламані ребра і триденні тортури і навіть близькість смерті, чим були страшенно нажахані. Тому вважаю доречним ділитися своїм досвідом, моя перша дитина народилася за 4 години від початку переймів з терпимим рівнем болю, а друга взагалі в машині по дорозі до лікарні. Просто хочу щоб жінки знали що і так теж буває.
Боже, яка велика різниця між інтервюером інтелектуальним, розумним, і всіма іншими ютуберами, Емма! Знімаю капелюха. Катю! Моя любов і захоплення вами і вашими книгами!
Мені 34, в стосунках. Дітей не хочу, але допускаю, що, можливо, колись захочу. Самих пологів не боюсь, але боюсь можливих наслідків для здоров'я і того ,що не вистачить терпіння і сили на дитя.Також розумію,що коли захочу ,то уже ,напевно, не зможу. Цілком приймаю себе без дітей . Краще я пожалію ,що я їх не народила, аніж пожалію про те,що родила. Дуже подобається тенденція,що починають говорити про дітей , пологи і материнство правду, а не малюють все в кольорах веселки.
@KonovalovaYelyzaveta бачила багато мамських блогів в інсті, де матері говорять, що безмежно люблять своїх дітей, але якщо б вони знали, що буде настільки важко, то вони б не народжували . Отже, матір може пожаліти про народження дитини. Та навіть маю подругу таку ,вона прекрасна матір, але вона говорила мені те саме.
Дуже дякую за інтервʼю! Через місяць я маю народжувати і це так складно для мене зрозуміти, що моє життя повністю змінюється. І взагалі я дуже складно переживаю вагітність психологічно і фізично, але після перегляду відео відчуваю якесь полегшення ❤
Дякую за це інтерв'ю. Мені здається важливо говорити про материнство не тільки з боку, що жінки мають право не хотіти стати мамою. Завжди в класних, прогресивних, стильних блогерів багато контенту про чайлд фрі, про те чому нормально не хотіти бути батьками. Я розумію чому так, бо суспільний тиск він досі є і його багато на жінок. Проте маю субʼєктивне відчуття, що в модних і стильних і успішних колах бути батьками це щось не стильне (якщо можна так казати в цьому контексті) бути батьками. Що бути батьками це щось для таких, неосвічених і кому нема чим займатись більше і нема бажань якось реалізовуватись. Я багато працюю і спілкуюсь з жінками. Я дитяча лікарка і не так давно (трохи більше року) мама донечки І навколо жіноцтва з дітьми купа стереотипів. Ти раптом з успішної менеджерки (наприклад) для суспільства стаєш мамкою яжемамою чи як там... яка не знає нічого крім підгузків і какашок і з якою нема про шо і говорить. А воно ж якби ти залишаєшся такою ж цікавою і розумною Це правда що суспільство спочатку тобі кричить - треба рожать, а потім каже чого ти зі своїм оцим малим приперлась в торговий центр. А ще й боронь Боже ж груддю там погодувати. Але на щастя такого все ж таки менше ніж 10 років тому. Ви зробили класне порівняння з песиком (нічого образливого не бачу в ньому) про те що ти собі не належиш. Воно так і є. Материнство навіть якщо ти богіческа менеджерка все одно змушує від чогось відмовитись, хоч би на якийсь час. Але так цікаво, що кожну складність ми можемо описати якось дуже фізично і практично. А от ті дикі емоції від яких просто перехоплює дух про які казала Катя ти ж якби не опишеш. Мене дуже потягло написати цей величезний комент, щоб сказати що бесід про материнство те тільки в бульбашці матерів має бути більше. Жінки не діляться тим що блюють і вкакуються під час прлогів з одного боку, а з іншого боку часто починають залякувати інших жінок там де не все так і погано)) Ти тиждень як народила, в тебе ще все болить, ти не можеш звикнути що в тебе є поруч нова людина яку ти ще й може і не встигла полюбити (так буває і це окей) а якась пані з досвідом (і таких дуже багато) обов'язково скаже що тобі далі буде ще гірше\складніше) Хоча найчастіше то таки не зовсім так.
За порівняння з собакою, то мені якраз сподобалось, що Емма так з розумінням, що це таки різні речі. Дуже дратують люди, які ставлять дітей і домашніх тварин в один ряд
Ви написали те, що я думала. Мене теж бентежить, що в нас іде тенденція саме залякування іншими матерями. Я це чую і відчуваю і тому впевнена, що в мене не вийде ще не почавши. "Ти не впораєшся. Це дуже важко. Це дуже погано. Твоє тіло зруйноване. Ти не витримаєш відповідальність. Більше не буде радощів в житті. Подумай перед тим як зробити. Ще подумай. Ще раз подумай. Поживи ще хоча б 10 років для себе " Взамін розказують що ти отримуєш якусь дитячу посмішку від якої тобі на секунду стане приємно. Відчуття яке абсолютно мені не зрозуміле і не зрозуміло чи варто заради неї ламати собі життя😢
Фрі- чайлд то звісно добре, але біла раса вимирає. В Європі вже себе почуваєш музейним експонатом, або не розумієш ти в Африці, чи в Індії, чи в Уганді...
Як влучно ви все написали І я б від себе ще добавила, що насправді дуже мало розуміння і прийняття серед інших мам. В мене була ілюзія, що це якесь сестринство, що жінки щиро хочуть допомогти тобі, а зустріла просто купу осуду, якщо в тебе не так, купу порад і всьо бляха муха ти робиш не так😐 Ну але зато це все привело швидко мене подумки, що саме краще про своє дитя знаю я, я навчаюсь і надалі все більше відчувати себе, свої емоції і почуття. І насправді знайомство мене зі мною почалось з дитини, ніколи б не подумала😁
Таке важливе інтервʼю ❤️ Мені 25, я живу не в Україні, покинула роботу, на якій досягала успіху. Зараз я заново маю все починати, заново вчитися говорити, новий побут, шукати нову професію. І я так розчаровуюся і зневіряюся в собі, бо це так тяжко. А тут пані Катя розказує, як 10 років тому почувала те саме, але вкладала сили в те, що любить і зараз успішна і щаслива. Це дуже надихає, бо можливо якраз за 10 років і я на себе гляну теперішню і зрозумію, що всі мої старання не були марні. Дякую за розмову і за натхнення🤍
Не зовсім погоджуюсь із тим, що про всякі моменти типу дефекації під час пологів не говорять. Зараз море літератури, курсів та інших джерел, звідки можна дізнатись дуже багато. Наприклад, про можливі випорожнення під час пологів я чула на курсах при пологовому будинку, це відкрита інформація)
Це коли свідомо підходити і готуватись. Я чогось після своїх пологів мала помутнєніє в вигляді того, що треба бігати і всім говорити, що необхідно готуватися до пологів, читати літературу і ходити на курси це мастхев кожної вагітної. Від мене вже відбивалися мої подружки, і казали, шо якось та й буде, вони не хочуть нервувати завчасно, накручуватися і взагалі дитині потрібен спокій. А так, купу жінок рожали і вони якось народять. Благо, через місяць- два мене це амбасадорство попустило, і я зрозуміла, що інфу про пологи треба просто давати в школі😂
Я заздрю людям, які подивились інтерв'ю, але не знали раніше Катю, пам'ятаю, як вперше читала її пости в інстаграмі і сміялась, офігівала, дивувалась її прямоті і вмінню сказати так влучно, як ніхто інший😊
Година промайнула непомітно! Яка Катя чудова😍 Які глибокі і щирі відповіді на запитання. Чудово, що материнство стали показувати реальним, не тільки позитивні досвіди, а і озвучують всі складнощі, що можуть виникнути. Окремо скажу, що гумор і простота Каті підкупляють❤
Любов до Каті виникла миттєво - з першого допису про соплі; любов до Емми прийшла поступово, після перегляду кількох інтервʼю, які спочатку викликали почуття повної незгоди з поведінкою інтервʼюера (треба було копатися в собі, чому мене тригерило), до абсолютного задоволення від кожного наступного інтервʼю. Еммо, Катю - ви чудові ❤ дякую за інтервʼю ♥️
На перших пологах зі мною не було ні кого. Навіть персонал не підходив, хоча гукала з усіх сил. Я готувалась, прочитала чотири книги (!), дивилась відео на ютюб, але реальність виявилась набагато важче. Коли нарешті прийшла акушерка, вже були потуги, терміново відвели в родільну залу та все йшло важко. Дитинка народилась на 1 з 10, одразу в реанімацію. Асфіксія, кефалогематома і як наслідок неврологічні проблеми. Я весь час думаю, що як би зі мною хтось був, змусив персонал прийти раніше, і синочок не пройшов все це пекло( він просто ледь вижив Сину 18, він моє сонечко, моя опора і підтримка, він справився з багатьма неврологічними проблемами, але чи перестану я винити себе, що не дала йому кращого здоров,я…
Ви не винні в негідному ставленні лікарів до вас! Це ВОНИ повинні слідкувати за пацієнтами,а не ви повинні їх гукати годинами. Це ЇХ в медичному університеті вчать наскільки небезпечні пологи і що з цим не можна зволікати,це ЇМ платять зарплату за їхню роботу. Тому це виключно ЇХНЯ провина. Ви ж навпаки зробили для сина все можливе, тому ви молодець! Я пишаюся тим,як ви пройшли усі ці складнощі і не здалися.
Тільки на вихідних подивилися мультик Дикий робот. Зараз це інтервʼю. Разом - це просто гімни материнства! Дякую, Еммо. Офігенне інтервʼю. Катя, у нас троє діток, ми їх обожнюємо, займаємося на рівних вдвох з чоловіком. Але теж чекаємо, коли вони поїдуть.🙈 мріємо з чоловіком про щасливу старість в спа з просеко 😉
Слухаючи цей діалог,я відчуваю свою історію (крім задоволення,яке я мала від вагітності і легких пологів)співзвучною до Катиної..Я сто відсотків за роль батьківства в сімейній історії.. Давно на неї підписана🎉❤ Респект 👍👌
Не у всіх так трапляється що з народженням дитини народжуються і матір, в мене взагалі не так було. Мені перші місяці три реально байдуже на мою дитину було. Це я зараз така смілива, а тоді я відчувала що зі мною не так щось, і дуже соромилась комусь про це сказати.
В мене десь через місяця півтора-два напевно, а відкриття, що тепер я буду поклонятися і безумовно завжди любити, напевно на 4й її місяць. До того я була перший місяць як функція, кудись йшла, щось робила, і нічого не розуміла. Потім війна, і теж впала в стан функції, наче завмерла. І от відчуття всепоглинаючої любові запізнилося. Добре, що я знала, що так буває, і не гризла себе. Про це треба говорити якнайбільше
Додивилася до 19хв і бачу що Емма тепер навряд чи народить... Так поговорили про пологи, що ті хто боявся взагалі ніколи не погодиться на це))) Дівчата!!! У всіх все індивідуально! Я не блювала, не вкакувалася, не впісювалася і народила свого синочка без анестезії! Все буде добре! Головне пам'ятати, що біля вас професіонали, які бачили усяке і вони вам допоможуть у будь якому випадку!
Я думаю, акцент був на тому, що якщо станеться якась "оказія", то це не є страшно, це природно. І справді, про такі речі мало хто говорить. Тому жінки, з якими туш стається, відчувають великий сором, а не повинні.
Дякую, Еммо і Катерина! Чудова розмова! Обов’язково замовлю книги Каті Бльостки, хоча вже прочитала другу книгу в застосунку Лібраріус . Прочитала за один день. Реготала, пізнавала себе , співпереживала, дивувалася , надихалася щирістю і сміливістю Каті. ❤
Рівень відвертості просто зашкалює , та я отримала кайф від вашої розмови. Ка тя , на мій погляд , не просто любить себе , а має високу ступінь самоповаги і це круто. Дякую.
Дякую Емма і Катя, що підіймаєте такі важливі теми🔥🫶мені дуже хочеться сказати тій собі 20-тирічній, в тебе все вийде, мала! Ти все подолаєш і в тебе буде чудовий, прекрасний син ❤️
Завдячуючи таким блогерам , як Катя (на неї підписана лише останній рік) ще 8 років назад народжувала без усяких думок про непотрібні клізми, з розумінням як може виглядати живіт після пологів і як налагоджувати грудне вигодовування. На жаль , наші мами та бабусі в більшості не мали доступу до адекватної інформації і не шукають її зараз. Тому дуже важливо шукати її самостійно . Це дуже рятує і в тому , щоб пройти всі ці процеси максимально спокійно , і уникнути помилок і відстоювати свої кордони в разі потреби
пологи в більшості не 5 хв, тому потрібна людина, чоловік або хтось близький, хто проведе з тобою декілько годин, підтримає, бо особливо в перщий раз це страшно і сил немає на битиві моменти. Тому раджу народжувати з кимось)
Супер класна розмова двох розкішних жінок. Мені 18 років і я дякую пані Катерині за те що ділиться досвідом, та Еммі за те що, створила таке прекрасне інтервʼю.
Про партнерсткі пологи зі своїм чоловіком: "Хочу ще!" сказав він коли народився син в його присутності😂 Ці емоції не можна ні з чим порівняти)) тепер при нагоді хвалиться, що він першим! побачив сина😅 Дякую за розмову❤❤❤
Обожнюю Катю за здоровий материнський егоїзм. З першою дитиною я була страждалиця і жертва, все тягнула на собі, нирнула в декрет де не дбала за себе, з другою дитиною зробила висновки і більшість часу справді кайфувала, змогла працювати з перших днів з дитиною по кілька годин а потім більше і загалом набагато більше делегую дитину татові і бабусі. Про правду материнства треба говорити.
Першу книгу Каті купила після перегляду її попереднього інтерв'ю з Еммою. Другу купила як тільки вона вийшла, але після цієї розмови зараз піду читати саме її. Дякую
прекрасні улюблені блогерки! яке чудове інтерв'ю! але як же малооооо. як хочеться продовження. а от з фрази "мій чоловік має багато талантів. лінгвістичний не один з них" я зробила вирізку і показала своєму чоловікові🤣🤣🤣 бо це і про нього теж
Дякую! Яке чудове легке інтерв'ю. На одному диханні. А яке смачно милозвучне!!! Суцільна приємність вас обох бачити і слухати. Здалося навіть, що незавершене. І не через Андрія))) Хочеться продовження, бо є глибина.
Щиро вдячна за таке прекрасне інтерв'ю ❤ Еммо, Ви чудова людина та інтерв'юєр! Дуже тепла, легка та приємна розмова вийшла. Читала книгу Каті Бльостки "Матера вам не наймичка" будучи вагітною і це було неймовірно, моментами сльози текли рікою, інколи у немовляти був землетрус від того, що я реготала. З усіх книг, які читала стосовно пологів та догляду за дитиною ця була найкраща, тому що просто, доступно, без незрозумілих термінів та життєво.
Дякую Каті за відвертість, якої так не вистачає в наших медіа. Українцям треба навчитись говорити про незручні речі, які є частиною нашого життя. Дивлячись на Катю по ній і не скажеш, що вона має низький больовий поріг. Я теж його маю, а також маю купу фобій, зокрема алгофобію та боязнь крові, дентофобію, і я я не уявляю як я буду народжувати, хоча хочу дитину в майбутньому. І я сторонниця кесарського розтину, можете всі закидати мене тапками. Дякую Еммо за цікаву гостю.
Забули про третій період пологів: народження плаценти. Я, чомусь, при підготовці також упустила цей момент. І була дуже здивована що мене одразу після перерізу пуповини не відпускають з родзалу.
@@ІринаКапштик-д1н , а потім ще після народження плаценти, коли ти думаєш, ну це вже точно все, а тут тобі озвіріло починають м'яти живіт, щоб все вийшло, а потім ще починають шити, якщо є розриви чи епізіотомія, а те чи інше є в 2/3 випадках
В мене пологи пройшли супер легко, народила за 1 потугу, схватки почались ще вдома, і я навіть умудрилась поспати, бо думала, що буду 10-12 годин народжувати, і не хотіла бути стомлена 🤯, хоча я боятися почала десь за 1-2 міс до пологів, тому все індивідуально. Але хочу застерегти жінок, що всі розмови по "коли та народила, ти відчуєш найбільшу любов, яку тільки може відчути людина", це не завжди так, і це нормально (про це мало хто каже, але я хочу, щоб жінки це знали), гормони роблять свою справу, ви тут ні до чого, почекайте, робіть свою справу, і все прийде.!!! Я пережила пост родову депресію, я просто місяць плакала, хоча дитина була довгоочікувана і бажана, чоловік максимально мене підтримував,але я нічогісінько не могла з собою зробити, а просто якось зранку проснулась, і відчула неймовірну любов до дитини, ну а потім ще місяців 2 картала себе за те, що недостатньо роблю для дитини, і вона гідна кращої мами, ніж я. Зараз пройшло вже 2 роки, і я не уявляю свого життя без цієї малявочки❤
Неймовірні жінки, чудове інтервʼю, чесне, відверте і смішне. Як людина, що народжувала 2 рази погоджуюсь з кожним словом і хочу сказати, що прям пишаюсь собою, бо після досвіду « обісратись» під час пологів, охуїла і почала ділитись ним з усіма 😀
56:10 От якраз до такої думки недавно сама дійшла, і це дійсно працює! Для того, щоби нарешті повірити у себе, потрібно перестати вірити тим, хто у вас не вірить
Щодо народиш - пройде: у мене пройшли болі при місячних після першої дитини, хоча ніхто раніше не говорив мені, що біль може пройти. Це досі як свято, бо болі були досить сильні. І взагалі обидві вагітності були чудові, без токсикозу і ускладнень
Припускаю, що болі не пройшли, просто змінився референс. Принаймні у мене таке відчуття, що це не місячні стали безболісні після перших пологів, а просто типу "та хіба це біль?!". Але це виключно моє враження :)
@alionakrotiuk7258 ні, болю справді нема, ніякого. А раніше перший день був надзвичайно болючий. Зараз цим страждає, на жаль, моя донька. Правда з віком з'явився ПМС, за день-два до місячних. Але це десь останні 5 років, а пологи були 13 років тому, тому з ними ПМС не пов'язаний
Я не маю дітей. Довгий час вагалась чи хочу взагалі їх мати. Чому? Бо у мене не було перед очима щасливого досвіду чийогось, бо абсолютно всі подружки розказували який це жах, бути мамою а щось приємне та інтимне лишалось несказаним і тільки для себе. Дякую, що озвучуєте як - так і + материнства. Дуже цікавий випуск❤
Так само. Чомусь вчора про це згадала, що завжди знала, що дітей в мене не буде. Був час, хотіла, але знала, що не буде. Не було позитивного сприйняття ні вагітності, ні народження, ні поведінки чоловіків у всьому цьому.
Дуже цікава розмова!Співзвучно з авторкою книжок «Не вагітна» та «Мам» Каріною Савариною, але вона про досвід безпліддя та всиновлення, дуже б хотіла послухати її у ваших наступних випусках!
Плакала протягом всього інтерв’ю. Спочатку мене «знесли» спогади про народження доньки, це для мене дуже теплий досвід. Я дуже посміялася, бо я реально думала, що мені ношпа допомагала))) епідуралку я не хотіла робити) Але в мене високий больовий поріг і я могла справлятися з болем. І, звісно, чоловік був поряд і це прям сильно допомагало. І другий епізод, який «зніс», це про сприйняття дитиною війни. Дякую вам, Катю і Еммо!
Дякую! Круте і корисне інтервʼю. Щодо пологів і процесу після важливо проговорити питання грудного вигодовування (ГВ): - в багатьох пологових пхають суміш, граючи на незнанні мами щодо процесів в перші дні, кажуть, що дитина схудла (що є нормою в перші деі для новонародженого), треба догодувати, хоч два дні і тд. - розуміння мами, що перші дні молока не буде, будуть краплі молозива (прозора дуже корисна рідина) - бо шлунок новонародженого маленький і пхати йому 100мл молока чи суміші погано. - Далі молоко прийде, і до цього теж треба адаптуватися. - Прикладати дитину може бути важко і не виходити. - Варто знайти адекватних консультантів з ГВ, які допоможуть і в пологовому і після за потреби. - ГВ - зручно, бо їжа завжди з собою і нагріта. Але це теж особистий вибір кожної.
@ чи користувалась вона послугами консультантів з ГВ? Як писала вже, ГВ - це вибір кожної, але варто в темі розбиратися, як і в будь-якій, важливій, щоб мати змогу зробити той вибір.
@ цього не знаю. Але ж буває так, що організм жінки не виробляє молоко. Як консультанти з гв можуть допомогти? Типу стимулювати цей процес гормонально чи харчуванням?
@@dariia_dryhola допомогти зрозуміти, чи це дійсно така ситуація. Іноді таке буває від неправильного прикладання і тд. І ці консультанти частіше за все є тими самими педіатрами, що можуть оцінити стан і мами і дитини.
Дякую за інтервʼю та за героїню. Катерина - це любов 🤍 В моєму першому шлюбі, під час того як я народжувала, чоловік святкував (читати бухав) з друзями народження сина. Мені було 18 і так було в більшості пар навколо. Зараз мені 30, в мене другий шлюб, і я розумію що я наважусь на другу вагітність тільки тоді коли мій чоловік буде поруч ( зараз він захищає нашу країну). Я хочу прожити цей період з ним, щоб він ходив зі мною на УЗД, щоб спілкувався з лікарями то був в контексті того як розвивається його дитина в моєму тілі, щоб був присутній на родах та в житті цієї дитини. І на інше я не згідна. Це моє право вибирати яким я хочу щоб був цей досвід. Зараз чую багато думок - та народи, він буде мати стимул щоб жити та боротися і тп. Але хєрушки.
Правильне інтервʼю, супер інформативне 👍🏼 Катя взагалі неймовірна молодець, коли наважилась скільки разів на вагітність таку важку, але важливу. Материнство це вам не іграшки, а свідомий вибір 😊 Та краще коли знаєш до чого готуватися, а не романтизація вагітності, пологів та батьківства 🤍
Дякую, Еммо, за таку чудову гостю! Звісно, у кожного свій шлях, бути/не бути мамою, якщо бути - якою. При цьому круто, коли є блогерки і птсьменниці, які відкрито говорять про те, про що не прийнято. І допомогають мамам себе не втратити.
Певно, найкраща розмова, яку я споглядала останнім часом. Емма, дякую Вам за вміння побудувати діалог вкрай не примітивним способом, добавляючи сенсів та змісту. Катю, ви - особистість із безмежною глибиною, захоплююсь! Отримала цілковите задоволення, година пролетіла непомітно)
один з небагатьох випадків, коли мені не хотілося щоб настав кінець розмові. Катя дуже цікава, приємна, спонукає думати і рефлексувати. Чекала сама інтерв*ю від Емми, бо Ви найкраще розкриваєте людину і підносите важливі теми 💙 Дякую!
Якщо хтось побачить мій коментар, то скажу, що б не всі так боялися, і знали що не у всіх так як казали спочатку 😅😮 я народила без блювання, без болю бо епідуралка то свято, і до пологів роблять клізму, тому все класно)) через декілька днів після пологів пішла в трц купляти нову кофтинку, тому не у всіх все складно))) народжувала в 28 років,не так щоб рано)
"На діти напердіти, треба себе глядіти" - золоті слова, тре' запам'ятати 😂
а на чоловіка насрати, треба на себе зважати.
І будете найкращою мамою. А там, де мама все для дітей - мама не така
Я теж їх забираю в свій лексичний оборот😂
Так моя баба все життя говорила.
Геніально 😂
Після народження дитини в мене було таке враження, що мене суспільство зрадило, всюди говорили як це прекрасно, а те що це капець важко мовчали, радію, що зараз ця тема більше розкривається.
Обіймемось.
Мені здається всі мовчать про пологи і решту опцій материнства. Бо вважають що людство вимре, якщо жінка буде знати правду.
Ага… А ще мама просто такі зобовʼязана бути щасливою! Інші - то їм же ж може бути важко і всяке таке. А ти - жемать, і щастя твоє - ніби щось автоматичне на додачу до дитини. Оточуючих можна зрозуміти: так легше, не треба заморочуватись потребами і почуттями людини, яка, по факту, знаходиться в екстремальних умовах.
Це не була зрада. У всіх по-різному. Є жінки, які мали справді легкі роди і справді мали всплеск гормонів щастя як ніколи в житті. Всі випадки- правдиві, тому що існує вся палітра, все різноманіття, скільки людей - стільки видів родів.. я знаю особисто жінок, які народили дуже легко і самі дивуються іншим історіями. Або одна і та ж жінка має 3 дітей і пережила 3 абсолютно різні пологи і може розповісти 3 різні історії.. Я зрозуміла, що важливо налаштуватися не на якийсь один варіант, а на всі можливі, щоб не було паніки і шоку....
У мене те саме відчуття, і аж злість бере , коли вони всі кажуть ще про другу дитину
Крім того, важливо ніколи не триматися за погані спогади і досвід. Роди - це короткий фрагмент життя в порівнянні зі всім життям і життям дитини, потім внуків і т.д. Навіть, якщо роди виявились травматичними і наклали певний відбиток- всеодно із травм є вихід, самоналаштування, погляд на життя, лббов не твльки до себе - все формує сильний характер, сильну позицію по житті. І в порівнянні з к-стю нормальних родів, травматичні все-таки рідкісні випадки... а ще якби говорили відкрито про легкі роди і як насправді багато їх! На самому ютюб є достатньо відео спркійних пологів - це теж реальність.. нас з малечку страшать і страшать, не лають ніяких методів і інструментів, не налаштовують оптимістично.. Неможна завжди фокусуватися лише на поганому.. це як "вовка боятися, в ліс не ходити ".. чомусь трагічних випадків в парках атракціонів і в екстремальному спорті безліч, але це людей не зупиняє, хоча ймовірність травми чи смерті зашкалює і з пологами в порівняння не йде ..
Хочу звернутися до жінок, які вже народили, і пологи пройшли не дуже добре.
Ви все робили правильно. Ви радили собі максимально добре, як тільки могли на той момент. Ніхто в тій таки конкретній ситуації не впорався б краще за вас. І не слухайте лікарів, які звинувачують вас у чомусь. Не так родила, не так тужилася, неправильно дихала, не слухалася, ще там шось.
У мене був дуже травматичний досвід перших пологів, який закінчився післяпологовою депресією, тому що лікарка звинуватила мене у тому, що моя дитина народилася з 4 балами по Апгар. Бо я «неправильно народжувала».
Минуло багато років, перш ніж я зрозуміла, що моєї вини не було, і пробачила собі.
Ви вже неймовірна, тому що наважилися на цей крок. Ви маєте право плакати, кричати або потребувати допомоги. Це нормально.
Дякую Вам за коментар! Дивлюсь якраз на цьому моменті, де дитинка народилась і її віддали мамі, все щасливо. У мене такого не було, дитинка не дихала, апгар 6, реанімація, кілька тижнів жити у пологовому, так боляче все згадувати.
Тож дуже важко сприймати чужі досвіди. Важко прийняти себе і дозволити бути собі нормальною мамою.
Я не знала колись, що може бути так.
@ обіймаю Вас. Мені теж ніхто не розказав, як бути, якщо щось іде не по плану. І теж болісно чути розповіді інших жінок, у яких пологи були «швидкі та легкі». Наче я якась не така. А я нормальна. І Ви нормальна. І кожна жінка. Це природа. У нас немає заводських налаштувань «як правильно народжувати». Ми радимо собі так, як можемо.
Якщо я буду народжувати (точно ні), це буде точно у приватній клініці, де навколо мене будуть бігати туди-сюди.
Я була присутня на родах сестри у державнй клініці і мені здається, що я пережила більший шок і жах, ніж вона, бо ми це обговорювали.
@ це не запорука, нажаль. Той перший раз я народжувала платно, попередньо «домовившись» у завідуючої пологового. Я мала з собою чоловіка та доулу(психолога) для підтримки, і ніхто з них не врятував ситуації.
Другу дитину я народжувала також у державному пологовому, але вже у Польщі. І це була зовсім інша історія.
Мені просто «не пощастило» першого разу, і «пощастило» другого.
Що таке апгар??
Я народжувала разом зі своїм татом, він моя опора в житті. Він мені 7 годин підряд тер спинку ( поперек) від того мені ставало трохи легше. Єпідуралку я побоялася робити, наступного разу обов'язково зроблю. Мій тато спокійно говорить, що був на пологах своєї онучки, він був моєю підтримкою, а чоловіка я не хотіла поруч бачити, як і він, який сказав що там буде гидко і дового, і голосно, щому це не треба. Ми розлучилися ще до народження дитини і Слава Богу)
Ого, історія🤌🏻 Приємно читати про таку підтримку тата! І який чудовий вибір, що розлучились із тим чоловіком.
Ваш тато золотий , аж розплакалась від ваших слів , що прекрасно відчувати батьківську любов ( це через те, що я ніколи не знала свого батька ) бережіть ваші стосунки ❤️
Це якась форма інцесту? Психоллги скажіть
@@krasavchenkoa6554
Це вже на грані сексу з татом
@@iralypova1631 інцест - це сексуальний звʼязок між родичами, пологи до сексу не дуже співвідносяться. Можна бути присутніми на пологах і спостерігати безпосередні потуги біля голови жінки. Підтримка в пологах доволі суттєва, коли жінка залишається одна в палаті, а треба попити води, пройти до вбиральні, покликати лікарів.
Читала "Матеру" з ліхтариком у ванній під час повітряних тривог в чорному листопалі-грудні 2022. Тоді світла не було десятками годин на день місяць поспіль, маленька дитинка на руках і відчуття, що нами (українцями) грають у "Гра в кальмара" - виїдаючий досвід.
"Матера вам не наймичка" буквально рятувала мене тоді від паніки та швидкого з'їзджання даху.
Сиділа в холодній ванній (бо ж електрику тоді вимикали разом з опаленням, мобільним зв'язком), читала Катеринину книжку (дякувати Богу я таки купила "Матеру" всупереч анти-рекомендаціям), і так сміялася з її тексту, який вона написала дуже іронічно, з дуже офігенним почуттям гумору 😅
Дякую, Катерино!
Ви мабуть писали книжку для допомоги читачу у чому завгодно, але точно не у подоланні ментальної безвиході після обстрілів московитів
«Напічкать любовʼю і відпустить» золоті слова
підтримую
Про дефекацію (або те,що можна вкакатись) і багато інших незручних тем під час пологів без прикрас розповідають на курсах в кожному більш-менш нормальному пологовому будинку. Тому дуже рекомендую вагітним жінкам не ігнорувати таку можливість,яку зараз надає держава і відвідувати курси майбутніх батьків.
Підтримую. Була з чоловіком на цих курсах для вагітних і ми дуже задоволені ( наскільки це можливо) підготовкою , тож усім своїм подружкам рекомендую.
Так, а ще там можуть пропагувати на аудиторію в якій всього 2-3 чоловіка, що не тягніть на пологи чоловіків. Це їх травмує (від лікаря чоловіка). Фу.
Тож обирайте курси, але з розумом)
@@АнастасіяЩукіна-ы8вшкода, що таке досі є🥹 В пологовому, де ми народжували, навпаки підтримують партнерські пологи і навіть проводять практикум, як саме чоловік може допомогти дружині в цей момент.
@@olena_pasieka це круто. В моєму оточенні в усіх були партнерські пологи. І це гарний показник)
@@АнастасіяЩукіна-ы8в фу, це те шо Ви пишете такі коментарі. Якомусь чоловіку це абсолютно норм, а когось реально травмує, у когось жінка хоче партнерські пологи, а у когось сама жінка проти цього. Фу це всіх під одну гребінку
Яке живе інтерв'ю: люди поводяться, як люди, а не, як ляльки з прописаним сценарієм, прості розмови про важливі речі. Я в захваті. Дякую
Це те, куди я тицьнула ні секунди не думаючи! Дякую і Еммі і Каті за все те, шо ви робите для суспільства, втримання нашої менталки, а також розвитку, настрою і навчання!
Це неймовірно цінно! І ми цінуємо!
Змінила своє ставлення до материнства після слів Катерини, що це велике щастя і насолода: розкрити новій людині цей світ, показати всю його красу, закохати її в життя, і вкласти в становлення цієї людини все найкраще, що можеш дати. Для цього потрібно бути дійсно дуже зрілою і психологічно пропрацьованою людиною. Раніше я сприймала материнство лише як величезну відповідність. Але Катерина надихнула мене на материнство)))
Як же я вдячна чоловікові, що не дозволив лікарям грубо зі мною поводитися. Не уявляю пологи без близької людини поруч.
Скажіть будь ласка, в якому сенсі не дозволив лікарям грубо поводитись? Він їх облаяв чи залякав, як це було?
Пора змінювати назву, це відео точно всі будуть дивитись!
Так радію цьому контенту з Катьою Бльосткою на ютубі😍
Дуже важлива розмова, Катя та Емма разом - це просто свято українського жіноцтва❤❤❤
Якого це українського жіноцтва? Катя просто наживається на українках при тому завжди розказує як правильно жити «тупим» украінчикам
Одна насолода слухати Катю😚 Гумор, така проста щирість, як з подругою чи сестрою поговорити на кухні по душам. А ще надзвичайно приємно, коли Катя чітко відповідає відразу так, або ні. Так чесно, чого нам нам не вистачало. Дуже, дуже корисний ефір.
Коли ти обираєш себе - починаються сварки. Дякую, що торкнулись цієї теми. Бо в мене все оточення рідних стало проти)), тому що вони втратили зручну, комфортну, безвідмовну людину, яка стала обирати себе.
Найбільше то в шоці чоловік і його батьки, як це ти не будеш цього слухати, робити ти ж 8 років робила і все було ок, а тепер тебе поплавило
Не просто сварки, мене мама несповна розуму оголосила. А я просто вибрала себе, в 48 ,і не жалкую!
@@ІринаВодопян як і вас розумію! Мені кажуть,що мене керівна посада зіпсувала😁
Я якраз в процесі підготовки до пологів (якщо можна так назвати), і на одному диханні прочитала обидві книги Каті. Я безмежно вдячна, бо прийшло якесь трохи заспокоєння, реалістичніше розуміння того, що чекає далі. Дякую, Еммо, за як завжди дуже влучні, глибокі запитання! Дякую, Катю, за те, що витягуєте на поверхню і нормалізуєте обговорення таких важливих тем!
Мені дуже подобається те, що транслює Катя, нашому суспільству бракує такого здорового погляду на всі питання пов'язані з материнством
Коли народився мій син, я глянула на нього і подумала про себе: "Оце ти вляпалась, Наташа. На все життя!!!"😂😂😂
Так)))) я пам'ятаю, як я була в шоці від того, що забувала що в мене є дитина в перші два тижні після. Типу така, прокидаюсь, і о, в мене ж дитина, чого так тихо))
3 тижні тому народила чудового малюка в партнерських пологах з чоловіком ❤ бачив все, все допомагав і підтримував
спочатку відмовлявся через тупі стереотипи, зараз задоволений що пішов і побачив народження нашого малюка ❤
Гарна історія. Радію. Здоровʼя вам і малюку.
Гарна розмова, приємно дивитись на обох. З приводу досвіду пологів в мене протилежна ситуація - переважна більшість жінок з мого оточення чули лише страшні історії про процес народження дитини, там були і зламані ребра і триденні тортури і навіть близькість смерті, чим були страшенно нажахані. Тому вважаю доречним ділитися своїм досвідом, моя перша дитина народилася за 4 години від початку переймів з терпимим рівнем болю, а друга взагалі в машині по дорозі до лікарні. Просто хочу щоб жінки знали що і так теж буває.
Боже, яка велика різниця між інтервюером інтелектуальним, розумним, і всіма іншими ютуберами, Емма! Знімаю капелюха.
Катю! Моя любов і захоплення вами і вашими книгами!
Мені 34, в стосунках. Дітей не хочу, але допускаю, що, можливо, колись захочу. Самих пологів не боюсь, але боюсь можливих наслідків для здоров'я і того ,що не вистачить терпіння і сили на дитя.Також розумію,що коли захочу ,то уже ,напевно, не зможу. Цілком приймаю себе без дітей . Краще я пожалію ,що я їх не народила, аніж пожалію про те,що родила. Дуже подобається тенденція,що починають говорити про дітей , пологи і материнство правду, а не малюють все в кольорах веселки.
Мені 36, аналогічні думки та відчуття.
@Irabrrr ❤️🫂
Мати не може пожаліти про народження дитини. Але так, народжувати треба тільки якщо ТИ хочеш. Б це буде тільки твоя відповідальність і твоє рішення
@@KonovalovaYelyzaveta може. Особливо моментами ще й як може.
@KonovalovaYelyzaveta бачила багато мамських блогів в інсті, де матері говорять, що безмежно люблять своїх дітей, але якщо б вони знали, що буде настільки важко, то вони б не народжували . Отже, матір може пожаліти про народження дитини. Та навіть маю подругу таку ,вона прекрасна матір, але вона говорила мені те саме.
Дуже дякую за інтервʼю!
Через місяць я маю народжувати і це так складно для мене зрозуміти, що моє життя повністю змінюється.
І взагалі я дуже складно переживаю вагітність психологічно і фізично, але після перегляду відео відчуваю якесь полегшення ❤
Прочитайте " Матера вам не наймичка..."
@@ТаняГрицай-л4к дякую! Вже замовила собі 🙂
Дякую за це інтерв'ю. Мені здається важливо говорити про материнство не тільки з боку, що жінки мають право не хотіти стати мамою. Завжди в класних, прогресивних, стильних блогерів багато контенту про чайлд фрі, про те чому нормально не хотіти бути батьками. Я розумію чому так, бо суспільний тиск він досі є і його багато на жінок.
Проте маю субʼєктивне відчуття, що в модних і стильних і успішних колах бути батьками це щось не стильне (якщо можна так казати в цьому контексті) бути батьками.
Що бути батьками це щось для таких, неосвічених і кому нема чим займатись більше і нема бажань якось реалізовуватись.
Я багато працюю і спілкуюсь з жінками. Я дитяча лікарка і не так давно (трохи більше року) мама донечки
І навколо жіноцтва з дітьми купа стереотипів. Ти раптом з успішної менеджерки (наприклад) для суспільства стаєш мамкою яжемамою чи як там...
яка не знає нічого крім підгузків і какашок і з якою нема про шо і говорить. А воно ж якби ти залишаєшся такою ж цікавою і розумною
Це правда що суспільство спочатку тобі кричить - треба рожать, а потім каже чого ти зі своїм оцим малим приперлась в торговий центр. А ще й боронь Боже ж груддю там погодувати. Але на щастя такого все ж таки менше ніж 10 років тому.
Ви зробили класне порівняння з песиком (нічого образливого не бачу в ньому) про те що ти собі не належиш. Воно так і є.
Материнство навіть якщо ти богіческа менеджерка все одно змушує від чогось відмовитись, хоч би на якийсь час.
Але так цікаво, що кожну складність ми можемо описати якось дуже фізично і практично. А от ті дикі емоції від яких просто перехоплює дух про які казала Катя ти ж якби не опишеш.
Мене дуже потягло написати цей величезний комент, щоб сказати що бесід про материнство те тільки в бульбашці матерів має бути більше.
Жінки не діляться тим що блюють і вкакуються під час прлогів з одного боку, а з іншого боку часто починають залякувати інших жінок там де не все так і погано))
Ти тиждень як народила, в тебе ще все болить, ти не можеш звикнути що в тебе є поруч нова людина яку ти ще й може і не встигла полюбити (так буває і це окей) а якась пані з досвідом (і таких дуже багато) обов'язково скаже що тобі далі буде ще гірше\складніше) Хоча найчастіше то таки не зовсім так.
За порівняння з собакою, то мені якраз сподобалось, що Емма так з розумінням, що це таки різні речі. Дуже дратують люди, які ставлять дітей і домашніх тварин в один ряд
Ви написали те, що я думала. Мене теж бентежить, що в нас іде тенденція саме залякування іншими матерями. Я це чую і відчуваю і тому впевнена, що в мене не вийде ще не почавши. "Ти не впораєшся. Це дуже важко. Це дуже погано. Твоє тіло зруйноване. Ти не витримаєш відповідальність. Більше не буде радощів в житті. Подумай перед тим як зробити. Ще подумай. Ще раз подумай. Поживи ще хоча б 10 років для себе " Взамін розказують що ти отримуєш якусь дитячу посмішку від якої тобі на секунду стане приємно. Відчуття яке абсолютно мені не зрозуміле і не зрозуміло чи варто заради неї ламати собі життя😢
Фрі- чайлд то звісно добре, але біла раса вимирає. В Європі вже себе почуваєш музейним експонатом, або не розумієш ти в Африці, чи в Індії, чи в Уганді...
Як влучно ви все написали
І я б від себе ще добавила, що насправді дуже мало розуміння і прийняття серед інших мам. В мене була ілюзія, що це якесь сестринство, що жінки щиро хочуть допомогти тобі, а зустріла просто купу осуду, якщо в тебе не так, купу порад і всьо бляха муха ти робиш не так😐
Ну але зато це все привело швидко мене подумки, що саме краще про своє дитя знаю я, я навчаюсь і надалі все більше відчувати себе, свої емоції і почуття.
І насправді знайомство мене зі мною почалось з дитини, ніколи б не подумала😁
Дві такі чудові жінки в одному кадрі 😍 цікаве, тепле, корисне інтервʼю. Побільше би жінок його побачило!
Таке важливе інтервʼю ❤️
Мені 25, я живу не в Україні, покинула роботу, на якій досягала успіху. Зараз я заново маю все починати, заново вчитися говорити, новий побут, шукати нову професію. І я так розчаровуюся і зневіряюся в собі, бо це так тяжко. А тут пані Катя розказує, як 10 років тому почувала те саме, але вкладала сили в те, що любить і зараз успішна і щаслива. Це дуже надихає, бо можливо якраз за 10 років і я на себе гляну теперішню і зрозумію, що всі мої старання не були марні. Дякую за розмову і за натхнення🤍
Не зовсім погоджуюсь із тим, що про всякі моменти типу дефекації під час пологів не говорять. Зараз море літератури, курсів та інших джерел, звідки можна дізнатись дуже багато. Наприклад, про можливі випорожнення під час пологів я чула на курсах при пологовому будинку, це відкрита інформація)
Це коли свідомо підходити і готуватись. Я чогось після своїх пологів мала помутнєніє в вигляді того, що треба бігати і всім говорити, що необхідно готуватися до пологів, читати літературу і ходити на курси це мастхев кожної вагітної. Від мене вже відбивалися мої подружки, і казали, шо якось та й буде, вони не хочуть нервувати завчасно, накручуватися і взагалі дитині потрібен спокій. А так, купу жінок рожали і вони якось народять. Благо, через місяць- два мене це амбасадорство попустило, і я зрозуміла, що інфу про пологи треба просто давати в школі😂
Погоджуюсь, це не загальновідомо. Загальновідома картинка пологів - це або така, як в кіно, або просто дуже боляче, але швидко забувається.
Не хотілось, щоб ця розмова закінчувалась. Дуже дякую за такий теплий контент! Ця розмова як ніби обійняла. Дуже приємний післясмак.
На одному диханні переглянула. Дві розумні і красиві в усіх сенсах Жінки ❤❤❤
Дякую вам, Еммо, за якісний український контент. Лю 😍
Найочікуваніше інтерв'ю. Люблю обох.
Я заздрю людям, які подивились інтерв'ю, але не знали раніше Катю, пам'ятаю, як вперше читала її пости в інстаграмі і сміялась, офігівала, дивувалась її прямоті і вмінню сказати так влучно, як ніхто інший😊
Година промайнула непомітно! Яка Катя чудова😍 Які глибокі і щирі відповіді на запитання. Чудово, що материнство стали показувати реальним, не тільки позитивні досвіди, а і озвучують всі складнощі, що можуть виникнути. Окремо скажу, що гумор і простота Каті підкупляють❤
Любов до Каті виникла миттєво - з першого допису про соплі; любов до Емми прийшла поступово, після перегляду кількох інтервʼю, які спочатку викликали почуття повної незгоди з поведінкою інтервʼюера (треба було копатися в собі, чому мене тригерило), до абсолютного задоволення від кожного наступного інтервʼю.
Еммо, Катю - ви чудові ❤ дякую за інтервʼю ♥️
На перших пологах зі мною не було ні кого. Навіть персонал не підходив, хоча гукала з усіх сил. Я готувалась, прочитала чотири книги (!), дивилась відео на ютюб, але реальність виявилась набагато важче. Коли нарешті прийшла акушерка, вже були потуги, терміново відвели в родільну залу та все йшло важко. Дитинка народилась на 1 з 10, одразу в реанімацію. Асфіксія, кефалогематома і як наслідок неврологічні проблеми.
Я весь час думаю, що як би зі мною хтось був, змусив персонал прийти раніше, і синочок не пройшов все це пекло( він просто ледь вижив
Сину 18, він моє сонечко, моя опора і підтримка, він справився з багатьма неврологічними проблемами, але чи перестану я винити себе, що не дала йому кращого здоров,я…
Ви не винні в негідному ставленні лікарів до вас! Це ВОНИ повинні слідкувати за пацієнтами,а не ви повинні їх гукати годинами. Це ЇХ в медичному університеті вчать наскільки небезпечні пологи і що з цим не можна зволікати,це ЇМ платять зарплату за їхню роботу. Тому це виключно ЇХНЯ провина.
Ви ж навпаки зробили для сина все можливе, тому ви молодець! Я пишаюся тим,як ви пройшли усі ці складнощі і не здалися.
Ви неймовірна розумничка, що змогли це все пройти і пережити!
Дякую за неймовірну гостю. Настільки цікава була розмова, що на фразі "я тобі дякую за цю розмову", подумала "що вже, так швидко"❤
Тільки на вихідних подивилися мультик Дикий робот. Зараз це інтервʼю. Разом - це просто гімни материнства! Дякую, Еммо. Офігенне інтервʼю.
Катя, у нас троє діток, ми їх обожнюємо, займаємося на рівних вдвох з чоловіком. Але теж чекаємо, коли вони поїдуть.🙈 мріємо з чоловіком про щасливу старість в спа з просеко 😉
Так, мультик шикарний
Слухаючи цей діалог,я відчуваю свою історію (крім задоволення,яке я мала від вагітності і легких пологів)співзвучною до Катиної..Я сто відсотків за роль батьківства в сімейній історії.. Давно на неї підписана🎉❤ Респект 👍👌
Не у всіх так трапляється що з народженням дитини народжуються і матір, в мене взагалі не так було. Мені перші місяці три реально байдуже на мою дитину було.
Це я зараз така смілива, а тоді я відчувала що зі мною не так щось, і дуже соромилась комусь про це сказати.
🫂🫂🫂
В мене десь через місяця півтора-два напевно, а відкриття, що тепер я буду поклонятися і безумовно завжди любити, напевно на 4й її місяць. До того я була перший місяць як функція, кудись йшла, щось робила, і нічого не розуміла. Потім війна, і теж впала в стан функції, наче завмерла. І от відчуття всепоглинаючої любові запізнилося. Добре, що я знала, що так буває, і не гризла себе. Про це треба говорити якнайбільше
Додивилася до 19хв і бачу що Емма тепер навряд чи народить... Так поговорили про пологи, що ті хто боявся взагалі ніколи не погодиться на це))) Дівчата!!! У всіх все індивідуально! Я не блювала, не вкакувалася, не впісювалася і народила свого синочка без анестезії! Все буде добре! Головне пам'ятати, що біля вас професіонали, які бачили усяке і вони вам допоможуть у будь якому випадку!
Я думаю, акцент був на тому, що якщо станеться якась "оказія", то це не є страшно, це природно. І справді, про такі речі мало хто говорить. Тому жінки, з якими туш стається, відчувають великий сором, а не повинні.
Про роди і материнство - от реально правдиво. Молодець, що без припудрювання
Випуск просто ВАУ! Золоті слова, без рожевих окуляр😊.
Катя, Еммо ви немойвірні просто, дякую що такі важливі теми підіймаєте❤
Як же приємно дивитись та слухати розмову двох дорослих, розумних, зрілих, відвертих жінок. Маса задоволення, дякую!
Ще не дивилась, але знаю, що це буде супер! Розмова двох розумних , чудових жінок!
Дякую, Еммо і Катерина! Чудова розмова! Обов’язково замовлю книги Каті Бльостки, хоча вже прочитала другу книгу в застосунку Лібраріус . Прочитала за один день. Реготала, пізнавала себе , співпереживала, дивувалася , надихалася щирістю і сміливістю Каті. ❤
Рівень відвертості просто зашкалює , та я отримала кайф від вашої розмови. Ка тя , на мій погляд , не просто любить себе , а має високу ступінь самоповаги і це круто. Дякую.
Дякую Емма і Катя, що підіймаєте такі важливі теми🔥🫶мені дуже хочеться сказати тій собі 20-тирічній, в тебе все вийде, мала! Ти все подолаєш і в тебе буде чудовий, прекрасний син ❤️
Не збиралася дивитися, бо тема дітей не цікавить, але прослухала на раз-два! Дуже симпатична панянка, дякую ❤❤
Завдячуючи таким блогерам , як Катя (на неї підписана лише останній рік) ще 8 років назад народжувала без усяких думок про непотрібні клізми, з розумінням як може виглядати живіт після пологів і як налагоджувати грудне вигодовування. На жаль , наші мами та бабусі в більшості не мали доступу до адекватної інформації і не шукають її зараз. Тому дуже важливо шукати її самостійно . Це дуже рятує і в тому , щоб пройти всі ці процеси максимально спокійно , і уникнути помилок і відстоювати свої кордони в разі потреби
Була на презентації книги і вкотре переконалася, яка Катерина чудова людина. Було ось те відчуття - "НАША".
Дякую Еммі, Каті за гарну бесіду.
пологи в більшості не 5 хв, тому потрібна людина, чоловік або хтось близький, хто проведе з тобою декілько годин, підтримає, бо особливо в перщий раз це страшно і сил немає на битиві моменти. Тому раджу народжувати з кимось)
Супер класна розмова двох розкішних жінок. Мені 18 років і я дякую пані Катерині за те що ділиться досвідом, та Еммі за те що, створила таке прекрасне інтервʼю.
Про партнерсткі пологи зі своїм чоловіком: "Хочу ще!" сказав він коли народився син в його присутності😂 Ці емоції не можна ні з чим порівняти)) тепер при нагоді хвалиться, що він першим! побачив сина😅
Дякую за розмову❤❤❤
Той випадок, коли прокинулась о третій ночі, ввімкнула відео, тицьнула лайк і почала перегляд! це потужно, дякую Еммо та Катя!
Шкода, що розмова лише годину. Слухала б і слухала. Дякую вам обом за неї!
Обожнюю Катю за здоровий материнський егоїзм. З першою дитиною я була страждалиця і жертва, все тягнула на собі, нирнула в декрет де не дбала за себе, з другою дитиною зробила висновки і більшість часу справді кайфувала, змогла працювати з перших днів з дитиною по кілька годин а потім більше і загалом набагато більше делегую дитину татові і бабусі. Про правду материнства треба говорити.
Першу книгу Каті купила після перегляду її попереднього інтерв'ю з Еммою. Другу купила як тільки вона вийшла, але після цієї розмови зараз піду читати саме її. Дякую
прекрасні улюблені блогерки! яке чудове інтерв'ю! але як же малооооо. як хочеться продовження. а от з фрази "мій чоловік має багато талантів. лінгвістичний не один з них" я зробила вирізку і показала своєму чоловікові🤣🤣🤣 бо це і про нього теж
Мені дуже сподобалось це інтервʼю!
Так чудово, що є люди, які можуть дозволити собі і іншим бути щасливими!
Дякую вам,Еммо, за гостю😊
Які розумні, красиві, свідомі і щирі дівчата, жінки😊. Приємно, бути земляками з такими людьми!!!
Дякую! Яке чудове легке інтерв'ю. На одному диханні. А яке смачно милозвучне!!! Суцільна приємність вас обох бачити і слухати. Здалося навіть, що незавершене. І не через Андрія))) Хочеться продовження, бо є глибина.
Щиро вдячна за таке прекрасне інтерв'ю ❤ Еммо, Ви чудова людина та інтерв'юєр! Дуже тепла, легка та приємна розмова вийшла. Читала книгу Каті Бльостки "Матера вам не наймичка" будучи вагітною і це було неймовірно, моментами сльози текли рікою, інколи у немовляти був землетрус від того, що я реготала. З усіх книг, які читала стосовно пологів та догляду за дитиною ця була найкраща, тому що просто, доступно, без незрозумілих термінів та життєво.
Дякую Каті за відвертість, якої так не вистачає в наших медіа. Українцям треба навчитись говорити про незручні речі, які є частиною нашого життя. Дивлячись на Катю по ній і не скажеш, що вона має низький больовий поріг. Я теж його маю, а також маю купу фобій, зокрема алгофобію та боязнь крові, дентофобію, і я я не уявляю як я буду народжувати, хоча хочу дитину в майбутньому. І я сторонниця кесарського розтину, можете всі закидати мене тапками. Дякую Еммо за цікаву гостю.
Катя Бльостка просто неймовірна!! Обожнюю її) дякую Еммі за чудову розмову
Більшість чоловіків в моєму оточенні були на пологах і навіть питання не стояло чи підуть вони. Це обов'язково
Особисто я, вcрaлacь двічі, коли народжувала вперше. Але це було взагалі не важливо на фоні всього того, що відбувалось в цілому...
тричі + один раз блювала
+++++
Я оце послухаю трошки про роди, і дуже страшно.. для мене деякі місячні то смерть була
А клізма нє?
@@viktoriiasperkach2171 1. епідуралка, 2. вчіться правильно дихати і концентруватись на цьому. І беріть з собою когось хто є опорою - дуже важливо!
Забули про третій період пологів: народження плаценти.
Я, чомусь, при підготовці також упустила цей момент. І була дуже здивована що мене одразу після перерізу пуповини не відпускають з родзалу.
@@ІринаКапштик-д1н , а потім ще після народження плаценти, коли ти думаєш, ну це вже точно все, а тут тобі озвіріло починають м'яти живіт, щоб все вийшло, а потім ще починають шити, якщо є розриви чи епізіотомія, а те чи інше є в 2/3 випадках
@antirussist там далі вже акушерка Анжела розповіла детально.
В мене пологи пройшли супер легко, народила за 1 потугу, схватки почались ще вдома, і я навіть умудрилась поспати, бо думала, що буду 10-12 годин народжувати, і не хотіла бути стомлена 🤯, хоча я боятися почала десь за 1-2 міс до пологів, тому все індивідуально.
Але хочу застерегти жінок, що всі розмови по "коли та народила, ти відчуєш найбільшу любов, яку тільки може відчути людина", це не завжди так, і це нормально (про це мало хто каже, але я хочу, щоб жінки це знали), гормони роблять свою справу, ви тут ні до чого, почекайте, робіть свою справу, і все прийде.!!! Я пережила пост родову депресію, я просто місяць плакала, хоча дитина була довгоочікувана і бажана, чоловік максимально мене підтримував,але я нічогісінько не могла з собою зробити, а просто якось зранку проснулась, і відчула неймовірну любов до дитини, ну а потім ще місяців 2 картала себе за те, що недостатньо роблю для дитини, і вона гідна кращої мами, ніж я. Зараз пройшло вже 2 роки, і я не уявляю свого життя без цієї малявочки❤
На одному диханні...коли відкрила для себе Катю, то зрозуміла для себе багато речей. Велике дякую за гостю❤
Еммо, хочу подякувати за ваші відео! Завжди цікаві, корисні і ,на мою думку, є топовими в просторах українського ютюбу!
Не можу дібрати слів - так сподобалась ваша розмова. Дякую, Еммо💞
Тільки вчора дочитала "Матера Вам не наймичка". Дякую за інтерв'ю ❤
Неймовірні жінки, чудове інтервʼю, чесне, відверте і смішне.
Як людина, що народжувала 2 рази погоджуюсь з кожним словом і хочу сказати, що прям пишаюсь собою, бо після досвіду « обісратись» під час пологів, охуїла і почала ділитись ним з усіма 😀
Дякую за розмову, приємно бачити двох розумних, амбітних і надзвичайно свідомих жінок в одному кадрі❤
56:10 От якраз до такої думки недавно сама дійшла, і це дійсно працює! Для того, щоби нарешті повірити у себе, потрібно перестати вірити тим, хто у вас не вірить
"материнство лякає і нагороджує" це просто в точку 💯
Щодо народиш - пройде: у мене пройшли болі при місячних після першої дитини, хоча ніхто раніше не говорив мені, що біль може пройти. Це досі як свято, бо болі були досить сильні.
І взагалі обидві вагітності були чудові, без токсикозу і ускладнень
Припускаю, що болі не пройшли, просто змінився референс. Принаймні у мене таке відчуття, що це не місячні стали безболісні після перших пологів, а просто типу "та хіба це біль?!". Але це виключно моє враження :)
@alionakrotiuk7258 ні, болю справді нема, ніякого. А раніше перший день був надзвичайно болючий. Зараз цим страждає, на жаль, моя донька. Правда з віком з'явився ПМС, за день-два до місячних. Але це десь останні 5 років, а пологи були 13 років тому, тому з ними ПМС не пов'язаний
У мене теж місячні стали менш болючі, але значно рясніші
Можливо раніше був загиб матки, а після пологів вона прийняла інше положення
Я не маю дітей. Довгий час вагалась чи хочу взагалі їх мати. Чому? Бо у мене не було перед очима щасливого досвіду чийогось, бо абсолютно всі подружки розказували який це жах, бути мамою а щось приємне та інтимне лишалось несказаним і тільки для себе. Дякую, що озвучуєте як - так і + материнства. Дуже цікавий випуск❤
Так само. Чомусь вчора про це згадала, що завжди знала, що дітей в мене не буде. Був час, хотіла, але знала, що не буде. Не було позитивного сприйняття ні вагітності, ні народження, ні поведінки чоловіків у всьому цьому.
Дуже цікава розмова!Співзвучно з авторкою книжок «Не вагітна» та «Мам» Каріною Савариною, але вона про досвід безпліддя та всиновлення, дуже б хотіла послухати її у ваших наступних випусках!
І я б хотіла почути її
І я
Несправедливо коротке інтервʼю🥺 чекаємо Катю в гості ще і ще. Дякую Еммо за чудового гостя)
Плакала протягом всього інтерв’ю. Спочатку мене «знесли» спогади про народження доньки, це для мене дуже теплий досвід. Я дуже посміялася, бо я реально думала, що мені ношпа допомагала))) епідуралку я не хотіла робити) Але в мене високий больовий поріг і я могла справлятися з болем. І, звісно, чоловік був поряд і це прям сильно допомагало.
І другий епізод, який «зніс», це про сприйняття дитиною війни.
Дякую вам, Катю і Еммо!
Оооо…Як мені подобається героїня. ❤❤❤Дякую за чудове інтервʼю
Катя дуже мудра і сильна жінка ❤її книгу прочитала на одному диханні ,легка ,класна у читанні,а цей гумор це щось неймовірне 🙌👍
Дякую! Круте і корисне інтервʼю.
Щодо пологів і процесу після важливо проговорити питання грудного вигодовування (ГВ):
- в багатьох пологових пхають суміш, граючи на незнанні мами щодо процесів в перші дні, кажуть, що дитина схудла (що є нормою в перші деі для новонародженого), треба догодувати, хоч два дні і тд.
- розуміння мами, що перші дні молока не буде, будуть краплі молозива (прозора дуже корисна рідина) - бо шлунок новонародженого маленький і пхати йому 100мл молока чи суміші погано.
- Далі молоко прийде, і до цього теж треба адаптуватися.
- Прикладати дитину може бути важко і не виходити.
- Варто знайти адекватних консультантів з ГВ, які допоможуть і в пологовому і після за потреби.
- ГВ - зручно, бо їжа завжди з собою і нагріта. Але це теж особистий вибір кожної.
Маю знайому, у якої молоко так і не прийшло взагалі. Вони годували сумішшю, з дитиною все добре.
@ чи користувалась вона послугами консультантів з ГВ?
Як писала вже, ГВ - це вибір кожної, але варто в темі розбиратися, як і в будь-якій, важливій, щоб мати змогу зробити той вибір.
@ цього не знаю. Але ж буває так, що організм жінки не виробляє молоко. Як консультанти з гв можуть допомогти? Типу стимулювати цей процес гормонально чи харчуванням?
@@dariia_dryhola допомогти зрозуміти, чи це дійсно така ситуація. Іноді таке буває від неправильного прикладання і тд. І ці консультанти частіше за все є тими самими педіатрами, що можуть оцінити стан і мами і дитини.
Дякую за інтервʼю та за героїню. Катерина - це любов 🤍
В моєму першому шлюбі, під час того як я народжувала, чоловік святкував (читати бухав) з друзями народження сина. Мені було 18 і так було в більшості пар навколо. Зараз мені 30, в мене другий шлюб, і я розумію що я наважусь на другу вагітність тільки тоді коли мій чоловік буде поруч ( зараз він захищає нашу країну). Я хочу прожити цей період з ним, щоб він ходив зі мною на УЗД, щоб спілкувався з лікарями то був в контексті того як розвивається його дитина в моєму тілі, щоб був присутній на родах та в житті цієї дитини. І на інше я не згідна. Це моє право вибирати яким я хочу щоб був цей досвід.
Зараз чую багато думок - та народи, він буде мати стимул щоб жити та боротися і тп. Але хєрушки.
Дякую вам за прекрасну розмову,прекрасні надзвичайні жінки!❤
Розплакалась як побачила картину Юліасіаса… дуже сильно
Правильне інтервʼю, супер інформативне 👍🏼 Катя взагалі неймовірна молодець, коли наважилась скільки разів на вагітність таку важку, але важливу. Материнство це вам не іграшки, а свідомий вибір 😊 Та краще коли знаєш до чого готуватися, а не романтизація вагітності, пологів та батьківства 🤍
Дякую, Еммо, за таку чудову гостю!
Звісно, у кожного свій шлях, бути/не бути мамою, якщо бути - якою. При цьому круто, коли є блогерки і птсьменниці, які відкрито говорять про те, про що не прийнято. І допомогають мамам себе не втратити.
Певно, найкраща розмова, яку я споглядала останнім часом. Емма, дякую Вам за вміння побудувати діалог вкрай не примітивним способом, добавляючи сенсів та змісту. Катю, ви - особистість із безмежною глибиною, захоплююсь!
Отримала цілковите задоволення, година пролетіла непомітно)
Щиро як завжди.
Дякую вам, дівчата!
Надихнули.
Як я люблю ваш блог! Дякую що ви є. Слава ЗСУ.
Як класно що такі інтерв’ю виходять! Цікаво почути думки бездітних чи цікаво їм (гадаю дуже, бо відверто!) дякую, дівчата. ❤
На одному подиху подивилась інтерв'ю! Неордина гостя! Є над чим подумати! Дякую Еммі за цю розмову!
один з небагатьох випадків, коли мені не хотілося щоб настав кінець розмові. Катя дуже цікава, приємна, спонукає думати і рефлексувати. Чекала сама інтерв*ю від Емми, бо Ви найкраще розкриваєте людину і підносите важливі теми 💙 Дякую!
Дуже цікаве інтерв'ю. Обов'язково прочитаю книжки, заінтригували.
Дякую ❤
Якщо хтось побачить мій коментар, то скажу, що б не всі так боялися, і знали що не у всіх так як казали спочатку 😅😮 я народила без блювання, без болю бо епідуралка то свято, і до пологів роблять клізму, тому все класно)) через декілька днів після пологів пішла в трц купляти нову кофтинку, тому не у всіх все складно))) народжувала в 28 років,не так щоб рано)
Дякую за інтерв'ю. Було дуже вчасно почути деякі речі саме зараз🥲
Вау! Неймовірно! Дякую, Еммо, за підняття надважливих тем для жінок! (Хоча я народжувала 30 років тому).
Дякую , Емо, за твоїх класних гостей, за теплу відкриту атмосферу спілкування. Ви надихаєте на життя попри все!
Чистий кайф бачити вас разом! Дякую за цікаве інтерв'ю.