Все как всегда по полочкам разложили,умно и доходчиво.Сегодгя присоединилась в группу,хоть и замужем.Но тема дейтинга уж очень интересна и знакома!.))Во всем согласна,особенно чтобы отношение было как к работе,у меня это понимание пришло с опытом.
Рина дорогая благодарю вас с Джоном за ваш труд ♥️🥰 . Очень хорошо что вы на этот раз очень четко разложили по полочкам за тему внутреннего изменения . Если внутри не меняться ничего не будем иметь . И интересно вы подчеркнули что надо желать много чтобы иметь . Очень задело . ......
Привіт Ріна. Цього разу вже з Канади. Я 5 днів з дітьми як тут. Наважилася знову в 40 починати все з початку . Важко морально. Але я готова до цього. Надіюсь в мене все вийде. Цього разу в Канаді. Так що я вже ближче до вас , ніж дальше. Нажаль, прийшлося лишати всі свої нажитки в Кракові. Роздати людям. Адже своє життя в одну валізку не спакуєш. На разі ми на карантині. Крім захоплення цією неймовірною і красивою країною, прекрасними і щирими людьми, яких я зустріла, все ж таки відчуваю страх , смуток і самотність. Але я вже це проходила 8 років тому, коли наважилась виїхати в Польщу. Надіюсь цього разу впораюсь з цим швидше. Англійська хромає , але не страшно. Дещо знаю, дещо користуюсь перекладач онлайн, трохи звичайно бувають кумедні ситуації в порозумінні. Але все йде в доброму керунку. Зараз зареєструвалася на вивчення англійської онлайн. Щоб 2 тижні не марнувати час на карантині. Вже вдалось домовитись зі школами. В тому числі для мого сина з аутизмом. Так що нас вже чекають в школі після карантину. Житло також вдалося зняти. Залишається робота. Бо бюджет підтискає . (Житло ще то задоволення зняти. Адже характеристика про винайм житла тільки від польського орендодавця. Не всі канадійці це акцептують. Рахунку в канадському банку поки що нема. Тільки Європейський . Але мені вдалось знайти таку люлина. Правда винайм треба заплатити за пів року на перед) . Можливо мед комісія. В залежності де влаштуюся. Я шукаю на початок роботу в якихось маркетах чи магазинах одягу. Таким чином, щоб мати більшу можливість спілкування англійською. Далі звичайно є інші плани. Але з тим рівнем англійською що я маю, звичайно на щось круте, поки що розраховувати не можу.
Вот это новость, Оксана. Полная неожиданность. Спасибо, что делитесь деталями. Сил вам на вторую эмиграцию! Держите в курсе, пишите свои истории. Это очень полезно и интересно все.
@@floridalife982 для мене це також несподіванка. Так як своє рішення я приймала спонтанно. Без особливих облумань. Може і добре. А то б я думала до сих пір. Я жила в Кракові. І займалась волонтерською діяльністю. Я нею займаюсь давно. З 2000 року. З початку в Україні. Потім в Польщі коли почався карантин. Я належала до однієї фундації. А також ще до пару груп по інтересам типу зеровасте, раціональне споживання , і деякі екологічні напрямки. З початком війни, звичайно я задіяла всі свої знайомства і ресурси для допомоги нашим людям, які втратили все, і тікали від війни. В основному я займалася пошуком безкоштовного житла і іншою допомогою, в тому числі гамунітарною для України. Я отримала багато знайомств і нових друзів з усіх частин світу. Але в якийсь момент, в Польщі вже стало проблематично знайти житло . Оскільки я в основному займалася родинами з неповносправними дітками , і подібними історіями, то поселяти їх в школи і інші місця де багато людей, на можна було. Я почала шукати житло і інші варіанти за межами Польщі. І допомагати людям безпечно добратися до місця локації. Так я дізналася і опрацювала багато інформації по багатьох країнах світу. І в якийсь момент, я дізналася що Канада також щось планує зробити для наших людей. Я вже відслідковувала офіційний сайт Канади. І коли з'явилася програма для українців, я зрозуміла що вона не всім підходить. Адже Канада, не дає жодної фінансової допомоги чи якось іншої підтримки, як це роблять країни Європи. До того ж, Канадська програма не стосується тільки біженців. Наоборот. З того що я зрозуміла, Канада просто спростила візовий режим для українців. Тобто, це програма для сміливих, тих хто має хоч якісь кошти. Я подумала що пора допомогти і собі. Так я і зареєструвалася. Було не просто. Англійська хромає. І я не була впевнена що в мене все вийде. Але мою заявку прийняли. Потім була ще історія з здаванням біометрики, оскільки європейська біометрія не підходить. І в результаті в мене мульті віза на 10 років. А також ворк перміт на 3 роки. А в дітей стаді перміт. Останні ми отримали в аеропорту.
@@floridalife982 Найскладніше було це добиратися. Оскільки бюджет в нас обмежений, ми багато не могли собі дозволити. Поза тим, ми не могли летіти безпосередньо Варшави. Так як Лот в останню хвилину відмінив через страйк лот. І нам повернули гроші за білети. Так що прийшлося змінювати наш план подорожі. Найоптимальніший варіант це летіти з Парижа. Але тут виникла інша проблема. Не всі бюджетні , короткодистанційні авіалінії вропи , акцептували тварин на борту. Адже крім нашої маленької сім'ї, ми маємо ще й кота. Це член сім'ї. Ми його багато років тому забрали з притулку. І залишити його, це б означало зрадити. Це не припустимо для нас. Адже ми несемо відповідальність за нього. Тому виникли проблеми. Це треба було хіба що брати бізнес клас або карго . Що б з'їло нам пів бюджету. Плюс валізки . Так що ми добиралися потягами інтерсіті з початку до Берліна. Там бігом в темпі польки на інший потяг до Парижу, оскільки наш спізнив на півтори години. В Парижі ми вже мали орендований готель. Але тут також був промах. Готель окі. Але я ж економила . І як виявилось, наш готель був звичайно не самий дешевий, але знаходився в не дуже хорошому районі. Тут я буду політично поправна, не буду писати які люди там живуть, щоб мене ютуб не заблочив . Але ви розумієте про що я. Плюс, в Франції всі розмовляють французькою. І навіть якщо знають елементарно англійську, то не будуть розмовляти. Навіть в аптеці де ми робили тести на ковід ( згідно вимог авіаліній), нас обслуговували французькою. З чого я ніфіга не зрозуміла. Але тести зробили з дітьми. Лол. В Парижі ми приїхали рано і мали цілий день та ніч до 11 ранку час щоб відпочити. Але як можна відпочивати в готелю, будучи в Парижі? Діти виспались в потязі. Я звичайно не спала. Бо кіт, валізки, діти..Коротше, в готелі відпочили 2 години. З ногами догори. А потім пішли гуляти Парижем. Карта Ґугл в руки, через метро і вперед. Звичайно, ми не відвідали всіх популярних місць. Але деякі місця нам вдалося відвідати. В тому числі популярний ресторан Бульйон. Де я спробувала слимаки , цибулевий суп. А вже як повертались до готелю, то ще зайшли в кав'ярню, де спробували знамениті десерти. Дочка брала собі безе Павлова, син лимонна тарта Шантильє, а я взяла крем брюле. Так що діти і я були задоволені. Потім ми поспали . І рано нас вже чекало таксі. Яке я замовила на рецепції того готелю. Трохи було страшно. Але персонал виявився досить приємним і милим. Так що мої острахи були марними. Взагалі всю дорогу нам зустрічалися тільки милі і хороші люди. В Парижу всі умилялися нашим котом. Якого ми брали всюди. Я купила спеціальний рюкзак переноску . Ми пройшли всі процедури в аеропорту. Оскільки ми мали посвідчення про неповносправність сина, на щастя нас скеровувати в приорітетні черги. Взагалі я була весь час в стресі. Адже це був перший мій політ. І так далеко..Для мене все було нове і вперше. Здивувало також вимоги носити маски. Адже в Польщі вже давно все відмінили. В самольоті особливо постійно на це звертали увагу. Коли я про все це думаю, я б другий раз не наважилася це зробити. Але я зробила це заради дітей. Мій син з початку війни дуже змінився. Він почав боятися. Він не спав, часто товк головою в стіну. Почав замикатися . На це звернули увагу в школі. Мій син дуже розумний. І поглинає багато інформації. Він знає скільки кілометрів від України до Кракова. Знає скільки км від Росії до Польші. Знає скільки хвилин буде летіти бомба до нашого дому. Він знає що не встигне добігти до бомбосховища. В Польщі немає війни. Але Росія постійно погрожує Польщі і не тільки. Все це в новинах, радіо і т.д..це почало перетворюватися на божевілля. І я боялася що 15 років моєї непосильної праці з сином, жертовність і його цілеспрямованість в його розвитку , адаптації, соціалізації, може бути зруйновано. Поза тим, через перегруженість системи охорони здоров'я, ми не могли потрапити навіть до нашого психолога. Тому моє рішення було швидким і спонтанним.
Оксаночка, всё у вас будет презамечательно! Язык - это просто практика и деточки будут подпинывать в его изучении. Пусть Бог благословляет Вас и вашу семью на каждом вашем шаге.
Вот вам удалось доковыряться и до меня,я не пойму почему на этапе когда пора встретиться,и он это планировал,пел оды,виртуально дарил подарки и восхищался, вдруг он в один день резко отказывается,и находит массу причин несоответствия , и это далеко не первый случай.....это рок какой то или что это?))
Все как всегда по полочкам разложили,умно и доходчиво.Сегодгя присоединилась в группу,хоть и замужем.Но тема дейтинга уж очень интересна и знакома!.))Во всем согласна,особенно чтобы отношение было как к работе,у меня это понимание пришло с опытом.
Спасибо Галина. Я уверена, что в вашем лице группа приобрела умного и знающего человека
@@floridalife982 Спасибо!У каждого из нас свои ошибки были.
Рина дорогая благодарю вас с Джоном за ваш труд ♥️🥰 . Очень хорошо что вы на этот раз очень четко разложили по полочкам за тему внутреннего изменения . Если внутри не меняться ничего не будем иметь . И интересно вы подчеркнули что надо желать много чтобы иметь . Очень задело . ......
Ссылка в чате трансляции на группу закрытую в фб не открывается(
Рина, спасибо, откликается. Наметила себе план действий.
Привіт Ріна. Цього разу вже з Канади. Я 5 днів з дітьми як тут. Наважилася знову в 40 починати все з початку . Важко морально. Але я готова до цього. Надіюсь в мене все вийде. Цього разу в Канаді. Так що я вже ближче до вас , ніж дальше. Нажаль, прийшлося лишати всі свої нажитки в Кракові. Роздати людям. Адже своє життя в одну валізку не спакуєш. На разі ми на карантині. Крім захоплення цією неймовірною і красивою країною, прекрасними і щирими людьми, яких я зустріла, все ж таки відчуваю страх , смуток і самотність. Але я вже це проходила 8 років тому, коли наважилась виїхати в Польщу. Надіюсь цього разу впораюсь з цим швидше. Англійська хромає , але не страшно. Дещо знаю, дещо користуюсь перекладач онлайн, трохи звичайно бувають кумедні ситуації в порозумінні. Але все йде в доброму керунку. Зараз зареєструвалася на вивчення англійської онлайн. Щоб 2 тижні не марнувати час на карантині. Вже вдалось домовитись зі школами. В тому числі для мого сина з аутизмом. Так що нас вже чекають в школі після карантину. Житло також вдалося зняти. Залишається робота. Бо бюджет підтискає . (Житло ще то задоволення зняти. Адже характеристика про винайм житла тільки від польського орендодавця. Не всі канадійці це акцептують. Рахунку в канадському банку поки що нема. Тільки Європейський . Але мені вдалось знайти таку люлина. Правда винайм треба заплатити за пів року на перед) . Можливо мед комісія. В залежності де влаштуюся. Я шукаю на початок роботу в якихось маркетах чи магазинах одягу. Таким чином, щоб мати більшу можливість спілкування англійською. Далі звичайно є інші плани. Але з тим рівнем англійською що я маю, звичайно на щось круте, поки що розраховувати не можу.
Вот это новость, Оксана. Полная неожиданность. Спасибо, что делитесь деталями. Сил вам на вторую эмиграцию! Держите в курсе, пишите свои истории. Это очень полезно и интересно все.
@@floridalife982 для мене це також несподіванка. Так як своє рішення я приймала спонтанно. Без особливих облумань. Може і добре. А то б я думала до сих пір. Я жила в Кракові. І займалась волонтерською діяльністю. Я нею займаюсь давно. З 2000 року. З початку в Україні. Потім в Польщі коли почався карантин. Я належала до однієї фундації. А також ще до пару груп по інтересам типу зеровасте, раціональне споживання , і деякі екологічні напрямки. З початком війни, звичайно я задіяла всі свої знайомства і ресурси для допомоги нашим людям, які втратили все, і тікали від війни. В основному я займалася пошуком безкоштовного житла і іншою допомогою, в тому числі гамунітарною для України. Я отримала багато знайомств і нових друзів з усіх частин світу. Але в якийсь момент, в Польщі вже стало проблематично знайти житло . Оскільки я в основному займалася родинами з неповносправними дітками , і подібними історіями, то поселяти їх в школи і інші місця де багато людей, на можна було. Я почала шукати житло і інші варіанти за межами Польщі. І допомагати людям безпечно добратися до місця локації. Так я дізналася і опрацювала багато інформації по багатьох країнах світу. І в якийсь момент, я дізналася що Канада також щось планує зробити для наших людей. Я вже відслідковувала офіційний сайт Канади. І коли з'явилася програма для українців, я зрозуміла що вона не всім підходить. Адже Канада, не дає жодної фінансової допомоги чи якось іншої підтримки, як це роблять країни Європи. До того ж, Канадська програма не стосується тільки біженців. Наоборот. З того що я зрозуміла, Канада просто спростила візовий режим для українців. Тобто, це програма для сміливих, тих хто має хоч якісь кошти. Я подумала що пора допомогти і собі. Так я і зареєструвалася. Було не просто. Англійська хромає. І я не була впевнена що в мене все вийде. Але мою заявку прийняли. Потім була ще історія з здаванням біометрики, оскільки європейська біометрія не підходить. І в результаті в мене мульті віза на 10 років. А також ворк перміт на 3 роки. А в дітей стаді перміт. Останні ми отримали в аеропорту.
@@floridalife982 Найскладніше було це добиратися. Оскільки бюджет в нас обмежений, ми багато не могли собі дозволити. Поза тим, ми не могли летіти безпосередньо Варшави. Так як Лот в останню хвилину відмінив через страйк лот. І нам повернули гроші за білети. Так що прийшлося змінювати наш план подорожі. Найоптимальніший варіант це летіти з Парижа. Але тут виникла інша проблема. Не всі бюджетні , короткодистанційні авіалінії вропи , акцептували тварин на борту. Адже крім нашої маленької сім'ї, ми маємо ще й кота. Це член сім'ї. Ми його багато років тому забрали з притулку. І залишити його, це б означало зрадити. Це не припустимо для нас. Адже ми несемо відповідальність за нього. Тому виникли проблеми. Це треба було хіба що брати бізнес клас або карго . Що б з'їло нам пів бюджету. Плюс валізки . Так що ми добиралися потягами інтерсіті з початку до Берліна. Там бігом в темпі польки на інший потяг до Парижу, оскільки наш спізнив на півтори години. В Парижі ми вже мали орендований готель. Але тут також був промах. Готель окі. Але я ж економила . І як виявилось, наш готель був звичайно не самий дешевий, але знаходився в не дуже хорошому районі. Тут я буду політично поправна, не буду писати які люди там живуть, щоб мене ютуб не заблочив . Але ви розумієте про що я. Плюс, в Франції всі розмовляють французькою. І навіть якщо знають елементарно англійську, то не будуть розмовляти. Навіть в аптеці де ми робили тести на ковід ( згідно вимог авіаліній), нас обслуговували французькою. З чого я ніфіга не зрозуміла. Але тести зробили з дітьми. Лол. В Парижі ми приїхали рано і мали цілий день та ніч до 11 ранку час щоб відпочити. Але як можна відпочивати в готелю, будучи в Парижі? Діти виспались в потязі. Я звичайно не спала. Бо кіт, валізки, діти..Коротше, в готелі відпочили 2 години. З ногами догори. А потім пішли гуляти Парижем. Карта Ґугл в руки, через метро і вперед. Звичайно, ми не відвідали всіх популярних місць. Але деякі місця нам вдалося відвідати. В тому числі популярний ресторан Бульйон. Де я спробувала слимаки , цибулевий суп. А вже як повертались до готелю, то ще зайшли в кав'ярню, де спробували знамениті десерти. Дочка брала собі безе Павлова, син лимонна тарта Шантильє, а я взяла крем брюле. Так що діти і я були задоволені. Потім ми поспали . І рано нас вже чекало таксі. Яке я замовила на рецепції того готелю. Трохи було страшно. Але персонал виявився досить приємним і милим. Так що мої острахи були марними. Взагалі всю дорогу нам зустрічалися тільки милі і хороші люди. В Парижу всі умилялися нашим котом. Якого ми брали всюди. Я купила спеціальний рюкзак переноску . Ми пройшли всі процедури в аеропорту. Оскільки ми мали посвідчення про неповносправність сина, на щастя нас скеровувати в приорітетні черги. Взагалі я була весь час в стресі. Адже це був перший мій політ. І так далеко..Для мене все було нове і вперше. Здивувало також вимоги носити маски. Адже в Польщі вже давно все відмінили. В самольоті особливо постійно на це звертали увагу. Коли я про все це думаю, я б другий раз не наважилася це зробити. Але я зробила це заради дітей. Мій син з початку війни дуже змінився. Він почав боятися. Він не спав, часто товк головою в стіну. Почав замикатися . На це звернули увагу в школі. Мій син дуже розумний. І поглинає багато інформації. Він знає скільки кілометрів від України до Кракова. Знає скільки км від Росії до Польші. Знає скільки хвилин буде летіти бомба до нашого дому. Він знає що не встигне добігти до бомбосховища. В Польщі немає війни. Але Росія постійно погрожує Польщі і не тільки. Все це в новинах, радіо і т.д..це почало перетворюватися на божевілля. І я боялася що 15 років моєї непосильної праці з сином, жертовність і його цілеспрямованість в його розвитку , адаптації, соціалізації, може бути зруйновано. Поза тим, через перегруженість системи охорони здоров'я, ми не могли потрапити навіть до нашого психолога. Тому моє рішення було швидким і спонтанним.
Оксаночка, всё у вас будет презамечательно! Язык - это просто практика и деточки будут подпинывать в его изучении. Пусть Бог благословляет Вас и вашу семью на каждом вашем шаге.
Оксано! Вітаю вас з переїздом в Канаду! Впевнена що у вас все вийде на новому місці 🙂
Спасибо,как пройти ваши курсы обучения?
спасибо за вопрос. Ссылка на систему - shkid.com/zzr/
Вот вам удалось доковыряться и до меня,я не пойму почему на этапе когда пора встретиться,и он это планировал,пел оды,виртуально дарил подарки и восхищался, вдруг он в один день резко отказывается,и находит массу причин несоответствия , и это далеко не первый случай.....это рок какой то или что это?))
Ну кто ж по паре строк диагноз поставит, или приговор?))) Какая разница, что это? Есть желание эту гору преодолеть или нет? Остальное - не существенно
Спасибо
👍👍👍👍💥💥💥💥
Я НЕ НАХОЖУ ГРУППУ...ХОЧУ ПРИСОЕДИНИТЬСЯ
какую группу, напишите, я подскажу
@@floridalife982 на ФБ, Вы сказали есть закрытая группа... Не помню название уже)) прописывала сразу, не нашлась
Скажите пожалуйста какая разница в возрасте.. у вас с вашим мужем ?
2 года 1 месяц и 5 дней
Лайк
Каждый имеет то что хочет . Достойна ? , вы меня не смешите. Кто решает, кто чего достоин ? Вы? Общество ? Как , кто и чем определяют "достоинство "?
Спасибо за вопросы. Если вы ими задаетесь, то найдете и ответы. Я рада, что заставила вас задуматься над этими вопросами.
Спасибо