Дякую ! Слухала більш вашу мову, ніж текст.Яка ж українська гарна, співуча, гармонійна мова! І поради дуже глибокі , дякую ! Мені 46 ,довгий час була у декреті, маю 4 діток.Тепер хочу працювати знову бухгалтером, але молодь конкурентніща, порадьте , будь ласка, як мені не соромитися свого віку !
Молодь трішки швидша, адаптивніша в вивченні нових програм,але в той же час вони так само швидко і легковажно помиляються, бо надто самовпевнені, часто не зосереджені, часто змінюють місця роботи, одразу хочуть високу зп (без знань, з синдромом самозванця). В молодих бухгалтерів часто немає внутрішнього стержня, досвіду життєвого і професійного, надмірні очікування і ідеалізація, вимоги до процесу (інфантильність, надмірна емоційність, нетерплячість, юнацький максималізм, швидко перегорають). Якщо вам 46 років , у вас 4 діток і це значить ви розумієте, що таке справжня відповідальність і терплячість ( а це головні психологічні риси бухгалтера).Я впевнена, що у вас все вийде, бо 46-років це прекрасний вік для відновлення професії, це новий цикл життя. Тут лиш питання, ви б хотіли бути головним бухгалтером чи суто по окремому напрямку. Бо головним бухгалтером важко бути маючи сім'ю, щоб ще і на діток залишався час. Тому вам треба роботу, яка з чіткими часовими границями, де ви і матимете час на сім"ю і на професію, щоб не затримуватись допізна. І от друге питання про "сором" віку, тут вже потрібно вам розібрати, що спричиняє цей сором ( страх помилятись, чи страх конкурувати з молодими, чи страх не отримати визнання, почути критику, чи виглядати не достатньо кмітливою). Зі свого досвіду, я працювала в держустанові і працювала з людьми пенсійного віку, я точно знаю, що справа не віці, а в тому яка сама людина.
Дякую !
Слухала більш вашу мову, ніж текст.Яка ж українська гарна, співуча, гармонійна мова!
І поради дуже глибокі , дякую !
Мені 46 ,довгий час була у декреті, маю 4 діток.Тепер хочу працювати знову бухгалтером, але молодь конкурентніща, порадьте , будь ласка, як мені не соромитися свого віку !
Молодь трішки швидша, адаптивніша в вивченні нових програм,але в той же час вони так само швидко і легковажно помиляються, бо надто самовпевнені, часто не зосереджені, часто змінюють місця роботи, одразу хочуть високу зп (без знань, з синдромом самозванця). В молодих бухгалтерів часто немає внутрішнього стержня, досвіду життєвого і професійного, надмірні очікування і ідеалізація, вимоги до процесу (інфантильність, надмірна емоційність, нетерплячість, юнацький максималізм, швидко перегорають). Якщо вам 46 років , у вас 4 діток і це значить ви розумієте, що таке справжня відповідальність і терплячість ( а це головні психологічні риси бухгалтера).Я впевнена, що у вас все вийде, бо 46-років це прекрасний вік для відновлення професії, це новий цикл життя. Тут лиш питання, ви б хотіли бути головним бухгалтером чи суто по окремому напрямку. Бо головним бухгалтером важко бути маючи сім'ю, щоб ще і на діток залишався час. Тому вам треба роботу, яка з чіткими часовими границями, де ви і матимете час на сім"ю і на професію, щоб не затримуватись допізна. І от друге питання про "сором" віку, тут вже потрібно вам розібрати, що спричиняє цей сором ( страх помилятись, чи страх конкурувати з молодими, чи страх не отримати визнання, почути критику, чи виглядати не достатньо кмітливою). Зі свого досвіду, я працювала в держустанові і працювала з людьми пенсійного віку, я точно знаю, що справа не віці, а в тому яка сама людина.
@@olena_mazur Дуже дякую !
Це не просто порада, це підтримка і натхнення ! Я все врахую !
Ви розумничка !
Дякую 😊
Будь ласка) Якщо хоч шось знадобилось - я рада.
Олен більш жіночій у Вас варіант поради
дякую, врахую