Пані Ніно❤,дякую за питання,за цікавість.. Моя заслуга тільки в тому,що маю величезний інтерес до "старих" речей:документів,листівок,фотографій,меблів... До історії роду. Я старша внучка в обох гілках роду,маю честь бути мамою особливого сина. (Спадкових меблів -не маю.🤗Але у черкаський магазин "Меблі з Голандії "могла ходити,як у музей.) Жалкую,що не записувала те,що розповідала ,наприклад,моя баба Христя. Зараз розумію: дещо може бути моїми хибними спогадами. Як ,чому раритети зберегли до мене-ось що цікаво. Напевно,комусь також були небайдужі "старі" речі. Можу тільки здогадуватись-кому. З татом про історію роду майже не розмовляла,він пішов у засвіти у 59 років. ---- Якось у кінці 90х випадково зустріла дядька Андрія і він почав розказувати про мого прадіда Свирида,який возив(?) Чан Кайші. Домовились зустрітись,бо мені було страшенно цікаво ,але раптово дядько відійшов у засвіти. Зараз вікіпедія каже,що Чан Кайші у 20 роках був у Москві,"задля вивчення радянської системи керівництва і організації армії".(китайської). Отже,теоретично могла бути зустріч мого прадіда з китайцем . Але я ніколи вже не взнаю,де,як,за яких обставин мій прадід міг бачити Чан Кайші. ---- Аналізуючи рік народження прабаби Варвари та її дітей,зрозуміла,що вона народжувала дітей після своїх 30 років(як і я свого сина,в 35). Чому так пізно?це питання також не має відповіді. Скільки цікавих фактів може бути в історії роду,про які я вже ніколи не дізнаюсь.
Нормальна така газета, для того часу інформативні статті ....але аноніми, звичайно, ще той підвид.."живе кума й горя нема"...... Дякую за політінформацію минулого сторіччя, подруго. Цікаво.
Інколи думаю,що якби в українців була повага,цікавість до своєї історії,до роду,це дало б міцний фундамент,силу нашій державі. Ми,схоже-манкурти на рідній землі.
Я зберігаю в тумбочці,в сухому,темному місці,в паперовій папці. Напевно,якісний папір. Періодично провітрюю.) До речі,є ще ця ж газета, від 1952 року,папір вже інший. Дякую за увагу.❤️
Вітаю,пані Віра! Дякую, що розказуєте історію роду. Газета гарно збереглася. Аж не віриться. ❤
Пані Елло,дякую щиро.❤️
❤️❤️❤️
Дякую.🌹
Дякую вам що вам вдалося
зберегти такі матеріали
цінні спокійного дня вечора
Дякую,Настьоно.❤️
Можливо, і вам цікаво розпитувати родичів про своїх пращурів?
Пам'ятаю,ви мені відповідали,що маєте і українське коріння.
@@ViraParasolka так відповідала пам'ятаю коли ми з вами тільки познайомилися дякую за
відповідь i пiдтримку
Удачи и успехов, мой дорогой друг, и большое-большое спасибо за твое прекрасное участие.
Дякую за спілкування.
Успіхів вам.❤️
Як вам вдалося зберегти такі історичні матеріали!?Завжди дивуєте...❤Дякую!Миру нам!!!
Пані Ніно❤,дякую за питання,за цікавість..
Моя заслуга тільки в тому,що маю величезний інтерес до "старих" речей:документів,листівок,фотографій,меблів...
До історії роду.
Я старша внучка в обох гілках роду,маю честь бути мамою особливого сина.
(Спадкових меблів -не маю.🤗Але у черкаський магазин "Меблі з Голандії "могла ходити,як у музей.)
Жалкую,що не записувала те,що розповідала ,наприклад,моя баба Христя.
Зараз розумію: дещо може бути моїми хибними спогадами.
Як ,чому раритети зберегли до мене-ось що цікаво.
Напевно,комусь також були небайдужі "старі" речі.
Можу тільки здогадуватись-кому.
З татом про історію роду майже не розмовляла,він пішов у засвіти у 59 років.
----
Якось у кінці 90х випадково зустріла дядька Андрія і він почав розказувати про мого прадіда Свирида,який возив(?) Чан Кайші.
Домовились зустрітись,бо мені було страшенно цікаво ,але раптово дядько відійшов у засвіти.
Зараз вікіпедія каже,що Чан Кайші у 20 роках був у Москві,"задля вивчення радянської системи керівництва і організації армії".(китайської).
Отже,теоретично могла бути зустріч мого прадіда з китайцем .
Але я ніколи вже не взнаю,де,як,за яких обставин мій прадід міг бачити Чан Кайші.
----
Аналізуючи рік народження прабаби Варвари та її дітей,зрозуміла,що вона народжувала дітей після своїх 30 років(як і я свого сина,в 35).
Чому так пізно?це питання також не має відповіді.
Скільки цікавих фактів може бути в історії роду,про які я вже ніколи не дізнаюсь.
@@ViraParasolka Дякую Вам за цікаву розповідь.
@@Galina_74 дякую за увагу,за небайдужість.❤️
Мені важливо.
@@ViraParasolka
Дякую, пані Віра, за цікаву розповідь!
Скільки всього пішло у вічність...
Нормальна така газета, для того часу інформативні статті ....але аноніми, звичайно, ще той підвид.."живе кума й горя нема"......
Дякую за політінформацію минулого сторіччя, подруго. Цікаво.
Інколи думаю,що якби в українців була повага,цікавість до своєї історії,до роду,це дало б міцний фундамент,силу нашій державі.
Ми,схоже-манкурти на рідній землі.
Такая сохранность газеты...... ГДЕ она зберигалась ? В швейцарском сейфе ?
Я зберігаю в тумбочці,в сухому,темному місці,в паперовій папці.
Напевно,якісний папір.
Періодично провітрюю.)
До речі,є ще ця ж газета, від 1952 року,папір вже інший.
Дякую за увагу.❤️