Школа відбиває бажання читати? Дослідження
Вставка
- Опубліковано 23 вер 2024
- Що соціологічні та педагогічні дослідження говорять про читання в українських школах? Що при цьому робити батькам, аби діти не втратили цінну навичку читання та були нею озброєні в дорослому житті! Те ж саме - в тексті: espreso.tv/cho...
Над відео працювали: Богдан-Олег Горобчук / horobchuk та Елла Євтушенко / ellayevtushenko
У світовій педагогічній науці існує консенсус: навичка читання є однією з базових для сучасної людини. Тобто без постійних читацьких практик пересічна людина нині не здатна досягти успіху.
Водночас, навичка читання в українських школярів нижча від середнього репрезентативного рівня. А дослідження свідчить: українські школярі здебільшого не люблять книги зі шкільної програми, а читають у шкільному віці - частіше з примусу, а не для задоволення.
Які тенденції вказують на те, що цю ситуацію можна виправити, і чому більше цікавої літератури - це те, що необхідно українській школі? Відповіді є в цьому відео!
Обіцяні посилання:
- Читачі книг живуть в середньому на 2 роки довше від тих, хто не читає книг. При цьому - виключався вплив сторонніх факторів типу стилю життя чи харчування
(Дослідження вчених Єльського університету, 2016 р. u.to/FgMuFg)
- Читання ефективно захищає від стресу, понижуючи його на 68% - краще, ніж будь-які немедикаментозні засоби (Дослідження Сассекського університету, Dr David Lewis, 2009 р. u.to/tQUuFg)
- Читання знижує рівень хронічного болю (Дослідження вчених університету Ліверпуля, 2017 р. u.to/2AkuFg)
- Читання у зрілому віці зменшує ймовірність розвитку слабоумства (низка китайських учених, 2018 р. u.to/HQguFg) та хвороби Альцгеймера (Низка американських вчених, 2000 р. www.pnas.org/c....
- Ціла низка досліджень свідчать: читання покращує пам’ять, концентрацію, стресостійкість, засвоєння нової інформації (Американець Р. Вілсон: люди, що протягом життя читали більше середнього на 32% менше страждають від проблем із пам’яттю u.to/jfYvFg), мозкової активності (Університет Еморі, 2013 р. www.liebertpub...) тощо.
- Наявність хороших навичок читання в ранньому віці - необхідна передумова високого рівня інтелекту та високого соціального статусу (Дослідження американських учених, журнал Child Development, 2014 р. onlinelibrary....)
- Читання художньої літератури покращує емпатію, взаєморозуміння між індивідом і соціумом (Кейт Уотлі, дослідник, 2016 р. u.to/RPcvF)
- Тренування критичного мислення та образного мислення (Університет Торонто, Maja Djikic, 2013 р. www.tandfonlin..., а також - креативних здібностей (Професор Філіп Дейвіс, 2016 р. u.to/_fcvFg)
- Через відкритість до нових ідей та принципів поведінки, читачі через літературу значно простіше засвоюють ідеї толерантності (Loris Vezzali, 2014 р. onlinelibrary...., інклюзивності тощо, а також формування соціально корисної поведінки.
![[UA] Eternal Fire проти NAVI | EPL Season 20 Malta](http://i.ytimg.com/vi/chvlsDygrZM/mqdefault.jpg)
В шкільні роки читала залпом, але тільки не те, що пропонувала шкільна література. Таке враження, що там обрали найнудніші, найсумніші, найнезрозуміліші книги для школярів.
Шкільна програма за останні роки стала значно адекватнішою. Але потребує іще багатьох змін...
Отже, з того часу, як я закінчила школу, там нічого не змінилось. А кожного року ніби роблять реформи, нововведення... Мене теж змушували читати. Батьки й вчителі абсолютно не знають і не вміють навчати без насилля. Я вважаю, що саме це є причиною.
Нашому поколінню це потрібно змінити - бо хто ж, як не ми? )
Ще є така ізтигилипнута ситуація, коли тексти скорочують. Це тупо відбиває інтерес у всіх інших.
Дуже здивувало, що в нас досі вивчають так прискіпливо російських письменників😳😳а на томість ми так мало ми знаємо про літературу инших наших сусідів: польську, чеську, балканську тощо.
Отож! Це - ДУЖЕ правильна постановка питання, дякую вам!
@@bohdanhorobchuk3161 це питання турбує мене вже кілька років. Весь наш медіа простір так чи инакше тісно пов'язаний саме з російським, таке відчуття, що більше немає країн з якими ми межуємо. От , що коїться по той бік західного кордону, ми не знаємо (чуємо тільки про якісь гучні скандали). Все актуальніше мені здаються слова Хвильового -Геть від москви!
Це стосується й зарубіжної літератури. Моїй знайомїй одинадцятикласниці задали вивчити напам’ять уривок з Фауста Гете. Вчителька на уроці сказала: ‘Можете вчити в українському або в російському перекладі. А л е р о с і й с ь к о ю з в у ч и т ь к р а щ е.’ Це при тому, що Микола Лукаш отримав дуже круту премію від німців за свій переклад Фауста! Вчителька української, яка не любить української! Який жах!!!
@@ludmylakuchenko780 Який жах😳😳😳
@@ОльгаСтепяк дійсно жах!
Бачила вас в Дніпрі на Book space, але посоромилась підійти сфоткатись. Ви класний, сподіваюсь вас побачити в містерстві освіти чи культури 😇🤞
Ніколи не соромтеся такого, це додає авторам +100 в мотивацію, повірте! :)
Плюсую, теж бачив, але думав з кимось переплутав.
Якщо ти завчасно не навчився читати, то на кожному кутку на тебе чатує творчість Насті Каменських та аудіо-книжки трансерфінгу.
Золоті слова! )
Я не читала в школі "Майстра й Маргариту", але поза класом читала "над прірвою у житі". Ото був шик і вчасно. Багато пригодницьких романів, детективів. Я ковтала їх один за одним. "Война й мир" - про що це? "Анна Кареніна" - в 14? Нащо воно мені було?
я М&М іще в 13 років прочитав у таборі. це було круто
@@bohdanhorobchuk3161 а мені якось не зайшло за програмою. То були 90-ті. Влітку, у бабусі, подруга-однолітка читала мені М&М уголос 🙀🤣 щось відклалося, а щось тоді вислизнуло.
Чомусь Солженіцин з його "архіпелагом" більш сподобався))
Звичайно, згодом, я зацінила кожне слово, насмішку, сатиру й все інше. Великий твір, беззаперечний, безсмертний шедевр
Найепічніше зауваження в щоденник сина - "читав на уроці читання".
Ага, усі "про кріпаків", а він - Хоббіт".
Що стосується виховання патріотизму, то творами, психологічно тяжкими навіть для дорослого, його не сформуєш. Любов до Батьківщини дитині прищеплюється словами і образами зрозумілими їй. А примусом вчити незрозумілі речі можна виховати лиш відразу до навчання загалом чи предмету зокрема.
Підписуюся під кожним словом!
Я б не сказала що наша шкільна програма вчить патріотизму, радьше навпаки, замулює розуміння своєї ідентичності.
о, дуже крута тема. Окрім сучасних авторів, я би ще включила у процес читання мальописи. Є до біса крутих тайтлів, які варто почитати. Той же Ґейман Пісочний чоловік з купою посилань та філософських тем (для сташокласників звісно), чи Анна Франк. Дуже би зайшла підліткам + історичний контекст там теж розкривається. У нас чимало крутих мальописів, які класно б заохочували школярів до читання.
В точку! Про це я також говоритиму через один випуск )
Имхо, если включать в программу комиксы, то надо вводить очень большой раздел конкретно для манги и ранобэ, потому что там абсолютно неимоверное разнообразие и весьма качественные произведения.
На самом деле вопросы по ним всплывают во время экзаменов в Азии, но нам до этого еще идти и идти.
Повністю підтримую пропозицію з коментарів про навчання не за хронологією. Ця хронологія майже ніяк нормально не обгрунтовувалась тим, що відбувалося в той час в житті - де тоді в цьому сенс? Я за тематичне навчання. Має бути фантастичний блок, антіутопичний, гуморістичний... 11 класс я би віддав під сучасну літературу - перекладів зараз повно більш меньш але якісних. Расєянську літературу скоротити в 100 разів з заміною на найкращу західну. Українську так саме треба перебрати і додати твори після 60х, бо на цьому життя не закінчилося
Дякуємо!
Проблема програми в тому, що не потрібно давати читати найкраще, а потрібно давати те, завдяки чому діти поволі навчаться читати. А Польові дослідження не зможуть і деякі дорослі прочитати, що вже казати про дітей. Найважливіше питання в тому - як вигадати таку програму "від простого" тексту до "складнішого", щоб фактично кожен учень навчився читати справді складні тексти. Бо якщо читатиме Глібова, а потім різко перескочить на Обручі, то може, м'яко кажучи, розгубитися) Але проблема в тому, що для такого підходу доведеться відійти від хронологічного принципу в літературі в принципі. А це звучить як геть неприпустима ідея. Адже в дітей не буде розуміння тяглості літературного процесу і того, як розвивалася наша література. Ну і через це важче робити питання для іспиту, бо типу як перевіряти без системи?
А взагалі, думаю, література взагалі відпаде на маргінеси, бо зараз складати літературу в школі для ЗНО не потрібно для не гум спеціальностей, тому більшість учнів усе одно на неї заб'ють, скільки програму не міняй, бо букв багато
Підтримую. Більшість людей мають низький рівень культури, а діти ще не здатні розуміти складні тексти, тому треба йти від простих текстів до складних, а не давати те, що більшість переварити не може. А найкращі тексти лишати "обраним".
А хронологію можна викладати на уроках історії, наприклад.
@@ЮстинаТвердохліб Навряд, на історії й так купа матеріалу, а тут ще й це...
Я хз, але навіть 10 років тому свіжачок в шкільній програмі, типу Дереша, Малярчук, Жадана був, як шось вау, а класична література, все таки потребує особливого підходу
Думаю, питання у обов'язковій і додатковій навчальній програмі... от якби їх перенесли!
Я дуже любила читати з дитинства. Якось попали (з бібліотеки, звичайно) книги Васильченка, Скляренка. Проковтнула, потім ще перечитувала, дуже цікаво. Те, що в радянській школі "проходили" - по-різному було, було і цікаво і не цікаво. Але хотіла провідати ось про що. Коли я, вже на пенсії, перечитала українську класику, те, що було "про важке, нещасливе життя", то виявилось дуже цікавим, я побачила інше, не тільки страждання, я уявила ставлення людей до їжі, одежі, до старших, до багатших, спілкування. Коротше кажучи, для справжнього сприйняття книг треба ще й досвіду життєвого і спроможності досліджувати, спостерігати, аналізувати. А це не тільки дається богом, а й виховується, можливо і з примусу іноді. Таке коло життя.
На всі 100%, а то й більше!
Просто треба спілкуватися про твори, мистецтво. Давати цікаві ідейні завдання, або хоч розвивати певні навички на їхній основі. А зазвичай просто шлаком забивають голову.
З української літератури сподобався лише один твір - Тигролови Багряного. Усе інше - ні. І так, підтримую вивчення літературу наших сусідів та й інших країн світу! Дякую за Вашу творчість!!!
Дякую за відгук! Між іншим найновіше відео - якраз про іноземні освітні системи, рекомендуємо )
Я вчителька літератури. І я з вами погоджуюсь. Бачу, з яким захопленням діти читають Р. Дала "Чарлі і шоколадна фабрика", "Різдвяну пісню у прозі" Діккенса, і як поступово згасає взагалі бажання читати, хоч зі свого боку намагаюся зацікавити, використовую сучасні методи
Дуже дякую за пруф від справжнього педагога! Це надзвичайно тішить!
Хоч я ще дитина, але вважаю, що на зарубіжній літературі вчитель спокійно може експериментувати і змінювати програму на користь сучасних письменників (адже ЗНО із зарубіжної немає, тому держава недуже слідкує за дотриманням програми) це я так думаю, а як воно насправді - хто зна
Як завше, дуже цікавий виступ. Дякую 💙 💛
Це насправді дуже сумно, що читання в школі зараз з примусу більше(
Я була б рада, якби діти читали трилогію Дяченків - "Ключ від королівства" і далі. Це дійсно чудові книги для шкільного читання.
Також "Гості на мітлі", вона легка і дійсно цікава.
Клас, дуже дякую за поради! Сподіваюсь кому треба - на них звернуть увагу!
Читав твори Дяченків колись для себе - не сподобались. А ось Рутківський чудово пише. Правда читав його інші твори, а не "Гості на мітлі".
Дякую, дуже актуально. Сама викладач літератури у коледжі і постійно шукаю способи зацікавити своїх студентів. Після 9 класу до мене приходять діти, які вже мають стійкий спротив до читання
Треба разом думати, як цьому протидіяти. І в наступних випусках я знову торкатимуся цієї теми, дякую за ваш відгук!
До 10 класу не читав узагалі: просто не подобалось. Потім довелося готуватися до ЗНО - і вирішив прочитати "Хіба ревуть воли як ясла повні?". Щось наприкінці роману, який я читав у напівпустому вагоні, мене розперло незлецько. З того моменту я й почав читати: не через примус батьків або вчителів, не через ЗНО - хоча деякі твори все ж таки збігаються з одіозним чек-листом - а просто тому, що подобається.
Важливі теми, завжди НА ЧАСІ
Щиро дякуємо вам за підтримку!
Я літературу у школі дуже любила, але не читала книжки, бо не вистачало часу. Однак мої вчительки зробили все, щоб прищепити любов, а не ненависть до читання. На уроках ми дивились фільми (як-от, "Чорнильне серце"), коли вчили Мумі тролів, то вийшли гуляти у шкільний двір, щоб надихнутися на написання власної історії про троля :)
Одна з вчительок присвячувала увагу біографії автора, щоб ми зрозуміли, що то була за людина. Інша часом вмикала музичні творі того періоду, який ми вивчали, щоб ми змогли настрої епохи зрозуміти.
Зараз я 2-ця іноземної філології і, як у попередніх коментаторів, у мене непорозуміння з хронологією. З одного боку то треба, щоб зрозуміти контекст. Можна просто читати "Лускунчика", однак цю історію і без школи знають. А можна заглянути в епоху романтизму. Але якщо людина не філолог і не історик... Для ерудиції інформація хороша, але чи запам'яталось то все учням? Сумніваюсь.
А от українську літературу я терпіти не могла. Я у старших школах ледве не плакала, бо ось, нарешті, цікава література, чого її від мене ховали стільки років! Однак трохи раніше уявлення про нашу літературу як про страждання та плакання села змінив Юрій Винничук і його "Місце для дракона". Я тоді повірити не могла, що у нашій літературі є дракон! Це поки що єдина українська книга, яка стоїть у мене завдяки шкільній програмі :)
А читати я почала через захоплення історіями загалом. Любила мультфільми та фільми, потім аніме, манга, однак в якийсь момент цього стало мало і тоді я перейшла на книги. Мені здається шкільні уроки літератури мають виконати одне єдине завдання - прищепити любов до читання, показати, що це не лише цеглини класики, які змушують читати, а що це прекрасне дозвілля, яке розвиває.
Головне, щоб зрештою 11-класник міг наприкінці випуску зі школи знати відповідь на питання, чому ж читати важливо (бо хоч вчительки були у мене класними, дехто з однокласників питали про сенс читання навіть в 11 класі...)
Дякую вам за такий крутезний канал. Дуже рада, що відкрила вас для себе❤️
Дякуємо за коментар ) І радимо дивитися й інші наші відео, вони вас не розчарують :)
Це дуже важлива тема, дякую що освітлюєте це питання! На мій погляд батьки не мають права змушувати, вони повинні зацікавити, допомогти. Тут я маю наувазі не гроші) Змалечку читати дітям. Ніколи не примушувати! По-друге як на мене в підручниках не тільки зміст треба модернізувати, а в першу чергу вигляд! Над підручниками повинні працювати професіонали, а не за дешево ми його зліпили як могли. Вибачте але їх кепсько в руки брати не те що читати, бумага дешева, ілюстрації примітивні, типографіка таке. Діти якщо і читають з задоволенням книжки, то ті що самі обирають в книгарні, а чому? Тому що книга привертає увагу. Добре що комерційні книжки в нас дуже круті, бо інакше взагалі діти б не читали😂
Щиро дякую за ваш коментар!
Йой, все нема ніяк часу подивитись цей відос, на щастя - субота)
Не зовсім по темі, закінчував музичний коледж, відділ оркестрових духових, Українська музична література закінчилась на 3 курсі і на 4-ому залишилась лише Світова музична література, світової там було не багато бо 2/3 то російська-радянська музика і тема закінчилась десь на 60-70-их роках минулого століття. Я не розумію, чому ми не вивчаємо джаз та рок, це ж корисно не тільки естрадникам та й в нашій програмі чомусь нема такого феномену, як Symphonic Metal.
От за цю російсько-радянську музику треба дуже карати... А щодо Металу - то обома руками за )
Щодо цього, завжди слухав музику, але ніколи особливо не цікавився хто та як її створював. Тільки з 16го року, коли вже з головою пірнув в ютуб, тут стали траплятися біографії різних груп та музикантів(в основному починаючи з 80х). З описами подій, що призвели до таких результатів, використовуваних прийомів та технік, реакцій суспільства. Це не зовсім стосується саме літератури, але для мене врешт виявилося цікавим. Бо це історія яка створюється просто у нас на очах.
Бажаю всім продуктивного перегляду! :) І ПИШІТЬ про ваших фаворитів - назви ТВОРІВ, які ЗРОБИЛИ би ЧИТАННЯ цікавішим для дітей ))
Овидий, может быть?
Ой, проблемка - нормального перевода на украинский нет, и скорей всего никогда не будет.
Но ведь можно прочитать на нормальном языке, не так ли? Старичок Миша Гаспаров прекрасно перевёл его на русский.
@@ИванПомидоров-в4т вибачте, але ви брешете так, що навколо смердить. У видавництва Апріорі є нормальний переклад Овідія, а саме творів: "Ліки від кохання", "Любовні елегії", "Мистецтво кохання" та "Метаморфози".
P/s Там крім Овідія купа й інших античних письменників.
українських чи зарубіжних творів? Чи і тих і інших?
@@AlexHevari і тих, і інших, цікаво усе )
Зацікавити дітей читанням можуть або батьки, що читають (як у мене), або викладачі, що нормальною мовою зможуть описати запропоновані твори. Не "що мав на увазі автор", а розказати історії створення, та пропонувати дискусії. Та й боже збав розказувати про "ви ще в 5му класі не прочитали Дікенса? Жлоби". У кожного віку своя література.
Про Лишегу, наприклад, я дізналась вже далеко після школи випадковим відео в Ютубі. Про Забужко теж не в школі розповіли. І так далі. Але погану програму можна врятувати гарним педагогом. В школі я ненавиділа читати, а після коледжу і викладачок, які навчили ставити запитання книжці і шукати відповіді, світ буквально перевернувся. Часто вони оминали програму і давали більш цікаві тексти. Після такого укр література вже не здавалась суцільним горем і занудністю, ну і звісно з'явився інтерес досліджувати її самостійно.
Так, щодо гарного педагога - це дуже слушно. На жаль, у зворотньому напрямку це також працює (( відтак - атестації педагогів та перевід частини занять у онлайн із подальшою перекваліфікацією - це неуникно протягом років 5-10 ((
@@ellayevtushenko2052 Це правда. Згадуючи своїх шкільних вчителів, не впевнена, що вони самі були зацікавлені в літературі і її розумінні. Йшли по накатаній(
@@ellayevtushenko2052 Педагоги сковані не лише програмою, а й ЗНО.
Я навчалась ще в радянській школі і тоді шкільна програма з української літератури була не особливо захопливою. Однак, з величезною вдячністю згадую усіх трьох вчительок, які навчали мене в різних класах. Вони захоплювали і заражали своєю закоханістю в читання, нашу мову і літературу. Тому читаю багато. З народженням внуків стикнулася з проблемою вибору дитячих цікавих і корисних книжок. Із захопленням читали і перечитували Всеволода Нестайка Пригоди у лісовій школі. Спочатку читала я, а згодом вже читали разом. Дякую Вам за актуальну тему, очікую наступних відео.
Яка ж гірка правда. Уся шкільна література - це страждання українського народу. Читаєш і страждаєш разом із персонажами
Ну може не вся. Хоча страждати 85% шкільної програми - також задоволення таке собі...
Страждання не викинеш, АЛЕ зараз ідеологічно треба подавати в іншому ключі.
Дякую! Дуже слушно!
Дякую вам!
Виховувати "національно свідомого громадянина" заскладними для віку дитини (!) й негативними творами з описами бюрократії та політики, коли всі турботи дитини - поїсти, пограти, випросити планшет у батьків та сходити на побачення з тою симпатичною дівчиною з паралельного класу - це стріляти собі у ногу. Укладачі програми з дітьми взагалі спілкуються? Так, серйозні теми треба підіймати, але я добре пам'ятаю наскільки далекими для нас вони були (насправді дуже болючі і цікаві на даний вже момент для мене) класі у 8 чи 10. Які там "Мертві душі"? Який "Кам'яний хрест"? Дитина ні своєї хати не має, ні роботи, ні відповідальності ще навіть, що вона зрозуміє? Навіть якась "Анна Кареніна" в 10 класі- це смішно. Люди ще хлопця чи дівчини могли не мати в цьому віці, а їм про Кареніну. Зараз розумію, що книги були тупо wasted on us.
Про актуальність літератури: в 2006 році в моєму класі було 4 металісти, декілька сатаністів, пара панків і ще ємо були. І книги типу Мільтона "Загублений рай" попри важку форму зайшли на відмінно. Для мого брата та його одногрупників це "ота якась пропагандистська християнська книжка".
Є таке )) ну все одно можна, як на мене, дещо ж відібрати
Дякую за цікаве і актуальне відео. Я к варіант для зацікавлення в читанні, це книги по фільмам, спочатку цікавий фільм потім книга. В такому варіанті мені було цікаво читати)
Цікавий варіант! ) Наприклад, із Гаррі Поттером або Володарем Перснів це би точно пройшло ;) принаймні зі мною так стопроц )
Якщо книга написана ЗА фільмом, то фігня. А якщо фільм ЗА КНИГОЮ - то так легше уявити героїв. Я так колись з "Піднятою цілиною" Шолохова познайомилась. І виявилось - книга краща за фільм, як для мене.
Треба кожного року додавати цікаві нові книжки до програми, мені б це сподобалось, коли я навчалася)
Слушна ідея ) створити експертну раду, оновлювати електронні посібники та методичні матеріали також можна регулярно)
Читати-це круто.Це намагаюсь пояснити своїй дитині.Спочатку читала їй сама,а зараз доня вже сама з цим справляється.І це тішить.
Вітаю вас! Приклад, гідний наслідування!
Не знаю як зараз, але в мої шкільні роки від читання відштовхувала не так програма, як сама тоталітарна система школи. Читати щось бо в іншому випадку на тебе чекає покарання так собі стимул, плюс елементарний брак підручників.
Реально свідомо читати книги я почав вже після школи.
Безумовно, сама атмосфера також дуже впливає, а також педагоги!
Я прочитала Злочин і Кару Достоєвського в 14… зразу по прочитанні захотілось себе вбити. Жодного разу не взяла Достоєвського до рук після того. Це жесть. В 14 - вдвічі жесть
Взагалі шорт рідінг це не так погано. Але і для нього треба критичне мислення. Тому бачу проблему вивчення літератури в першу чергу саме в надмірному фокусі на дидактизмі замість розгляду причин появи того чи іншого твору.
А ось про дидатктизм частково буде в наступних випусках. Дякую за відгук!
Мені подобалося гуманітарне викладання в своїй школі ще в далекі нульові, можливо тому, що читати подобалося в принципі і без школи. Але математика, фізика... таке відчуття, що у вчителів був кастинг на найбільш огидне викладання і відношення до учнів. Пройшло 20 років, а в мене досі дрижаки від згадки.
Вірю, багато чого залежить від педагогів...
Тут,можливо, важливіше замислитись не "Що?", а "Як?"... Ненавидів укр.літ в школі, хоча зараз перечитую з цікавістю.
Точно не варто заливати молоді уми гнилою філософією страждань (Кафки,Кортосари,Камюси і т.д.)
Як - це теж важливо, безумовно! )
Люди ви геніальні.
Ох дякуємо за таку оцінку, але це занадто ) Краще подивіться інші наші сюжети й розкажіть друзям ))
Коли діти були малі, ми з дружиною, постійно читали їм ввечері. І головне, небуло гаджетів і телевізора. Син, самостійно у 5 років, прочитав "Алісу в країні чудес". Потім "Чарівник смарагдового міста" і продовження усі сім книг. А далі була Поттеріана, яка цитувалася на пам'ять)
Чудово ) Впевнені, що це чимало дало вашим діткам )
Дякую вам за цікаве відео
Дякую за коментар під ним! )
Читання захищає від пропаганди, бо розвиває критичне мислення. В мене в школі також було багато рос літератури, але це не значить, що я її читав😂 той випадок, коли 2 бали це комплімент. Більше за ниття рос письменників подобались англійські, чеські, німецькі письменники. Для розвитку читання є купа курсів і додатків як для дорослих, так і для дітей - швидкочитання та ейдетика. Діти в захваті від цих занять, бо там є елемент змагань і дитина сама бачить результат. Користуйтесь) Дякую за відео 😀
Щиро дякую за коментар! І закликаю дивитися й інші наші відео )
Дякую за цікавий контент.
Я б порадила дітям молодшого шкільного віку твори сучасних авторів.
Для старших - трохи інші книги, які примушують думати і аналізувати, і позитивні і негативні дії героїв та наслідки.
Я, як груповий тічер англійської дорослих, бачу, що все, чому вчить постсовіцька українська школа, то є пасивність та несміливість. Або навпаки, в деяких випадках - деструктивна гіперактивність. Школа вчить покірності та рабству, а не бути вільною людиною.
Щиро дякую за коментар! І закликаю поширювати це відео!
Горянин Мирослава Дочинця, Залишенець Василя Шкляра
Лицарі любові і надії Лесі Романчук
Колись були "Польові дослідження...". Я їх читала школяркою в 11 класі. Настільки кайфанула, що зв'язала своє життя з літературою. Шкода, що прибрали
Може вони і є досі, але не в обов'язковій програмі )
Я в школі читала все, що треба було за програмою. Але реально запам'ятався Джек Лондон, Стендаль. Не пам'ятаю хто написав: "Святослав". Дійсно цікаві були розповіді позакласного читання. Не пам'ятаю який клас, але як зараз пам'ятаю, що це щозь з фантастики. Там де люди жили на Венері і постійно йшли дощі. А однокласники заперли в шафі однокласницю і вона пропустила єдині пару годин сонця за багато років.
А мене цікавив Драйзер, фантастика, любовні романи.
Мама, щоб привчити брата читати купила книжки про крадіїв. Це допомогло.
Щиро дякуємо за ваш коментар! Закликаємо поширювати це відео серед друзів )) І, звісно ж, дивитися й інші наші відео!
радію факту перелому у коменті)) дякую за випуск!
Дякую за коментар!! )
Я читаю постійно, купую собі книги. Коли у мене з’явилася донечка, то спочатку вона бачила книги, а потім гралася книгами. Їй я почала читати перед сном у 6ти місячному віці, нині без цього ритуалу моя дитина не засинає. Щодо шкільної програми, так вона безнадійно застаріла. А ще застаріли методики викладання літератури. Класика може жити цікавою, але вчителі часто не знають, як донести її дітям.
Під кожним словом! )
Ну...не знаю... Я вважаю, що є великі проблеми у викладання літератури, але мені в школі навпаки подобалося читати твори Шевченка, Котляревського, хоча й пригодницьку літературу та фантастику я теж любив. У початкових класах найбільше любив читати народні казки (українські та інших народів), грецькі міфи та Біблію (Старий та Новий завіти) адаптовану для дітей. У середній школі дуже любив читати Гомера та грецьких трагіків. Пізніше почав читати вже й філософські та історичні тексти (Платона, Арістотеля, Геродота тощо). Тому конкретні твори, які більшість вважають нудними, я любив. Просто є діти, які можуть й складні тексти читати і їм цікаво, але більшість звісно має читати більш прості твори. У мене є знайомі, які в дорослому віці (у 20 - 40 років) читають "Відьмак", "Гарі Потер", "Володар перснів". Хоча мені такого типу література вже у 13 років здавалася занадто дитячою та примітивною, і мені значно цікавіше було читати твори Софокла. Але кожному своє.
Ви молодець!!! Я цілеспрямовано використовую електронні книжки з дитиною та перед дитиною, щоб привчити до думки «в айфоні книжки, а не тікток». Працює! 9 років.
@@Юрій-б1х6ж ну шо робить, коли Гарі Поттер з’явився в пізнішому віці. Не Софоклом єдиним.
@@Pterodactyl3011 це ви класно придумали. Беру собі на замітку 👍🙌
Моя вчителька завжди читала нам книжки до самого цікавого місця і все... казала що стомилася. А нам було цікаво -що далі і бігли до бібліотеки......... Це твори про звірят і природу-Пришвіна, казки, про Робінзона Крузо, Незнайку і його друзів......Добродію, ви так жорстко розмовляєте українською що вас стає не цікаво слухати...
В якому сенсі жорстко? ) І як це пов'язано з цікавістю? ))
Закликаю кожну і кожного написати коментар для просування відео. І не забудьте вподобайку. Дякую!
Хай квітне український ютуб 🌸
Щиро дякую за підтримку! І закликаємо розповісти про це відео друзям :)
Не знаю як я раніше жила без Культуртригера.
Ох, як же ми вам дякуємо! Це надихає :) Ми продовжуватимемо, а ви дивіться нас далі + на каналі не бракує іще крутезних відосів ))
Ухти! Я пропоную додати до шкільної програми КІДРУКА! І ДЕРЕША в основну!
Обох? Не ту мач? :)
@@bohdanhorobchuk3161 Дереша ніколи не додадуть, але це не тому, що в нього погані твори) А Кідрук... Ну, почекаємо від Макса ще книжок. Думаю найкращі книги в нього ще попереду)
не дай боже
Дереш мені не сподобався. Твори Кідрука сподобались, але є проблема. Щоб Кідрука додати, треба не один твір прибрати, а цього ніхто не планує робити, на жаль.
Дитина в другому класі заявляє що їй нудно... хоча читати і щоб їй читали вдома любить...
От про це й дослідження свідчать! Раджу поширювати цей сюжет серед знайомих з подібними проблемами - може вдасться якось ці смисли донести до тих, хто приймає рішення )
Роман Софії Андрухович "Фелікс Австрія" має стати більш знаним ніж "Анна Карєніна" Толстого, добре було б читати цей роман у 10 класі😉
Слушно! Можна навіть у 9-му, він достатньо легкий для сприйняття, як на мене
Дякую
Мені здається, що треба усвідомити і розділити 2 речі: те, що є "видатним" з т.з. літератури абсолютно не завжди є цікавим (не лише для дітей, але для них особливо)) Так що треба якось спочатку визначитись - чи школа повинна надати дітям певний рівень знань (і неважливо, цікаво це учням чи ні, і те саме стосується всіх інших предметів (ось ви досліджуєте, скільки учнів читають художню літературу без примусу, а поцікавтесь скільки з них розв"язують математичні чи фізичні задачки для власного задоволення)), чи заохочувати до читання) Бо суміщати це не те щоб неможливо, але все ж таки досить складно.
Посилання в описі додайте, будь ласка)
Так!
Уже є, ласкаво прошу клікати та читати :)
Українська література у школі та в університеті (бакалаврат) закінчується на шістдесятництві. Вивчення 80-ків поверхове (просто перелічення імен). А вже пів століття минуло. Ми не знаємо сучасних авторів, які є набагато ближчими молоді.
Як на мене ще великою проблемою є відсутність предмету культурології.
Ось саме про це, фактично, наше сьогоднішнє відео ) ua-cam.com/video/I14NEikvsBE/v-deo.html
Сучасної літератури не вистачає. Я в школі намагалась все читати повністю, але, дійсно, складається враження, що сучасної не існує, лише села і панщина. І Кам'яний хрест мене тоді вразив.
Але ж вразив. ))))
@@наталіяробітницька але ж це не зовсім сучасна література))
@@наталіяробітницька ну КХ - це така класика, яка вражає!
@@LysenkoJulia Ну, так Ви говорили про шкільні часи. І так, це ХІХ ст. У цьому й суть: Вас вразив твір НЕ сучасної літератури, тобто Ви відчули біль людей. І не має значення, що героям боліло тоді.
Ну творчість Ліни Костенко та Василя Симоненка дуже естетична. Із усіх поетів 20 ст. вона зворушує мене найбільше, тому я б їх залишив. Але вивчати шестидесятників кілька років - це дійсно занадто. Стосовно зарубіжної... то відсутність таких знакових авторів як Толкін, Гарі Гарісон та Герберт мене дійсно дивує.
Коли я навчалась у школі, то читання отого всього було для мене мукою. я не пам'ятаю ні одного твору з української літерутури, щоб мені сподобався. І тут не те, що погані твори, просто не по віку. Якби не випадкові книжки я б досі не любила читати.
Щиро дякую вам за коментар! І закликаю показувати це відео друзям та розповідати про наш канал )
Зараз буде вибух бомби, але можна спитати самих дітей.
Питали і у дітей, і у вчителів )) До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html
Так. Програма в школі, попри всі "реформи", так і лишається совковою. Здається, це ніколи не зміниться.
Богдана в міністри освіти й науки!!!
ахахахахаха добре, що не культури ;)
Література під час мого навчання була...нудною. Єдине(єдине!!!) що хоч трііішечки її витягувало - це читання на уроках творів вчителькою, з експрессією і т.і., але однією доволі зацікавившою Кайдашевою сім'єю ситий не будеш, всі ці блоки, достоєвські та єсєніни - то взагалі сцянина від якої весь час хотілось блювати.
Сподіваємося, далі з цим буде лише краще...
Багатьох чудових авторів я почала читати вже після школи. Завжди дивувалась, чому там про них ніхто не розповідав? На той момент це були Дереш, Жадан, навіть Шкляр) зараз вже програма хоча б трошки, але покращилась
З моїх порад в програму - це, звісно, Підмогильний (саме оповідання) і Дімаров (теж оповідання). Боги на продаж - це не тільки повчально, але й неймовірно цікаво.
А ще трошки помрію, що колись в програму введуть книжку Валерія Маркуса)
А, і у вас чудові відео!) Щаслива, що знайшла вас! Продовжуйте 🙏
Дякую вам за відгук та за відповідь! )
Ще років з 15 тому вважав, що література в школі нецікава. А в нас і гаджетів не так багато було. Про нашу не бкду казати, там повний швах, єдине що було класного, це Тигролови. От такого б побільше, це те, що виховує особистість та внутрішній стрижень.
Про заруб.літ скажу, що по- перше, викинути рос. мотлох, його забагато. По-друге, а чому б не додати туди Толкіна, Роулінг, Ле Гуїн, Хобб та інших, хоча б факультативно? Так, фентезі, але воно дуже добре впливає на формування особистості та моральних цінностей. А деякі історії будуть близькі учням, бо там теж підлітки. Мені, наприклад, в свій час нецікаво було читати про довбня з сокирою чи комівояжера, що тріп зловив. Набагато цікавіше читати про те, що тобі ментально та інтуітивно ближче.
В школі ненавидів читання а зараз залюбки читаю.
Мені здається, що шкільна програма не є цікавою. Часто змушують читати не цікаві твори, або твори не для шкільного віку. З української літератури додала б вірші Сергія Жадана. З художньої літератури дуже гарною є Софія Андрухович та її роман "Фелікс Австрія". З закордонних авторів додала б твори Ніла Геймана, Толкіна, Френка Герберта, Сандерсона. Адже коли я вчилася в школі, тоді програма була сумною та нецікавою. Мені здається, що треба знайомити дітей з більш сучасною літературою також! Адже є багато авторів, які обов'язково сподобалися б школярам.
Щиро дякую за ваші поради! І раджу дивитися й інші наші відео )
@@kulturtrigger Дивлюся із задоволенням усі ваші відео!🤗😊
У мене така ситуація. Народився у 2001. 2005-2013 р. читав 5-6 книг на місяць (з 2011 - великі за обсягом). 2013-2017 - 2-3 книги. 2017-2019 - 1 книгу на місяць. 2019-2020 - 1 книгу на сезон. Зараз 2021 р. - тільки 2 книги прочитав. Купив собі кілька книжок цього року. Думаю, може прочитаю, але руки не доходять. Я на 3-му курсі в універі. Для мене проблема полягає не так, як у програмі, а як у системі освіті.
По правді - воно все на купу, все впливає на все. Система освіти - це доволі абстрактно, а от програма - це вже текст для аналізу. Інша справа - куди рухатися далі, і що реформувати. Як на мене - тут і програму потрібно, і самі підходи...
@@kulturtrigger Чому я кажу, що у системі в цілому? У нас є Державний стандарт базової середньої освіти. Є ще й інші, але я бачу, що тут мова більшою мірою йде якраз про середню. Там є перелік ключових компетентностей та наскрізних вмінь. При цьому на частину припадає більше, ніж 2 предмети, а на деякі відсутні. Тепер щодо програм усіх предметів. А там, окрім всіх ключових, є предметні. Усе це утворює наскрізні лінії вивчення курсу (предмету). Ніби все добре, але не так усе й просто. Хаос в усіх предметах створює безлад суцільний безлад, що навіть не дає можливості нормально побачити міжпредметні зв'язки. Тобто, освіта ніби відірвана від життя. Зміна програм передбачає зміну і методик викладання. Лише зміною програми не покращити освіту. Безлад і в усіх інших сферах теж суцільний. Увесь безлад можна виправити кардинально. Інколи прийдеться застосовувати й непопулярні рішення. Але, на жаль, ніхто не збирається це робити найближчим часом, хоча в освіті зміна програм - можлива. Проте це не допоможе покращити освіту.
І як передивитись всіх блогерів,які цікаві,і мати час на читання.
Все ж таки маю.
Але великі і серйозні книги читаю на відпочинку.
І це правильно ))
Справді не зрозуміло, чому вчителям не зайнятись блогінгом? І себе трішки можна розструсити, і якісь кошти додаткові заробити.
Блііін, і ті реформи шкільної освіти добивають та вже стали якоюсь притчею во язицех, але ж шкода дітей.
Тобто вимоги моєї вчительки української літератури писати точно за критикою і жодної своєї думки не додавати не змінились. Через цей брєд я б в житті не вміла свою думку висловити, якби вчителька зарубіжної літератури не казала писати все, що ми думаєм, а в універі при вивченні англійської б не викладали про структуру параграфів та ессе, щоб думку можна було структурувати.
Ще й ЗНО замість бути звичайним тестом, що має визначити рівень знань, стає методом катування.
Реально шкода дітей, це при тому, що у нас доросле населення з далеко не хорошою освітою та без розуміння, що самовдосконалення потрібне постійно.
Дякую, що порушували цю тему!
Хороше питання ) Мабуть побут не дозволяє. Багато кому це складно - змусити себе займатися іще одною непростою задачею...
Дорж Бату «Франческа повелителька траєкторій», « Франческа володарка офіцерського жетона».
Дякую за поради!
Щоб привити любов до навчання, рекомендую дати почитати Ательє чаклунських капелюхів і Чарівник бібліотеки. В ательє дуже грамотно піднімаються проблеми навчання
Дякую за пораду!
@@kulturtrigger я трохи спішила і не дописала повідомлення. Ательє дуже серйозна робота. Але це манґа, і вся історія викладається у декількох томах. Якщо Ви хочете з нею познайомитися, то варто купляти зразу перші 3 томи. Там приблизно закінчується перша сюжетна арка. Я навіть згодна скинути Вам відповідний донат, щоб компенсувати покупку.
Наприклад, ось слова тамтешнього вчителя магії, які мені дуже запам'яталися: "я ненавиджу воду, тому першим ділом вивчив магію води, щоб більше ніколи не намочитися під час прання
Думаю, потрібно в програму зарубіжки книгу "Пакс","Чоловік на ім'я Уве" та багато іншого ЦІКАВОГО та КОРИСНОГО
Дякую!
Корінь проблеми, як на мене, у тому, що б а т ь к и т е ж н е ч и т а ю т ь. Вони ж бо зайняті, тож прагнуть лише примусити дитину, чи стимулювати матеріально. Але ж і діти зайняті! А ще мають наочний приклад своїх нечитаючих батьків, тому їхні ‘методи’ не діють. Натоміть, у сім’ях, де читають колективно, або обговорюють книги, велика ймовірність того, що діти виростуть активними читачами. Щодо, низької якості уроків літератури, теж погоджуюсь.
Так, однозначно ви праві - батьки не читають і не прививають це дітям. Тому то й треба раціонально це доносити. І ми тут також стараємось, і в новому відео теж - ua-cam.com/video/I14NEikvsBE/v-deo.html
Знаєте що геть відбило бажання мого сина читати? Адже до класу 3-4 він їх просто поглинав, перечитував, запам'ятовував цитати. Варто було написати 100500 разів твори-аналізи "Мауглі". Образ того, образ цього, вплив на це того, розкриття теми чогось - і все, справу зроблено! Чомусь досі вважається, що написання творів з метою висасування якоїсь фігні там де її нема, буде стимулювати бажання читати?
Не так багато творів зі шкільної програми мене насправді відштовхували, майже все встигала прочитати за літо і ще собі щось почитати. Примусу як такого не відчувала, але методика викладання літератури для мене була відверто нудною. Усі ці голі біографії, перекази розділів і тупі теми творів, і самі твори, які треба писати чітко за формулою з "по-перше", "по-друге".
Російської літератури справді забагато. Російські "великі" романи були для мене одними з найнудніших і подекуди найнеприйнятніших. Викинути їх до біса. Хоча б Толстого. Я розумію, що на Достоєвського рука не підніметься, але помріяти можна.
З української літератури зовсім не сприймала Франка: ні поезії, ні особливо прози. Коли виросла, вже потім зрозуміла, що то зовсім інший історичний і культурний контекст. Пояснення цього контексту в ігровому режимі сильно бракувало.
Я знаю, що багато людей скаржаться на тему села й тяжкої долі в українській літературі, але для мене це не було сильно проблемою. "Хіба ревуть воли, як ясла повні" дуже навіть сподобались і прочитались як історія про джерело зла: чи люди народжуються лихими, чи ними стають. Натомість веселий Остап Вишня мене розсмішів рівно однією усмішкою про диктант, а всі ті мисливські й рибальські байки були мені максимально незрозумілими. При чому в мене була вся збірка і я намагалася знайти хоч одну усмішку, яка буде смішна. Міський роман "Місто" не зайшов зовсім. Не знаю, можливо, тут більше питання смаку. Не все ж має подобатися.
Вірші більш-менш полюбила в старших класах, до того не сприймала їх взагалі. І тоді хотілося якихось неординарних образів, тем, чогось яскравого, живого. Тичина сильно зайшов (крім "Панни Інни"), Стус, Симоненко (крім "Лебедів материнства").
Пам'ятаю, на зарубіжці ми вивчали Кавабату Ясунарі, а я сильно полюбляла японщину. Там дуже чітка проблематика, просто треба розуміти її контекст історичний. І це мало би бути розказано. Натомість все, що спромігся розумного сказати про японців наш учитель, це те, що японці - вони ж такі філософи: от приходять в ресторан, замовляють салат, починають розглядати листочок і думати якусь думку (цитата наближена). Я ледь стрималась, щоб не розреготатися.
Дуже дякую за таку вичерпну й обширну відповідь! Так, методику міняти треба чи не передовсім, паралельно з допрацюванням програми
А мені всі твори, що у вашому переліку, окрім російських, - сподобались )))
Трохи неоднозначны враження. Богдан по суті робить акцент на двох критеріях - цікавість і сучасність. І все? За такою логікою не треба вивчати Панаса Мирного, Діккенса, Бьолля чи Бальзака. Читання і література має вчити дитину працювати з текстом, давати поштовх до розмірковування про моральні орієнтири, розуміння нюансів епох. Це важко зробити винятково підбираючи "цікаві" твори. Завше має бути різноплановість і занурення в контекст.
Згоден з цією думкою - щодо того, що це не мають бути лише "цікаві твори". Однак я і не стверджував, що це мають бути винятково нові або цікаві літературні тексти - лише наголошував, що має відбуватися відбір із особливим акцентом на цьому критерії, оскільки практика показує, що у нас із цим серйозні проблеми. Думку я розвиваю у декількох наступних відео на каналі, зокрема зібрав слушні поради із закордонного досвіду, запрошую ознайомитися :)
Тобто ви хочете сказати класика нецікава? А як вона тоді класикою стала?))
В цілому всі аргументи мені подобаються, але мені здається, що не можна скласти набагато цікавішу програму, якщо не міняти мети - познайомити з найважливішими творами. Думаю дуже сумно що майже все навчання схоже на підготовку зно - заучування фактів; треба щось з вмінням вдумливо читати й аналізувати робити, мабуть, заохочувати думати, а не нав'язувати головне прочитання. Можу уявити чому обережні з сучасниками - ще не зовсім ясна роль та й самі автори можуть бути проти, хоча в цілому так, варто трохи додати, та й у всьому двадцятому столітті багато різного цікавого, та й не тільки в ньому - в програмі проблеми з різноманітністю
Класика стала класикою у свій час. Не у час гаджетів, не у час соцмереж. Тут треба розуміти, що діти - сильно змінилися, і їхні захоплення - також. А школа має давати ключ, а не кодувати з нас правильних громадян, на моє переконання. Якими нам бути громадянами ми самі розберемося, хіба ні? ))
@@bohdanhorobchuk3161 ну неправда, класика принаймі наполовину це те, що ми саме зараз вважаємо важливим, а не те, що колись вважали. Захоплення змінилися, але вони по-перше у всіх різні, по-друге гарна література охоплює якнайширші маси. Про думати за себе - повністю погоджуюсь, я про це й писав, і всілякі класичні твори якраз підходять для того, щоб їх кожен по-своєму читав й аналізував
@@bohdanhorobchuk3161 "Діти сильно змінилися" стали нечитаючими тиранозаврами чи що? То нащо їх вчити читати? Чи це тіпа раніше любили нудятину, а тільки тепер виявляється жвавими й енергійними стали, захоплень набули?
Вважаю що тема актуальна, а ще вважаю, що ведучий дуже багато зайвого говорить і часто відходить від теми.
Це в мене стиль такий )) інші відео такі ж, не дивіться ))
Чого такий крутий канал такий не популярний?
Наприклад бо він геть новий, тож потребує вашої підтримки?
@@bohdanhorobchuk3161 добре, я не знав
Моя донька не любить читати і це мій головний біль. Їй 9 років. З однієї сторони не хочу змушувати, намагаюсь зацікавити її цікавими книжками. Але наразі нічого в мене не виходить, вона пагано читає і не любить цього :(((((
Дуже сподіваємося, що вам вдасться зацікавити книжками, для цього й створеними. А як щодо Гаррі Поттера? Це ж фактично універсальний рецепт :)
12:32 - краще школярам запропонувати Вєнєдікта Єрофєєва, думаю, це було б дещо ближчим, зважаючи на деякі перші спроби пізнання різних сторін життя.
цікавий варіант )
Школа, не виконує свого призначення, якась скалічена фаза розвитку, суцільна установа для вирощування цяцькованих ослів.
Щиро вам дякуємо за коментар! І закликаємо поширювати це відео )
Коли ви встигаєте ото все читати? 🤔 тут би і хотілося, але де стільки часу узяти?
Мені 36 років, за життя чимало поначитував, ну й дещо поначитував ) А з відключеннями е/е стало й легше час знаходити
Господи, як мене задовбали тією вЄлікой, що надовго відбило читати взагалі.
Тим паче, як може усвідомити підліток страждання дорослих?
Як може підліток любити те, чого не розуміє?
Гадаю треба дітям-підліткам підбирати літературу по віку.
ну насправді формувати уявлення про класику також варто )) але все в міру )))
@@kulturtrigger 100%
@@kulturtrigger ой гадала не відповісте🥰😍
"Квіти для Елджерона" може допомогти учням зрозуміти навіщо потрібно навчатися, а не "мама так сказала".
Згадала ще сумний момент: моя сестра зараз вчиться в школі і замість читання книг вони дивляться фільми на уроці. Радянські зазвичай. Тобто, це не додаток до читання, а повна заміна. Як на мене, жахливо
РАДЯНСЬКІ ФІЛЬМИ? Раджу їй зняти це діло на гоупрошку або пронесений телефон і опублікувати в мережі. Зробите школу та вчительку сумно знаменитою, гарантую
І це правда. Я ті фільми передивився вже після книг просто, щоб порівняти. Більшість з них не відповідають навіть самим творам по сюжету. Якось нещодавно вирішив просто зайти почитати коменти на один такий фільм, а там пишуть ті, хто складатиме ЗНО, що готуються по тому. Жах.
Напевно ніколи не зрозумію навіщо ці недолугі жести. Відчуваю, вчені доказали що так краще доходить. Нецікаво слухати будь-що у супроводі подібної жестикуляції.
Це мене італійці заразили ) лікуюся, страждаю, але контролювати це дійсно складно...
У нас свої твори є яких вистачає до 40ліття таки як П.Б"и"ринда і.т.д.
Самое простое объяснение плохого чтения учениками младших классов - общение в семье на русском языке. Читая математику на русском, я - бабушка, перевожу текст на русский и потом внучка, 4 класс, сообщает, что необходимы 3- и действия решения задачи. А уж сам текст ,любого учебника, изобилует такими словами, что и говорящие на украинском их не знают, не употребляют. Поэтому любой другой национальности ребенок с такими трудностями не сталкивается.
так на те вони і підручники - вчити дітей новим словам і термінам) таке в будь-якій мові є))) між іншим, інша авторка каналу, Елла, росла в російськомовній сім'ї, але українську з 1-го класу швидко опанувала. діти чіпкі до мов узагалі
так на те вони і підручники - вчити дітей новим словам і термінам) таке в будь-якій мові є))) між іншим, інша авторка каналу, Елла, росла в російськомовній сім'ї, але українську з 1-го класу швидко опанувала. діти чіпкі до мов узагалі
Може краще було б одразу в дії застосувати Ваші відстеження? Бо поки ми в інтернеті поспілкуємось, діти продовжуватимуть вчитись як не за радянською, то за кремлівською програмою. Бо дуже чипляється в оце все плагіатор (=злодій, той, хто краде) Шкарлет, начебто міністр освіти. Ще питання, хто з них гірший, Шмигаль, що таких тримає в оточенні, в уряді, чи сам Шкарлет? Ще дивно, чому ви з цим погоджуєтесь?! Невже таким має бути наукове представництво України?!
А які саме дії ви маєте на увазі? )
українська та зарубіжна літра як предмети в більшості своїй викликають бажання вийти у вікно, а художка в книжкових - коштує дохєра не обгрунтовано розтянута, безглузда і без хоч якогось морального чи історичного контексту, тупо мукулатура з суржовим перекладом і обдруківками - це лютий крінж! як ви збираєтесь привчити читача до книг якщо на прилавках суцільне лайно і русня?
у влади є на меті плодити бидло, шо не вміє і не має часу читати, таке шо вйобує десь 12-16годин за 3 копійки, не знає своїх прав та законів, не може скласти 2+2, яке можна найобувать не отримавши піздюлєй.
нахєра мені система що працює проти мене?
Саме тому ми в міру своїх сил і піднімаємо ці питання ) Дякуємо за вашу позицію!
Українська освіта знаходиться в глибокій ямі, програма й методики - не цікаві для дітей, вчителі, в основному, нецікаві малоосвітчені люди…
Щиро дякую за ваш коментар! Дивіться й інші наші відео, а про це закликаю розповідати друзям )) Будемо виправляти ситуацію, певен, що це вдасться зробити
Мне 16років я ненавижу учить уроків
Янукович досяг успіху... Накрав напевно більше ніж заробляють сотні бізнесменів, а тепер живе собі в маєтку в Росії та горя не знає. Тому це стереотип, що неосвічена людина не здатна досягти успіху. Як неосвічена людина може бути багатою (різним способом, навіть незаконним), так і освічена може бути дуже бідною (як приклад більшість вчителів).
Питання - до совісті та цінностей. Особисто для мене гроші - не мета, а засіб. І тому я не сильно парюся питанням, що обрати, коли треба зробити щось вагоме для культурки або зрубати бабоса ) Я обираю обидва крила! )
@@bohdanhorobchuk3161 Звісно, успіх - це поняття відносне. Для одного успіх, якщо ти все життя займався фізкультурою і в 70 років маєш гарне здоров'я, для іншого успіх - якщо ти виграв чемпіонат Європи, у 35 років став інвалідом, а в 50 помер.
Я ж до того, що це дивна фраза, що успіху легше досягають ті, хто читає. Бо й сам успіх, це відносна річ. Те, що для одного успіх, для іншого може бути невдачею. Автор мав навести принаймні критерії успіху (слава, багатство, здоров'я, бути сильнішим за інших, бути розумнішим за інших тощо).
А я-то думала, чого я така лівачка вродилася. Виявляється, багато читала 🤣
Читання - це іще й інвестиції в тривалість життя )))
А хто з критиків критикував Павлюка?