Максим Козорог сьогодні впевнено стоїть на ногах. Має неймовірну енергію, яка дає сили жити.

Боротися - це в крові. Її він втратив тоді декілька літрів. Був без свідомості. Коли прийшов до тями - побачив, що залишився без ноги.
Кричав побратимам, щоб кинули його. Але вони врятували.
Далі були довгі 10 місяців у шпиталі. Операції, протезування, реабілітація. Найперше, про що думав - про родину та Україну, за які треба продовжувати боротися.
І це був новий старт. Нові кроки. У буквальному сенсі.
Сьогодні Максим Козорог впевнено йде по життю. Й веде за собою.
Історія першого амбасадора ветеранського проєкту #ТитаниUA - у цьому відео.