Хм, непогано, пропоную провести конкурс на найбільшу кількість derogatory-expletive прикметників - атрибутів літери "Ґ". Отже - буржуазна, націоналістична, далі - петлюрівсько-мазепинська, хто більше?
У пошуках злого умислу... При СРСР спростували російську мову, і те саме робили з іншими мовами, не тільки з українською. Чисто суб'єктивно, навіщо обов'язково писати літеру "Ґ"?
Вчила ґ в абетці в школі, і знаю слова... Але зараз задумалась, і розумію, що при розмові фактично не використовую їх. Та й не можу згадати коли доводилось писати їх.
такі слова є! всі запозичені слова, наприклад від анґл biology - біолоґія, інстаґрам, телеґрам, телеґрама, ґен, ґеометрія, ґатити, ґудзик, ґрунт, ґедзь, багато їх)
@@РоманЮречко-н8ш ну что сказать , если народ безграмотный ? Ну если эта буква есть , то она должна быть в словах , её же произносят ! Г и Ґ ,что не говори , но это разные буквы.Что за бестолочи кругом
Колись, перед розвалом "совка", нам у школі вчителька української мови казала, що є такий звук "ґ", (але не окрема літера). І, начебто, він читається так тільки у кількох словах- винятках (назвавши близько шести таких слів). Це було на Луганщині. Дякую за цікаву розповідь про цю літеру!🙂👍
У мене вчителька була Яра націоналістка і вона теж так казала !, що було кілька слів ,що це тільки звук ,як в англійській мові - є слова з таким самим звуком ,але ж ніхто його не виділяє окремо - це мова !
ніколи не звертав уваги, однак слово "ґрунт" використовуют на рівні з "грунт" це різниця діалектів, чи просто через лінь використовувати "ґ" змінюється звучання слова?
О, надибала невеличку неточність. Я закінчила українську школу в 1983 р, і нас вчили декільком словам з цією літерою - це я точно пам'ятаю Ганок, Гудзик і ще парочку.
Кілька разів почув у відео тезу про "запровадження мовознавцями". Що б там хтось не впроваджував у паперах, але те лишається в паперах. Рекомендую Остапу почитати про спонтанні порядки. Мова живе і розвивається, в процесі використання. Справжня мова - та, якою користуються люди, а не те, що якийсь чиновничий циркуляр вказує.
Я вчила ґ в школі в 1986 - хоча тоді ще літери ґ не існувало, але пояснювали, що г в ґава, ґанок, ґедзь, ґудзик, аґрус і дзиґа читається не так, як г в горох, голуб, гриб, гілка, гай і гірка.
Це було надзвичайно цікаво. Я як раз із тих, кто з цією літерою стикнувся тільки наприкінці шкільного життя - й досі пам'ятаю своє роздратування та незадоволення: ну шо це таке? вигадали невідомо що, а мені тут мучитися! Трохи втішало, що слів, де вживалася літера, була дуже обмежена кількість - і більшість із них я чула вперше в житті. Я пам'ятаю ксенофобні висловлювання свого російськомовного оточення, що ґ вигадали "кляті западенці" (перепрощую, звісно - але й ніде правди діти). Зараз я ґ практично не використовую - хібо що в окремих словах, де я точно знаю, що вона є, а зазвичай пишу г
Дякую за чергове цікаве відео. Також цікавить чому немає літери для позначення Йо при тому що Йа, Йю, Йе, Йі, мають окремі літери. Звісно якщо поясненням не є - Так історично сталось.
Чудове відео, дякую. Нещодавно у твічі одна людина яка називалася:"Я сам філолог" казала що звук ґ вже зник з української мови... Вимовляю цей "ґ" звук, а він, бачте, зник для когось.
Дякую, дякую, дякую!!! Літеру ґ вперше побачила у радянській школі, нам її показали як приклад відмінності укр.мови Галичини (ще й додали про вживання її у чи то лемків чи то кого ще). При цьому нас, дітей, переконали у тому, що ми, тут на Дніпропетровщині так не говоримо і нам ця літера не потрібна!!! Таке навчання дало свої результати - мені й зараз важко правильно писати ґ не тому, що я нею не користуюсь, а тому, що мене ще у дитинстві заплутали ( не маючи музичного слуху такі ньюанси погано засвоюються).
Купил ноутбук - установил три раскладки: латинскую, русскую и украинскую. На клавиатуре нанесены все буквы всех трёх раскладок, в том числе и буква Ґ. Купил клавиатуру VINGA нанесены все буквы всех трёх раскладок кроме буквы Ґ, но можно напечатать букву Ґ нажав на клавишу \ |.
Цю букву вигадали змії. По таким символом в древній греції позначали цю істоту, але хвостик був униз як ікла. А в нас навпаки. Що знпчит змія, що нападає.
Офіційно нам повідомили про повернення літери в 11 класі. Це був 1990 рік. Дідо мій користувався цією літерою і цим звуком. Дідо був з 1914 року. Ми все думали, що то за така буква g
В моїй російськомовній школі вчився хлопець, який завжди вимовляв г глухо. Його не чіпала вчителька російської і навіть не надто переймався "англієць", але коли ми дійшли до теми ґ з української, вчителька хвилин десять не втямлювала, що він не тупий, а з дефектом мовлення))
Мій дідусь казав : "Йду, посиджу на ґанку". А я дивувалась з того ґанку. А дідусь казав, що то лише радянські школярі сидять на ганку, застебнувши всі гудзики. А от інші люди сидять на ґанку, застебнувши всі ґудзики. Я ще тоді подумала, що він щось знає !!🤔🤔🤫🤫😏
Але нас, навіть, в радянській школі вчили, що є такий звук, хоча літери тоді й не було. І ґанок, і ґудзик, і ґава, і аґрус, і діалектне ґазда й ґаздиня - все це вчили й у радянській школі. А от де вчилися сучасні молоді репортери, від яких тільки й чуєш то "гав ловити", то "посадили за грати". Буває прикро чути, що людям бракує елементарної грамотності.
Я з 75го. Дізналася в школі коли вивчали декілька слів "винятків" на "ґ" - ґудзик, ґава, ґрати, ще ґвинтокрил та ґанок. В дитинстві було дивно: нащо заради пару слів окрема буква, якої навіть в абетці не має.
@@ryotsubaki696 _«вкрали»_ Вони здатні, але цього разу обійшлося без них, хай їм біс. А от ми можемо підказати вихід на такий випадок. ;). На прикладі давніх [коли в нашій мові ще не розвинулася африката "хв"] запозичень: Остап, пляшка і, звачайно ж - Пилип.
А я замислився років в 8. У мене сталася біда, щось вискочило на пальці я підійшов до бабусі і питаю, що це ? Вона каже GUSKA, я перепитую, це так само як слово замок має два значеня, ні це не так, просто такої букви намає в абетці. На питання чому, звичайно відповіді не було. До речі, брат і сестра (старші) вже знали що це бородавка. Ось така ... малята сталася зі мною близько 60 років тому в Кривому Розі. І ще одне, бабуся білку називала вивірка, розмовляла так бо не мала освіти, а ми стали дуже розумні і совєцькі.
Я народився в Українські Діяспорі Канади, і вивчив мову з людьми які виїхали з України після 1 і 2- гої війн 20- го сторіччя! І так у наших букварях була літера ґ. Хоча ми говорили тоже на цю тему.
@@Paul_is_bread Ой, не скажіть... Хабарництво (корупція) здається є тою давньою та космополітичною бідою, що без цієї хвороби ні СРСР, ні РФ не мали б ні сили, ні зиску, тай "третій гетьман" помер.
@@ЕленаПетренко-т3щ згоден, але НАСТІЛЬКИ високий рівень корупції - також наслідок 70 років радянських злиднів. А як же воно могло бути, коли люди, які усе своє життя нічого не бачили, нарешті дісталися до грошей? Люди, котрі з дитинства казали "ну, був би я у владі, я би теж крав"? А потім цих людей з абсолютно непридатною "прошивкою" змусили жити "чесно" при капіталізмі. От і маємо що маємо - десь білянульовий рівень правосвідомості (хоча у Росії ще гірше, я там жив і кажу свідомо). Але усе це можно подолати, аби тільки армія на твоїх кордонах не вбивала твоїх громадян, тягнучи твою країну в своє пострадянське лайно, яким вони досі ментально живуть
Я став першокласником у 1991 році. Рік, а може й два, у класі над дошкою висів ленін ))) Лише пізніше вчителька замінила його на Шевченка, десь після цього нам і почали розказувати про "нову" букву в алфавіті.
Перший клас (останній рік існування СССР). Літери Ґ в абетці ще не було, але вчителька розповідала, що слова "ґрати" , "ґанок" треба писати"г" з хвостиком зверху. Виріс і живу на Київщині і букву "ґ" в побуті не зустрічав
Я з 75го. Дізналася в школі коли вивчали декілька слів "винятків" на "ґ" - ґудзик, ґава, ґрати, ще ґелікоптер та ґанок. В дитинстві було дивно: нащо заради пару слів окрема буква, якої навіть в абетці не має.
Народилася і живу теж на Київщині, правда, маю вже багато років, то з нас вчителі ту букву Ґ просто витравлювали. Саме тоді увійшло в користування слово віранда замість ґанок, і ніяких тобі ґудзиків і ґалаґанів чи ґедзів.
Я ходила в школу в 1970-х роках - то було за совєтів, буква ґ була заборонена, але я мала дуже файного учителя української мови - Василя Йосиповича, який нам, 5-класникам сказав якось: "Діточки, запам'ятайте, що то є різниця чи Василь ліг на ґанку, чи Василь ліг на Ганку! (на жінку)!!! :)
користуйтеся вільними операційними системами (напр. Убунту) і буде вам радість. Там завжди був і апостроф, і ґ, і є, і не було російської "ё" в українській розкладці клавіатури. То лиш українофобський Майкрософт в своїй мастдайці "windows" понад 10 років знущався з української мови, змушуючи українців замість апострофа ставити зірочку, бо клавіша, де мав бути апостроф, видавала російську літеру ё. Нахуйа в українській розкладці російська літера? Відповіді так і не дали нам мілко-м'які.
@@jamescache1768, у мене прізвище українською з апострофом, дуже не зручно було перемикатися на англійську розкладку, щоб поставити апостроф, а інколи взагалі виникають проблеми, бо англійський апостроф і наш мають різні коди.
@@AlexandrSoyer1 там де це зручно - людям що виросли і оточенні іншої мови важко буде зрозуміти. Я чорт його знає як, але в словах "гуска, гай, говорити" якось само собою вимовляється просте "Г". А от в словах "ґегати, ґава, дзиґа, ґвалт" вона сама собою вимовляється. Часто можна почути в словах "ґ(г)удзик, ґ(г)едзь, аґ(г)рус".
У дитинстві мені до пуття ніхто не міг пояснити що то за "ґ" таке. І лише згодом я зрозумів що "ґ" це дзвінкий відповідник "к", а "г" умовно дзвінкий відповідник англійського "h".
Скорее тогда английское kh, как в литерации город kharov, в результате чего иностранцам так и говорят: кгарьков, если по украински писать гарьков получится . А многие фамилии, благодаря введению г и ґ и стараниям лингвистов начинающиеся на г в украинском переводятся теперь без прочтения этого звука вообще, типо онтарь, уля, ребинь, потому что в романо-германской группе языков h практически не звучит в начале слова
г / h - це зовсім не про дзвінкість. Зрештою, англійський звук "h" не є а ні глухим, а ні дзвінким, адже належить до групи приголосних, яким не притаманна глухість/дзвінкість як ознака. Те ж можна сказати про звуки й, м, л, р, н (сонорні)
Супер) "В темному кутку приємної форми пикатий тєлєвізор “Sony” показує смішне і водночас з тим трагічне кіно. Це не Кустуріца, і не Грінуей. Це засідання Верховної Ради." Лесь Подерв’янський, Рух життя, або Динамо
Вчилася в радянській школі, але коли з'явилася літера ґ не помітила. Використовую іноді для дописів у Фейсбуці, якщо в мовну групу пишу і пригадаю, що в цьому слові начебто потрібна :-)
Я з 75го. Дізналася в школі коли вивчали декілька слів "винятків" на "ґ" - ґудзик, ґава, ґрати, ще ґелікоптер та ґанок. В дитинстві було дивно: нащо заради пару слів окрема буква, якої навіть в абетці не має.
Спасибі за відео! Лайка поставив. Хочу додати кілька нюансів: - "кг" - це грецький винахід, руська мова вже його запозичила в готовому вигляді - так само в греків є варіанти "гг" і "нг", які принаймні в українських іменах грецького походження зустрічаються аж до реформ ХХ століття - крім Ґ в 17-18 століттях активно використовували латинську g, тобто як такої, стандартизації не відбулося, і цей процес був перерваний Щодо їдишу, то переважно названі запозичення не з нього, а саме з німецької, через польську. Запозичення з німецької - це сфера техніки і торгівлі. Запозичення з їдишу - переважно зниженого характеру. Плюс, здається, не прозвучала теза, шо деякі сучасні діалекти (на Лівобережжі) справді не знають фонеми ґ, і їх носіям складніше зрозуміти логіку вживання літери.
Читаю зараз "Чорнильно-чорне серце" від Роберта Ґалбрейта, так от там буква "Ґ" на кожній сторінці. Після прочитання 1000 сторінок, думаю, буду частіше використовувати цю букву)))
Смотря с какого языка, в испанском это г, в португальском ж, в английском по ситуации, в русском почти всегда это будет ґ. По сути российская г = украинская ґ. Вообще не понимаю весь движ
@@AlexandrSoyer1 А движ в разнице языков. В русском мы можем различать все эти звуки, а в украинском португальская "ж" вполне может передаваться как "дж". Или банальная традиция передачи звуков также может сильно отличаться. К примеру, в фамилии президента Турции нет в оригинале никакой "г", а просто усиленное "а". И лишь в силу истории мы там пишем и говорим "г". То есть не "Эрдоган", а "Эрдоан", с большим напором на "а", почти как второе ударение.
@@fatiluadefender5606 в русском это почти всегда будет украинская ґ на севере и украинская г на юге, кроме турских, кавказских и остальных языков. А литературно это будет ґ. А пример с ЭрдоАном, реально крутой, спасибо. В наших языках есть похожая ошибка в имени и должности Раджа, скорей всего из английского пришла, хинди и урду говорят Ража, дж там нет и не может быть например
@@Ars__Longa ґуґл не правильно написали, ґъйуґол или ґъюґол, или ґюґол ище как но не так как написано. Раз на то пошло, в английском нет украинской буквы г, она или озвученная ґ или почти не слышная. Тогда все верно все англицизмы пишем через ґ, что в прочем нормально. Но к украинской, аутентичной живой речи это не имеет не какого отношения от слова совсем, и да остальные словяне произносят ее твердо, украинци нет, да и черт с ним, вряд ли это в 18м веке задумали россияне )))
Я завжди використовую цю літеру. Коли вчився у школі на початку 80-х, в алфавіті її не було. Але добре пам'ятаю, що вчителька завжди наголошувала, що слово "ґудзик" вимовляється через "ґ".
Дякую за роботу. Як завжди неперевершено і чудово і цікаво, я в вільній Україні вчився, буква ґ була, як зараз пам'ятаю Ґанок та Ґудзики... Думаю, що треба букву залишити, хай буде, знайдемо їй використання! Скоро у вас буде сіра кнопка 👍 так тримати рідні.
Оооо)))) я за вами скучила!)) Я вчилась за совка, тому поняття не мала про літеру "Ґ", аж заки моя доня не пішла до школи (2010)))) але тепер юзаю її (літеру "Ґ") із задоволенням))))
Мені було за 30. Почула на курсах підвищення кваліфікації, які проводяться Міністерством фінансів України для своїх співробітників. Респект МФ і викладачу курсів.
"Навіяно Go_A" 😂. Буквально вчора чула дискусію на тему, як правильно вимовляти назву гурту. На письмі використовую ґ у власних назвах, з загальними все складно.
Мені теж розповідали про літеру Ґ у першому класі, та я її не використовував. Серьезно, якщо назвати не "ґудзик", а "гудзик" як від цього зміниться значення?
Я пішла у школу у 1974 році. Мої батьки були російськомовними та глухими. Тому, пам'ятаю до сьогодні, що коли почалася українська мова в другому класі, той жах, коли вчителька говорила: " В цих словах звук звучить по - іншому!".Як можна це пояснити російськомовній дитині, якщо обидва слова написані з однаковою буквою? Я не чула і не відчувала різницю. І, якщо б не стала вчителькою, до сих пір би думала - навіщо це було? Дякую, Ви - такі круті, що доносите це до тих, хто не мав можливості зрозуміти це в школі! І дякую тим, хто добився повернення цієї букви - тепер я своїм малим не даю шансу заплутатися і не почути)
літеру ґ вживаю, наприклад, пишу ґрунт, підґрунтя. Але вчилася в радянській школі, тому дізналася не так давно. Не можу точно сказати коли, можливо десь після 2004-го, коли всі обговорювали Ґрінджоли ))))
А що як що написати грунт або підгрунтя зміниться значення слова? Чим простіше тим надійніше і заради 10 слів з діалекту української мови вводити ще одну букву - це звичайне безглуздя.
@@МужикПростой-ч1г А що як писати все московською, зміниться значення тексту? Чим простіше, тим надійніше і заради 10-ти українців вводити ще одну мову - це звичайне безглуздя.
@@NoName-th5lh Ось саме 10 якихось там "українців" вирішили за гроші з держбюджету ввести нову літеру з західного діалекту. То подивиться в сучасний словник і зрозумієте як багато слов українською з цією літерою існує... Не треба у приклад ставити закордонну орфографію в якій є літера Hh і видавати її за українську Гг бо її можна читати і як Хх. Створюємо свою оригінальну УКРАЇНСЬКУ просту і зрозумілу мову, бо вона співуча.
Тю, а я пам‘ятаю зі школи літеру ґ.. З молодших класів. В школі вчилася з 1982 по 1992. Причому в російській школі в Києві. Загалом рівень викладання української в нас був наднизький, але про ґ нам розповідали. Отих ґав і ґанки з дитинства пам‘ятаю.
В школу пішов у 98. Літера була повноцінною у алфавіті, тому свого часу я дивувався її складній історії та "репресіям". Так, користуюсь, якщо точно впевнений, що вона там потрібна.
Дуже вдячна вам за вичерпну інформацію ! Вперше почула про цю букву від діда - вчителя української мови в дитинстві. Вдруге - в 1973- 74 році в школі ( Житомир) від молодої вчительки мови.
Ви додайте Підпільну Катеринку до вкладки "Канали" цього каналу чи що. Бо я, здається, дивлюсь вас доволі багато, а про неї так і не чув. Наперед скажу дякую.
В 1979 році, коли я був в першому класі, в прописах була літера "Ґ", а от в Букварі її не було. Тобто нам казали, що така є, але так ніколи і ніде ми її не використовували.
Такий молодий, ще все попереду... (пускає старечу розчулену сльозу) А якщо серйозно, то срачі є на всі теми, просто деякі з них можна пропускати повз себе і іноді це навіть правильно.
Лише під час підготовки до ЗНО я дізнався, що грунт, то ґрунт, у школі ніхто не виправляв... Бабуся (російськомовна) казала, що за її часів ґ взагалі не було, понавигадували))))
В усному мовленні - то природньо, навіть якщо половину життя не знав про цю літеру. (Вона ж лише позначка того звуку, шо існує об'єктивно і незалежно від системи письма.)
Вчився в школі ще за часів СРСР, але в нас були хороші вчителі, вони навчили, ДЕ, і ЯК вживати букву Ґ, зокрема, відмінювати словло "дзиґа" (що не кожен вміє :) ) і т.п. Та й етимологічному словнику української мови, перші томи якого видавались теж в часи СРСР, ця буква є, бо без неї ніяк. Антоненко-Давиlович так і назвав ствою статтю "Літера, за якою тужать...." Але, з іншого боку, цей звук в українській мові вживається дуже обмежено. Якщо подивитись словник Грінченка, то у ньому лише півтори-дві сотні слів на букву Ґ, причому там є варіанти, де зараз вживається Г. На жаль, зараз часто її пхають туди, де її ніколи не було і не повинно бути, виставляючи це мірилом "патріотизму" чи чогось подібного. А тут ще новий правопис дозволив писати її в іноземних іменах та прізвищах, що тільки збільшило бардак.
Треба ще окреме відео про "дж" і "дз" - як окремі звуки... І про такі слова, як "підживитися" - де два звуки... Ну й, Остапе, перестань відволікатися на якісь дрібні другорядні пости у Фейсбуку - розвивай цей канал, а Фейсбук хай буде просто як засіб реклами!
До речі, а хіба з буквою ѕ (на позначення дз) не та сама історія (з нещасливим кінцем)? Наскільки я памʼятаю, це Петро Перший її викинув з гражданки, причому спочатку був викинув з, а потім передумав, і викинув ѕ. Здається, у XIX столітті ѕ ще намагалися використовувати, але потім усе остаточно пішло не так...
у совітчину не вчилася, однак, спілкувалася українською з дитинства з батьком, проживаючи у зросійщеному місті, а про слова з ґ дізналася лише у 1 класі
Про буквк "ґ" я почув ще у початкових класах школи (вчився з 1974 по 1984), коли її ще не існувало. Вчителька пояснювала, що сллва "грунт", "ганок", "гава" вимовляються з твердим "г", зараз це "ґ". Мабуть тому появу букви "ґ" я сприйняв нормально, без лементу як де-хто: "Та кому воно нада, робить нема чого!", і т.п.
Підпільна Гуманітарка, ви круті!! Все дитинство не могла зрозуміти, чому дорослі сварять бісову «вигадану» ґ, коли вона так природньо виглядає в нашому мовленні. Тепер маю доказову базу, завдяки вам 😎
Насправді ти її вживаєшь набагато частіше. Меня на Кавказе москвичи и ленинградцьі всегда определяли что я с Украиньі в 80х. Я бьіл рускоязьічньій из Киева. Но по произношению буквьі Г, меня вьічисляли.
Ледве до кінця відео додивився - напевно так само гуманітарії почуваються на технічних дисциплінах . Не кажу що відео погане - відео насправді чудове - просто я не гуманітарій - математику чи фізику я вивчаю з величезним захопленням - гуманітарка явно не моє - але автор відео - великий молодець 🤘👍
Ґиґнув - саме в такому вигляді говорили у нас в сім'ї, вже як доконана дія. Пропоную в діялектичний гімн України вписати рядки "ґиґнуть наші вороженьки". Гуманітарка на висоті!
Я виросла в селі на кіровоградщині. Мені запам'яталось: були сусіди на яких говорили г'ави, а не гави і не галки прилеті,а г' ави,було слове г' едзь. Не можу ще згадати. Це були 40- ві роки
Я навчалась в Київській школі в 1980-1990 і добре пам"ятаю що ми вчили її. Але нам тоді казали що було десь з десяток слів де ґ використовувалась: ґанок, ґудзик, ґава, ґазда, ґрунт, дзиґа, та ще деякі. Але її згадували. Хоч потім, коли писали диктанти чи твори, нас не заставляли ґ використовувати.
13:09 "на позначення латинського G пропонується використовувати латинське G" - звісно обмовка, але звучить дуже логічно )) Так, стоп, Остап не в сорочці, що???
Дякую!Коли я навчався в школі про існування букви було відомо,але її використання ніхто не вимагав.На рівні - "Десь вона є,але то не про нас".В інституті про неї взагалі не згадували.
Літеру Ґ в радянському союзі прибрали бо вона була буржуазна і націоналістична)
"Розкольницька", якщо процитувати
Хм, непогано, пропоную провести конкурс на найбільшу кількість derogatory-expletive прикметників - атрибутів літери "Ґ". Отже - буржуазна, націоналістична, далі - петлюрівсько-мазепинська, хто більше?
Її вилучали ще за Петра 1.
В СРСР та в сучасній РФ «націоналістичним» вважається все, що відрізняється від російської мови.
У пошуках злого умислу... При СРСР спростували російську мову, і те саме робили з іншими мовами, не тільки з українською. Чисто суб'єктивно, навіщо обов'язково писати літеру "Ґ"?
Вчила ґ в абетці в школі, і знаю слова... Але зараз задумалась, і розумію, що при розмові фактично не використовую їх. Та й не можу згадати коли доводилось писати їх.
Така сама ситуація
такі слова є! всі запозичені слова, наприклад від анґл biology - біолоґія, інстаґрам, телеґрам, телеґрама, ґен, ґеометрія, ґатити, ґудзик, ґрунт, ґедзь, багато їх)
я редактор. я цю літеру вставляю, бо автори обламуються її писати туди, де вона має бути...
Здоров'я і терпіння вам панянко
I feel your pain
Всі: вставляють свої 5 копійок
Анна: вставляю ''ґ'😂
@@РоманЮречко-н8ш ну что сказать , если народ безграмотный ? Ну если эта буква есть , то она должна быть в словах , её же произносят ! Г и Ґ ,что не говори , но это разные буквы.Что за бестолочи кругом
её нет в раскладке, не все знают, как вставить@@АллаХондыч
Колись, перед розвалом "совка", нам у школі вчителька української мови казала, що є такий звук "ґ", (але не окрема літера). І, начебто, він читається так тільки у кількох словах- винятках (назвавши близько шести таких слів). Це було на Луганщині.
Дякую за цікаву розповідь про цю літеру!🙂👍
Саме так нас навчали за радянські часи. Перший раз побачила ґ в Канаді
У мене вчителька була Яра націоналістка і вона теж так казала !, що було кілька слів ,що це тільки звук ,як в англійській мові - є слова з таким самим звуком ,але ж ніхто його не виділяє окремо - це мова !
У Дніпрові нам теж саме казали ))) коротше, все ясно - це савєтьська пропаганда дітям в вуха. От собаки!))
Аґрус виріс у саду.
Ґрунт удобрили йому.
Ґава над кущем кружляла,
З ґвалтом ґедзя проганяла.
Наче дзиґа закрутилась -
І під ґанком опинилась.
Ґелґотали у дворі:
-- В ґави ґуля - жаль її!
Треба ґудзик прикладати,
Ставити на ґанку ґрати,
Звечора палити ґніт:
Ґаву берегти від бід.
Можна зразу ж розказати,
Коли букву ґе писати.
© Оксана Дзьоба
Ґава ґудзика на ранку
Пришивала спозаранку.
Ґедзик мимо пролітав,
Ґаву ґречно привітав.
(абеточка харківського видавництва, автора не пам'ятаю)
ніколи не звертав уваги, однак слово "ґрунт" використовуют на рівні з "грунт"
це різниця діалектів, чи просто через лінь використовувати "ґ" змінюється звучання слова?
@@ashagipi7222 я думаю, що друге. Але я не філолог, точно стверджувати не можу)
@@anastasiiabondarieva3490, дякую за чудовий віршик!🙂👍
@@Дмитро-ф4б, дякую за чудовий віршик про цю (я вважав) рідковживану літеру.🙂👍
дякую за ґрунтовне відео, зрозумілі пояснення та за ту працю, яку ви робите!
Рейтинг мовознавчих таємниць людства
3. Лінійне письмо А
2. Рукопис Войнича
1. Прощальні слова Остапа з відео про літеру Ґ
🤣
О, надибала невеличку неточність. Я закінчила українську школу в 1983 р, і нас вчили декільком словам з цією літерою - це я точно пам'ятаю Ганок, Гудзик і ще парочку.
Нарешті. В мене майже почався синдром гуманітарної абстиненції
В нас теж. Зібрались на силах і екранізуємо сценарії, які написали за час утримання.
Ґуманітарної;))
абстИненції )
@@pidpilnahumanitarka завжди вживала рос.кальку цього вислову "зібратись із силами"🤔 Українського варіанту не знала. Дякую 🤩
"Твоя Підпільна Гуманітарка перепрошую за флуд, не підкажете,що там із драконами Чорнобиля? теж ламає аж до кісток
Кілька разів почув у відео тезу про "запровадження мовознавцями". Що б там хтось не впроваджував у паперах, але те лишається в паперах.
Рекомендую Остапу почитати про спонтанні порядки. Мова живе і розвивається, в процесі використання. Справжня мова - та, якою користуються люди, а не те, що якийсь чиновничий циркуляр вказує.
Я вчила ґ в школі в 1986 - хоча тоді ще літери ґ не існувало, але пояснювали, що г в ґава, ґанок, ґедзь, ґудзик, аґрус і дзиґа читається не так, як г в горох, голуб, гриб, гілка, гай і гірка.
Я тоді усвідомив, що політика природу не пригнобить...
Це було надзвичайно цікаво. Я як раз із тих, кто з цією літерою стикнувся тільки наприкінці шкільного життя - й досі пам'ятаю своє роздратування та незадоволення: ну шо це таке? вигадали невідомо що, а мені тут мучитися! Трохи втішало, що слів, де вживалася літера, була дуже обмежена кількість - і більшість із них я чула вперше в житті. Я пам'ятаю ксенофобні висловлювання свого російськомовного оточення, що ґ вигадали "кляті западенці" (перепрощую, звісно - але й ніде правди діти). Зараз я ґ практично не використовую - хібо що в окремих словах, де я точно знаю, що вона є, а зазвичай пишу г
Була літерою Ґ у школі на святі букварика) а ще працюю в закладі, в назві якого є аж дві літери ґ!
Дякую за чергове цікаве відео. Також цікавить чому немає літери для позначення Йо при тому що Йа, Йю, Йе, Йі, мають окремі літери. Звісно якщо поясненням не є - Так історично сталось.
Чудове відео, дякую. Нещодавно у твічі одна людина яка називалася:"Я сам філолог" казала що звук ґ вже зник з української мови...
Вимовляю цей "ґ" звук, а він, бачте, зник для когось.
))))
Для таких й української мови не існує!
То мабуть псевдофілолол
Дякую, дякую, дякую!!!
Літеру ґ вперше побачила у радянській школі, нам її показали як приклад відмінності укр.мови Галичини (ще й додали про вживання її у чи то лемків чи то кого ще). При цьому нас, дітей, переконали у тому, що ми, тут на Дніпропетровщині так не говоримо і нам ця літера не потрібна!!!
Таке навчання дало свої результати - мені й зараз важко правильно писати ґ не тому, що я нею не користуюсь, а тому, що мене ще у дитинстві заплутали ( не маючи музичного слуху такі ньюанси погано засвоюються).
Ну так це дійсно так. Ні у Шевченка, ні у Лесі ця буква не зустрічається. І в центрі та на сході її не вживали.
@@olgasymyrenko7979 Ваші докази де?
@@lanak2383 а ваші де?
Ніколи не звертала уваги, що звук ґ на стільки повсякденний для нас. Дякую!
Купил ноутбук - установил три раскладки: латинскую, русскую и украинскую. На клавиатуре нанесены все буквы всех трёх раскладок, в том числе и буква Ґ. Купил клавиатуру VINGA нанесены все буквы всех трёх раскладок кроме буквы Ґ, но можно напечатать букву Ґ нажав на клавишу \ |.
Велике шануванням Вам Остапе.
Я мені 60 років, але я послуговуюся цією літерою. Бо ти це завжди в селі, де я живу, завжди! й було.
Ніколи не розумів для чого ця буква, мені вона не подобалась, тепер я зрозумів що вона важлива. Дякую!
Вона наша перлина, яка відрізняє нас від інших
Цю букву вигадали змії. По таким символом в древній греції позначали цю істоту, але хвостик був униз як ікла. А в нас навпаки. Що знпчит змія, що нападає.
Офіційно нам повідомили про повернення літери в 11 класі. Це був 1990 рік. Дідо мій користувався цією літерою і цим звуком. Дідо був з 1914 року. Ми все думали, що то за така буква g
В моїй російськомовній школі вчився хлопець, який завжди вимовляв г глухо. Його не чіпала вчителька російської і навіть не надто переймався "англієць", але коли ми дійшли до теми ґ з української, вчителька хвилин десять не втямлювала, що він не тупий, а з дефектом мовлення))
Підпільній Гуманітарці
Респект і уважуха!
Мій дідусь казав : "Йду, посиджу на ґанку". А я дивувалась з того ґанку. А дідусь казав, що то лише радянські школярі сидять на ганку, застебнувши всі гудзики. А от інші люди сидять на ґанку, застебнувши всі ґудзики.
Я ще тоді подумала, що він щось знає !!🤔🤔🤫🤫😏
Але нас, навіть, в радянській школі вчили, що є такий звук, хоча літери тоді й не було. І ґанок, і ґудзик, і ґава, і аґрус, і діалектне ґазда й ґаздиня - все це вчили й у радянській школі. А от де вчилися сучасні молоді репортери, від яких тільки й чуєш то "гав ловити", то "посадили за грати". Буває прикро чути, що людям бракує елементарної грамотності.
@@valentinapereya Шановна, моя сім'я живе закордоном вже понад 100 років і у нас не зберігся звук ґ взагалі. Якщо чесно, я останній носій мови.
@@ТарасСтецько-н5щ клас, тепер знатиму - сто років максимум
Мені за сорок років, то Ґ побачила коли встановлювала український шрифт на смартфона, з рік тому. Дякую за цікаву розповідь!!!
Цікаво. Я, мабуть, ще змалечку чув слова як "ґудзик" чи "ґрунт", а про літеру мабуть в першому класі дізнався
Я з 75го. Дізналася в школі коли вивчали декілька слів "винятків" на "ґ" - ґудзик, ґава, ґрати, ще ґвинтокрил та ґанок. В дитинстві було дивно: нащо заради пару слів окрема буква, якої навіть в абетці не має.
Не може буди мені 42 , але у восьмому класі її вже вчили
Тобто, якби склалося інакше, то замість Гайдеґґера в нас був би Гайдекгкгер? 😵 А ми ще на щось скаржимося)
Скажіть про це філіпінцям, які не мають літери "ф". :)
@@cynic3859 бідні філіппінці. А літеру певно росіяни вкрали?
@@ryotsubaki696 _«вкрали»_ Вони здатні, але цього разу обійшлося без них, хай їм біс.
А от ми можемо підказати вихід на такий випадок. ;). На прикладі давніх [коли в нашій мові ще не розвинулася африката "хв"] запозичень: Остап, пляшка і, звачайно ж - Пилип.
Кгайдекгкгер)
Ніколи над цим не замислювався, поки не прочитав назву цього відео. Тепер не можу відбитися від цієї думки 😅 Чекаю прем'єру 😉
Good 👍
А я замислився років в 8. У мене сталася біда, щось вискочило на пальці я підійшов до бабусі і питаю, що це ? Вона каже GUSKA, я перепитую, це так само як слово замок має два значеня, ні це не так, просто такої букви намає в абетці. На питання чому, звичайно відповіді не було. До речі, брат і сестра (старші) вже знали що це бородавка. Ось така ... малята сталася зі мною близько 60 років тому в Кривому Розі. І ще одне, бабуся білку називала вивірка, розмовляла так бо не мала освіти, а ми стали дуже розумні і совєцькі.
@@krrih5510 так вивірка - це польське слово.
@@jamescache1768 Можливо.
Я народився в Українські Діяспорі Канади, і вивчив мову з людьми які виїхали з України після 1 і 2- гої війн 20- го сторіччя! І так у наших букварях була літера ґ. Хоча ми говорили тоже на цю тему.
Коли Остап сказав, що щось пішло не так, то, звичайно, я подумала про Росію! Здається, що в нас все не так від Росії.
Вам не здається :) Переважна більшість наших суттєвих проблем - спадок совку або дії РФ. З іншими якось боротися легше
@@Paul_is_bread Ой, не скажіть... Хабарництво (корупція) здається є тою давньою та космополітичною бідою, що без цієї хвороби ні СРСР, ні РФ не мали б ні сили, ні зиску, тай "третій гетьман" помер.
@@ЕленаПетренко-т3щ згоден, але НАСТІЛЬКИ високий рівень корупції - також наслідок 70 років радянських злиднів. А як же воно могло бути, коли люди, які усе своє життя нічого не бачили, нарешті дісталися до грошей? Люди, котрі з дитинства казали "ну, був би я у владі, я би теж крав"? А потім цих людей з абсолютно непридатною "прошивкою" змусили жити "чесно" при капіталізмі. От і маємо що маємо - десь білянульовий рівень правосвідомості (хоча у Росії ще гірше, я там жив і кажу свідомо). Але усе це можно подолати, аби тільки армія на твоїх кордонах не вбивала твоїх громадян, тягнучи твою країну в своє пострадянське лайно, яким вони досі ментально живуть
Ще Поляндія та інші угри(хоч і ріже)
Я став першокласником у 1991 році. Рік, а може й два, у класі над дошкою висів ленін ))) Лише пізніше вчителька замінила його на Шевченка, десь після цього нам і почали розказувати про "нову" букву в алфавіті.
Перший клас (останній рік існування СССР). Літери Ґ в абетці ще не було, але вчителька розповідала, що слова "ґрати" , "ґанок" треба писати"г" з хвостиком зверху. Виріс і живу на Київщині і букву "ґ" в побуті не зустрічав
Я з 75го. Дізналася в школі коли вивчали декілька слів "винятків" на "ґ" - ґудзик, ґава, ґрати, ще ґелікоптер та ґанок. В дитинстві було дивно: нащо заради пару слів окрема буква, якої навіть в абетці не має.
Ґанок, ґудзик, ґрунт, ґрати кажуть. Сама з Київа.
Народилася і живу теж на Київщині, правда, маю вже багато років, то з нас вчителі ту букву Ґ просто витравлювали. Саме тоді увійшло в користування слово віранда замість ґанок, і ніяких тобі ґудзиків і ґалаґанів чи ґедзів.
Я ходила в школу в 1970-х роках - то було за совєтів, буква ґ була заборонена, але я мала дуже файного учителя української мови - Василя Йосиповича, який нам, 5-класникам сказав якось: "Діточки, запам'ятайте, що то є різниця чи Василь ліг на ґанку, чи Василь ліг на Ганку! (на жінку)!!! :)
Відео - мотивація для тих, хто ще досі не знає, як на комп'ютерній клавіатурі набрати букву ґ (спойлер: правий alt + г).
Дуже корисна навичка
користуйтеся вільними операційними системами (напр. Убунту) і буде вам радість. Там завжди був і апостроф, і ґ, і є, і не було російської "ё" в українській розкладці клавіатури. То лиш українофобський Майкрософт в своїй мастдайці "windows" понад 10 років знущався з української мови, змушуючи українців замість апострофа ставити зірочку, бо клавіша, де мав бути апостроф, видавала російську літеру ё. Нахуйа в українській розкладці російська літера? Відповіді так і не дали нам мілко-м'які.
@@jamescache1768 "мастдайці" 😁 спортивні штани з черевиками, фідо нет, батончик Віспа.... десь звідтіля 🤣
Маю клавіатуру з літерою ґ :)
@@jamescache1768, у мене прізвище українською з апострофом, дуже не зручно було перемикатися на англійську розкладку, щоб поставити апостроф, а інколи взагалі виникають проблеми, бо англійський апостроф і наш мають різні коди.
Постійно здається, що в Остапа на футболці написано "Іудейське братство"
То ви не з Могилянки просто 🤨
Спудейське/студентське братство).
ахахаха))) Welcome to KMA :)
Студейське братство
СБ, так що точно не іудейське)... Так що студенське
Пане Остапе, ви стали трохи більше артистичні. Стало цікавіше дивитися)))
Давно цікавила ця тема. Смішна ситуації з прочитанням транслітерації KHarkiv - Ґарків
Ахахахах, сміятимусь весь вечір
Використовую літеру "ґ" в усному мовленні та на письмі ☺️
Если в усном, то звучание будет российское, так звучит российское г, если что, не патриотично получится
@@AlexandrSoyer1 ну так я вимовляю ґ там де треба, а не завжди 🤷♂️
@@druzzyaka а где нужно?
@@AlexandrSoyer1 там де це зручно - людям що виросли і оточенні іншої мови важко буде зрозуміти. Я чорт його знає як, але в словах "гуска, гай, говорити" якось само собою вимовляється просте "Г". А от в словах "ґегати, ґава, дзиґа, ґвалт" вона сама собою вимовляється. Часто можна почути в словах "ґ(г)удзик, ґ(г)едзь, аґ(г)рус".
@@AlexandrSoyer1 видео посмотрите, а потом комментарии пишите.
Подяка за ґрунтовність.
Чекаю на продовження циклу "Тут живуть дракони".
У дитинстві мені до пуття ніхто не міг пояснити що то за "ґ" таке. І лише згодом я зрозумів що "ґ" це дзвінкий відповідник "к", а "г" умовно дзвінкий відповідник англійського "h".
Скорее тогда английское kh, как в литерации город kharov, в результате чего иностранцам так и говорят: кгарьков, если по украински писать гарьков получится . А многие фамилии, благодаря введению г и ґ и стараниям лингвистов начинающиеся на г в украинском переводятся теперь без прочтения этого звука вообще, типо онтарь, уля, ребинь, потому что в романо-германской группе языков h практически не звучит в начале слова
@@AlexandrSoyer1арабське та слов'янське-кириличне kh англійською люди читають як звичайне k
@@vladyslavpidlisnyi а я о чем, именно об этом.
@@AlexandrSoyer1 Поетому над ставить К вначале слова.
г / h - це зовсім не про дзвінкість. Зрештою, англійський звук "h" не є а ні глухим, а ні дзвінким, адже належить до групи приголосних, яким не притаманна глухість/дзвінкість як ознака. Те ж можна сказати про звуки й, м, л, р, н (сонорні)
Супер)
"В темному кутку приємної форми пикатий тєлєвізор “Sony” показує смішне і водночас з тим трагічне кіно. Це не Кустуріца, і не Грінуей. Це засідання Верховної Ради."
Лесь Подерв’янський, Рух життя, або Динамо
9:50 те відчуття, коли мовознавці XIV століття змогли 😁
Використовую, але рідко. Не хочу почуватись як люди, що ліплять хвемінітиви, тому обмежуюсь напевно відомими словами, яких небагато.
Вчилася в радянській школі, але коли з'явилася літера ґ не помітила.
Використовую іноді для дописів у Фейсбуці, якщо в мовну групу пишу і пригадаю, що в цьому слові начебто потрібна :-)
У радянськiй школi вчилася також, про цю лiтеру наша вчителька, мабуть, нiколи не чула.
Я з 75го. Дізналася в школі коли вивчали декілька слів "винятків" на "ґ" - ґудзик, ґава, ґрати, ще ґелікоптер та ґанок. В дитинстві було дивно: нащо заради пару слів окрема буква, якої навіть в абетці не має.
Спасибі за відео! Лайка поставив.
Хочу додати кілька нюансів:
- "кг" - це грецький винахід, руська мова вже його запозичила в готовому вигляді
- так само в греків є варіанти "гг" і "нг", які принаймні в українських іменах грецького походження зустрічаються аж до реформ ХХ століття
- крім Ґ в 17-18 століттях активно використовували латинську g, тобто як такої, стандартизації не відбулося, і цей процес був перерваний
Щодо їдишу, то переважно названі запозичення не з нього, а саме з німецької, через польську. Запозичення з німецької - це сфера техніки і торгівлі. Запозичення з їдишу - переважно зниженого характеру.
Плюс, здається, не прозвучала теза, шо деякі сучасні діалекти (на Лівобережжі) справді не знають фонеми ґ, і їх носіям складніше зрозуміти логіку вживання літери.
1967 року народження. Працював викладачем історії в школі. Перший раз почув про "ґе" в 35 років від колег, що викладали мову
Читаю зараз "Чорнильно-чорне серце" від Роберта Ґалбрейта, так от там буква "Ґ" на кожній сторінці. Після прочитання 1000 сторінок, думаю, буду частіше використовувати цю букву)))
Вчив Ґ у школі, знав про її існування, зараз вживаю на повну, перекладаючи з g
Смотря с какого языка, в испанском это г, в португальском ж, в английском по ситуации, в русском почти всегда это будет ґ. По сути российская г = украинская ґ. Вообще не понимаю весь движ
@@AlexandrSoyer1 А движ в разнице языков. В русском мы можем различать все эти звуки, а в украинском португальская "ж" вполне может передаваться как "дж". Или банальная традиция передачи звуков также может сильно отличаться. К примеру, в фамилии президента Турции нет в оригинале никакой "г", а просто усиленное "а". И лишь в силу истории мы там пишем и говорим "г". То есть не "Эрдоган", а "Эрдоан", с большим напором на "а", почти как второе ударение.
@@AlexandrSoyer1 на те є ґуґл з його аудіосупроводом, я розумію всі тонкощі фонетики мов, тому ґ шукаю ретельно
@@fatiluadefender5606 в русском это почти всегда будет украинская ґ на севере и украинская г на юге, кроме турских, кавказских и остальных языков. А литературно это будет ґ.
А пример с ЭрдоАном, реально крутой, спасибо. В наших языках есть похожая ошибка в имени и должности Раджа, скорей всего из английского пришла, хинди и урду говорят Ража, дж там нет и не может быть например
@@Ars__Longa ґуґл не правильно написали, ґъйуґол или ґъюґол, или ґюґол ище как но не так как написано. Раз на то пошло, в английском нет украинской буквы г, она или озвученная ґ или почти не слышная. Тогда все верно все англицизмы пишем через ґ, что в прочем нормально. Но к украинской, аутентичной живой речи это не имеет не какого отношения от слова совсем, и да остальные словяне произносят ее твердо, украинци нет, да и черт с ним, вряд ли это в 18м веке задумали россияне )))
Я завжди використовую цю літеру. Коли вчився у школі на початку 80-х, в алфавіті її не було. Але добре пам'ятаю, що вчителька завжди наголошувала, що слово "ґудзик" вимовляється через "ґ".
Каналу та автору дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Дякую за роботу.
Як завжди неперевершено і чудово і цікаво, я в вільній Україні вчився, буква ґ була, як зараз пам'ятаю Ґанок та Ґудзики...
Думаю, що треба букву залишити, хай буде, знайдемо їй використання!
Скоро у вас буде сіра кнопка 👍 так тримати рідні.
Оооо)))) я за вами скучила!)) Я вчилась за совка, тому поняття не мала про літеру "Ґ", аж заки моя доня не пішла до школи (2010)))) але тепер юзаю її (літеру "Ґ") із задоволенням))))
Мені було за 30. Почула на курсах підвищення кваліфікації, які проводяться Міністерством фінансів України для своїх співробітників. Респект МФ і викладачу курсів.
"Навіяно Go_A" 😂. Буквально вчора чула дискусію на тему, як правильно вимовляти назву гурту. На письмі використовую ґ у власних назвах, з загальними все складно.
Ґоў Ей😉
Реально Ґоу_Ей.
я навіть над цим не замислювався, що використовую Ґ
Щодо "Ґ", то дізнався ще у 80-х роках минулого сторіччя, почувши слово " ґратулюю"! Відео шикарне!! Каналу вподобайка!
букву Ґ вигадав австрійський Генштаб
Ґенштаб*
@@slashslash501 ҐеҐштаб
@@evilmoonreason ҐеҐштаҐ
@@ksubota ҐеҐшҐаҐ
*Ґґґґґґґ
Це потужна історична довідка, дякую каналу за постійні цікавинки та розбори.
Я використовую "ґ", взнав про неї в першім класі, як ми проходили абетку
Звичайно,бо народились за незалежності- я теж)
Мені теж розповідали про літеру Ґ у першому класі, та я її не використовував. Серьезно, якщо назвати не "ґудзик", а "гудзик" як від цього зміниться значення?
@@ReYDeR2k "Ґрати" та "грати" можливо може принести деяке непорозуміння без контексту?
Я пішла у школу у 1974 році. Мої батьки були російськомовними та глухими. Тому, пам'ятаю до сьогодні, що коли почалася українська мова в другому класі, той жах, коли вчителька говорила: " В цих словах звук звучить по - іншому!".Як можна це пояснити російськомовній дитині, якщо обидва слова написані з однаковою буквою? Я не чула і не відчувала різницю. І, якщо б не стала вчителькою, до сих пір би думала - навіщо це було? Дякую, Ви - такі круті, що доносите це до тих, хто не мав можливості зрозуміти це в школі! І дякую тим, хто добився повернення цієї букви - тепер я своїм малим не даю шансу заплутатися і не почути)
літеру ґ вживаю, наприклад, пишу ґрунт, підґрунтя. Але вчилася в радянській школі, тому дізналася не так давно. Не можу точно сказати коли, можливо десь після 2004-го, коли всі обговорювали Ґрінджоли ))))
А що як що написати грунт або підгрунтя зміниться значення слова? Чим простіше тим надійніше і заради 10 слів з діалекту української мови вводити ще одну букву - це звичайне безглуздя.
@@МужикПростой-ч1г А що як писати все московською, зміниться значення тексту? Чим простіше, тим надійніше і заради 10-ти українців вводити ще одну мову - це звичайне безглуздя.
@@NoName-th5lh Ось саме 10 якихось там "українців" вирішили за гроші з держбюджету ввести нову літеру з західного діалекту. То подивиться в сучасний словник і зрозумієте як багато слов українською з цією літерою існує... Не треба у приклад ставити закордонну орфографію в якій є літера Hh і видавати її за українську Гг бо її можна читати і як Хх. Створюємо свою оригінальну УКРАЇНСЬКУ просту і зрозумілу мову, бо вона співуча.
Тю, а я пам‘ятаю зі школи літеру ґ.. З молодших класів. В школі вчилася з 1982 по 1992. Причому в російській школі в Києві.
Загалом рівень викладання української в нас був наднизький, але про ґ нам розповідали. Отих ґав і ґанки з дитинства пам‘ятаю.
Навчався на агронома, а потім працював в сільськогосподарському інституті. О богі, слово ґрунт досі улюблене😅
Гармонізація - оглушення, одзвінчення - музика до моєї душі ))))
КГЕКГАТИ!
Спойлери!
@@pidpilnahumanitarka ой, звиняйте :)
Переграв та знищив!)😂
Gеgати
В такому разі вже КҐЕКҐАТИ)
Благодарю Благодарю Благодарю Благодарю Благодарю Благодарю +Благодарю ++++++++++++++++
В школу пішов у 98. Літера була повноцінною у алфавіті, тому свого часу я дивувався її складній історії та "репресіям".
Так, користуюсь, якщо точно впевнений, що вона там потрібна.
Дуже вдячна вам за вичерпну інформацію ! Вперше почула про цю букву від діда - вчителя української мови в дитинстві. Вдруге - в 1973- 74 році в школі ( Житомир) від молодої вчительки мови.
Дякую, дуже цікаво та інформативно! Почула, здається, десь напочатку дев‘яностих
Постійно використовую, на що мої старші колеги відповідають:" Оце вигадали нових літер, раніше такого не було!"
Ви додайте Підпільну Катеринку до вкладки "Канали" цього каналу чи що. Бо я, здається, дивлюсь вас доволі багато, а про неї так і не чув. Наперед скажу дякую.
В 1979 році, коли я був в першому класі, в прописах була літера "Ґ", а от в Букварі її не було. Тобто нам казали, що така є, але так ніколи і ніде ми її не використовували.
Мені 31 і я не застав срачів щодо літери "Ґ". Це добрий знак, я вважаю.
Такий молодий, ще все попереду... (пускає старечу розчулену сльозу) А якщо серйозно, то срачі є на всі теми, просто деякі з них можна пропускати повз себе і іноді це навіть правильно.
Лише під час підготовки до ЗНО я дізнався, що грунт, то ґрунт, у школі ніхто не виправляв... Бабуся (російськомовна) казала, що за її часів ґ взагалі не було, понавигадували))))
Використовую ґ і на письмі, і в усному мовленні
В усному мовленні - то природньо, навіть якщо половину життя не знав про цю літеру. (Вона ж лише позначка того звуку, шо існує об'єктивно і незалежно від системи письма.)
Вчився в школі ще за часів СРСР, але в нас були хороші вчителі, вони навчили, ДЕ, і ЯК вживати букву Ґ, зокрема, відмінювати словло "дзиґа" (що не кожен вміє :) ) і т.п.
Та й етимологічному словнику української мови, перші томи якого видавались теж в часи СРСР, ця буква є, бо без неї ніяк.
Антоненко-Давиlович так і назвав ствою статтю "Літера, за якою тужать...."
Але, з іншого боку, цей звук в українській мові вживається дуже обмежено. Якщо подивитись словник Грінченка, то у ньому лише півтори-дві сотні слів на букву Ґ, причому там є варіанти, де зараз вживається Г.
На жаль, зараз часто її пхають туди, де її ніколи не було і не повинно бути, виставляючи це мірилом "патріотизму" чи чогось подібного.
А тут ще новий правопис дозволив писати її в іноземних іменах та прізвищах, що тільки збільшило бардак.
Найцікавіше мені було почути, що колись була така хвиля змін в мові, коли всі ґ стали звучати як г
Дуже цікава тема і доступне пояснення. Дякую!
Треба ще окреме відео про "дж" і "дз" - як окремі звуки... І про такі слова, як "підживитися" - де два звуки... Ну й, Остапе, перестань відволікатися на якісь дрібні другорядні пости у Фейсбуку - розвивай цей канал, а Фейсбук хай буде просто як засіб реклами!
Na kshtalt «чому в нас є і ц/ч так і дз/дж»
До речі, а хіба з буквою ѕ (на позначення дз) не та сама історія (з нещасливим кінцем)? Наскільки я памʼятаю, це Петро Перший її викинув з гражданки, причому спочатку був викинув з, а потім передумав, і викинув ѕ.
Здається, у XIX столітті ѕ ще намагалися використовувати, але потім усе остаточно пішло не так...
Історія букви «Ґ» як шлях українського народу до незалежності - тернистий і з тим же антагоністом, та ще й з одночасним хепі-ендом😜
у совітчину не вчилася, однак, спілкувалася українською з дитинства з батьком, проживаючи у зросійщеному місті, а про слова з ґ дізналася лише у 1 класі
Я до років семи в розмові російською вживав г на місці ґ)
вживаю ґ, коли пишу "ґуґл" та всіляке інше іноземне почварря)
про літеру почув у першому (чи мо' другому? 🤔) класі, 1990й рік
Щиро дякую за працю.
Про буквк "ґ" я почув ще у початкових класах школи (вчився з 1974 по 1984), коли її ще не існувало. Вчителька пояснювала, що сллва "грунт", "ганок", "гава" вимовляються з твердим "г", зараз це "ґ". Мабуть тому появу букви "ґ" я сприйняв нормально, без лементу як де-хто: "Та кому воно нада, робить нема чого!", і т.п.
Так, використовую. Почув про ґ у школі чи в нулівці (садок). Це - 90-ті роки, Київ
у Остапа на футболке видно "УДЕЙ". Конспирологи: "А МЫ ТАК И ДУМАЛИ!"
Завжди використовую літеру "Ґ" та звук, який вона позначає. Ще дуже давно, і я не філолог)
Дуже цікаво. Слава Україні!
Музика це добре, мова це теж музика)
Підпільна Гуманітарка, ви круті!! Все дитинство не могла зрозуміти, чому дорослі сварять бісову «вигадану» ґ, коли вона так природньо виглядає в нашому мовленні. Тепер маю доказову базу, завдяки вам 😎
Весь час мучилась роздивляючись напис на футболці) Спудейське братство?Чи як?🧐
Так
Спудеї по-староукраїнськи це - студенти.
@@ТетянаК-у2м треба повернути
Вперше дізнався, що ще зовсім недавно "ґ" на письмі не було. Дякую за неочікуваний факт!
Ґ вживаю. Але вживаю не системно, крім слів типу ґави, а залежно від настрою (ну, крім формальних ситуацій).
Насправді ти її вживаєшь набагато частіше. Меня на Кавказе москвичи и ленинградцьі всегда определяли что я с Украиньі в 80х. Я бьіл рускоязьічньій из Киева. Но по произношению буквьі Г, меня вьічисляли.
@@ДмитроБрендак тут речь шла именно об употреблении ее на письме.
Ледве до кінця відео додивився - напевно так само гуманітарії почуваються на технічних дисциплінах . Не кажу що відео погане - відео насправді чудове - просто я не гуманітарій - математику чи фізику я вивчаю з величезним захопленням - гуманітарка явно не моє - але автор відео - великий молодець 🤘👍
Ґиґнув - саме в такому вигляді говорили у нас в сім'ї, вже як доконана дія. Пропоную в діялектичний гімн України вписати рядки "ґиґнуть наші вороженьки".
Гуманітарка на висоті!
Я виросла в селі на кіровоградщині. Мені запам'яталось: були сусіди на яких говорили г'ави, а не гави і не галки прилеті,а г' ави,було слове г' едзь. Не можу ще згадати. Це були 40- ві роки
Літера Ґ це ж просто якийсь білопільний чорний слон у шахах)
Використовую літеру Ґ коли в ній є потреба. 🙂
Дякую за просвітницьку діяльність! 👍❤
Скоро вже буде 100к!
Я навчалась в Київській школі в 1980-1990 і добре пам"ятаю що ми вчили її. Але нам тоді казали що було десь з десяток слів де ґ використовувалась: ґанок, ґудзик, ґава, ґазда, ґрунт, дзиґа, та ще деякі. Але її згадували. Хоч потім, коли писали диктанти чи твори, нас не заставляли ґ використовувати.
13:09 "на позначення латинського G пропонується використовувати латинське G" - звісно обмовка, але звучить дуже логічно ))
Так, стоп, Остап не в сорочці, що???
Дякую!Коли я навчався в школі про існування букви було відомо,але її використання ніхто не вимагав.На рівні - "Десь вона є,але то не про нас".В інституті про неї взагалі не згадували.