Токсичні батьки і дорослі діти | Сепарація від абʼюзивних батьків | Батьківська маніпуляція
Вставка
- Опубліковано 7 жов 2023
- Сьогодні поговоримо про сепарацію від абʼюзивних батьків, про батьківські маніпуляції.
👩🏻💻 Для близького знайомства переходь за посиланням latunenko.com/
Створюємо разом україномовний ютюб! Донати на розвиток каналу «Психологія українською»!
🔗Посилання на банку
send.monobank.ua/jar/8kWKvVSSs3
🔗Посилання на buymeacoffee
buymeacoffee.com/ulialatuneV
💳Номер картки банки 5375 4112 0830 2914
💳Монобанк 4441 1114 0032 0150 Латуненко Юлія Евгенівна
💳Приватбанк 5363 5420 1871 0062 Латуненко Юлія Евгенівна
💵PayPal kobylinskyi.makar@gmail.com
Мене звати Юлія Латуненко. Я фаховий психолог з досвідом роботи більше ніж 18 років.
- Маю базовий диплом Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 2022 по 2023 працювала психологом в Uniklinik (Essen, Germany);
- Я є сертифікованим гештальт-терапевтом, арт-терапевтом, сімейним психологом і я працюю з клієнтами з усього світу онлайн.
- Я маю клінічний досвід роботи в онкологічних стаціонарах медичних закладів України та Німеччини. А саме, в Національному інституті раку (м. Київ) та Університетській клініці Німеччини (м. Ессен).
- Розробник онлайн-програм, серед яких: "Академія професійного батьківства", "Вища батьківська освіта" (ВРО - Фаза росту), «Не вмирай, кохання. Таблетки для стосунків", "Сепарація дорослих дітей від батьків";
- Автор книги нон-фікшн “Материнський сценарій” видавництво «Бомбора» (Москва, 2021), гонорар віддано на користь будинків для дітей-сиріт в Грузії;
- Автор єдиної на пострадянському просторі «Програми соціально-психологічної адаптації онкохворих дітей та їх сімей» (2007 р.), яка була видана італійським благодійним фондом Soleterre, перекладена англійською та схвалена італійськими психологами та арт-терапевтами, що працюють в онкологічній дитячій клініці Мейер у м. Флоренція. Ця програма пройшла апробацію також на базі Національного Інституту раку (м. Київ).
Підписуйтесь на мене у соціальних мережах:
📱 Мій психологічний Instagram psychologist_la...
📱 Instagram моєї поезії chervona_ri...
📨 Моя персональна сторінка у Facebook: goo.gl/XhMkDk
📚Професійна сторінка у Facebook: goo.gl/Y2kbQb
📢Дискусійна група у Facebook: goo.gl/BqZJQQ
Не забувайте підписуватися на мій UA-cam канал, щоб не пропустити мої наступні відео.
📌Для запису на консультацію додавайтеся у Skype julyla2011 або пишіть повідомлення на WhatsApp, Viber, Telegram, Signal за номером +380632180898.
Підписуйтесь на мій канал!
#юліялатуненко #токсичнібатьки #маніпуляції
Відколи перестала спілкуватися з токсичними батьками життя моє стало набагато легшим. Вибрала себе і ні про що не жалкую.
Я 15 років намагалась побудувати адекватну комунікацію з матір'ю чоловіка. Врешті решт, після критичної ситуації, в яку були втягнути мої діти, я припинила спілкування. І ні про що не шкодую
В мене особиста трагедія. Хочу сказати всім - тікайте, поки не пізно. Я довго терпіла, тепер хвороба не дає (((
Однозначно: ..."з психопатами домовитись НЕ можна!" Скільки цей психопат буде відчувати слабкість жертвт, стільки і "вважатисе за допустиме"((
Терпіла 45 років, настав той щасливий день коли терпець увірвався і я сказала, що більше я їздити, допомагати не буду.Моя рідна мати просто їла мене.А зараз я щаслива.Ніби чорта із плеч скинула.
Моїй 85 і деалі гризе душу,принижує,зневажає...
Старий виб🎉ля🎉док...😢😢😢
Дякую за важливу тему, у мене токсична свекруха. Вона постійно доколупується до зятя (чоловіка доньки) і до мене, невістки. Причому робе це зненацька, нишком, не при чоловікові, а на одинці. Потім робить здивований вигляд, що нічого не було або ще гірше - плаче і робе тебе винною в тому, що вона в такому стані. Я намагалася говорити з нею відверто, це лише погіршило ситуацію. Я не ініціюю зустрічі або дзвінки до неї, ігнорую її, щоб не псувати собі настрій, але вона продовжує нав'язуватись. Каже, що треба бути разом, любити один одного, бо важкі часи. Ось така дивна "любов".
P.S.: Ми живемо окремо і фінансово від них не залежимо.
Мама чоловіка може бути токсично активною тільки з мовчазної згоди вашого чоловіка.Скажіть йому про це,я не думаю що вам подобається така свекруха😊
@@tanatosyatanatosya8568 Може так бути, що чоловік не бачить цієї токсичності, бо виріс в токсичних відносинах. І думає, що це норм.
Дякую вам за цю тему! Привезла свою маму в серпні 2022 (ми живемо за кордоном) і від того часу спокою вдома не маю. А ж хотілося як краще(((...
Я вважаю, що для того, щоб не стати такими як наші батьки треба мати високий рівень свідомості і відвідувати психологів.
У більшості людей не такі доходи як у Броньового. А найняти доглядальницю-це майже вся моя зарплата.
Дуже дякую за висвітлену тему 💙💛
Я уже 2 роки не спілкуюсь з мамою, просто не можу, багато років старалася вибудувати нейтральні відносини, але постійні маніпуляції, брехня, шантаж, фізичне і психологічне насильство з її сторони не дали цього зробити
Відомий мені досвід, дякую.
Дякую за професійність!! 💙💛
Дякую!❤💛💙
Дякую, дуже актуально і зрозуміло, дякую за підтримку💛💙🥰
дяка за роботу
Нове відео 🎉❤ я так чекала, дякую
ви приємна людина, і ваші відео повчальні❤
Дякую 💛💙
В мене сестра така ж як і мама - ніби подвійна руйнівна сила матері коли з ними спілкуюся - аж тошнить
Дякую. Ваші відео - це велика допомога 💛💙
В мене батько такий,живу окремо,а він вічно повчає і розказує ,як мені жити, де працювати і тд
А я працюю нарешті в іншій сфері,бо школа це не моє. А коли я звільнилась,то батько ніби нав'язував свої думки ,от ти вчитель,це твоє покликання,хоча знав,як морально для мене це було насиллям
Ооооо це я хочу покинути і боюся бо це буде жах
@@user-wj4wv2pl9g не бійтесь,попереду у Вас буде лише краще життя
Уявіть,як це круто працювати в задоволення і там де Ви хочете
Коли я пішла зі школи,я була найщасливіша людина ,бо ці нерви ,діти і керівництво доводили до істерик
А зараз я спокійна і насолоджуюсь цим
покидайте. не бійтеся нічого.
Дякую❤😊😊😊😊😊
❤❤❤
❤
Ось пам'ятаю ситуація, яка була зі мною і батьками.
Я постійно відчуваю ігнор мого бажання, якоїсь думки, рішення.
Мені треба постригтись і я хочу туди сам піти. Мама мені каже, нехай тато приїде, і ми з ним вирішимо що краще робити. Чи відвезе тебе, чи ти підеш.
І що цікаво, моєї думки ніхто не питає, вони собі вирішать. Це схоже на ситуацію, де треба пересунути крісло з одного місця в інше, але жінка сама не хоче робити, вирішила запитати думку чоловіка. Ось це так виглядає. 😅
А потім батьки дивуються, чому дитина така не самостійна, така тихенька, немає друзів.
Це все через неправильний підхід батьків.
Найважливіше те, що Ви це розумієте. Якщо знаєте причину, значить, зможете і знайти рішення цієї проблеми.
Чому мова завжди про матір? У мене такий батько. А мати під його впливом прийняла його нарцисичну "віру". І їх стало двоє. З батьком не спілкуюсь взагалі. Але це не заважає моїй матері розмовляти зі мною його ротом, тому що з часом вона повністю перетворилася на абсолютну нарциску. Дивує інше: як можна було здорову свідомість перетворити у хвору і при цьому не зійти з розуму? А може вона психічно хвора?
Юлія, добрий день. Можна одну консультацію з вами? по цій темі, що у відео.
в мене відчуття що мати мене знищує і хоче вме знищити що відноситься до мене
А як же ви будете про неї турбуватися і при цьому не спілкуватися? Моя мита якраз і травить мене ядом у той час, коли я до неї приїжджаю або телефоную, що б проявити свою турботу? Говорите якісь банальні і суперечливі слова. Виходу з цього не бачу: або взагалі припинити спілкування або бути турботливою дочкою і розвалюватися із середини.
Я наприклад , посилаю гроші на їжу, також онлайн роблю доставку, знімаю квартиру в безпечному місті і напряму спілкуюсь із власником. Які ще вам слова потрібні? Ви просто не маєте бажання сепаруватись від матері тому шукає е пояснення чому це для вас неможливо.
@@Latunenko-Yulia-psychologist я саме без роботи зараз. Які гроші?
@@user-qn4db2du7oто чого ви дивуєтесь?) хто платить, той замовляє музику. А ви ще на психолога наіжджаєте, наче вам щось навьязують. Не подобається контент - перемикайте, майте повагу
Забийте на неї хєр і тікайте від мамаші@@user-qn4db2du7o
Юліє, дякую. Підкажіть, а якщо диспотична мати перетягує увагу онучки на себе, налаштовує онучку проти її матері (своєї дочки), наче відбирає дитину? Онучці 15. Тобто не можна заборонити спілкування. Як діяти матері цієї дитини? Які слова казати дитині, щоб не погіршити ситуацію? Мама дівчинки попри те, що має інвалідність, самостійна, працює, ще й допомагає своїй мамі - цій самій диспотичній бабусі.
Я би радила заборонити спілкування з бабусею.
Живу за кордоном. Маю свою сім'ю. Мама приїжджає до мене, влаштовується на роботу і живе рік-два. І в той час, що вона тут, мені нічого не хочеться робити в своєму житті. Просто опускаються руки. Як поїде, життя налагоджується, я стаю більш енергійна і мотивована, добре заробляю і відчуваю легкість. Мамі не можу відмовити, бо вона каже, що їй нема де подітися. Є вітчим і її батьки. Що в такій ситуації робити? Як пояснити їй, що мені потрібно жити окремо, щоб не образити її?
Мама доросла людина. Але ви стали мамою своїй мамі і зовсім не думаєте про себе. Поговоріть із мамою. Ви маєте право на своє окреме життя. Не зважайте на образи та маніпуляції мами.
Дякую. Дуже потрібна тема. Я сепаруватись від своєї токсичної мами почала відносно недавно, шкодую, що не раніше. Як ви правильно сказали, раніше не те, що інформації про це не було, а й цькувались ті діти, котрі інтуїтивно проявляли внутрішній опір та протест домашньому насиллю. Так, це не легка внутрішня робота: усвідомити й позбавлятись залежності від родинної тиранії. .І якщо я зараз збираю себе по частинах і вже відчуваю полегшення, то не знаю як позбутись глибинних деструктивних програм , що були сформовані та йдуть від мами з мого раннього дитинства. Вони просто переслідують. Мене в дитинстві мама карала фізично, навіть за те, що їй не сподобалось, як я подивилась. Їй було байдуже, що я хворію - мене лікувала бабуся, батькова мати. Постійна агресія, ненависть, абʼюз, холодність, байдужість, знецінення, а в підлітковому віці додалась ще й жіноча заздрість. Поскаржитись нікому. І хто повірить? Мама ж у соціумі шанована учителька, з якою мені, тій, кого вона народила, жити було, як у пеклі. Батько намагався якісь прояви тепла робити, але вона різко припиняла цю «мазанину».
І от як ця програма працює в моєму дорослому житті. Оточуючі ставляться так, як моя маман з самого раннього дитинства: багато заздрості й знецінення. Я вийшла заміж за такого ж токса, як і моя мама, бо в несвідоме з ранніх років ввігнано, що любов - це біль і жертовність. Розійшлись, хоча довго терпіла, бо знову ж таки, в дитячій підсвідомості було сформовано : терпіти, щоб вижити. І після розлучення траплялись чоловіки, такого ж типу, як колишній. Мені не можна бути успішною, не можна мати достаток, щоб не образити цим свою маму і її улюбленого синочка, мого молодшого брата. Мені дозволено жити в злиднях і боргах. Мені не можна бути в парі, бо мама сама - батька вже немає 12 років, тому і я повинна бути самотня. Мені не можна гарно виглядати. На роботі за великий обʼєм роботи й повну віддачу отримую «три копійки» зарплати. І , незважаючи на те, що ділові партнери боса оцінюють мою працю (моя робота певною мірою творча і її результати видно) , тут керівництво: начальник і його дві замші знецінюють, аби не доплачувати й аби я почувала себе нікчемою.
От як вийти з цього замкненого кола?
Все у тебе буде добре, моя дорога сестро. Так хочеться обійняти тебе і втішити, як мені знайомий цей біль. Скеруй сили своєї душі на те, щоб полюбити себе, любов здатна зцілити, це наймогутніша сила на цім світі. І це те, чого тобі найбільше бракувало все твоє життя. Мені здається, що у нас, жінок, є особливий дар від Бога - ми отримуємо якусь особливу енергію, яку можем розподіляти як захочемо. Думаю, ми це робимо, в основному, не свідомо. Жінка має берегти, зігрівати теплом, любов'ю своїх рідних. Може дехто цього позбавлений і починає шукати когось, хто стане донором. Звідси і такі матері, які тероризують все життя своїх дітей. Спрямуй тепер цей промінь світла і любові на себе і вигрівайся в ньому, проси Бога, щоб допоміг.
@@myroslavadovhan2680 Дуже-дуже дякую! І я обіймаю тебе. 😘
Я читав хорошу книгу по транзакційному аналізу Клод Штайнер Сценарії життя людей, та книгу Ерік Берн Що ти кажеш після привітання. Вони мені допомогли багато чого переосмислити.
@@andrijstorozenko5631 Щиро дякую за слушну пораду.
Добрий день! Я дуже прошу допомоги! Мені 17 років, мене звати Настя. Я вже як рік свідомо розумію що живу в токсичній сім‘ї. Я роблю все що від мене хочуть, терплю всі образливі слова, які мені говорять, мені навіть знаходитись біля них мовчки дуже важко. Я все це терплю хоча відчуваю жахливі емоції, жахливу агресію, але терплю бо я знаю що якщо я буду якісь претензії їм говорити почнеться скандал і може дійти до того що батько мене вдарить. Я навіть звичайного його суворого погляду боюсь, не те що його рук. Він бив мене лише три рази, але я знаю що якби я не підкорилась їм то це було б не лише три рази. Матір щодня говорить мені лише претензії, вона навіть може в рандомний момент з пустого місця почати говорити про мене щось погане. Я бачу що вона навіть не перебирає слова, їй абсолютно все одно що я відчуваю в такі моменти. В мене є думка що вона просто виливає на мене свою агресію бо більше ніхто не буде її так терпіти як я. Також в мене є старша сестра, яка стала прям такою самою як батьки. Вона до мене відноситься так само як матір. Я думаю вона все життя просто мститься мені за те, як з нею поводились батьки. Сестра також може вдарити мене і вона фізично сильніша тому я теж беззахисна перед нею. Я вже не раз пробувала з ними говорити, в цьому немає ніякого сенсу. Я їх всіх вже дуже давно ненавиджу. Батьків від 12 років, а сестру ще з самого садочка. Мені ні каплі не стає легше, тільки й гірше й гірше. В мене була і спроба самогубства, і я займаюсь вже давно селфхармом, я дійсно дуже жахливо себе почуваю. З‘їхати я зможу лише через півтора року, але я не можу більше це все виносити. В мене навіть на півтора року вже немає сил. Друзів нема. З соціумом великі проблеми. Підняти собі настрій нічим не можу, крім прогулянок наодинці, але я не можу 24/7 гуляти. На роботу не можу піти бо я не витримую знаходитись серед людей більше 2 тижнів (вже була на таких роботах, з школою також проблеми через мою соціальну тривожність). Я якщо що в 11 класі. Загружена ще плюс навчанням, багато переживаю. Я дуже сильно хочу щоб мене забрали з цього дому на цих півтора року. Я не можу більше це все чути і терпіти. Мене в цьому домі тримають за ніщо. Чи можливо щоб моїх батьків позбавили батьківських прав за емоційне насильство? Я чула що тільки за фізичне насильство позбавляли, я дуже надіюсь що за емоційне також можуть позбавити. Будь ласка, скажіть чи це можливо? Якщо так, то з чого мені почати?
Є організації, які можуть допомогти. Наприклад до вступу в університет можна пожити в домі, але там матері одиначки з літками
Подивилась Ваше відео і стало дуже сумно. Позиціонуєте себе як професійний психолог, але ніяких добрих порад не даєте, окрім як перестати спілкуватись з матірʼю. Ви сама токсична. Бажаємо Вам, щоб Ваші діти визнали Вас токсичною і просто перестали спілкуватися.
Спробуйте послухати поради інших психологів на цю тему. Вони всі говорять те ж саме: не спілкуйтеся з тими, від спілкування з ким вам некомфортно і погано. Якщо Вам необхідно спілкуватися з матір'ю, то час, тему, тривалість спілкування визначайте Ви самі, а не токсична людина.
"Бажаємо Вам, щоб Ваші діти визнали Вас токсичною і просто перестали спілкуватися". Токсичність у людини або є, або її немає. Як це можна "визнати Вас токсичною"? Просто більше почитайте на цю тему...
мама мне всегда говорила что это я выбрала родиться у них. и у меня наверное карма тяжелая с прошлой жизни, что я наверное была не хорошим человеком
Дивна студія для праці психолога, вона що ліжко не застеляє?
Треба думати що ти хочеш, робити це, хотіти це зробити, навчитись, зрозуміти. Батьки побачать, що в дитини виходить, що вона так і так зробить, вони почнуть дозволяти дитині більше.
Дитина має розуміти що вона хоче на якомусь глибинному рівні, і робити це, пробувати, вчитись.
В цьому випадку, батьки будуть змушені шукати якийсь консенсус, правильний підхід до дитини. А коли дитина, починає боятись зробити якийсь свій крок без дозволу батьків, відчуваючи страх покарання, це позначиться на всьому її майбутньому. Бо не відомо який деструктивний сценарій поведінки дитина для себе обере.
Бо так як дитина очікує якогось дозволу від батьків, при цьому відчуває страх до самовираження, а батьки дивляться на реальні дії дитини і розуміють, що вона пасивна, тихенька, нічого не вміє, не хоче. То вони і розраховують на те, що дитина нікуди не піде, не зробить кроку без їхнього дозволу, що нею можна маніпулювати, як хочеш і використовувати, як їм буде зручно. Через цю начебто пасивність дитини, вони нав'язують свої бажання, щоб хоч щось вміла робити. Але це все для дитини виглядає, що її змушують робити щось, що вона не хоче.
Або коли доходить до того, що батьки вирішують за неї, або за нього, всі важливі рішення. Куди вона (він) має йти на роботу, що вона (він) має робити після роботи. Знаходять жінку, чи чоловіка. І це все з думкою, що дитині треба допомогти, врятувати.
З однієї сторони вони хочуть, щоб їх дитина слухалась, а з іншої, щоб мала свою незалежну думку і була самостійною.
Це два взаємовиключня. Бо слухатись дорівнює не думати своєю головою, а це вже не самостійність.
Дитині треба вчитися брати на себе відповідальність за свій вибір і свої дії. При цьому, не обертатися на думку інших. А робити те, що вважає для себе потрібним і правильним.
Тема дуже болюча. Я саме зараз переживаю всі варіанти психологічного знущання.
Я дуже перепрошую, що не в тему. Вести ефір в піжамі, не встаючи з постілі - це якісь нові тренди? Це елементарна неповага до глядача. Не здивуюся, що скоро в ефірі можна буде бачити блогерів, які віщують з вбиральні, сидячи на унітазі.
Ви знаєте, робити зауваження людям і розказувати їм як знімати їхні відео на їхній канал це теж неповага. Не подобається - на дивіться.
Хоч би ліжко застелила...аж очі ріже
@@user-gn4zh2op4y а мені ріже очі ваш коментар
❤