Ужгород (частина перша). Мандри Країною з Лілією Рубан

Ужгород без перебільшення розташувався в самому центрі Європи. Тому не дивно, що з давніх часів він звик приймати гостей. Сюди приїжджали купці і ремісники, тут були строкаті ярмарки, тут збиралися шановні іноземці та ходили у вишуканих нарядах світські левиці. А місцеві жителі любили проводити час в численних кафе, трактирах і ресторанах. Або неквапливо прогулювалися улюбленої вуличкою Корзо, від Площі Корятовича і до зеленої набережній. А тутешні модниці не втомлювалися переходити з однієї лавки в іншу в пошуках чергової обнови. Можливо, щось і змінилося тих часу, але атмосфера старого міста залишилася такою ж. І старовинна Корзо так само служить місцем романтичних побачень, приємних покупок і бесід за кавою.
За історію свого існування Ужгород входив до складу понад 20 держав. А зараз тут проживають представники 76 національностей: українці, угорці, словаки, румуни, а які різні характери, традиції і звички! Та й саме місто як би складається з декількох міст і кожен відноситься до окремої епохи. Тут можна потрапити в Ужгород різних часів і епох. Однак, звичайно найбільш цікаве, це виявитися в самому серці міста, на цих центральних вулицях, що нагадують про часи середньовічної Мадяр та імперської Австро-Угорщини.
До речі, назва Ужгород офіційно закріпилося лише в 20-х роках минулого століття, а до того часу і практично до самої основи, місто було відоме, як Унгвар. Цю назву йому дали кочові племена угрів, які захопили Закарпатську столицю в IX столітті. Така ж назва з'явилася на карті світу, яку в 1154 році склав відомий арабський географ Алі Дріс. Можливо від назви Унгвар навіть утворилася назва країни Угорщина, принаймні тоді, коли Ужгород утворився під владою угорців, він став першою неформальною столицею цієї новоствореної держави.
А починався Ужгород, як зазвичай, з замку. Ужгородський замок є одним з найстаріших в Україні. Тільки уявіть, йому вже більше 1000 років! У давні часи замок був резиденцією легендарного слов'янського князя Лаборця. Звичайно, з тих пір замок неодноразово перебудовувався. Над в'їзною брамою можна навіть побачити рік останньої реставрації - 1653. Як і кожен поважаючий себе замок, ужгородський старожил зберігає свої таємниці.
Наприклад, ніхто досі не знає, куди ведуть підземні ходи цієї фортеці. Кажуть, вона поєднувалася з Невицьким, Середнянським і навіть Мукачівським замками. А скільки легенд і переказів зібрав Ужгородський замок за довгі століття свого існування.
Він розповість історію про міфічного Турула - цей птах в дзьобі приніс шаблю князю Ференцу II Ракоці, під час вирішального бою з австрійцями.
Старі фортечні стіни пам'ятають і сумну легенду про дочку відомого володаря замку графа Другета, під час нападу польських військ. Благородному воєводі вдалося потрапити на територію замку. Дівчина закохалася в іноземця та розповіла, як краще взяти фортецю. Дізнавшись про зраду, розгніваний граф наказав замурувати доньку живою в стінах і з тих пір її привид блукає зі сльозами замковими коридорами...
Ведуча - Лілія Рубан
Автор і продюсер - Лілія Рубан
Сценарій та режисер - Лілія Рубан
Оператор - Руслан Петрущенко
Монтаж - Едуард Казаков, Лілія Рубан
Директор проекту - Володимир Рубан
Менеджер з організаційних моментів - Ірина Шульга
PR-менеджер - Лариса Манєк
Фотограф - Віктор Ковалевський
Production - Ruban Production™.
Особлива подяка:
- Ірина Газій - тревел експерт , ескурсовод
- Іветта Міхалко - головний спеціаліст відділу зовнішньоекономічних зв'язків, інвестицій та туризму;
- Цап Василь - заступник начальника управління, начальник відділу зовнішньоекономічних зв'язків, інвестицій та туризму;
- Валентино Штефано - власник кав’ярні "Штефано";
- Ольга Тоічкина - власниця ресторану "СироВина", Член Ассоціації Сомельє України;
- Тетяна Літераті, автор проєкту "Втрачений Ужгород"