ПЕРЕГОНИ ЗА ВІДКРИТТЯ ПІВДЕННОГО ПОЛЮСА ❄️📍
Вставка
- Опубліковано 28 лип 2024
- 💛 Підтримати мій канал на Buy Me a Coffee можна тут.
Підписатися ⬇️
www.buymeacoffee.com/janovska...
Одноразовий донат ⬇️
www.buymeacoffee.com/janovska
Або тут :)
Моно: 5375414111079561
PayPal: yan.ov.valerie@gmail.com
🎥 На технічні покращення:
send.monobank.ua/jar/5BepiTzH25
▪️ Instagram:
/ janovska.geo
▪️ Telegram:
t.me/+UUTir31p7PW3IatF
▪️ TikTok:
/ janovska.geo
00:00 - Початок
01:59 - Перші спроби дістатися Південного полюса: Джеймс Росс, Роберт Скотт, Ернест Шеклтон
04:20 - Життя Руаля Амундсена
05:34 - Бажання Амундсена відкрити Північний полюс
05:58 - Легендарне судно "Фрам": як проєктували, скільки мандрувало?
06:50 - Чому Амундсен так і не відкрив Північний полюс?
08:00 - Які країни ще претендували на відкриття Південного полюса?
08:53 - Найбільший конкурент Руаля Амундсена
10:00 - Китова бухта
10:25 - Табір "Фрамгайм"
11:40 - Зимівля в Антарктиді
12:00 - Як Амундсен врятував екіпаж судна "Бельгіка"
13:45 - Погодні умови в Антарктиді
14:10 - Одяг полярників
15:00 - Психічне здоров'я команди, розваги
15:40 - Підготовка та перша спроба походу до Південного полюса
16:00 - Початок основного походу Амундсена
16:30 - Початок походу Роберта Скотта
17:55 - Південний полюс!
19:39 - Подяка
21:10 - Чи дісталася Південного полюса команда Скотта?
22:40 - Повідомлення Амундсена про відкриття Південного полюса
24:00 - Порівняння двох експедицій: Амундсен VS. Скотт
24:50 - Раціон полярників
25:30 - Цинга
#географія #південнийполюс #цікавіфакти #українськийютуб #наукпоп
Відео про полтавця у складі експедиції Роберта Скотта - Антона Омельченка - вже доступне для підписників на Buy Me a Coffee ☕ за посиланням ⬇
www.buymeacoffee.com/janovska/hecegejidu
Я родом з села, де жив син цього полтавчанина, про якого ви згадали. Прізвище: Омельченко. Його син теж побував на полюсі, де був його батько. Приходив до нас в школу, розповідав.
Воооу! Круто)
Дуже приємно подана інформація, гарна дикція, деталі і дослідження - все супер!
Дуже дякую за вашу роботу! Дуже цікаве відео як завжди прекрасно зібране!
Дякую Вам 💛
Доречі щодо собак Амундсена. Їх не просто так стало менше. Собаки мали дві функції: 1) транспорт. 2) консерва на ніжках. Рауль розрахував усе, це в книжці описано, і собак поступово їли. Це була перевага над Скоттом, що використовував поні і снігоходи. Власне Амундсен наскільки все продумав до найдрібніших деталей що аж дивуєшся.
Дякую, дуже приємно почути історію тих міст де маю нагоду зараз перебувати. Гарне відео.
Гарний випуск. Я завжди любив зиму і холод. Навіть мав намір потрапити на станцію Вернадського, вже був записаний на операції з видалення апендициту та зубів мудрості, але то мало статися в квітні - травні 2022 року.
Тож росіяни все зіпсували.
Тепер замість Антарктиди я мерзну в окопах під Оріховом (ну не зараз, зараз я реалізую 10 денну відпустку). Це не погано, але дуже хотілося б колись все ж потрапити в Антарктиду.
Ваше відео нагадало мені за що я проміняв конспекти на автомат. І паралельно нагнало зимового настрою.
Ех, а такий міг з мене вийти полярник.
Колись я уявляв, що на власні очі і з перших вуст дізнаюсь чи перевертають пінгвінів якщо вони впали чи ті самі встають.
Ти обов'язково це зробиш! Я в тебе вірю! Як ми всі віримо в ЗСУ🙏
Розумію тебе, друже...
Нічого! Переможемо і будемо реалізовувати свої мрії.
Бажаю щоб ваша мрія обов'язково здійснилася💛💙
Не про подорож на полюс, але теж про життя в складниж умовах.
Я ще з дитинства чув розповіді діда про його службу в Тундрі за 150 км. від Магадану, куди його заслала радянська влада (в сенсі не як ув'язненого, а як насильно рекрутованого за те, що він говорив українською).
Де він прожив кілька років і розповідав мені про кам'яну заморожену пустелю на сотні кілометрів навколо влітку, та про десятки метрів снігу, що наметало взимку, як раз взимку вони сиділи закритими на базі, на горі.
По суті вони були схожі чимось на полярників і займались готуванням і заготовуванням їжі, чистили антени, контактували з місцевими (якщо не враховувати, що вони служили СРСР).
Так як він служив на базі, що входила до системи захисту СРСР від ядерної атаки з боку США, то майже весь час вони були вільні по обєктивним причинам. Це було в 70 роках, коли СРСР майже повністю почав скуповувати зерно в Заходу.
Отож взимку, двічі на рік на початку і в кінці зими мій дід (що був військовим водієм спеціальної техніки) командував експедицією (бо був старшим офіцером роти постачання) до узбережжя Охотського моря до бази постачання, куди їм привозили їжу та паливо. Розповідав, що йому кожного разу було страшно їхати в засніжену пустку, їхати в біле нікуди.
Говорив, що 150 км. до узбережжя вони могли долати за день, два чи три, розповідав як страшно було засинати у всюдиході коли вітер обдував його з страшною силою і шум був нестерпним.
Звісно вони крім поїздок на узбережжя їздили в селища до місцевих жителів, ескімосів, до кордону між Тундрою і Тайгою для заготівлі деревини, аби опалювати взимку (бо вони служили в СРСР).
Перший рік був для нього шоком, а потім їм повідомили, що їх не замінять і вони ще рік провели на тій базі.
Під початок зими навколо бази взагалі почалась війна між місцевими, і солдатам довелось навіть вступати в бій.
Так як на плем'я яке цілий рік контактувало з солдатами (а власне мій дід і його мобільний загін) напали два сусідніх (чого саме мій дід так і не зрозумів), то на офіцерських зборах (де як не дивно були майже одні українці, білоруси та грузини, яких відправляли служити на Далекий Схід відповідно до національної політики СРСР) було вирішено втрутитись в конфлікт, бо зв'язок з командуванням не працював, а це місцеве плям'я часто надавало свіжу дичину та шкіри взимку (одяг місцевих був в рази кращим ніж той, що їм видавали для служби як казав дід), тобто аргументація для втручання була. Отож мій дід і два лейтенанти очолили операцію з евакуації поселення на 5 всюдиходах за 12 годин було евакуйовано 47 ескімосів на базу.
Через що відносини з іншими двома поселеннями зіпсувалися, але закрившись на базі радянським військовим це було не страшно.
Однак через два тижні після того мій дід (на початку зими) знову відправився з своїм загоном на базу постачання на узбережжі Охотського моря, де на пристані саме в процесі передачі вантажу на них напали ворожі ескімоси, але так як там було 15 солдатів включно з моїм дідом та ще й цілий екіпаж корабля то атаку швидко відбили. Навіть не поранили нападаючих, вони злякалися стрілянини та й втікли, однак стріли, що вони випустили частково пошкодили бочки з пальним. І дід з командою до самого вечора переливали пальне з дірявих бочок (дирки в яких заткнули тканиною) до пустих, які вони привезли здати назад. Через це їм довелось цілу ніч перевозити припаси на базу, залишивши 7 чоловік на пристані для охорони, аби місцеві їх не попсували. Власне мій дід як командир і лишився охороняти припаси.
Він розповідав, що йому було дуже страшно, страшно вбити людину тож він цілу ніч молився, аби на них не напали. Розповідав як їм було холодно, бо пристань не пристосована для довгого перебування там людей. Розповідав як в -70 їм доводилося стояти на морозі, і що захисний одяг не дуже допомагав, до ранку вони так перемерзли, що з 7 чоловік лиш троє могло стояти на ногах і якось рухатись, інші були на межі сил (тут мій дід розповідав, що не дарма він загартовувався в дитинстві і мені радив це робити). І нарешті під ранок їх приїхали та забрали на базу, поки інша команда грузила припаси на всюдиходи.
Одному з тих хто сильно змерз навіть ампутували палець на руці.
Та все ж за пів року поки йшла зима, вони перевезли ескімосів з бази на Схід, майже на сто кілометрів від бази де допомогли їм облаштуватися використовуючи заготовлену влітку деревину. А деревина на Північному Сході росії це цінний ресурс, тож ескімоси швидко влились в місцеву систему бартерного обміну.
А мій дід ще й казав, що ніяк не міг зрозуміти як за чотири дерев'яних дошки можна було отримати 3 кг. м'яса чи 5 шкір.
На тому й розійшлися, до кінця зими під контролем мобільної групи мого діда ескімоси прижилися на новому місці (забув додати, що за два роки військові і місцеві здружились між собою), в знак подяки ескімоси подарували подарунки всім 10 військовим. Це були кістяні прекраси, намиста, іграшки з кісток тварин, ножі. Моєму діду подарували ритуальний кістяний ніж чи то з бивня чи то з рогу дід так і не зрозумів (але потім коли вони їхали додому під час обшуку КДБшник виявив і забрав собі цей ніж, так само як і інші подаровані кістяні вироби).
З рештою на кінець зими другого року їх нарешті замінили на наступну зміну і мій дід почав подорож довжиною в цілий місяць до України через весь Сибір.
З собою він привіз був фото з місцевих поселень, фото того як вони в Тайзі заготовлювали деревину на зиму, того як вони проводили розвітку навколо бази (це СРСР не забуваємо, вороги ж всюди тож треба їх постійно шукати), а також фотографував місцевих тварин на узбережжі. Фото з бази і фото як вони їздять на технікі в них КДБшники вилучили, хоча там були просто фото з кухні та казарм, а також поїздки через крижану пустелю.
Загалом вражень в нього повно.
І я надихнувшись документальними фільмами про географічні відкриття, розповідями діда та незвично сильним снігопадом 2007 року вирішив, що мої знання і навколишні умови відповідають антарктичним і захотів влаштувати собі експедицію до моря (12 км. в один бік). Одягнув теплі речі, взяв з собою шоколадку і 7 шоколапок (це було 20 чи 21 грудня 2007 року) і пішов собі в 10 ранку, а снігопад все посилювався, видимість швидко падала. Ще до виходу з села снігопад так сильно посилився, що видимість складала ну метра 2 - 3 не більше. Сильний вітер та мороз майже в - 25 градусів дуже швидко мене переконали, що 7 річному хлопцю ще рано проводити зимові походи.
Тож рішучості в мене було не так багато як у Скотта, і я все ж вирішив, що страшно мені набагато більше ніж я бажаю здійснити задумане.
Дуже цікавий випуск!
Я колись десь дивився передачу про ескімосів, там один казав, що їх шлунки не пристосовані їсти макарони, чи щось таке, що від них їх вивертає. Але вони переважно їдять м'ясо і рибу, сиру рибу, м'ясо оленів, тюленів і китів, п'ють їх кров. Ще він казав, що багато вітаміну є Ц в шкірі кита (мабудь і в шкірі тюленя також?).
Чому запам'яталось, бо там одна зріла ескімоска сказала: "я і сама люблю кровушкі попіть" - я так думаю: "Боже, недай бог комусь таку тещу😆"
п.с.
Для Амундсена це було найбільш діаметральнопротилежне досягнення мети, а для Скотта і його групи найбільшдіаметральнопротилежним розчаруванням😪.
Максимально пізнавально!
Чудова робота! Дякую! Не шкодую що підписався.
Дякую Вам, мені дуже приємно! 💛
27:17 "вони їли своїх собачок, новорічного настрою" кхіх)
Дякую за відео, було цікаво
Дякую за цікаве відео!
Хай квітне український ютуб 💙💛
Дякую. Цікаве відео! Дякую за вашу працю.
дякую за цікавий контент) великі сміливці...не всі на таке здатні
Дякую за вашу працю та цікавий контент
Відео цікаве і інформативне, дякую)
Також, було б цікаво про експедицію Шеклтона окремо, вона не менш легендарна
Дякую за огляд 😊
Дякую за відео! Було дуже цікаво послухати 💚
Дякую за ваш канал ❤ обожнюю ваші відео❤
Дякую Вам за таку дуже цікаву розповідь.❤
Дякую, дуже цікаво.
Рекомендую прочитати автобіографічні книги Амундсена, це дуже цікаво. Саме там я познайомився з пеміканом. Доречі третій рецепт мій виявився найкращим, я заготовив пару банок ще до вторгнення і досі підїдаю цей пемікан і ніц йому не бракує. Ідеальна їда для подорожей чи аварійного провіанта, ну чи сухпай
Як завжди дякую вам за відео)😊
В Осло є дуже цікавий Fram Museum, присвячений дослідженням полюсів норвежцями, у якому можна вживу побачити корабель «Фрам» як ззовні, так і зсередини.
Він назвав корабель в честь свого пса
Дякую, цікаво страшне. Ото люди були затяті
здається, що в них вільної хвилини в житті не видавалося)
Я чикала це відео!❤
чудовий контент) буде відео про Еверест?)
Хороший канал, чув про ці походи, і про померлу групу також, про них є багато фільмів.
Дуже дякую за цікавенне відео! ❤
Саме збиралася читати про відкриття полюсів, аж тут нагодився цей випуск 😊
дуже класне відео
Дякую за цікаву розповідь про Антарктичні експедиції🐕🦺🐕🦺🐕🦺🛷
Радію, що було цікаво! дякую 💛
Дякую за цікаве відео.
запаси собак звучить дуже сильно)
у тих реаліях, на жаль, так і було 🥲
О привіт! )
Амундсен прям красавчик)). "Ну а шо такого, яка різниця Північний чи Південний, це як збирався в кіно, але по дорозі виявилось, що кіно те вже дивився і тому, минувши його, пішов в театр, при цьому повідомивши про це своїй дівчині, лише після того як взяв до нього квитки". Мабуть якось так )) Та й справді, шо там до того Південного полюсу?))
Південний сильно складніший
Дуже нагадало про серіал Atypical де хлопець гіперфіксований на темі полюсів. Не можу собі уявити таку жагу до досліджень шоб вирушити туди де -50°
О! Незнав про "першого" Українця в складі експедиції. Цікаво.
500тий лайк від мене 😉.
були раніше сміливі авантюристи ! А за раз. бояться повернутисб на Місяц. чи полетіти на Марс. Без макдональдця, та піцци., з кондиціонером. Космічна радіація. заважаєть людям подаружувати космосом. Та не хай українці.та японці летять вони маленької радіаці небоятьця.
висновок цього відео - якщо в чомусь не є фахівцем, спитай поради. наприклад, у Нансена в випадку спорядження експедицій в високі широти
Амундсен))
Чи Скотт? Робимо ставки, панове))
@@Yanek_69 Г.Я.Седов)
Є якісь цікаві фільми на цю тему?😊
А що то таке цікаве на поличці парує? Якась лампа наче
Дякую за випуск! А зараз на Південному полюсі є якась дослідна база чи щось таке? З сучасною технікою туди ж простіше дістатись🤔
Так, там з 50-х років стоїть американська база Амундсена-Скотта) у відео є одне фото, як зараз виглядає точка Південного полюса. Там встановлений біло-червоний стовп 📍 і на його фоні антарктична база
@@JANOVSKAGEO дякую. Так, фото я бачила, тому і зацікавилась)
+
Antarctica
‘I am just going outside and may be some time.’
The others nod, pretending not to know.
At the heart of the ridiculous, the sublime.
He leaves them reading and begins to climb,
goading his ghost into the howling snow;
He is just going outside and may be some time.
The tent recedes beneath its crust of rime
And frostbite is replaced by vertigo:
At the heart of the ridiculous, the sublime.
Need we consider it some sort of crime,
This numb self-sacrifice of the weakest? No,
He is just going outside and may be some time -
In fact, for ever. Solitary enzyme,
Though the night yield no glimmer there will glow,
At the heart of the ridiculous, the sublime.
He takes leave of the earthly pantomime
Quietly, knowing it is time to go:
‘I am just going outside and may be some time.’
At the heart of the ridiculous, the sublime.
By Darek Mahon
Вірш, написаний ірландським поетом, якого звали Дарек Махон. Він розповідає історію про експкдицію Скотта, загаданого у відео. Один із учасників Лоуренс Оутс через поганий фізичний стан, попросив щоб я залишили та йшли без нього, на що капітан Скотт відповів, що вони не залишатимуть нікого позаду. Через якийсь час Лоуренс залишив їхній намет сказавши тепер відому фразу ''Я вийду і можливо трохи затримаюсь'' і не повернувсяю. Ця подія була записана в щоденнику Скотта, а через якийсь час всі учасники експедиції загинули.
Це й вірш вивчають в ірландських школах і на разі є одним із моїх улюбених :)
Дякую за таке чудове відео🥰
Монтаж у вас просто кайф
Бідні собаки. На такому морозі жили.
ти крута дєвка
сУдно, не суднО, ну, будь ласка! 🥲
я перевіряла наголос, правильно на останній склад)
Дідько, доведеться самому перевчитись 🤣. Дякую!@@JANOVSKAGEO
@@BuzzingSparrow нічого страшного, самій кілька разів довелося перезаписувати певні речення, бо звикла до наголосу на перший склад 😅
Справді досить ріже вухо, коли чуєш наприклад в новинах по телевізору, але вочевидь таки наше уявлення про правильність прочитання тих чи інших слів часто резонує з правилами. Вочевидь звичка до наголосу на першому складі - то наслідки совка, русизм)
Настав час налаштовувати вуха на вірний лад))@@Yanek_69
Можна робити контент частіше?
А то без ваших роликів їсти сумно
Цікаво чому це називають відкриття. Необов'язково відвідувати цю точку щоб знати про її існування. Існування північного полюса випливає з того, що наша планета є куля. А це давно відомо. Ми ж не кажемо що місяць був відкритий у 1969, коли там вперше побували люди
ймовірно через англійське discover. Взагалі термін "слизький" але більшість розуміє
направити зволожувач повітря на книги - не найкраща ідея
Переважно люди не люблять (ти робила відео по антропології, тому маєш розуміти як працює мозок двуногих бібізян) відео перевантажені цифрами, датами, фаміліями, термінами. Навіть не знаю, що порадити, просто май це на увазі.
Давайте тепер про мого земляка полярника Георгія Сєдова з Приазов'я) Але там про ПІвнічний полюс) Нажаль, тепер його село в окупації...