Скарификационные пробы - Артемий Богомолов | COFFEE.MD

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 21 вер 2024
  • В этом выпуске за чашечкой кофе разбираемся, что такое кожные пробы и почему скарификационные тесты - не лучший выбор для диагностики медикаментозной аллергии.
    Богомолов Артемий Евгеньевич - к. мед. н., доцент кафедры фтизиатрии с курсом клинической имунологии и алергологии ВНМУ им. Н. И. Пирогова, специалист в отрасли аллергологии, ответственный секретарь Ассоциации аллерголов Украины.
    ______________________________________________
    Разговор за чашкой кофе среди друзей-врачей.
    Несерьёзно о серьёзном или как провести кофе-тайм интересно и полезно
    Если вы - доктор и вам есть что сказать коллегам в легкой форме, и с ценным замыслом - рубрика Coffee.MD - идеально для вас.
    Давайте вместе приготовим хороший кофе-тайм и сделаем коллегам приятно.
    Сотрудничество - ithinkingdoctor@gmail.com
    doctorthinking... - Медичне товариство "Доктор думає"
    / doctorthink - наша Facebook сторінка
    t.me/DoctorThi... - Телеграм канал спільноти.
    / doctor_thinking - Instagram сторінка
    #аллергия #кожныепробы #доктордумает

КОМЕНТАРІ • 10

  • @v-rock631
    @v-rock631 3 роки тому +2

    Доброго дня! Шикарне подання інформації!
    Автор, дайте будь-ласка пораду, як в умовах травмпункту максимально обстежити пацієнта на наявність чи відсутність в нього алергічних реакцій на місцевий анестетик? Особливо коли є ургентний стан такий як кровотеча з рани. Зупинити кровотечу в першу чергу це зрозуміло.
    Наперед дякую за відповідь

    • @artemiibogomolov4694
      @artemiibogomolov4694 3 роки тому +2

      Доброго дня! Цікаве запитання. Перш за все, ми маємо розуміти, що далеко не всім пацієнтам в умовах травмпункту потрібне обстеження на місцеві анестетики, категорії пацієнтів для такого обстеження чітко прописані у офіційній настанові. По - друге, будь-яка проба, починаючи з початку її виконання і до оцінки результатів займе мінімум 25 хвилин - до 5 хвилин на виконання і 20 хвилин для оцінки результату. У випадку обмеженої кількості часу на прийом пацієнта в травмпункті та ургентного стану це ускладнює ситуацію, чи не так?
      Тому моя порада є наступною - збір алегоанамнезу (захворювання, реакції на медикаменти, випадки застосування знеболення в минулому, гострі алергічні реакції в минулому, сімейний анамнез) і у випадку виявлення при цьому проблем - тестування (якщо воно показане) або ж (що найчастіше) застосування місцевого анестетику без проби з урахуванням даних анамнезу та можливих перехресних реакцій.
      У настанові прописані алгоритми для стоматологів і пацієнтів з гострим больовим синдромом, моя особиста думка: у травмпункті при ургентній кровотечі з рани алгоритми мають бути такими ж.

    • @v-rock631
      @v-rock631 3 роки тому

      @@artemiibogomolov4694 дякую за відповідь! Ми саме так і робимо - збираємо алергоанамнез. Просто хотілось почути думку спеціаліста з цього приводу.

  • @ВікторТрепак-т9ш
    @ВікторТрепак-т9ш 3 роки тому +1

    А внутрішньошкірні проби на анестетики, антибіотики, які досі ми робимо в поліклініці і стаціонарах теж, я розумію нестандартизовані, і теж малоінформативні?
    Які тести нам робити, якщо в ЦРЛ Прік-тестів нема?
    Чи виконувати, бо годиться, внутрішньошкірні тести?
    Як спрогнозувати алергічну медикаментозну реакцію?

    • @artemiibogomolov4694
      @artemiibogomolov4694 3 роки тому +2

      Доброго вечора, Вікторе! Відповіді на Ваші запитання містяться в Протоколі з медичної допомоги пацієнтам з медикаментозною алергією (від 30 грудня 2015 року № 916). У відповідності до нього, на всіх рівнях надання допомоги таким пацієнтам з шкірних проб перевага надається прик-тестам, оскільки інтрадермальні частіше викликають системні реакції (що, теоретично, частіше може викликати у Вашого пацієнта анафілаксію). Інтрадермальні тести пропонуються до виконання в умовах спеціалізованих стаціонарів при умові наявності реанімаціїного обладнання. При цьому їх все ж можна стандартизувати, на відміну від скарифікаційних проб.
      Все, що Вам потрібно, щоб робити прик-тести в ЦРЛ - придбати ланцети для прик-тестів (приблизно 1 грн 50 коп штука), флакон гістаміну (100 грн флакон, якого вистачає надовго) та робити правильне розведення лікарських засобів для цього у відповідності з протоколом.
      Гарного вечора!

    • @ВікторТрепак-т9ш
      @ВікторТрепак-т9ш 3 роки тому

      @@artemiibogomolov4694
      Дякую за підказку.

  • @SK-ni5kx
    @SK-ni5kx 3 роки тому +1

    І все ж таки до мене важко доходить інформація. Моя знайома працює медсестрою у селі. Їй часто приходиться колоти дітей антибіотиками (на жаль до цього часу це ще поширена практика). І от перед тим як колоти Амоксиклав чи Цефтріаксон вона робить скарифікаційну пробу. Як їй правильно поступати? Не робити пробу? Що тоді робити?

    • @artemiibogomolov4694
      @artemiibogomolov4694 3 роки тому +6

      Доброго ранку. Я гадаю, враховуючи питання, які виникли у спільноти, я спробую знайти час і зробити аналогічне відео, присвячене питанню яким пацієнтам взагалі потрібно і яким не потрібно робити проби. На анестетики, антибіотики і інше..
      Щодо Вашої сестри - так, скарифікацію робити не потрібно. Потрібно робити прик-тест, але лише тим, кому це потрібно робити, а не усім дітям.

    • @oleksandrmarchuk7485
      @oleksandrmarchuk7485 3 роки тому

      @@artemiibogomolov4694 чудова ідея!

    • @ДмитрийДмитриев-й4к
      @ДмитрийДмитриев-й4к 3 роки тому

      @@artemiibogomolov4694 давно пора)))