Текст за Кулішем (відрізняється від виконання) Нема в світі Правди, Правди не з’іскати, Що тепер Неправда стала правдувати. Уже тепер Правда стоїть у порога, А тая Неправда сидить кінець стола. Уже тепер Правду ногами топтають, А тую Неправду медом наповають. Уже тепер Правда сидить у темниці, А тая Неправда з панами в світлиці. А вже тая Правда сльозами ридає, А тая Неправда все п’є та гуляє. Десь ти, Правда, вмерла, чи ти заключена, Що тепер Неправда увевь світ зажерла. Тілько в світі Правди, що рідная мати - Де б ми її могли в світі од’іскати? Ой орлице мати, де ж тебе нам взяти, Тебе ні купити, ані заслужити! Коли б тебе, Правдо, в світі увидіти, Орловими крильми раді б ми летіти. Ой як же тим діткам без матері бути? Да щодня заплачуть, не можуть забути. Вже ж бо конець віку оце приближився, Хоть рідного брата тепер стережися! Із ним на суд стати - Правди не з’іскати, Тільки сріблом-злотом панів насищати. Хто по правді судить, то того карають, А хто по неправді, того поважають, Ой хто буде в світі правду ісполняти, Тому зошлеть Господь щодня благодати, Бо сам Господь Правда і смирить гординю, Сокрушить Неправду, вознесе святиню 1.
Beautiful , you are talent.
Дуже чудово🌹🙏🙏🙏,
Дякую щиро!!!
Здається, це було на фестивалі в Польщі... Дякую за розміщення відео!
Дуже чудово, дякую щиро!!! 🙏🙏🙏🌹
Текст за Кулішем (відрізняється від виконання)
Нема в світі Правди, Правди не з’іскати,
Що тепер Неправда стала правдувати.
Уже тепер Правда стоїть у порога,
А тая Неправда сидить кінець стола.
Уже тепер Правду ногами топтають,
А тую Неправду медом наповають.
Уже тепер Правда сидить у темниці,
А тая Неправда з панами в світлиці.
А вже тая Правда сльозами ридає,
А тая Неправда все п’є та гуляє.
Десь ти, Правда, вмерла, чи ти заключена,
Що тепер Неправда увевь світ зажерла.
Тілько в світі Правди, що рідная мати -
Де б ми її могли в світі од’іскати?
Ой орлице мати, де ж тебе нам взяти,
Тебе ні купити, ані заслужити!
Коли б тебе, Правдо, в світі увидіти,
Орловими крильми раді б ми летіти.
Ой як же тим діткам без матері бути?
Да щодня заплачуть, не можуть забути.
Вже ж бо конець віку оце приближився,
Хоть рідного брата тепер стережися!
Із ним на суд стати - Правди не з’іскати,
Тільки сріблом-злотом панів насищати.
Хто по правді судить, то того карають,
А хто по неправді, того поважають,
Ой хто буде в світі правду ісполняти,
Тому зошлеть Господь щодня благодати,
Бо сам Господь Правда і смирить гординю,
Сокрушить Неправду, вознесе святиню 1.
Куліш - не селянин, а письменник; до того ж, він помічений у стилізованих підробках народних текстів. Я співаю один із народних варіантів.