Аудіокнига «Без пуття» Іван Нечуй-Левицький 📚 Частина 1 | Українська література
Вставка
- Опубліковано 2 тра 2023
- Книга «Без пуття» Івана Нечуй-Левицького дуже цікава та незвичайно написана. Ви будете здивовані, прочитавши її, реальністю минулих століть, про яку мало хто розповідав нам. Ознайомитесь з новим Києвом та новим незвичним коханням.
Буду рада, якщо мій стиль озвучення книги вам буде до душі. Пишіть ваші побажання у коментарях, підписуйтесь на канал та ставте лайк👍. Дуже вдячна за вашу увагу!
Бережіть себе і миру нам! 🙏
Другу частину книги ви можете прослухати по посилання • «Без пуття» Іван Нечуй...
Всі прочитані мною книги, ви можете знайти в розділі списків відтворення / @torohtyshka_ua
Також підписуйтесь на канал моєї знайомої, вона сама пише захопливі авторські вірші 💁🏻♀️
/ @annaborodai706
#аудіокнига #слухатиаудіокнигу #розповідь #повість #аудіокнигаукраїнською #оповідання #книга #українськалітература #іваннечуйлевицький #література #безпуття #роман #нечуйлевицький
Як приємно, що є стільки небайдужих людей до книги. Коли приходжу в бібліотеку свого міста, а їх в нас декілька, то чомусь майже ніколи не застаю там людей. Стає сумно, думаєш: ну невже людям не цікаві новинки літератури? Чому не ходять, не читають? Як бачу, помиляюсь. І це добре! Як добре, що в нас стільки людей, хто любить художні твори, слухає і з задоволенням пише коментарі! Значить, все в нас буде добре! Переможемо ворога і буде наша мова, наше слово вічно! Дякую вам за вагому роботу, рада, що я з вами❤
Мені також дуже боляче заходити до пустих бібліотек в моєму місті, але як почала начитувати книги, то почала все більше бачити і розуміти, що люди цікавляться нашою літературою і слухають із задоволенням🙏 Обов'язвоко переможемо, віримо, що якнайшвидше🙏 Дякую, що слухаєте мене🌹🌸
Читають електронні книги
Щиро дякую за неймовірно цікавий твір рідною мовою та чудове виконання!
Велике дякую вам🙏🏻🌸
Дуже цікава книга, чекатиму на продовження😊
Дякую велике, 2 частина буде скоро 🌸
Дякую за чудову знахідку, така гарна книга. Нечуй-Левицький дійсно талант❤❤❤
Коли вперше прочитала книгу, то також по новому для себе відкрила Нечуй-Левицького, дуже цікаво та незвично🙏🏻🌸
Чудова книга))) як ми мало знаємо нашої спадщини💛💙
дякую за прочитання, Вас приємно слухати.🌷
Дякую велике, рада, що вам сподобалось 🙏🏻🌸
Ваш голос дуже приємний, розмірений і спокійний! Це вперше серед усіх жінок-читачок українською. Дякую! 💛🩵👍🏻
А було би чудово послухати «У злиднях Парижа і Лондона» Орвелла, але це, мабуть, був би дуже трудомісткий проєкт
Щиро дякую, дуже приємно!🙏 Перегляну обов'язково книгу, яку ви хотіли б почути🙏
Так, згодна. Дуже приємний голос, добре сприймається на слух. Дякую Вам за читання.
@@user-xd4sr9fk8q Дякую велике🙏
Гарний твір, красиве читання. Дякую за можливість впізнавати твори українських авторів
Дякую!🌷
🙌🏻🌸☀️
Як я вдячна Вам за всі оповідання ,що ви читаєте..підписуюсь обов'язково і звісно лайк❤❤❤
Велике дякую за добрі слова🙏🏻🌸
@@torohtyshka_UA з задоволенням буду слухати всі всі оповідання.я давно хотіла слухати українських класиків..ще раз дякую .Натхнення Вам і процвітання каналу💙💛
Дякую Вам за гарне прочитання твору). Це виявився не знайомий мені твір Нечуй-Левицького і не гірший ніж про бабів Параску та Палажку 😂. Як дослухала про "атерфакти" відрізані підтяжки та панчохи, вже сміялася вголос 😂. Дякую Вам
Велике дякую за добрі слова🙏🏻 я також як читала даний твір, то була вражена його цікавістю та незвичністю для того часу🙏🏻🌸☀️
Цього твору теж ніколи не чула.Дякую за прочитання.
Велике дякую🙏🏻🌸
Отримала насолоду від твору й чудового, приємного читання.. Щиро дякую.
Успіхів каналу.
Дякую велике, дуже приємно🙏🏻🙏🏻
Дійсно цей твір ніколи не чула,навіть не підозрювалащо Нечуй-Левицький так писав!Життя і кохання "мажорів" вісімнадцятого століття.😮
Так, сама була здивована прочитавши книгу🙏
Почему 18 столетия? Он родился в 1838году, а умер 1918.
@@torohtyshka_UA .3 😅
Єщь
Вже прослухала дві книги. Приступаю до третьої. Уже підсіла на ваш канал.😊❤
Дуже рада це чути🙏🏻
Який приємний, м'який та ніжний голос, що обволікає , зачаровує.Надзвичайна мелодика
👏🎊🌹
Дякую, приємно це чути🙏🙌🌸
О, нова книга 🎉🎉🎉
Так, дуже рада, що ви послухали🌸
❤❤❤ дякую
Людям з проблемами із зором тим більш аудіокнига це велика допомога і розрада❤
Дійсно, в деяких ситуаціях аудіокниги являються дуже корисними🙏🏻
Дякую вам за коментар 🙏🏻
Дякую за можливість слухати книжки українською!
У вас чудовий голос)
Дякую велике вам🙏🏻✨
Дякую за цікавий твір і гпґарне прочитання
Дякую🙏🏻✨
👍
Оце так канал! Одразу ж підписка, звичайно. Дякую за такий контент 💪 слава Україні
Дякую велике за довіру🙏🏻🌸
❤
До речі, Ви помітили, що на заставці екрану, відкрита книга - то Біблія?)
Я побачила
Є така українська письменниця Дарина Гнатко.Пише гарно і легко читається.Озвучуйте її,багатьом сподобається.
Дякую, обов’язково подивлюсь її твори🙏🏻
Так, прчитала деякі її твори. Дійснр коли починаєш читати не відпускає, чіпляє. Було б цікаво послухати твори цієї авторки на цьому каналі.
НУ ТАКЕ СОБІ ЧИТАННЯ. Наче робот чи іскусний інтелект. Раджу переслухати старі читання в ютуб якщо знайдете і повчитися.
ЙоЙ! Н-Левицький ще той фетишист!Це ж ніби людина читає, а не штучний інтелект?Тоді звідки такі люті проблеми з наголосами?
Цікаво 😊
Рада чути🙏🏻
Це читає штучний інтелект?
uchitachkia tvoru mae defekt diktsii ne vimovlyae l sluhati zahlivo
Дитино, попрацюй, будь ласка, над правильними наголосами, бо помилки з наголосами ріжуть слух
Згодна з вами, з того моменту постійно намагаюсь працювати з вимовою та наголосами. Мені було б цікаво почути вашу думку про мої нові аудіокниги, чи краще в мене наразі вимова слів та взагалі ваші враження🙏🏻
Дякую велике, що написали коментар ✨
Йоой ! Дайте спокій !
Заздрите красі душі
української .
Голос передається
у спадок...
А слова (деякі) для
молоді невживані ,
тому наголошені
неправильно...
полОвою/половОю
Так, є над чим
працювати, але
головне -
мелодія душі.
Ну дуже багато реклами, дратує
Дякую велике за ваш коментар, в нових книгах намагаюся зменшити кількість реклами🙏🏻
Слухаю та читаю коментарі 29.07.23, жодної реклами і це дуже приємно. Дуже радує те, що Українською мовою зараз можна знайти будь-який контент, а особлива вдячність за аудіокниги українською. 💙💛
Фашисти - путіністи пишуть про замерзаючу Європу, а що на росії? Жителі підмосковного Подольська на Росії понад 3 доби не мають доступу до опалення через прорив на теплотрасі місцевого патронного заводу. 4 січня внаслідок неправильної експлуатації співробітниками Климовського патронного заводу в місті стався прорив теплотрас. У зв'язку з цим уже кілька днів житлові приміщення, а також медичні, навчальні та дошкільні заклади без подачі теплопостачання та гарячої води. У місті ввели режим НС. Там зараз понад 20 градусів морозу. І любов до фюрера путлера їх не гріє.
"Без пуття" Нечуя-Левицького - це такий собі тролінг тодішніх емо та готів. Мабуть так вже дістали пана повідомлення в газетах про декадентів-самогубців серед молоді, що він вирішив висміяти їх так, щоб нікому не закортіло це повторити. Розділи, присвячені розмовам закоханих декадентів мені було читати нуднувато. А от міркування автора про виховання дітей здалися цікавими.
Цікаво, чи погодитеся ви з Нечуєм-Левицьким, що надмірна опіка, поблажливість та любов до дітей, як і домашня освіта, не йдуть їм на благо? Цитую нижче як само він про це написав, бо може я неправильно зрозуміла його міркування:
ПРО ВИХОВАННЯ НАСТУСІ
"Вона ніякої школи не скінчила, хоч усе починала; завжди починала та на тому й скінчила. Батько хотів оддати її в гімназію або в інститут. Мати стала проти того дибки, сперечалась довго й таки не дала дочки в чужі руки, між чужі діти усякої масті: вона боялась, щоб дівчина там часом не заниділа од важкої праці, не спростилась, щоб часом не набралася ліберальних ідей і усяких бацил та бактерій, бо тих бацил та бактерій вона боялася гірше, ніж чуми, ніж нудьги од науки. Настусю вчили вдома дорогі гувернантки та усякі вчительки. Настуся вчилась дома поволі, не хапаючись, вчилась, як мокре горить; вчилась, коли сама хотіла. Вона вчилася й гуляла, гуляла й вчилась наперемінку, щоб було не дуже важко. Три дні вона вчилась, а на четвертий день мама возила її в танцклас танцювати з дітьми. Знов три дні вчилася, а два дні одпочивала: мама возила її сковзаться на льоду на лижвах, або в гості, або брала з собою кудись, ідучи з візитами, а ввечері возила в театр. У Настусі літні вакації тяглись ціле літо, ці-лих п'ять місяців, щоб вона гаразд одпочила од праці та не помарніла, не зблідла на виду.
Незабаром Настуся зовсім не схотіла вчитись: попроганяла сво-їми вередами вчительок і на тому скінчила свою науку. Мати постановила, як тільки Настуся підросте, повезти її в Париж і там викінчити курс її науки. В Настусі гарна головка так і зосталась вольна од усякого поганого, важкого вчіння. Зате ж Настусю дуже багацько вчили музики, бо сама мама дуже любила усяке штучництво, а найбільше музику. І Настуся справді напродиво була здатна до музики. Музика далась Настусі дуже легко, і вона швидко вивчилась чудово грати на роялі. Вона ще добре вміла малювать квітки на фарфорі. В неї вдача була й справді артистична.
Мати любила свою одиницю без міри, без тями, якоюсь хворобливою, нервовою любов'ю, якою люблять дітей дуже нервові та дуже почутливі матері. Вона пестила дитину, не давала їй довго сидіти за вчінням, щоб дитина не мордувалась, споболювала їй так, ніби вона сама сиділа за книжкою й мучилась. Вона вволяла її волю, давала їй усе, чого тільки було її душа забажає. З самого малку усі в господі вволяли її волю, ніби волю якогось божка. Мати вбирала її в оксамит та шовк, гралась нею, гралась її убираннями, неначе дитина куклами, цяцькалась, панькалась з нею й чванилась нею без сорому перед усіма.
Настуся надзвичайно любила цяцьки та ляльки - це найвище дитяче штучництво. Мати накупувала для неї цілий магазин дорогих ляльок та усяких цяцьок. Купували для неї ляльки й цяць-ки і тітки й дядини. І дядьки й натітники, і усякі кузинки і дарували їй на іменини. Тих ляльок та цяцьок назбиралась ціла зашкляна шафа.
Ще на дванадцятому році Настуся носилась з ляльками, гралась та милувалась ними, голубила їх, звала їх своїми сестрами та дітками, а себе звала їх мамою. Вона сама шила для кукол нові убрання, одягала їх то за паннів, то за сільських дівчат, вишивала їм взорцями сорочки та хвартушки, робила квітки на голови, чі-пляла на шиї намиста й дукачі. Вона сідала проти їх в кріслі, сама гарна, неначе здорова лялька. Мати припадала до неї, цілувала, пестила, потім садовила її собі на коліна, коли вже її ніжки не те-ліпались, а торкались об діл, цілувала її й пригортала до серця.
Усі тітки, дядини та кузинки так само пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік, бо підлещувались до її тоді ще багатої мами.
Настуся ще змалку тільки й любила одно й єдине: французьке, ілюстровані гарними малюнками казочки. Вона начиталась їх так, що од восьмого року уявляла себе якоюсь казчаною особою й любила одягаться в усякі надзвичайні казчані убрання, одягала й інших дівчаток, своїх приятельок-гостей. Вони перебирались то за царівен, то за циганок, то за туркень, то за хлопчиків-царенків. В цих чудових убраннях та в паперових коронах вони танцювали, вдаючи з себе усяких казчаних людей та всяких привидів. В Настусі рано заворушилась фантазія. Вона вже на дванадцятому году навіть вдень боялась сама виходити в другу порожню кімнату, а ввечері боялася зоставаться сама в кімнаті, коли часом її мати або гувернантка виходили кудись до іншого покою. Їй здавалось, що кругом неї десь поховались по світлицях якісь царівни, відьми, вовки в червоних шапочках та усяка казчана мара. В Настусі дуже зарані розвилась уява та мрійність."
________________________________________________
ПРО НАСЛІДКИ ТАКОГО ВИХОВАННЯ:
" Рани обиди ще трохи нили й щеміли в її душі. Настуся була з тих виродково нервових вдач, котрі смертельно зобижаються тим, на що звичайні люде навіть не вважають і чого вони навіть не примічають. Щоб не зобидить Настусі, треба було хвалити її за все, як хвалила її мама: хвалити крам, що вона собі набрала в крамницях, хвалить її убрання, хвалити усі її вчинки, усі її речі, які б вони не були. Хто не хвалив цього, той неначе ножем різав її по серці. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестанку кадить перед нею фіміами лестощів.
- Ти, Настусю, з мамою зобижаєтесь скрізь і в усьому, - часто було каже до їх батько, розсердившись на їх ремствування на людей за обиду. - Ви обидві маєте ніби попечену вроду: чи хто дихне на вас, чи хто скаже якесь неприємне вам слово, а вас вже корчать корчі. Ви обидві безщасні люде, якісь мучениці своєї хоробливої вдачі. Чи не декадентки ви часом? або чи не психопатки ви самолюбства?..
В Настусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже го-їться, але й трохи болить, трохи свербить.
- Ой обридло мені тут жити! Ой не видержу! Усі мене кривдять, усі мені говорять за щось докори. І тато зобижав завжди маму, все казав, що мама дбає не для дому, а більше з дому, і мене кривдять і дядини й усякі кузинки.
- Одна ти, моя мамо, любила мене щиро, любила мене з моїми вразливими нервами, з моїми ледачими вередами, як кажуть тіт-ки; любила без міри, без кінця…
І Настуся підвела голову й зирнула на материн портрет."
________________________________________________
ВИСНОВОК від автора:
"- Твоя свята мама була для тебе ворогом через те, що вже без тями тебе дуже любила та пестила. Вона тебе навіки збавила своєю хоробливою любов'ю та сприянням, - сказав батько, важко зітхнувши."
#ПочуйЛевицького, #НечуйЛевицький
Не вимовляє добре в л можна слахати
То поставте їй двійку . То не слухайте! Миле читання.
Читання, це не ваше! Займ1ться чимось 1ншим!
Приємне враження
❤