ВОВЧИЦІ читають "Бахмут" Мирослава Лаюка / Книжковий клуб
Вставка
- Опубліковано 26 кві 2024
- Емма Антонюк та Яна Брензей обговорюють художній репортаж Мирослава Лаюка "Бахмут".
У період найінтенсивніших боїв за Бахмут узимку та в березні 2023 року письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов проживають дні й ночі з українськими піхотинцями й артилеристами, медиками й капеланами, рятувальниками та дітьми у місті й околицях, де тривають артилерійські обстріли та вуличні бої. Результатом тих поїздок є книжка репортажів та есеїв про побут війни, про те, чому військові роблять манікюр і як зʼявляються позивні, про непоправні втрати, історію Бахмута та феномен пам’яті й забуття.
Наступної зустрічі читаємо:
"Хто ти такий?" Артема Чеха
Електронна книга у застосунку Librarius:
librarius.pro/book/khto-ty-takyi
***
Підтримайте нас лайком, коментарем та тут:
buymeacoffee: www.buymeacoffee.com/palaye/m...
patreon / palaye
PayPal palaye2111@gmail.com
Емма Антонюк- / emmocean
Яна Брензей- / yanabrenzey
TikTok / nam_palae
З питань реклами: / sorochechkin
Я народилась і виросла у Бахмуті. Після навчання у Донецьку повернулась в рідне місто і жила до повномасштабного. Не погоджуюсь з Еммою стосовно радянського смт і одного закладу з дивною піцою🤯 наше місто було завжди одним з найрозвиненіших у Донецькій області. Мали гарні дороги, різні заклади, кінотеатр, спортивні клуби, набережна, вже почали будувати Епіцентр, на жаль, не встигли….А люди жили різні: як поціновувачі рашки, так і патріоти. Мені шкода, що у вас склалось таке перше враження 😢
Колись на одному ретріті я жила в кімнаті із дівчиною з Бахмута. Ми були одного віку і нам було цікаво одне з одним.
У бесідах, вона часто жалілася, що вони не вчили в школі того, що вчили ми у Тернополі, жалілася на брак уваги з боку держави, на про-російський бандитизм місцевої влади, на бізнес повністю заточений на замовлення з росії.
Нажаль я не знаю що зараз з нею і постійно про неї думаю.
Без меж прикро, що Ви переживаєте окупацію міста. Мені львівянці неможливо це уявити. Обіймаю Вас!
В моєму домі зараз живуть люди з Бахмута. І здається наш дім виглядає більш доглянутим, ніж це було за нас. Неймовірні люди. Зі світлими головами. Із безмежною любовʼю згадують і показують фото міста, якого більше немає💔 Місто справді було дуже гарним і доглянутим.
До речі, чоловік працював на Артемівському заводі шампанських вин. Тепер завжди пригощають всіх гостей
Те саме кажуть люди з Маріуполя. Типу у нас історія України і у них - різна історія. Але дивно... наче б то підручники однакові @@valerie81815
Шкода що у Емми не було "екскурсовода" закоханого у своє місто,
Я з Луцька і мені дуже болить за Бахмут, за людей які любили своє місто, жили своє життя в ньому🫂
Дякуємо вам за цей ефір. За підтримку текстів, які не збирають так багато глядачів, за підтримку видавців 🫶
Кожен, хто замовляє книгу в нас на сайті також уможливлює існування цілого медіа❤️
Дякую вам дуже
48 років прожила в Бахмуті, тому Бахмут для мене біль,сльози та втрати...дякую за такий щирий аналіз❤
Книга "Бахмут" обов'язкова для прочитання кожної людини в тилу. І особливо молоді.
Останнім часом інтересу до іноземної літератури немає взагалі. Читаю і не встигаю охопити все українське сучасне і класичне. Дякую за розмову цю.
Я «Бахмут» купила до вашого клубу, але відклала, щоб зібратися з силами для читання. Дякую, що взяли її на клуб і стали моїм стимулом її прочитати.
Погоджуюсь з Еммою, скільки талановитих наших людей більше ніколи не, болить дуже сильно. Книжка біль, який ми не маємо право пропустити. Дякую, за єтер. Без вас не наважилась би читати цю книгу.
Дякую.❤
Для мене Бахмут ,це тільки біль💔
Чоловіка бригада зайшла одна із перших тоді ,це ночі без зв'язку ,молитви та не доспані ночі 💔
Сподіваюся з вашим чоловіком все гаразд🙌
Я була студенткою 2 курсу горлівського інституту іноземних мов в 2014 і мій інститут розділився - половина залишилась в Горлівці жити в руському мирі, і половину переЇхала в Бахмут. І я разом з ними. Я прожила там 3 роки, і я полюбила це місто.
Сподіваюсь я колись зможу прочитати цю книгу, але поки що це занадто боляче.
Дуже тяжка книга! Був на іншому напрямку, переживав цей біль, страх і примирення майже зі здавалося б неминучою смертю. Після повернення досі не наважився звернутися до психотерапевта, заблокувавши ці почуття. Бо не готовий переживати це все ще раз наразі. Книгу прочитав частково, бо розумію, що і її зможу сприймати без наслідків у вигляді нічних кошмарів лише після курсу психотерапії.
Та це ваше проговорення дуже цінне! Дякую!
У мене Бахмут асоціюється з надією, силою, витримкою.
Співчуваю всім Бахмутчанам, тримайтесь будь ласка 🤗
Дякую Вам за працю!Обов'язково прочитаю цю книгу!❤
Я боялася її читати…, але після цього ефіру зберусь і прочитаю. Дякую вам.
Дякую, що розповідаєте про такі важливі твори. Для мене ця книга стала сходинкою до прийняття того болю який ми зараз проживаємо.
І в тому ваша сила, що не боїтеся брати складні книги, книги про війну. дякую вам за цей ефір і звичайно ж Ukraїner за їх неймовірно важливу роботу 🙌
Як завжди дивилася в запису і насолоджувалася, пишалася вашою українськістю, що так «яріють ваші душі ❤
Дякую за рекомендацію цієї книги. Дуже важливий текст. А знаючи Мирося особисто, постійно ловила себе на думці «як він це все зміг прожити та так викласти забезпечивши всім нам, не бачачи того жаху, ефект повної присутності.
дивлюся в записі, книгу читала одразу як вийшла. Дуже люблю як пише Лаюк і усім рекомендую ❤
В двадцятому році я їздила з екскурсією Донеччиною. До цього на сході жодного разу не була. Ми були в Ізюмі, Бахмуті та Соледарі. Для мене Бахмут це завод шампанських та вин. Він знаходився під землею на глибині 72 метри. Це про відчуття гордості за українське виробництво. А ще це Соледар. Українська сіль. З зберігаю шматок кристалізованої солі на робочому столі і чекаю повернення цієї землі. Бо це наша сіль.
Дякую за такий щемливий аналіз))) скільки в нас цих ,,Бахмутів" вже ...дуже боляче
Дівчата, дуже важливі аспекти озвучуєте. Дякую, вчуся у вас!
Щиро дякую за ефір! Ця книга надзвичайно цінна для нас всіх і ці історії.... вони справді проникають в душу і ми живемо у некрології....
Мені такі тексти як цей цікавить куди більше, ніж детективи і романи. Дякую за книгу, мені було її приємно читати (настільки, наскільки це можливо в літературному плані). Дуже якісно написана
Дякую за вибір книг, більшість з них сама б не обрала для читання. А з вами розсіяла для себе міф , що деякі жанри не для мене чи що укр літ нудна. До речі, святкую річницю у клубі))) Дякую що ви є❤️
Дякую, дуже цікаво! Обов'язково почитаю
Дякую за вашу роботу.
Бачила рекламу книги на зупинках, боялась читати. Тепер інша справа, дякую.
У мене Артемівськ завжди асоціювався з сіллю. Але не пов'язувала це з Бахмутом. Але пам'ятаю, що електричка була на Бахмут, коли до тата в село їздили на Сумщині, хоча це давно було, може це інше місто.
Та сама сіль з Соледару, а не з Бахмута. Але підприємство, де вона вироблялась, називалась "Артемсіль", напевно тому у людей більше асоціація саме з Бахмутом.
Минулого року я купила в Німеччині пляшку шампанського з Бахмуту. Вип'ю його у дееь перемоги.
"Бахмут" ще не читала, але прочитаю обов'язково. Дякую за роботу, вподобайка та коментар для просування якісного українського контенту
Мій бойфренд служив в Бахмуті в 2015 році, тоді він ща називався Артемівськ :( Звісно асоціації з шампанським та Артемівськ сіль. Дівчата, любі, дякую вам за ефір! Книгу поки не читала, але було цікаво вас послухати, ця книга в мене в вішлісті на прочитання.
Подивилась в запису, не встигала на ефір додому і чомусь ютуб не прислав нагадування. Дякую за ефір. Книгу чесно не читала, захопилася зараз Кирпатим Мефістофелем і Садом Гетьсиманським одночасно. Але дивитись вас все одно корисно і цікаво.
Дякую за ефір, дуже шкода, що так мало лайків ;(
42:41 так, про це було саме в цій книзі, після горілки й сала. вже вкотре не встигаю дочитати до книжкового клубу, але дочитую і тішуся, і дивлюся запис етеру. дякую ❤
Дякую за аналіз книги, може колись зберуся з силами і прочитаю, бо душа дуже кровоточить😢
Дякую за серйозну розмову
Дякую!
Дякуємо ❤
Дякую
Тільки зараз дійшло, що моє улюблене (ну, одне з улюблених) шампанське Артемівське - з Бахмуту!
Дякую ❤
Дуже вам дякую!!!❤❤❤❤❤
Дякую.
Красногорівка 😢
Ярій, душЕ, певно
Thanks
❤❤❤
Згодна з Яною, для мене також Бахмут це ще Артемівськ, і завод шампанського!!! Все! Ще наче сіль 🧂 десь там видобували! Все
Не встигла ні дочитати книгу вчасно, ні потрапити на прямий етер. Але хоч коментар лишу. Книга одночасно читається швидко і важко. Вона мене не стільки ретравматизує, бо травматизація власне не закінчувалася, скільки допомагає проговорити біль, праналізувати свій страх і його коріння, пролетіти птахом над вже пережитим досвідом як своїм так і чужим.
Закономірності втрати, якщо ти не цікавишся своїм
Past Continuous позначає дію яка тривала певний час в минулому і закінчилась. Протистояння російській імперії триває і досі. Цей час граматично не вірно зазначено у коментарі. Відповідно до сенсу коментаря, краще підходить час Present Perfect Continuous, який якраз позначає дію, яка почалась у минулому, тривала і досі триває. Це так, якщо що, не можу не виправити, як людина, що працює з англійською мовою. Професійно дуже різнуло вухо.
А що з якістю, фпс 10 фреймів
Чув про цю книгу якийсь час тому, планую придбати.
Дякую за Вашу працю