Дуже цінно, що ви є, і ви й артом цікавитесь, і наукою, а скрізь купа людей або розумних і нудних (як Сапольський), або артистичних, але не надто мислячих. Бажаю наснаги :)
Дякую за етюд.Тема актуальна.Соцмережі нав'язали думку,що коли навколо тебе багато людей,ти в ,,потоці,, - тебе очікує успіх. ,,Синдром толпи,, і марна трата життя- це біда.Війна спонукала замислитись і переоцінити сенс багатьох речей ,від фільтрувати взаємини з оточуючими ,захотілось ще щось встигнути зробити для тих,хто тобі до серця і в тому числі для себе.Не проживати чуже життя,не втрачати час ,якщо це не твоє.Ваші етюди знайомлять з особистостями,які самі себе зробили,йшли тернистим шляхом до своєї мрії і через творчість нас заспокоюють чи надихають.Думати - це аналізувати і заставляти себе бути не не ,,кліповим,, споживачем,а мислячою людиною.
👍 Сьогодні перша половина дня: Чабан "і там, і тут" 🤗💖 Два етюди та ще й Юлія Бориско в "Жовті кеди" - чергове інтерв'ю з нашим дивовижним Олегом Сазонтовичем!!!
Дякую ❤ Сьогодні свято - два випуски. Ви для мене ніби відкриваєте комірки в мозку і пускаєте туди жити і розвиватись нові знання, з'являються інсайти. Як же приємно і цікаво вас слухати❤ Дякую 🌹
Пане Олеже, дякую за те, що ділетесь важливими думками та висновками! Ви праві щодо важливисті спілкування, більш активного та глибшого , це треба усвідомлювати по життю ( на майбутнє), та не залишати себе тільки з віртуальними "знайомими нкзнайомцями". бо в справжньому житті картинка, в більшості, не відповідає картинці або образу та уявам, які створюються людьми, свідомо або не свідомо. І тоді, в тяжкий життєвий момент людина залишається і без віртуальних друзів чи знайомих, і без справжніх, від яких вже опинилась дуже, дуже далеко, через брак і відсутність взагалі довгим часом справжнього спілкування.😟💖💙💛
Дякую за ваш етюд. Дуже актуально. Чудово освідомлений про ілюзію спілкування в мережі, але це потрібно повторювати собі завжди. Ви робите дуже важливу справу та ще й солов'їною це викликає у мене просто фонетичне "ваууу"
дякую. Дуже підтримуючі думки) Приємно усвідомити, що мені не здається, що натовп вимотує і фізичний і віртуальний. А ще коли мусила роками вести соцмережі компанії і переживати нескніченні зауваження і страхи щодо змісту не лише свої,а ще керівництва. Дякую за поживу для роздумів.
❤ Дякую, пане Олеже за етюд. Надто сумна музика пролунала 😢, напевно, і фільм, до якого музика була створена, мабуть "катастрофічний"? Може дальші прозвучить "надія"? Чомусь, все частіше хочеться обмеження контактів та самотності.
Вітаю, пане професоре. Дякую за етюд. Завжди приємно бачити Вас і Вашу прекрасну пухнасту "істоту". 🙂 Ох, зачепили Ви болючу тему - і, певно, не лише для мене. Зміцнювати реальні зв'язки? Якраз без віртуальної реальності: того ж Фейсбуку і різних меседжерів - це для мене наразі неможливо. Друзі розлетілися по всьому світі, та і я далеко від рідного дому, ще задовго до війни. А рідні - всі у різних видах пекла в Україні, бо скрізь там у них постійні обстріли довкола чи прямо... З моїх близьких не виїхав ніхто... Не схотіли, хоча більшість могли і кликала всіх... Зустрітися, зміцнити зв'язки? Залюбки! Але як?? Моя мала Батьківщина постійно під обстрілами, а з початку цього року у геометричній прогресії почастішали прильоти по рідному місту. Ось і вчора на ніч був приліт... Прочитала новини і плакала півночі. ОВА та медіа повідомили про вибухи - і пішли спати. А ти сходь з розуму, щ о сталося. Рідні не відповідають, бо глибока ніч... Серце рветься додому, відчай і біль, що не можеш зупинити ці жахіття... Отак тримаєшся-тримаєшся, працюєш, спілкуєшся - і все з "покер фейс". А тоді настає така ніч - і... Слухала півночі Ваші етюди - щоб елементарно заспокоїтися і хоч якось заснути. Нехай прозвучить банально, але знаєте, я к важливо, коли до тебе, через безодню твого відчаю і самотності, говорить така людина: мудра, спокійна, впевнена, добра (це очевидно) і - головне! - твоєю рідною!!! мовою? ... Ось так віртуальна реальність рятує реальні зв'язки. Ось так і Ви з віртуальності реально мені допомагаєте. Кажете, треба все одно планувати майбутнє? Війна розучила мріяти. Та все ж - по війні заїду на день у Київ, запишуся якимось дивом до Вас на оффлайн зустріч. А знаєте, для чого? Будемо говорити про музику і поезію, про "Декалог" (дивилася недавно) і "Тіні в раю" (замовила онлайн). І, можливо, я знайду до того часу якийсь цінний для Вас вініл і привезу Вам як вдячність за етюди й увагу до моїх коментарів 😊 Дякую! Мирного неба і доброго дня!
Так я не з критикою. А з почуттям захоплення, що плануєте як Франкл... . Для мене моя війна вже закінчилася, а то саме головне. А коли буде перемога, то мрію повернутися туди де можна сидіти під ябоунею, працювати та плавати у морі, хоч о дванадцятій ночі чи п'ятій ранку. Але це не залежить від мене, то роблю на сьогодні, що можу змінити.
Медіа умисно примножують ефекти від обстрілів з метою загону людей у дипресивний стан. Як що місто не Харків, Херсон, чи подібні за наближеністю до орків, то реальна небезпека не сильно перевищує вірогідність постраждати в ДТП. При тому в медіа усе горить і палає безперестану, з щедрим доданням фотошопу в анонси, що складає враження, що ракети кожного дня летять в кожного українця.
Для глибшого бачення образу Майстра раджу подивитись фільм "Щасливого різдва, містер Лоуренс". Герой Сакамото опонує герою Бові і це найвище захоплення з естетичного куту зору... Нажаль, обоє вже не з нами.
Точно. Замість етюду. Уявляєте. Виходить новий етюд і ноль переглядів. Бо всі дивляться кіно. Бо чом би ні, і що тоді. А нічого бо так на жаль не буде. І тому етюд знов вийде о 16.00 На вершині емоційної напруги. На днях писала про каву. Тут в принципі позитивна адикція. Але ж почуття чи емоції ніхто не відміняв
Зупинив відео і зразу пишу коментар - бо дуже захотілось відреагувати. Я стосовно настроєвості музики підчас ,скажім ,подавленого(сумного) стану. Вперше чую таку думку. Мені чомусь завжди здавалось що для розвороту потрібна весела ,енергійна ,драйвова музика. І ось вперше така думка. І зрештою мушу погодитись - бо на твкому "підсосі" хватає на дуже коротко ( драйв проходить разом із завершенням композиції, і настає виснаження). Втім як для людини котра має таке сяке відношення до образотворчого мистецтва ( скульптура ,живопис) переживання емоцій ,які б допомагали знайти те чи інше образне вирішення стають іноді обтяжливими і виникає бажання не відчувати ніяких емоцій. А це звісно заважає роботі . Ну бо який художник без емоцій)). Дякую за розкриття теми музики( мистецтва) особист я для себе чую багато цікавого. І тут наберусь гаглості і дуже грубо натякну ( за шо зразу вибачаюсь) що дуже цікавою є тема мистецтва і його впливу на душу , розум і психічне здоровя як глядача так і автора ( бо це різний, мабуть, вплив по обидва боки ,скажім ,полотна ...)
Вітаю лікарю! Дивлюсь Вас третій день і прозріваю😅 А сьогодні подивилась два Ваших фільми про те, як маніпулюють людьми! В мене в голові наче андронний коллаідер запустився, і ось ось вибух станеться. Я шокована 😮. Вразив по-доброму експеримент з 20-ти річно дівчинкою, результат ❤. Згадала своє дитинство, і не знаю, не знаю... Мабуть дійшла б кінця експерименту, хоча бачу себе такою сердобольною... А от своїх дітей бачу на місці тієї дівчини двадцятирічної😊
Теж починав студентське життя з Led Zeppelin. Зараз мені під 60….звичайно друга музика але іноді переслуховуєш ту на якій я ріс і розвивався. Іноді задаю собі питання- А чи не забагато в такому віці слухаю музики? І сам собі відповідаю- музики багато не буває! Благо що зараз є доступ до всієї музики світу і в такій якості.
Цікавою новиною стало те, що коли сумно потрібно слухати не веселу музику. А ще, правда про вподобайки в соцмережах. Після розміщення постів часто замислююся, чи потрібно було це викладати; як відреагують люди. Є над чим подумати. Дякую 😊
При бажанні знайти в інтернеті є інформація. По запиту: музикотерапія при депресії. Щоб вивести людину з цього стану можна слухати першу композицію сумну, другу нейтральну третю мажорну. Якщо добре пошукати певна що повинні бути готові списки композицій
Думаємо, Олеже Созонтовичу. Перша ночі, нав'язливі думки, болючі спогади, побував у місті, з яким пов'язаний спогад, людина, подія, нестерпно, хоч вовком завий. І Ваш етюд. Дякую. Думаємо...
Как остановить навязчивые мысли Когда навязчивые мысли не дают покоя, то это очень простое упражнение поможет от них отвлечься. Закрой глаза и посмотри направо. Напряги мышцы глаз. Как будто хочешь дотронуться зрачком до виска. Сосчитай до трех. И верни глаза в обычное положение. Затем сделай также в левую сторону. Повтори упражнение не менее трех раз, и ты почувствуешь, что твой мозг как бы блокируется. Передохни. Если же навязчивые мысли появятся опять, то повтори упражнение. Оно особенно тебе поможет по ночам, если мысли мешают заснуть.
"Непереносимость одиночества заставляет женщину болезненно реагировать на чужой гнев, безразличие, молчание и другие признаки отчуждения. Ей страшнее утратить контакт, чем мужчине. Это не значит, что муж чины предпочитают отчужденность и изоляцию. Просто женщины тяжелее переносят отсутствие контакта. Мужчинам трудно понять женский страх и страдания, которые он доставляет. Одна из причин в том, что страх женщины вызывает в мужчине стыд: «Ты не должна бояться, ведь я с тобой! Я твой защитник!» Именно поэтому он злится, когда женщина обеспокоена или рас строена. Но есть еще одна причина, почему мужчины не понимают женского страха. Они просто не знают, что это такое! Если верить исследованиям, главное поло вое различие в эмоциональном отношении - частота и интенсивность страха: как часто человеку бывает страшно и насколько. Как показывают исследования в группах и лабораторные эксперименты по изучению страха, девочки и женщины испытывают и проявляют испуг намного чаще и интенсивнее."
"Как женщины реагируют на стрессовые ситуации? Они стараются обезопасить себя и свое потомство, про являя заботу («опекать») и создавая дружеские связи, прежде всего с другими женщинами («привлекать»). Женщины завязывают новые отношения, помогая друг другу в беде. Чем больше они говорят о своих пробле мах, тем ближе становятся друг к другу. Эмоциональные связи служат для женщин основным источником ком форта. Поэтому им становится тревожно, когда муж чины, пытаясь справиться со стрессом, игнорируют эмо циональные связи и ищут способы отвлечься (работа, телевизор, компьютер, хобби) или повысить свой статус (работа, спорт, дорогие игрушки), становятся эмоцио нально глухими (кто ничего не чувствует, не чувствует и своей несостоятельности), злятся (гнев помогает заглу шить боль) и ведут себя агрессивно (проявление силы и власти - один из способов избавиться от ощущения беспомощности)."
Дуже цінно, що ви є, і ви й артом цікавитесь, і наукою, а скрізь купа людей або розумних і нудних (як Сапольський), або артистичних, але не надто мислячих. Бажаю наснаги :)
Дякую за етюд.Тема актуальна.Соцмережі нав'язали думку,що коли навколо тебе багато людей,ти в ,,потоці,, - тебе очікує успіх. ,,Синдром толпи,, і марна трата життя- це біда.Війна спонукала замислитись і переоцінити сенс багатьох речей ,від фільтрувати взаємини з оточуючими ,захотілось ще щось встигнути зробити для тих,хто тобі до серця і в тому числі для себе.Не проживати чуже життя,не втрачати час ,якщо це не твоє.Ваші етюди знайомлять з особистостями,які самі себе зробили,йшли тернистим шляхом до своєї мрії і через творчість нас заспокоюють чи надихають.Думати - це аналізувати і заставляти себе бути не не ,,кліповим,, споживачем,а мислячою людиною.
👍 Сьогодні перша половина дня: Чабан "і там, і тут" 🤗💖
Два етюди та ще й Юлія Бориско в "Жовті кеди" - чергове інтерв'ю з нашим дивовижним Олегом Сазонтовичем!!!
Теж хочу подивитися, чекаю вільної хвилинкт
Дякую ❤ Сьогодні свято - два випуски. Ви для мене ніби відкриваєте комірки в мозку і пускаєте туди жити і розвиватись нові знання, з'являються інсайти. Як же приємно і цікаво вас слухати❤ Дякую 🌹
Дякую, пане професоре !
Ох,музыка Сакомото дихає вічністю. Літаємо!
Ця музика заходить лише з фільмами а потім із заплющеними очима слухати і згадувати... або думи наші думи під неї у відеоряд трансформувати...
Пане Професоре, Ви 👍, музика заходить, розповідайте, дякуємо Вам
Дякую за знайомство з Беном СИДРАН! Раніше не чула про цього виконавця.
Шикарний початок❤
Пане Олеже, дякую за те, що ділетесь важливими думками та висновками! Ви праві щодо важливисті спілкування, більш активного та глибшого , це треба усвідомлювати по життю ( на майбутнє), та не залишати себе тільки з віртуальними "знайомими нкзнайомцями". бо в справжньому житті картинка, в більшості, не відповідає картинці або образу та уявам, які створюються людьми, свідомо або не свідомо. І тоді, в тяжкий життєвий момент людина залишається і без віртуальних друзів чи знайомих, і без справжніх, від яких вже опинилась дуже, дуже далеко, через брак і відсутність взагалі довгим часом справжнього спілкування.😟💖💙💛
Ой, дякую, дуже драйвовий ранок)
Дякую !
Дякую за ваш етюд. Дуже актуально. Чудово освідомлений про ілюзію спілкування в мережі, але це потрібно повторювати собі завжди. Ви робите дуже важливу справу та ще й солов'їною це викликає у мене просто фонетичне "ваууу"
Такі ж думки, солідарна з вами😊😊😊
Дякую! Як завжи, цікаво. Є над чим подумати 😊
Дякую за цікавий етюд...і пораду...надто багато людей у нашому житті = 2-3 людини для душевного спілкування.
То виходить -1.)
Дякую.🥰
Чудова музика! Дякую, що ділитесь такою красою!
Дякую, чудовий випуск, роблю ремонт на кухні
Дякую 👍 Вітання з Тернополя ❤️ Шкода, що не почула вас вчора, пішла на зустріч з колишніми співробітниками🤔
дякую. Дуже підтримуючі думки) Приємно усвідомити, що мені не здається, що натовп вимотує і фізичний і віртуальний.
А ще коли мусила роками вести соцмережі компанії і переживати нескніченні зауваження і страхи щодо змісту не лише свої,а ще керівництва. Дякую за поживу для роздумів.
❤ Дякую, пане Олеже за етюд.
Надто сумна музика пролунала 😢, напевно, і фільм, до якого музика була створена, мабуть "катастрофічний"?
Може дальші прозвучить "надія"?
Чомусь, все частіше хочеться обмеження контактів та самотності.
Ви неповторні !
Вітаю, пане професоре. Дякую за етюд. Завжди приємно бачити Вас і Вашу прекрасну пухнасту "істоту". 🙂
Ох, зачепили Ви болючу тему - і, певно, не лише для мене. Зміцнювати реальні зв'язки? Якраз без віртуальної реальності: того ж Фейсбуку і різних меседжерів - це для мене наразі неможливо. Друзі розлетілися по всьому світі, та і я далеко від рідного дому, ще задовго до війни. А рідні - всі у різних видах пекла в Україні, бо скрізь там у них постійні обстріли довкола чи прямо... З моїх близьких не виїхав ніхто... Не схотіли, хоча більшість могли і кликала всіх... Зустрітися, зміцнити зв'язки? Залюбки! Але як?? Моя мала Батьківщина постійно під обстрілами, а з початку цього року у геометричній прогресії почастішали прильоти по рідному місту. Ось і вчора на ніч був приліт... Прочитала новини і плакала півночі. ОВА та медіа повідомили про вибухи - і пішли спати. А ти сходь з розуму, щ о сталося. Рідні не відповідають, бо глибока ніч... Серце рветься додому, відчай і біль, що не можеш зупинити ці жахіття... Отак тримаєшся-тримаєшся, працюєш, спілкуєшся - і все з "покер фейс". А тоді настає така ніч - і... Слухала півночі Ваші етюди - щоб елементарно заспокоїтися і хоч якось заснути. Нехай прозвучить банально, але знаєте, я к важливо, коли до тебе, через безодню твого відчаю і самотності, говорить така людина: мудра, спокійна, впевнена, добра (це очевидно) і - головне! - твоєю рідною!!! мовою? ...
Ось так віртуальна реальність рятує реальні зв'язки. Ось так і Ви з віртуальності реально мені допомагаєте. Кажете, треба все одно планувати майбутнє? Війна розучила мріяти. Та все ж - по війні заїду на день у Київ, запишуся якимось дивом до Вас на оффлайн зустріч. А знаєте, для чого? Будемо говорити про музику і поезію, про "Декалог" (дивилася недавно) і "Тіні в раю" (замовила онлайн). І, можливо, я знайду до того часу якийсь цінний для Вас вініл і привезу Вам як вдячність за етюди й увагу до моїх коментарів 😊
Дякую! Мирного неба і доброго дня!
Ви прямо як Франкл...про те що буде після війни ..
@@user-eu9kx2wq7v Уважно слухаю пана професора. Одна з його порад - планувати майбутнє попри війну. А що б Ви собі хотіли по війні? 🙂
Так я не з критикою. А з почуттям захоплення, що плануєте як Франкл... . Для мене моя війна вже закінчилася, а то саме головне. А коли буде перемога, то мрію повернутися туди де можна сидіти під ябоунею, працювати та плавати у морі, хоч о дванадцятій ночі чи п'ятій ранку. Але це не залежить від мене, то роблю на сьогодні, що можу змінити.
Медіа умисно примножують ефекти від обстрілів з метою загону людей у дипресивний стан. Як що місто не Харків, Херсон, чи подібні за наближеністю до орків, то реальна небезпека не сильно перевищує вірогідність постраждати в ДТП. При тому в медіа усе горить і палає безперестану, з щедрим доданням фотошопу в анонси, що складає враження, що ракети кожного дня летять в кожного українця.
@@user-gz3pr4tb2u Згодна з Вами у цілому. Але моє місто - ще ближче до кордону, ніж Харків. І ситуація там дійсно різко погіршилася.
Для глибшого бачення образу Майстра раджу подивитись фільм "Щасливого різдва, містер Лоуренс". Герой Сакамото опонує герою Бові і це найвище захоплення з естетичного куту зору... Нажаль, обоє вже не з нами.
Точно. Замість етюду. Уявляєте. Виходить новий етюд і ноль переглядів. Бо всі дивляться кіно. Бо чом би ні, і що тоді. А нічого бо так на жаль не буде. І тому етюд знов вийде о 16.00 На вершині емоційної напруги. На днях писала про каву. Тут в принципі позитивна адикція. Але ж почуття чи емоції ніхто не відміняв
Дякую за відео.
Зупинив відео і зразу пишу коментар - бо дуже захотілось відреагувати. Я стосовно настроєвості музики підчас ,скажім ,подавленого(сумного) стану. Вперше чую таку думку. Мені чомусь завжди здавалось що для розвороту потрібна весела ,енергійна ,драйвова музика. І ось вперше така думка. І зрештою мушу погодитись - бо на твкому "підсосі" хватає на дуже коротко ( драйв проходить разом із завершенням композиції, і настає виснаження). Втім як для людини котра має таке сяке відношення до образотворчого мистецтва ( скульптура ,живопис) переживання емоцій ,які б допомагали знайти те чи інше образне вирішення стають іноді обтяжливими і виникає бажання не відчувати ніяких емоцій. А це звісно заважає роботі . Ну бо який художник без емоцій)). Дякую за розкриття теми музики( мистецтва) особист я для себе чую багато цікавого. І тут наберусь гаглості і дуже грубо натякну ( за шо зразу вибачаюсь) що дуже цікавою є тема мистецтва і його впливу на душу , розум і психічне здоровя як глядача так і автора ( бо це різний, мабуть, вплив по обидва боки ,скажім ,полотна ...)
Вітаю лікарю!
Дивлюсь Вас третій день і прозріваю😅
А сьогодні подивилась два Ваших фільми про те, як маніпулюють людьми! В мене в голові наче андронний коллаідер запустився, і ось ось вибух станеться. Я шокована 😮. Вразив по-доброму експеримент з 20-ти річно дівчинкою, результат ❤. Згадала своє дитинство, і не знаю, не знаю... Мабуть дійшла б кінця експерименту, хоча бачу себе такою сердобольною...
А от своїх дітей бачу на місці тієї дівчини двадцятирічної😊
Застосую метод рептилії, сьогоднішнє ж відео. Можливо, потім напишу свою історію, я думаю, вона може виявитися цікавою.
дякую Вам
Теж починав студентське життя з Led Zeppelin. Зараз мені під 60….звичайно друга музика але іноді переслуховуєш ту на якій я ріс і розвивався. Іноді задаю собі питання- А чи не забагато в такому віці слухаю музики? І сам собі відповідаю- музики багато не буває! Благо що зараз є доступ до всієї музики світу і в такій якості.
Дякую за поради ,та українську❤️🙏🏼
Я довго слухала ніка кейва😢
Цікавою новиною стало те, що коли сумно потрібно слухати не веселу музику. А ще, правда про вподобайки в соцмережах. Після розміщення постів часто замислююся, чи потрібно було це викладати; як відреагують люди. Є над чим подумати. Дякую 😊
При бажанні знайти в інтернеті є інформація. По запиту: музикотерапія при депресії. Щоб вивести людину з цього стану можна слухати першу композицію сумну, другу нейтральну третю мажорну. Якщо добре пошукати певна що повинні бути готові списки композицій
@@user-eu9kx2wq7v Дякую 🙏
Думаємо, Олеже Созонтовичу. Перша ночі, нав'язливі думки, болючі спогади, побував у місті, з яким пов'язаний спогад, людина, подія, нестерпно, хоч вовком завий. І Ваш етюд. Дякую. Думаємо...
Как остановить навязчивые мысли
Когда навязчивые мысли не дают покоя, то это очень простое упражнение поможет от них отвлечься.
Закрой глаза и посмотри направо.
Напряги мышцы глаз. Как будто хочешь дотронуться зрачком до виска. Сосчитай до трех. И верни глаза в обычное положение.
Затем сделай также в левую сторону.
Повтори упражнение не менее трех раз, и ты почувствуешь, что твой мозг как бы блокируется.
Передохни.
Если же навязчивые мысли появятся опять, то повтори упражнение.
Оно особенно тебе поможет по ночам, если мысли мешают заснуть.
...тоді починсєш більше любити собак...
😢
Собаки собаками. Давайте не будемо мішати мухи і котлети докупи, а все таки якось розділяти їх😜
"Непереносимость одиночества заставляет женщину болезненно реагировать на чужой гнев, безразличие, молчание и другие признаки отчуждения. Ей страшнее утратить контакт, чем мужчине. Это не значит, что муж чины предпочитают отчужденность и изоляцию. Просто женщины тяжелее переносят отсутствие контакта.
Мужчинам трудно понять женский страх и страдания, которые он доставляет. Одна из причин в том, что страх женщины вызывает в мужчине стыд: «Ты не должна бояться, ведь я с тобой! Я твой защитник!» Именно поэтому он злится, когда женщина обеспокоена или рас строена. Но есть еще одна причина, почему мужчины не понимают женского страха. Они просто не знают, что это такое! Если верить исследованиям, главное поло вое различие в эмоциональном отношении - частота и интенсивность страха: как часто человеку бывает страшно и насколько. Как показывают исследования в группах и лабораторные эксперименты по изучению страха, девочки и женщины испытывают и проявляют испуг намного чаще и интенсивнее."
Ryuichi Sakamoto, нажаль, пішов із життя 28 березня 2023 після тривалого онкологічного захворювання 😭
"Как женщины реагируют на стрессовые ситуации?
Они стараются обезопасить себя и свое потомство, про являя заботу («опекать») и создавая дружеские связи, прежде всего с другими женщинами («привлекать»).
Женщины завязывают новые отношения, помогая друг другу в беде. Чем больше они говорят о своих пробле мах, тем ближе становятся друг к другу. Эмоциональные связи служат для женщин основным источником ком форта. Поэтому им становится тревожно, когда муж чины, пытаясь справиться со стрессом, игнорируют эмо циональные связи и ищут способы отвлечься (работа, телевизор, компьютер, хобби) или повысить свой статус (работа, спорт, дорогие игрушки), становятся эмоцио нально глухими (кто ничего не чувствует, не чувствует и своей несостоятельности), злятся (гнев помогает заглу шить боль) и ведут себя агрессивно (проявление силы и власти - один из способов избавиться от ощущения беспомощности)."
Як?
Фейсбук змінився?
Я три роки тому зайшла набрала 150 "друзів" за два дні і вийшла...😢
Вітаю,як вважаєте буспірон ефективен прі тривожному ростройстві?
Вибачте що не по темі.