🧐Дивіться унікальні випуски «Запаху Слова» та долучайтеся до книжкового клубу з ведучими подкасту - Сергієм Чирковим та Євгенієм Стасіневичем. Ставайте частиною спільноти на Buy me a coffee www.buymeacoffee.com/zapahslova 🧡
Для мене Степан Радченко став першим, кого мені щиросердно захотілось назвати хуємраззю. 😅 Хлопці, ви прекрасні! Дякую за ваш подкаст, це таке чудове доповнення до розуміння самої книги
Файно, що ви згадали Станіславів, бо саме у нас на Франківщині слово «банно», «банувати» є досить поширеним та рідненьким. Так була б забанувала за вашими бесідами і на маєш тобі. Є насолода для вух. Дякую☺️
Хлопці, насолода провести знову з вами час. Дякую за Підмогильного, хоч багато про нього читала, а розказали нового чимало. Оповідання Підмогильного - то окрема моя пристрасть. Вони вражають своєю глибиною. "Військовий літун", як і "Ваня", мене сильно вразив. Ваню вже озвучила, тож кому цікаво, заглядайте. Цікаво, що у дискусії під цим оповіданням прозвучало неочікуване для мене бачення цього сюжету, бо я так само, як і ви, бачила там тільки психологічні страждання Вані. А деякі слухачі побачили в тому і зараження сказом самого малюка. Від того і завершення оповідання з таким маренням. Думка цікава, мені сподобалась. Ще раз дякую, хлопці. 🙏 Натхнення вам на нові розмови. ❤ І, так, згодна з важливим питанням, а де пам'ятники чи назви вулиць у Києві ім'ям цього мега талановитого автора?
Надзвичайно цікаво! Багато вже слухала про Підмогильного, та все-одно відкрила для себе нові пізнавальні моменти. Дякую також за рекомендації в кінці випуску
Хотілося б ще більше про Коцюбинського. Зазвичай говорять про його твори з шкільної програми, хоча в нього дуже багато інших неймовірних творів, які обділені увагою
Краса, а не розмова. Стало несподіванкою місце написання Міста. Будинок, де жила моя близька подруга і де був проведений не один вечір за чашкою чаю з тостами 😊 чекаю на наступні випуски!
Хлопці, неймовірно цікавий подкаст. Ще би дуже хотілось побачити окремий випуск про Сергія Жадана та найулюбленішого дитячого письменника Всеволода Нестайка.
Приємно, що ведучі дослухались до коментарів попереднього випуску, і Євгеній дав нарешті слово Сергію, а Сергій нарешті заговорив😉 Дякую, було як завжди, цікаво.
Якщо про західноукраїнські міста, то також «Перехресні стежки». В моїй голові постійно був Франківськ того часу). Хоча, кажуть, Франко писав про Дрогобич.
вітання шановному панству з Івано-Франківська, громада якого висловлює щиру вдячність і повагу за таку теплу згадку у найкращому в світі літературному подкасті!❤
Дякую дуже за чудовий випуск. Натрапив на ваш канал, після прочитання «Міста» Я достатньо старий, щоб не вчити творчість Підмогильного у школі, тому стараюся шукати і розбиратися самому. Зрештою наткнувся, коли шукав трактування імені і призвіща «героя» Я чомусь задумався над тим, що може Радченко, це син «радянський» гомо совєтікус, першого покоління. А Стефан, це той вінець для народу, народу, що раптово втратив коріння, в вироджується у таких страшних людей… Як думаєте?
Зі збірки, яку має Сергій, дуже сподобались ще оповідання "В епідемічному бараці", "Син", "Військовий літун", "Історія пані Ївги". Дуже дякую вам за подкаст!
Чим більше слухаю Запах Слова, тим більше подобається... Спочатку Чирков трохи дратував, хотілося сказати - вимкніть цому микрофон, дайте сказати Стасіневичу😂 але це класний формат, дякую вам!❤
Я вже давно бачила, що з´явився ваш подкаст, все відкладала. Підмогильний мій краш, тому відразу дивлюсь. Мені здається я вже всі твори Валер´яна зібрала, дочитую оповідання. Подкаст хороший, класно коли є з ким обговорити:)
Пішов, готуватись до нашої зустрічі. Бо насправді до письменників ніяк не відношуся. Особистість і твір видно дійсно себе я ошукую, ти обшукуєш поки до чорної дірки я зношуся
Прочитав Місто десь з місяць тому. Мушу признатись, що мало в якому творі мене кумарив головний герой так, як Степан в Місті. Напевно в Мастєр Булгакова мене дратував більше своєю ніякістю. Степанові було важко симпатизувати, як людині, що надзвичайно самозакохана, а по суті мало що собою являє. Ще мен едуже бісив цей його комуністичний активізм - прямо блядь правильний такий він, що всратись можна. Уявляю, що такі ідейні селюки собі дозволяли робити з людьми під час Визвольних змагань чи Голодомору. Те, як він використовував жінок було просто огидно читати. Вашого порівняння Міста з Портретом художника у юному віці я не зовсім розумію. Загалом мені ця книга здалась середньою, досить нуднуватою і я вже був радий коли вона закінчилась. Можливо моєю проблемою є те, що я в Києві був рази 4 і не сповна розумію місцевий двіж і географію. Недавно прочитав Санаторійну зону Хвильового і Дівчинку з ведмедиком Домонтовича. Обидві мені сподобались разів в 10 більше, ніж Місто.
При першому прочитанні Місто мені не сподобалось - смбе бо знаю Київ і оце його завоювання - зґвалтування бісило. А років за 10 виявилося, що це майстерно написаний текст, який цікаво читати через те як він написаний.
Дякую дуже за ваші випуски, всі дивлюсь, надзвичайно цікаво перевідкривати для себе те, що в шкільні роки здавалось нудним... Чекатиму з нетерпінням нових випусків. Щодо романів про Київ, пораджу сучасного письменника Маркіяна Камиша, і його "Київ-86" в дуже нестандартному жанрі пост-апокаліпсису, де він уявляє Київ, відселений як і Прип'ять після Чорнобильської катастрофи. З більш сучасної літератури про міста, можливо збірку книжок різних авторів зі спільною назвою "Ліхіє дев'яності", є роман про Ужгород, про Дніпро, Франківськ, про Суми, по-моєму "Як не сумували Суми"...
Дякую за неймовірно цікавий випуск! Прочитала Місто місяць назад. Коли я навчалася, у програмі його не було. Насолодилася кожною хвилиною вашої розмови. Обов'язково почитаю інші твори Підмогильного. А також Хвильового (щоб послухати ваш інший випуск). Хай квітне український ютьюб!
Дякую за цікавезний випуск, наша література 20х - то є космос. купила якраз недавно Невеличку драму, але наразі читаю Домонтовича і в захваті від нього.
Хлопці. Зробіть випуски на такі теми: -Розуміння(аналіз) поезії. -Художній переклад, хоч можна про переклад як такий зокрема незреалізованість багатьох іншомовних текстів через це. - Продовжити тему маловідомих в Україні авторів, сфокусувавшись на саме не перекладених( щоб зійтись в двох з 3-х тем)
В мене з містом доволі комічна історія. Я ніколи не була на селі, в мене обидвоє бабусь-дідусів в місті, сільська реальність для мене дуже далека, тому вся література, яку ми читали, була для мене трохи на дистанції. І тут я бачу назву "Місто" в переліку творів і думаю "о, нарешті ми почитаємо щось про місто". А в результаті ми його на літературі так і не проходили. Зрештою я все збиралася прочитати, але тільки зараз купила у серії від "Віхоли".
дочитала Місто і пішла вас слухати. класно, цікаво, дякую за працю! тільки хочеться, щоб Чиркову дали говорити більше, бо є враження, що Станісевич швидить, підхоплює думку і сам продовжує, хочеться діалогу, а не лекції
Дуже дякую за цей подкаст, цей випуск прям дуже сподобався! А можна будь ласка подкаст про ромкоми чи якісь такі легкі романи авторів з України та світу, цікаво було б послухати
На початку Радченко прибуває до Києва на пароплаві, столичні пагорби немов тиснуть на нього згори. На останніх сторінках він підіймається до своєї вишуканої квартири - тепер місто під його підошвами. Радченко бажав написати справжній роман про людей, теоретично, саме Радченко розпочинає писати "Місто". Щось подібне ми зустрічаємо у Камю, коли у романі "Чума" Доктор Ріє стає не тільки головним героєм твору, але й його оповідачем.
Цікаво! Але перші 20 хвилин, через те шо я не в темі хто звідкіля і куди дуже важко поринути в тес у, тому що відчуваєттся , шо ви в контексті … а я ні😢
до речі, ви навіяли думку: походу Олесь Гончар надихнувся "Третьою революцією", коли створював в себе образ Махна в "Соборі", - чи могла до нього якось потрапити книжка творів Валер'яна? його ніби в 1950-их реабілітували
У нас вживається зараз слово «банувати» - сумувати. Вже вкотре помічаю, що слова, які ми вважали діалектизмами регіону (Франківськ), насправді, походять з великої України). Леся Українка активно вживала «не випадає» - в сенсі: не годиться. Теж збереглось тут.
Затронули Одесу, і хотілося б більше дізнатися про одеських авторів та таори про Одесу. А то з наших я знаю лише поета Стриженюка, який якось до нас в школу приїзджав на День Української писемності. Ну, а усяких Олєш, я і так знаю. Хто в нас тут україномовний був та є....
Ну здрасті там не про місто)) це ж не про будівлі і не про архітектуру) Місто там виступає як інший герой, як соціальна інституція (явище чи суспільний договір) з якою зіштовхується Радченко, коли припливає із села на паромі. ніби ж про це і говорите потім))
@@Vitalii_Golub вони кажуть, що назва це просто модерністська схема. А там місто це персонаж, це ось та єдність людей, і які вони. Але, напевно, кожен своє там побачив. P.S. Степан Радченко - дебіл.
Ви дуже зациклились на письменництві і таланті, але в першу чергу Радченко має гарну зовнішність, здорову статуру, він багато уваги приділяє своїй зовнішності- миється, робить вправи. С перших же грошів справляє собі модний одяг. Ще в нього є харизма, яка приваблює як жінок, так і чоловіків. А потуги письменництва додаються вже згодом. І він описує виключно свої пригоди на фронті, а на щось більше в нього вже немає ні фантазії, ні натхнення.
відчуваю себе якоюсь неправильною, бо мені зовсім не сподобалось «Місто». Окремі думки, абʼюзер головний герой - це так, цікаво вивчити. Але сам стиль, зовсім не мій, ну зовсім, важкі обороти, описи ці, ну НЕ МОЖУУУ
Не став цей твір моїм улюбленцем. Якесь неприємне відчуття і досі. Мабуть тому що я сама з 19 років з села в мегаполіс і стикнулась з такими подіями, про які хотіла б не пам’ятати так сильно
🧐Дивіться унікальні випуски «Запаху Слова» та долучайтеся до книжкового клубу з ведучими подкасту - Сергієм Чирковим та Євгенієм Стасіневичем.
Ставайте частиною спільноти на Buy me a coffee www.buymeacoffee.com/zapahslova 🧡
Для мене Степан Радченко став першим, кого мені щиросердно захотілось назвати хуємраззю. 😅 Хлопці, ви прекрасні! Дякую за ваш подкаст, це таке чудове доповнення до розуміння самої книги
Невеличка драма неймовірна. Прочитала випадково, але із захватом
Дякую за ваш змістовний випуск, було цікаво вас слухати! Слава ЗСУ!
Файно, що ви згадали Станіславів, бо саме у нас на Франківщині слово «банно», «банувати» є досить поширеним та рідненьким.
Так була б забанувала за вашими бесідами і на маєш тобі. Є насолода для вух. Дякую☺️
Дякую, хлопці, ви неперевершені! Не втомлюйтесь від цього подкасту, будь ласка, велику справу робите❤
1920ті в літературі неймовірні, дякую за найкращий подкаст у всесвіті
Йо. Шик. Дякую. Чудово. Наравиця. Кайф. Я навіть розумію, про що ви говорите
Хлопці, насолода провести знову з вами час. Дякую за Підмогильного, хоч багато про нього читала, а розказали нового чимало.
Оповідання Підмогильного - то окрема моя пристрасть. Вони вражають своєю глибиною. "Військовий літун", як і "Ваня", мене сильно вразив. Ваню вже озвучила, тож кому цікаво, заглядайте. Цікаво, що у дискусії під цим оповіданням прозвучало неочікуване для мене бачення цього сюжету, бо я так само, як і ви, бачила там тільки психологічні страждання Вані. А деякі слухачі побачили в тому і зараження сказом самого малюка. Від того і завершення оповідання з таким маренням. Думка цікава, мені сподобалась.
Ще раз дякую, хлопці. 🙏 Натхнення вам на нові розмови. ❤
І, так, згодна з важливим питанням, а де пам'ятники чи назви вулиць у Києві ім'ям цього мега талановитого автора?
Надзвичайно цікаво! Багато вже слухала про Підмогильного, та все-одно відкрила для себе нові пізнавальні моменти. Дякую також за рекомендації в кінці випуску
Вдячні, що ви з нами!
Хотілося б ще більше про Коцюбинського. Зазвичай говорять про його твори з шкільної програми, хоча в нього дуже багато інших неймовірних творів, які обділені увагою
Підтримую)!
Підтримую, геть пропустила цю постать. Випадково прочитала якесь оповідання нещодавно і ледь не зомліла)
@@alla.home.uне згадаєте яке?
Ого, відчула себе старою 😂 Ми у школі ще не мали в навчальній програмі Підмогильного.
Краса, а не розмова. Стало несподіванкою місце написання Міста. Будинок, де жила моя близька подруга і де був проведений не один вечір за чашкою чаю з тостами 😊 чекаю на наступні випуски!
Хлопці, неймовірно цікавий подкаст. Ще би дуже хотілось побачити окремий випуск про Сергія Жадана та найулюбленішого дитячого письменника Всеволода Нестайка.
Приємно, що ведучі дослухались до коментарів попереднього випуску, і Євгеній дав нарешті слово Сергію, а Сергій нарешті заговорив😉
Дякую, було як завжди, цікаво.
Якщо про західноукраїнські міста, то також «Перехресні стежки». В моїй голові постійно був Франківськ того часу). Хоча, кажуть, Франко писав про Дрогобич.
вітання шановному панству з Івано-Франківська, громада якого висловлює щиру вдячність і повагу за таку теплу згадку у найкращому в світі літературному подкасті!❤
Дуже дякую за цікаву розмову! Сил та натхнення!
Дякую, слухаю вас із задоволенням.
Дякую, якраз почав читати Місто і цікаво було почути про самого Валеріана
Дякую дуже за чудовий випуск. Натрапив на ваш канал, після прочитання «Міста»
Я достатньо старий, щоб не вчити творчість Підмогильного у школі, тому стараюся шукати і розбиратися самому.
Зрештою наткнувся, коли шукав трактування імені і призвіща «героя»
Я чомусь задумався над тим, що може Радченко, це син «радянський» гомо совєтікус, першого покоління. А Стефан, це той вінець для народу, народу, що раптово втратив коріння, в вироджується у таких страшних людей… Як думаєте?
Зі збірки, яку має Сергій, дуже сподобались ще оповідання "В епідемічному бараці", "Син", "Військовий літун", "Історія пані Ївги". Дуже дякую вам за подкаст!
Чим більше слухаю Запах Слова, тим більше подобається... Спочатку Чирков трохи дратував, хотілося сказати - вимкніть цому микрофон, дайте сказати Стасіневичу😂 але це класний формат, дякую вам!❤
Я вже давно бачила, що з´явився ваш подкаст, все відкладала. Підмогильний мій краш, тому відразу дивлюсь. Мені здається я вже всі твори Валер´яна зібрала, дочитую оповідання. Подкаст хороший, класно коли є з ким обговорити:)
При знайомстві завжди питаю в людей, як вони ставляться до Степана Радченка: одразу про особистість вимальовується картина
Без матюків в мене б не вийшло хах
Ну….. тут одним словом складно 😂
Як сказав мій син одинадцятикласник "блядун абюзер".
Пішов,
готуватись до нашої зустрічі.
Бо насправді до письменників ніяк не відношуся.
Особистість і твір видно дійсно себе я ошукую,
ти обшукуєш поки до чорної дірки я зношуся
@@ZhorzhsandwashРадченко звичайно письменник, але це герой «Міста» а не автор))
Прочитав Місто десь з місяць тому. Мушу признатись, що мало в якому творі мене кумарив головний герой так, як Степан в Місті. Напевно в Мастєр Булгакова мене дратував більше своєю ніякістю. Степанові було важко симпатизувати, як людині, що надзвичайно самозакохана, а по суті мало що собою являє. Ще мен едуже бісив цей його комуністичний активізм - прямо блядь правильний такий він, що всратись можна. Уявляю, що такі ідейні селюки собі дозволяли робити з людьми під час Визвольних змагань чи Голодомору. Те, як він використовував жінок було просто огидно читати.
Вашого порівняння Міста з Портретом художника у юному віці я не зовсім розумію.
Загалом мені ця книга здалась середньою, досить нуднуватою і я вже був радий коли вона закінчилась. Можливо моєю проблемою є те, що я в Києві був рази 4 і не сповна розумію місцевий двіж і географію.
Недавно прочитав Санаторійну зону Хвильового і Дівчинку з ведмедиком Домонтовича. Обидві мені сподобались разів в 10 більше, ніж Місто.
При першому прочитанні Місто мені не сподобалось - смбе бо знаю Київ і оце його завоювання - зґвалтування бісило. А років за 10 виявилося, що це майстерно написаний текст, який цікаво читати через те як він написаний.
Дякую за подкасти! Особливо цікаві про окремих українських письменників. Також, в цьому етапі відчувається між вами вже більше спрацювання і притірка)
Дякую дуже за ваші випуски, всі дивлюсь, надзвичайно цікаво перевідкривати для себе те, що в шкільні роки здавалось нудним... Чекатиму з нетерпінням нових випусків.
Щодо романів про Київ, пораджу сучасного письменника Маркіяна Камиша, і його "Київ-86" в дуже нестандартному жанрі пост-апокаліпсису, де він уявляє Київ, відселений як і Прип'ять після Чорнобильської катастрофи.
З більш сучасної літератури про міста, можливо збірку книжок різних авторів зі спільною назвою "Ліхіє дев'яності", є роман про Ужгород, про Дніпро, Франківськ, про Суми, по-моєму "Як не сумували Суми"...
Випуск цікавезний, як і завжди❤
Дякую за неймовірно цікавий випуск! Прочитала Місто місяць назад. Коли я навчалася, у програмі його не було. Насолодилася кожною хвилиною вашої розмови. Обов'язково почитаю інші твори Підмогильного. А також Хвильового (щоб послухати ваш інший випуск). Хай квітне український ютьюб!
Про Тернопіль: О. Вільчинський "Дерева на дахах" та А. Дністровий "Пацики".
Чудовий подкаст! Завжди з нетерпінням чекаю нового випуску.
Ви надихаєте читати більше!
Дуже вам дякую 💙💛
Те відчуття, коли ти тільки починаєш заходити в літературу і тут виходить такий чудовий подкаст🫶🏻😭
Спасибі Вам🌷
Дуже цікаво, дякую вам і продовжуйте :)
Дякую,любо бачити і чути.Як завжди, цікаво і пізнавально.
Дякую за цікавезний випуск, наша література 20х - то є космос. купила якраз недавно Невеличку драму, але наразі читаю Домонтовича і в захваті від нього.
Місто не читала, тому вважаю, що познайомилася в університеті через Невеличку драму. Мені здається люди діляться на два типи. Легко здогадатися, які 😌
Про Крим "За перекладом є земля" прочитала і під враженням. Далі читаю "Майстер корабля"
Лайк за контент та на підтримку українського ютюбу ❤❤
Підмогильний неймовірний❤
Хлопці.
Зробіть випуски на такі теми:
-Розуміння(аналіз) поезії.
-Художній переклад, хоч можна про переклад як такий зокрема незреалізованість багатьох іншомовних текстів через це.
- Продовжити тему маловідомих в Україні авторів, сфокусувавшись на саме не перекладених( щоб зійтись в двох з 3-х тем)
Зробіть про Семенка
Подивилась випуск, прослухала «Невеличку драму», відкрила знову подкаст, щоб знайти натхнення з чим ще ознайомитись. Дякую вам!
Дякуємо вам, що дивитесь і слухаєте! 🧡
Класно й дотепно💫
Цікаві випуски про українську "класику", базову шкільну програму так сказати))
Якраз купила серію від Фоліо ❤
Дякую. Усе перечитаю ❤️
Дякую,хлопці, за вашу роботу; як же з вами класно
Боже, хлопці, навіть не знаю, що моя більша пристрасть: ви чи Підмогильний😂
В мене з містом доволі комічна історія. Я ніколи не була на селі, в мене обидвоє бабусь-дідусів в місті, сільська реальність для мене дуже далека, тому вся література, яку ми читали, була для мене трохи на дистанції. І тут я бачу назву "Місто" в переліку творів і думаю "о, нарешті ми почитаємо щось про місто". А в результаті ми його на літературі так і не проходили. Зрештою я все збиралася прочитати, але тільки зараз купила у серії від "Віхоли".
Виписала собі на листочок, що варто почитати, як домашня робота 😂
Дуже дякую за вашу роботу!❤
дочитала Місто і пішла вас слухати. класно, цікаво, дякую за працю! тільки хочеться, щоб Чиркову дали говорити більше, бо є враження, що Станісевич швидить, підхоплює думку і сам продовжує, хочеться діалогу, а не лекції
Дякую, дуже сподобалося!
Якраз щойно перечитала «Місто») вчасний випуск
класні, неймовірні, захопливі! дякую вам за подкаст!
Дякуємо вам, що підтримуєте і дивитеся! 🧡
Ми були професійно опрацьовані Підмогильним 😅
Класний випуск! Дякую за нього ❤
Дякую
Дуже дякую за цей подкаст, цей випуск прям дуже сподобався! А можна будь ласка подкаст про ромкоми чи якісь такі легкі романи авторів з України та світу, цікаво було б послухати
Дякую Вам
На початку Радченко прибуває до Києва на пароплаві, столичні пагорби немов тиснуть на нього згори. На останніх сторінках він підіймається до своєї вишуканої квартири - тепер місто під його підошвами. Радченко бажав написати справжній роман про людей, теоретично, саме Радченко розпочинає писати "Місто". Щось подібне ми зустрічаємо у Камю, коли у романі "Чума" Доктор Ріє стає не тільки головним героєм твору, але й його оповідачем.
Цікаво! Але перші 20 хвилин, через те шо я не в темі хто звідкіля і куди дуже важко поринути в тес у, тому що відчуваєттся , шо ви в контексті … а я ні😢
Прекрасна розмова❤ Сергій відмовляється писати про Суми😂, то може знаєте якісь тексти про це місто або згадки?
О, обожнюю "Танго смерті" Винничука..
до речі, ви навіяли думку: походу Олесь Гончар надихнувся "Третьою революцією", коли створював в себе образ Махна в "Соборі", - чи могла до нього якось потрапити книжка творів Валер'яна? його ніби в 1950-их реабілітували
І як казав сучасний уже класик:
- якщо хочете щось почитати про Київ, рекомендую вам Демонтовича чи Підмогильного.
- підxyiльного
😁
Мені дуже подобається Львів у Франка ,,Для сімейного огнища,,
Підкажіть, будь ласка, назву того оповідання Прохаська, про яке згадує Євгеній в кінці відео?)
У нас вживається зараз слово «банувати» - сумувати. Вже вкотре помічаю, що слова, які ми вважали діалектизмами регіону (Франківськ), насправді, походять з великої України).
Леся Українка активно вживала «не випадає» - в сенсі: не годиться. Теж збереглось тут.
Давайте вже якийсь свій Патреон або Buy me a coffee)
Про Черкаси "Район Д"
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Затронули Одесу, і хотілося б більше дізнатися про одеських авторів та таори про Одесу.
А то з наших я знаю лише поета Стриженюка, який якось до нас в школу приїзджав на День Української писемності.
Ну, а усяких Олєш, я і так знаю. Хто в нас тут україномовний був та є....
"Anarchy in the Ukraine" Жадана, записки подорожі "слідами" Махна
Чому Чірков так схожий на айскьюба?
Ну здрасті там не про місто)) це ж не про будівлі і не про архітектуру) Місто там виступає як інший герой, як соціальна інституція (явище чи суспільний договір) з якою зіштовхується Радченко, коли припливає із села на паромі. ніби ж про це і говорите потім))
Святий Павло! Ну ви б хоча б подивилися спочатку
@@Vitalii_Golubдивився з початку, вони кажуть що роман не про місто😅 що там навіть немає згадки про відомі лавру чи Софію😂
@@Vitalii_Golub вони кажуть, що назва це просто модерністська схема. А там місто це персонаж, це ось та єдність людей, і які вони.
Але, напевно, кожен своє там побачив.
P.S. Степан Радченко - дебіл.
Мене цікавить тільки космос та еротичні сни
Ви дуже зациклились на письменництві і таланті, але в першу чергу Радченко має гарну зовнішність, здорову статуру, він багато уваги приділяє своїй зовнішності- миється, робить вправи. С перших же грошів справляє собі модний одяг. Ще в нього є харизма, яка приваблює як жінок, так і чоловіків. А потуги письменництва додаються вже згодом. І він описує виключно свої пригоди на фронті, а на щось більше в нього вже немає ні фантазії, ні натхнення.
«Майже зґвалтування». Ви серйозно?
Хороший роман и интересная передача, но удивительно, что за час ни разу не упоминается Мопассан, хотя "Мiсто" написано явно под его влиянием.
Згадується
Я не знаю чому, але мені Маркус сьогоднішній Степан Радченко ....
Поцілунок Лева Яворського про Львів часів окупацію 2 світ війни
Вел дани
відчуваю себе якоюсь неправильною, бо мені зовсім не сподобалось «Місто». Окремі думки, абʼюзер головний герой - це так, цікаво вивчити. Але сам стиль, зовсім не мій, ну зовсім, важкі обороти, описи ці, ну НЕ МОЖУУУ
Радченко - це Петров)))
Радченко =Арестович
Для розвитку каналу я вам раджу знайти когось цікавого замість Чиркова. Серйозно
Не став цей твір моїм улюбленцем. Якесь неприємне відчуття і досі. Мабуть тому що я сама з 19 років з села в мегаполіс і стикнулась з такими подіями, про які хотіла б не пам’ятати так сильно