Василь Симоненко - Я

Василь Симоненко (1935-1963), читає автор.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%...
«Я»
Він дивився на мене тупо
Очицями, повними блекоти:
- Дарма ти себе уявляєш пупом,
На світі безліч таких, як ти.
Він гримів одержимо і люто,
І кривилося гнівом лице рябе,
Він ладен був мене розіпнути
За те, що я поважаю себе.
Не стала навколішки гордість моя.
Ліниво тяглася отара хвилин...
На світі безліч таких, як я,
Та я, їй-Богу, один.
У кожного "Я" є своє ім'я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми - не безліч стандартних "я",
А безліч всесвітів різних.
Ми - це народу одвічне лоно,
Ми - океанна вселюдська сім'я.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони "я".

[@svetaguris4375]

Василю, дуже поважаю тебе і твою творчість! Багато разів переслухую твої вірші та для мене вони звучать лише у твоєму прочитанні, дуже жаль, щот ти зміг подарувати нам так мало справжніх шедеврів! Загинув ти лише тому, що був правий...

[@user-wi6mt5br1w]

Вбитий комуністами бо був Українцем