Василь Симоненко - Може так і треба...

Василь Симоненко (1935-1963), читає автор.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%...
Може, так і треба неодмінно,
Як робить давно вже звикли ми:
Падати слухняно на коліна
Перед геніальними людьми.
Вихвалять, і славити, й кричати,
Роздувати фіміамів дим -
Геніїв між нами небагато,
То чому б не поклонятись їм?
Але я зібрав би всіх титанів
І сказав би, знявши капелюх:
- Я не буду вам співать пеанів
І хвальбою лоскотати слух.
Ви усі розумні та відверті,
Тож скажіть по щирості мені:
Хто й за що вам дарував безсмертя,
Хто й за що продовжив ваші дні?
Говоріть, кричіть, щоб всі узнали,
Втямили нарешті до пуття:
Смертні вам безсмертя дарували,
Смертні вам продовжили життя!
Щоб надійно крила соколині
Вас у небі вічності несли,
Мудрості своєї по краплині
Смертні вам, як бджоли, віддали.
Вас, як прапор, підніма людина
В боротьбі за правду проти тьми.
Генії! Безсмертні! На коліна
Станьте перед смертними людьми!
Не пізніше 11.06.1962

[@user-wi6mt5br1w]

Видатні забуті українцями поети іГероїчні люди.