#поетичний_карантин

1. Актриса, поетеса, журналістка.
2. Театр "Фундація Баніна" - актриса у моновиставі (Варшава, Польща) та театр "Соломія" - актриса (Коломия, Україна).
3. Ведуча літературних вечорів "Протистояння поетів та поетес" (Київ, Україна).
4. 08.10.1993 р. (26 років).
5. м. Коломия (Івано-Франківська область).
6. Лауреат українських і польських літературних конкурсів. Наприклад, міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей "Коронація слова" (Київ, Україна), «Dom» (Люблін, Польща), «O Łaskę Miłosierdzia» (Швіднік, Польща) і інші.
7. Друкувалася у таких виданнях, як: "Буковинський журнал" (Чернівці), "Літературний Тернопіль" (Тернопіль), "Перевал" (Івано-Франківськ), AKANT (Bydgosh, Польща) та інші.
8. Посилання: www.poetryclub.com.ua/getpoems..., report.if.ua/kultura/virshovan..., tekstover.in.ua/418/, dzerkalo.media/news/fundatsiy... та інші.
Ключ
Сьогодні ввечері я вип'ю келих білого вина,
за ним щось намалюю на папері.
Усі новини про червоно-чорні плями,
кричать про паніку і страх мережі.
А я прокинулася і дякую сказала.
Улюблений роман залишив теплий спогад.
На вулиці співає зяблик весняний,
за ним дерева розмовляють в тиші.
Нарешті, час - попрацювати над собою,
навчитись розвиватись в самоті.
Порозмовляти про чини високі
і встати вранці із природою у вікні.
Колись у книжці прочитала вислів:
навчіться бачити добро, коли навколо валяться мости.
І не дивіться на чужі рядки,
бо в кожного історія своя.
Я на папері намалюю сонце із блакитним небом.
Це моя зброя і замок на пагорбі, де ще літають зорі
***
Ковток журби за квіти чистої любові, я залишу на пагорбі розлук.
Життя навчилось посміхатись долі, навіть якщо на небі блискавка тортур.
світ крутиться в обіймах ночі, а день гуляє вулицями молитов.
ковток журби за квіти чистої любові, я залишу на пагорбірозлук