Велика подяка творцям цього фільму! Фантастика,яка розмаїта наша Україна, яка прадавня, самобутня і водночас суголосна з іншими народами. У фільми представлені різні етнографічні зони України з їх характерними відмінностями й спільними елементами. Режисер і оператор чуттєво й магічно розкрили традиційне ткацтво, яке може бути та є сучасним! Хочеться побачити й інші види народних ремесел
Люди добри!! Збережіть ,що маєте. РОЗПОАСЮДЖУЙТЕ!!! То не тільки основа України, то як дитинство, з якого виходиш, але яке є основою, і силою ,і захистом на все життя ,в даному випадку на історію України.
Які красиві люди і їхні найпречудовіші роботи. Така насолода від перегляду цього фільму. Люди цінуйте надбання не байдужих працьовитих людей, це наша гордість та ідентичність. Дякую творцям фільму за знайомство з різноманітною творчістю митців з усіх куточків нашої любої України.
Яка багата талантами Україна! Працелюбні, мудрі, спокійні, освічені, величні герої цього фільму! Такий народ ніхто не преможе і не поневолить! Здоров'я трудівникам та наснаги! Бережімо свої скарби, Українці!
Дуже влучно сказано: "В сучасний період глобалізації і переділу територій, окреслити кордони своєї країни ми можемо завдяки нашим традиційним звичаям" ! І повернути Воронежську і Білгородську області :)
Прекрасний фільм. Низький уклін журналістам, знімальній групі, дослідникам, майстрам! Ви робите безцінний вклад у збереження нашої культури і традиції! Хай Бог Вам дарує здоров'я на довгі роки щасливого життя!
Отримала величезне задоволення, переглянувши фільм. Я вважжаю, що такі матеріали потрібно показувати діткам, особливо в шкільному віці, ми повинні пам'ятати про свій національний культурно-історичний спадок, особливо зараз актуальне це питання. Дуже вдячна авторам і всім, хто сприяв створенню фільму!
Велика подяка творцям цього фільму. Дуже добре що доносите до нас скарби одвічного нашого вміння прикрашати своє життя. Це потрібно для молоді. Щоб знайти своє місце у сучасному світі. Беріть. Не кидайте під ноги. А то заберуть інші і видадуть за своє.
Друзі, якщо вам сподобалася стрічка "Ткацький шлях", будемо вдячні за підтримку нашого наступного супер масштабного та амбітного проєкту - створення сучасного інтерактивного Музею Української Вишиванки (Музею реліквій та технологій) www.denvyshyvanky.com/donate/ Реквізити: картка Приватбанк ГО ВСЕСВIТНIЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ: 5169330519299066 АБО: ГО ВСЕСВIТНIЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ Код отримувача: 39904077 Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN: UA213052990000026004036205522 Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Просто перехоплює дух за таку неймовірну автентичність. Це справді якісний продукт про ткацтво як частину української самобутности😍🥺 Вельми вдячна за Вашу клопітку працю🤍 Все буде Україна🇺🇦♥️
Дякую вам за цей фільм, дякую за вашу працю! Сподіваюсь що всі ці люди зараз в порядку. Українці, зберігаймо і розповсюджуймо наші рідні традиції, та не спотворені росіянами, а справжнісінькі! Слава Україні! Слава Героям!💙💛
Щиро дякуємо вам за таку кількість переглядів та коментарі. Будь ласка, подаруйте нам 1 хвилинку свого часу та підтримайте голосуванням наш наступний проєкт: facebook.com/vsesvitniydenvyshyvanky/photos/a.1574467226154621/3218201925114468/
Ещё в начале ХIX века, митрополит Львова обратился к властям с просьбой разрешить преподавать в школах на местном наречии, а не на польском языке. Галицкий губернатор Гауер ответил, что это невозможно по «политическим причинам», в виду того, что это наречие является «разновидностью русского языка». Тогда же (а именно в 1822 году) правительство Австрии запретило ввоз книг из Российской Империи. Галиция (Галичина), Буковина и Закарпатье были частью Австро-Венгерской Империи по 1918 год. Население, тогда не считало себя отдельным от великороссов народом. На русском языке они говорили, читали и писали. На русском языке здесь печатались газеты. В галицких учебниках писали: Русский литературный язык различается от нашего галицко-русского наречия (говора) единственно немногими меньше понятными словами и иным выговором отдельных букв. Но мимо тех различий народ на всем том неизмеримом пространстве от Карпат до Камчатки говорит одним и тем же русским языком, лишь одни с одним выговором, а другие - с другим. Украинский язык начал создаваться с середины 19 века по заказу австрийского императорского дома на основе малороссийского диалекта с добавлением полонизмов. Украинский язык до сих пор находится в процессе создания, слова подбирают так, чтобы они максимально походили на любые славянские, главным образом, польские, и были наименее похожими на русские. Создание украинского языка может рассматриваться, как провокация со стороны Австрии и Польши с целью отсоединения Малороссии от России и является политическим феноменом. Обособить малороссов, отделить их от великороссов (современных русских) - было целью создания украинского языка. Т. Г. Шевченко говорил на малороссийском диалекте, но писал с использованием правил (велико) русского языка. Одним из условий появления украинского языка, кроме полонизации (включения польских слов), стало создание правил грамматики и орфографии украинского языка. Они включали появление букв И как [Ы], i краткой, Е как [Э] и т.д. Было отменено удвоение букв, например, не Одесса, а Одеса, создание собственно украинского языка приходится только на вторую половину 19 века, когда в малороссийский диалект добавили польские слова и узаконили изменения грамматики и орфографии. Т. Г. Шевченко, умерший в 1861, не всегда понимал свои вирши, переведенные на украинский язык, и матерился на чистом русском, есть такой литературный анекдот. Например, на состоявшихся в 1918 году всеукраинских съездах учителей и журналистов отмечалось, что крестьяне, собираемые на сельские сходы, не понимают украинского языка и часто после выслушивания речей правительственных уполномоченных на «державной мове» требуют перевести сказанное на русский язык . «Новые законы… деревенское население не в состоянии усвоить по официальному тексту, и оно ждет русского перевода» ,- подчеркивалось в направленном в Киев сообщении «Союза хлеборобов Полтавщины». «Почти все образованные люди на Украине, за немногочисленным исключением, употребляли русский язык,- признавал Д. И. Дорошенко, занимавший должность министра иностранных дел и бывший рьяным украинофилом. Побеседовав с простыми украинцами, В.К. Винниченко, возглавлявший Центральную Раду, был поражен тем, «с каким презрением, злостью, с каким мстительным издевательством говорили они о Центральной Раде, о генеральных секретарях, об их политике. Но что было в этом действительно тяжелое и страшное, так это то, что они вместе высмеивали и все украинское: язык, песню, школу, газету, книгу украинскую». Услышав украинский, могли сказать "что за собачий язык"? (По воспоминаниям И.К. Михайлова, главы Таращевского уезда Киевской губернии в 1918 году). А на русский говорили "це по-нашему". Вот "це" как раз было одним из исконных элементов малорусского наречия, брата великорусского наречия. А не "одяг" или "хуртовина". Учёный украинофил С.А. Ефремов писал: Обывательская публика желает читать неместную газету, лишь бы не украинскую. Это отчасти и естественно: газету штудировать нельзя, ее читают, или, точнее, пробегают глазами наспех, а даже украинизированный обыватель украинский текст читать быстро еще не привык, а тратить на газету много времени не хочет. Шутя можно было предложить нашим властям, чтобы сделали второй шаг: украинизировав местную прессу, нужно запретить привоз из Московщины,- тогда обыватель уже не удрал бы от „своей“ газеты. после оранжевой революции западенцы поперли в Киев и обсидели его очень плотно. Они сейчас везде: ТВ, пресса и все новые районы на правом берегу заселены ими - не продыхнуть от них, Моя знакомая коренная киевлянка расказывала военную еще историю, что во время войны пришли их выселять из дома немцы .а во главе западенские полицаи.С тех пор она тоже не может слышать этот западенский говор Когда в Киев хлынуло рогулье, особенно с отменой прописки, город окончательно стал разваливаться ........................................................
Велика подяка творцям цього фільму! Фантастика,яка розмаїта наша Україна, яка прадавня, самобутня і водночас суголосна з іншими народами. У фільми представлені різні етнографічні зони України з їх характерними відмінностями й спільними елементами. Режисер і оператор чуттєво й магічно розкрили традиційне ткацтво, яке може бути та є сучасним! Хочеться побачити й інші види народних ремесел
Люди добри!! Збережіть ,що маєте. РОЗПОАСЮДЖУЙТЕ!!! То не тільки основа України, то як дитинство, з якого виходиш, але яке є основою, і силою ,і захистом на все життя ,в даному випадку на історію України.
Які красиві люди і їхні найпречудовіші роботи. Така насолода від перегляду цього фільму. Люди цінуйте надбання не байдужих працьовитих людей, це наша гордість та ідентичність. Дякую творцям фільму за знайомство з різноманітною творчістю митців з усіх куточків нашої любої України.
Як мало переглядів ! Це має побачити кожен Українець ! 🙏🇺🇦🇺🇦
Яка багата талантами Україна! Працелюбні, мудрі, спокійні, освічені, величні герої цього фільму! Такий народ ніхто не преможе і не поневолить! Здоров'я трудівникам та наснаги! Бережімо свої скарби, Українці!
З нетерпінням чекаємо❤❤❤🇺🇦🇨🇦
Дяка за чудові емоції! Натхнення вам на нові роботи!)
Чекаємо!!!!:)
Дуже влучно сказано: "В сучасний період глобалізації і переділу територій, окреслити кордони своєї країни ми можемо завдяки нашим традиційним звичаям" ! І повернути Воронежську і Білгородську області :)
Нажаль там більше немає наших традицій.....виморили,
Дуже цікава розповідь. Дякую.
Прекрасний фільм. Низький уклін журналістам, знімальній групі, дослідникам, майстрам! Ви робите безцінний вклад у збереження нашої культури і традиції! Хай Бог Вам дарує здоров'я на довгі роки щасливого життя!
Отримала величезне задоволення, переглянувши фільм. Я вважжаю, що такі матеріали потрібно показувати діткам, особливо в шкільному віці, ми повинні пам'ятати про свій національний культурно-історичний спадок, особливо зараз актуальне це питання. Дуже вдячна авторам і всім, хто сприяв створенню фільму!
Який чудовий фільм! Дякую за нього❤
Велику працю створили у цьому фільмі, молодці!
цэ фильм про корпаты, храни божэ, Украину!!!!
Неймовірно гарно! Дякую вам!
Як це цікаво! Дякую за працю! Та тим, працьовитим українцям, що бережуть ці традиційні гарні вироби
Велика подяка творцям цього фільму. Дуже добре що доносите до нас скарби одвічного нашого вміння прикрашати своє життя. Це потрібно для молоді. Щоб знайти своє місце у сучасному світі. Беріть. Не кидайте під ноги. А то заберуть інші і видадуть за своє.
Люблю та шаную Вас за вашу дорогоцінну працю.
Наше настільки наше, наскільки ми ладні його захищати!!!
Будьмо,Будьмо, Будьмо!!! Просвіти у світи!
Друзі, якщо вам сподобалася стрічка "Ткацький шлях", будемо вдячні за підтримку нашого наступного супер масштабного та амбітного проєкту - створення сучасного інтерактивного Музею Української Вишиванки (Музею реліквій та технологій) www.denvyshyvanky.com/donate/
Реквізити: картка Приватбанк ГО ВСЕСВIТНIЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ: 5169330519299066
АБО: ГО ВСЕСВIТНIЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ Код отримувача: 39904077 Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN: UA213052990000026004036205522 Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
❤️❤️❤️
Дякуємо за це потужне відео!!!Дуже багато цікавого і корисного!)
Подяка за збереження традицій та національних скарбів
Magnifique travail intemporel 8
Яка краса, і це все ми мали. А потім прийшла росіянсько- комуністична орда. І все.
Подяка всім, хто береже наші традиції.
Просто перехоплює дух за таку неймовірну автентичність. Це справді якісний продукт про ткацтво як частину української самобутности😍🥺
Вельми вдячна за Вашу клопітку працю🤍
Все буде Україна🇺🇦♥️
Чудовий фільм!
Дякую вам за цей фільм, дякую за вашу працю! Сподіваюсь що всі ці люди зараз в порядку.
Українці, зберігаймо і розповсюджуймо наші рідні традиції, та не спотворені росіянами, а справжнісінькі! Слава Україні! Слава Героям!💙💛
Господи! Яка ж у нас багата нація культурою, звичаями, майстрами! Тисячолітній досвід! Тисячолітня історія! Нас неможливо знищити!
Дякую💛💙
👽😛Дякую, я у захваті. ❤️🇺🇦
Краса неймовірна
Danke, Reiche Ukraine 💙💛
Щиро дякуємо вам за таку кількість переглядів та коментарі. Будь ласка, подаруйте нам 1 хвилинку свого часу та підтримайте голосуванням наш наступний проєкт: facebook.com/vsesvitniydenvyshyvanky/photos/a.1574467226154621/3218201925114468/
💙💛🇺🇦
В Трипіллі є музей , комон сюди
❤️❤️❤️❤️🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дякую Знайти б контакти всіх хто у відео показаний
Канал просто скарб !
анґломовне ua-cam.com/video/Lf2QS80po8U/v-deo.html
Ещё в начале ХIX века, митрополит Львова обратился к властям с просьбой разрешить преподавать в школах на местном наречии, а не на польском языке. Галицкий губернатор Гауер ответил, что это невозможно по «политическим причинам», в виду того, что это наречие является «разновидностью русского языка».
Тогда же (а именно в 1822 году) правительство Австрии запретило ввоз книг из Российской Империи.
Галиция (Галичина), Буковина и Закарпатье были частью Австро-Венгерской Империи по 1918 год.
Население, тогда не считало себя отдельным от великороссов народом. На русском языке они говорили, читали и писали. На русском языке здесь печатались газеты.
В галицких учебниках писали:
Русский литературный язык различается от нашего галицко-русского наречия (говора) единственно немногими меньше понятными словами и иным выговором отдельных букв. Но мимо тех различий народ на всем том неизмеримом пространстве от Карпат до Камчатки говорит одним и тем же русским языком, лишь одни с одним выговором, а другие - с другим.
Украинский язык начал создаваться с середины 19 века по заказу австрийского императорского дома на основе малороссийского диалекта с добавлением полонизмов. Украинский язык до сих пор находится в процессе создания, слова подбирают так, чтобы они максимально походили на любые славянские, главным образом, польские, и были наименее похожими на русские. Создание украинского языка может рассматриваться, как провокация со стороны Австрии и Польши с целью отсоединения Малороссии от России и является политическим феноменом.
Обособить малороссов, отделить их от великороссов (современных русских) - было целью создания украинского языка. Т. Г. Шевченко говорил на малороссийском диалекте, но писал с использованием правил (велико) русского языка. Одним из условий появления украинского языка, кроме полонизации (включения польских слов), стало создание правил грамматики и орфографии украинского языка. Они включали появление букв И как [Ы], i краткой, Е как [Э] и т.д. Было отменено удвоение букв, например, не Одесса, а Одеса, создание собственно украинского языка приходится только на вторую половину 19 века, когда в малороссийский диалект добавили польские слова и узаконили изменения грамматики и орфографии. Т. Г. Шевченко, умерший в 1861, не всегда понимал свои вирши, переведенные на украинский язык, и матерился на чистом русском, есть такой литературный анекдот.
Например, на состоявшихся в 1918 году всеукраинских съездах учителей и журналистов отмечалось, что крестьяне, собираемые на сельские сходы, не понимают украинского языка и часто после выслушивания речей правительственных уполномоченных на «державной мове» требуют перевести сказанное на русский язык . «Новые законы… деревенское население не в состоянии усвоить по официальному тексту, и оно ждет русского перевода» ,- подчеркивалось в направленном в Киев сообщении «Союза хлеборобов Полтавщины».
«Почти все образованные люди на Украине, за немногочисленным исключением, употребляли русский язык,- признавал Д. И. Дорошенко, занимавший должность министра иностранных дел и бывший рьяным украинофилом.
Побеседовав с простыми украинцами, В.К. Винниченко, возглавлявший Центральную Раду, был поражен тем, «с каким презрением, злостью, с каким мстительным издевательством говорили они о Центральной Раде, о генеральных секретарях, об их политике. Но что было в этом действительно тяжелое и страшное, так это то, что они вместе высмеивали и все украинское: язык, песню, школу, газету, книгу украинскую».
Услышав украинский, могли сказать "что за собачий язык"? (По воспоминаниям И.К. Михайлова, главы Таращевского уезда Киевской губернии в 1918 году). А на русский говорили "це по-нашему". Вот "це" как раз было одним из исконных элементов малорусского наречия, брата великорусского наречия. А не "одяг" или "хуртовина".
Учёный украинофил С.А. Ефремов писал:
Обывательская публика желает читать неместную газету, лишь бы не украинскую. Это отчасти и естественно: газету штудировать нельзя, ее читают, или, точнее, пробегают глазами наспех, а даже украинизированный обыватель украинский текст читать быстро еще не привык, а тратить на газету много времени не хочет. Шутя можно было предложить нашим властям, чтобы сделали второй шаг: украинизировав местную прессу, нужно запретить привоз из Московщины,- тогда обыватель уже не удрал бы от „своей“ газеты.
после оранжевой революции западенцы поперли в Киев и обсидели его очень плотно. Они сейчас везде: ТВ, пресса и все новые районы на правом берегу заселены ими - не продыхнуть от них,
Моя знакомая коренная киевлянка расказывала военную еще историю, что во время войны пришли их выселять из дома немцы .а во главе западенские полицаи.С тех пор она тоже не может слышать этот западенский говор
Когда в Киев хлынуло рогулье, особенно с отменой прописки, город окончательно стал разваливаться
........................................................
спасибо вам за текст, вий умный человек храни бох, украинский народ.
@@user-kb4ik7nn4s, Вас не бентежить, що то повна нісенітниця, про Галичину та українську мову? За, що подяка, за брехню і фантазії із кремля?
Ось тут, пальчики не болять, тарабанити такі простирадла на клавіатурі?
Наговорив - сім мішків, гречаної вовни.
Як мало переглядів ! Це має побачити кожен Українець ! 🙏🇺🇦🇺🇦
Неймовірний фільм! Дякую! 💙💛