Пишіть мені, Олено...

Голубонько, яка у вас погода?
Чи згадуєте часом Ви мене?
Я все чекаю кращої нагоди,
Спитати Вас, коли цей біль мине...
Коли душа відтає після битви
Із ревнощами й хмарами образ?
Я все повторюю в думках молитви,
І те, що - то вже був останній раз...
Олено, з Вами ледве ми знайомі...
Завжди благословляєте мене...
Ви знаєте, була я на прийомі,
Й здається, біль душевний не мине.
Чому моя Вам доля не байдужа?
І нащо Вам сумні мої вірші?
Олено, я була любила дуже...
І все, й мовчання в дзеркалі душі.
Пишіть мені частіше, про погоду,
Пишіть, коли лунає грім з небес.
Голубонько, я не простого роду,
Та не з отих з коронами принцес.
Олено, я не можу передати,
Яка за щастя сплачена ціна.
Я їх благословляю, й ті палати,
З яких вдень вийшла як завжди, одна...
Алла Сігарьова.
Музика Люсьєна Шамбаллані.

[@user-io4rf9mm9m]

Дякую вам за смислом вірша❤❤❤

[@LucienShamballani]

Дякую. Дуже гарно.❤🎉

[@AllaSigaryova]

Дякую 🫂❤

[@user-rg3rf9ig5n]

Аля, Ваш голос запрещает мне думать о пдохом и вновь возрождает к жизни. Живи, девочка моя долго и лечи души уставших и отчаявших, а Силы Небесные помогут ТЕБЕ в этом. Не сомневаюсь !!!!!!!!!!!!

[@ViktoriyaHristenko]

Дякую ! Гарні вірші !❤❤

[@AllaSigaryova]

Дякую 🫂❤