"Постколоніальна критика російської імперської літератури": лекція Вахтанга Кебуладзе
Вставка
- Опубліковано 31 лип 2023
- Бажання жити у взаєморозумінні з сусідами є природним. Але не з усіма виходить. Україна впродовж своєї історії періодично пробувала налагодити стосунки зі східним сусідом, але всякий раз це завершувалось трагедією для нас.
Наш "Пʼятий Харків" - це мрії про наше майбутнє. І хочеться помріяти про Україну без росії. А для того варто розуміти, хто живе у нас під боком. Тому чергові зустрічі в межах проєкту "Пʼятий Харків" ми назвали "Україна без росії".
Запрошуємо вас до перегляду лекції українського філософа Вахтанга Кебуладзе, який розповідає про методології постколоніальних студій на прикладах російської імперської літератури.
А вже після лекції на вас чекає концерт інді-гурту "KH8", у складі якого грають харківські музиканти.
"П’ятий Харків" - спільний проєкт Харківського літературного музею та Сергія Жадана. За підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Уявляємо світ без росіі
Всі виступи пана Вахтанга передивилась на Ютуб, бо він для мене - відкриття.Я маю частинами дивитись його виступи,його думки ,бо мій мозок закипає від почутого-а що так можно було? Настільки сміливі його вислови,що я б поставила його поруч із найвідомішими героями боротьби із московщіною.
Українці- це нація героїв і кожен з нас веде свій бій за Україну!
Уявляю світ без московії !!!🙏🏻
Дякую каналу за можливість почути ваших вельмошановних гостей!
Дякую. Успіхів і Перемоги над рашизмом
Велике дякую!
Дуже промовисто, інформаційно, зрозуміло!!!
Дякую!✊
Дуже дякую за Вашу роботу! Неймовірно цікаво і дуже актуально!💙💛
Дуже дякую за вашу працю! За смисли і сенси!
Дякую !
💛💙
Героям Слава 🇺🇦 Дослухала до кінця. Ідеальна лекція👏 На часі.
Дякую
Дякую дуже 💙💛👏
Дуже цікаво, дякую. Чекаю на наступні лекції.
Я зрозуміла, що закордоном люди не знають історії Росії - бо дуже багато пропаганди про «велику» «культуру». Тому ім важко зрозуміти реальність України і потреби захищати національні цінності кожної зросійщення нації, як татари, грузини, башкіри, а тим паче українці.
Дякую. Може, замість терміну "тінь цивілізації" більш підійде термін "привид цивілізації"?
Обожнюю літературний музей у Харкові року так з 2011)))
Читала Отци і дєті- не мародерствую😂😂😂
Вважаю,що в інститутах можна вивчати /читати - і робити акцент на імперстві.
Про Уявні Спільноти - вкрай пекуче - видається Україну зараз насправді пере-створюємо разом, щодо культури, ідентичності, мови, всього - свідомо чи ні. 'Уявити світ без Росії' - так, але не в сенсі знов таки існувати 'всупереч' тих терен, а радше як справжня функційна частина Європи, Світу. Що ми Є, Хто ми Є, що гідні пропонувати 'без росії'? Своє зараз треба плекати - і з глибинного і з дуже очевидного, поверхневого потенціалу. Європа і Світ вкрай прагматичні. Тобто як тільки Хрестовий Похід скінчиться (як Польща вже трохи вказує) треба буде виходити з 'фішками' - що маємо до спільного 'круглого столу'...
Я б дуже хотіла б почути вашу відповідь стосовно знаного філософа- богослова О.Філоненка, чарівність лекцій якого зачаровує...
Але його закоріненість в рос.культуру - Достоєвського, толстого і т.д. і т.д. просто як криваві гвіздки в серце.
Я розумію, що більшість лекцій були записані до війни 22 р., Хоча у нас війна з 14-о.
Він ваш, харків'янин, як ви знаєте.
Таких людей треба берегти і пишатися що він є у нас.
Я не чула його останніх лекцій, може він трансформувався?
Хоча останні його лекції про Сковороду - це диво.
Але ось Л.Українка, яка так була закорінена у світову культуру, яку він любить... І багато інших. Може його це б зацікавило
Дякую пану лектору.
Неймовірно. І рівень, і актуальність... Слава вам.
А ще цікаво - коли ми вчили англійську або американську літературу або французькю - у нас у підручниках їх не називали «великими», тільки московська чомусь завжди мала приставку «велика»…
Це Джо Роган.
котику, я тебе кохаю
Тема цікава, алеж трохи перебільшена!
Я вважаю, мир мог би жити і без рашискої культури! Алеж для нас російська література повина бути як кожна інша! Ми повинні и про те казати, скільки російських письменників писали про жахіття в Росії! Візміть Лескова, Некрасова. Вони як ніхто писали про все жахіття Раши. То ми повинні іх словами підкреслювати, що таке росія.!
Московський язик - це ракова пухлина України. Без термінової операції по видаленню цих метастазів - Україна як нація не одужає. Чому люди цього не розуміють? Захист мови та культури держави - це основа існування нації. Навіть писарі в українському козачестві обов’язково були писали українською. Росія триста років зросійщуввла нас - а ми навіть не пишемо у законах, шо російська мова - це мова ворога, який нас вбиває триста років.
Ні, дітям не треба читати. Але забороняти цю літературу не треба, її повинні вивчати спеціалісти «з росії» в спеціальних організаціях. І публікувати її треба, але обов’язково з примітками і коментарями, щоб ми знали ворога. Так вони не зможуть нас дурити і на нас впливати.
Дітям треба читати. Головне, щоб вони цього хотіли. Читання вчить думати і розуміти без зайвих коментарів. І читати треба все. Тоді самі собою зникнуть розмови про "велич" російської літератури, бо в порівнянні з іншими вона і не гірша-не краща, а така сама.
Я все намагаюся зрозуміти ці аргуминти накористь "кенсл рашн калчер", від начебто неглупих людей.
Але мені якось кожного разу дивно, коли люди які назвають себе філософами, в таке впадають.
Бо історик філософії не міг обійти німецьку думку і культуру, що дійшла свого часу фашистського піку..
А відповідно проблема не може полягати в мові і літературі, як такої. В кожній великій культурі минулого можна знайти шовінистичні тенденції.
І от філософ розуміючи цю нестиковку, пускається в аналіз того як розрізнити імперію продуктивну, ту що дійсно несла культуру колоніям, від не продуктивної, що тільки гнітила. І це важливе розрізнення.
Але тоді виходить, що воюючи з Пушкіними, вони борються не стільки з культурним колоніалізмом як таким, а відстоюють продуктивний колоніалізм.
Що в свою чергу доводить саме те, що Росія винна не стільки в колониальній інтенції минулого, а в тому що так і не спромоглася вийти на новий рівень імперскості. Бо сучасні глобальні імперії не захоплюють фізичні території, вони захоплюють ринки, вони несуть свою культуру крізь кордони, за гроші ж самих колонізованих і їх же ш зусиллями.
Можна впевнено сказати, що ми жевимо в еру добровільної культурно-економічної колонізації.
Щодо того, що росія нікуди не принесла християнство. це не зовсім вірно, бо стереотипно вважається, що мусульманське населення - це десь там починається і закінчується, де Казань і Астрахань. Але вже в середньому Поволжі, в районі Рязані (Касимовського ханства) і за Нижнім Новгородом - починалось мусульманське (фіно-угорське, тюрське, булгарське) населення, бо все що не входило в колонії Руси і утворені нею князівства і республіки - мусульмани Улуса Джучі. Політика християнизації мусульман існувала у вигляді утисків і привілеїв, але згадки про неї можна зустріти лише побіжно - московитські історики не люблять цієї теми. Куди ділись мусульманські Касимівські, Саранські, Торгоутські, Сибірське ханства, Ногайська, Ряба Орди і т.д.? Вони були християнізовані.