Загадковий барельєф у Буші. Таємницю розгадано?
Вставка
- Опубліковано 7 бер 2024
- «Бушанський скельний храм» - чи не найбільш міфологізована історична пам’ятка України. В путівниках його зазвичай зараховують до давніх дохристиянських часів. З посиланням на «контактерів» та інших екстрасенсів, авторство барельєфу часом приписують навіть легендарним атлантам. Зокрема є версії, що вирізані на скелях «телевізори» - то замасковані пристрої давніх цивілізацій, через які прокачуються незримі енергії та інші «торсіонні поля». Що ж воно таке насправді?
---
Ось наша сторінка у фейсбуку:
/ ukrainaincognita
----
Наш сайт - найбільший краєзнавчий в Україні:
ukrainaincognita.com/
--
Використані відео:
• Буша - место силы в Ук...
• У селі Буша зберігся я...
---
Стаття Дмитра Полюховича:
ukrainaincognita.com/mista/pr...
Молодці👍Дуже крутий випуск👏Окрема подяка за те,що організували прибирання на кладовищі в с.Дзигівка.Ви робите багато добрих та потрібних для нашої країни справ і на даєте забути наше минуле.Велике дякуємо💛💙
Аналог (за структурою) Бушанського святилища є біля села Івахнівці на Хмельниччині. Тіки замість барельєфу там скульптура стояла. Залишилася лише ніша видовбана в скелі. Але там, на відміну від Буші, - реальний зв"язок з чимось дуже давнім. Принаймні бронзової доби. Одразу над ущелиною зі святилищем на верхівці скелі велетенський дольмен стоїть
Щиро дякую за вашу працю, цікаву інформацію і просвітництво!
А ще там у часи Хмельниччини відбулася знаменита осада фортеці Буша. У Буші тоді не було козаків - у поході з Хемльницьким. Фортецію захищали жінки та підлітки, під командою Мар'яни Завісної. Буша не встояла, бо сили були дуже нерівні. Мар'яна підірвала і сама себе, і своїх діточок і пороховий склад разом із ворогами. Є там ще залишки вежі від тої фортеці, і могила Мар'яни. Але прямо біля історичної вежі московські попи втулили свою церкву-домовину вже у наш час, 2010-х. Щоб закрити пам'ять. Іншого міста ніяк не знайти.І тут ще подібний же москалям "історик" вирішив "правду" донести. Тьфу...
Люди часто бачать те чого нема а їм хочеця. Комусь дуже хотілось щоб там було шось дуже давне та міфічне.
Весь міф про с. Бушу поєднанно з твором М. Старицького "Повість була написана автором російською мовою та вперше надрукована у газеті «Московський листок» у листопаді-грудні 1891 року. У 1894-1895 роках твір був перекладений М.Старицьким українською мовою та надрукований у Львові у журналі «Зоря». В основі твору - реальні історичні події, що мали місце в містечку Буші на Поділлі під час визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького[1]. Поруч із вигаданими, в романі діють історичні персонажі. Про героїв повісті Орисю і Завістного Старицький писав у примітці до твору: «По Костомарову, Орися, героїня від Буші, була Завістного жінкою, а по інших джерелах - донькою…»." А в цей час в обозі польського війська, що оточило Бушу, проходить бенкет. Воєводи погрожують захопити містечко та знищити усіх захисників, навіть дітей та жінок, яких називають образливими словами. На захист українських жінок виступає молодий шляхтич Антон Корецький, який зауважує, що змалку виховувався у козацький родині, де його навчили правді, добру та честі. Це дуже дивує та обурює присутніх. Зранку починається штурм Буші. Козаки дуже вдало захищаються, але сили і можливості нерівні - у поляків значна чисельна перевага та більш далекобійні гармати. До того ж вони спускають воду зі ставка, який з одного боку захищав козацькі позиції. Це дає можливість атакувати козаків татарською кіннотою. Козаки відступають у містечко, але всі розуміють, що бій буде нетривалим. Під час бою Орися з Катрею знаходяться на башті. Вони бачать, як до фортеці наближаються декілька вершників, які роздивляються її мури. Орися, який довірена оборона замкової башти, стріляє у вершників з легкої гармати навіть попри те, що в одному з них впізнає свого коханого Антося Корецького. Це її дуже хвилює та бентежить, але на перше місце вона ставить любов до Батьківщини. Розуміючи, що захисники фортеці не зможуть довго втриматися, Орися йде до церкви, де розмовляє із панотцем Василем. Він розповідає Орисі про потайний хід та льох під церквою і віддає їй ключ од дверей льоху. Орися знаходить у льосі військові припаси, серед яких багато пороху і готує підпал. До башти знов під’їжджають вершники та стрілою передають лист із пропозицією про припинення боротьби. Орися проти будь-яких перемовин із ворогом та у листі також є особисте послання Антона Корецького до неї. В ньому Корецький благає Орисю про побачення. Після довгих вагань Орися наказує відчинити браму та пускає Корецького до башти. Антон нагадує їй про кохання та палко запевняє про свою готовність бути поруч із нею. Орися передає Корецькому ключ від потайних дверей… Під навалою ворожого війська козаки відступають. У замковій башті збираються рештки захисників. Орися спускається потайним ходом до льоху. Туди ж приходе її коханий Антось. Орися запалює порох, лунає потужний вибух? За словами Надії Левчик, кандидата філологічних наук, провідного наукового співробітника сектора класичної української літератури Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України: «Художня цінність повісті не лише в її багатопроблемності, а й у виразно окреслених характерах». Про Маряну Зависну теж оповідають так??? У Буші закріпився 6-тис. загін повстанців на чолі з сотником Зависним. 28 листоп. 1654 розпочався штурм м-ка, який було відбито з великими втратами для поляків. Повстанці відмовилися капітулювати. У наступні дні вони героїчно відбивали нові штурми. Однак польс. війську вдалося прорвати оборону понад ставком і запалити місто. Під час запеклого бою повстанці і навіть їхні дружини, напр. О.Зависна, воліли загинути, але не скоритися. В ході оборони полягли майже всі захисники Буші. Частині оборонців під покровом ночі вдалося вирватися, і вони билися з ворогом вже за межами м-ка. Група жителів (70 осіб) сховалася в печері і тримала оборону, відмовляючись скласти зброю.
Ех!!! Розрушив таку красиву казку! :) А туристам вона так потрібна :) Дякую за відео
тобто печера відлюдника датована 16-м сторіччям то у нас вже нецікавий та неаутентичний новобуд?🤣
Дякую. Дуже добре що поширюєте історію як є.
Більш всього сором викликає, шо місцеві мешканці дозволять такою унікальною церквою керувать московським чортам у рясах. Там і досі УПЦ МП
цікаво хто дав дозвіл будуватись МП у центрі заповідника??? МП віряни? Ось так???
Дякую за відео
Якийсь монах у 16-му сторіччі за версією совково-христосівців прийшов і зробив рельєф на мотиви свого предка=святого, який був сином царя персидського. Це щонаменше років за 1500 до цього монаха, але він пам'ятав і про оленя (цікаво, в Персії саме така порода оленів чи інша?) Він же там поклав, напевно, той предмет, який потім датували археологи у 1980-х совкових.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Шо ж ви так з Асов-им (патріот, між іншим чогось там дуже кавказського, як потім ви-ся, ги). Так гарно про вєди спіаав.
А телевізор те що прямокутне на горі, то що????
Ну звісно, що христосівці будуть тягнути ковдру на себе, бо ми ж до юдо-євангелізації були дикими, що й барельєфу видовбати не могли. Але тоді маєте погодитися, що христосівці масово використовували рідновірські символи. Щодо напису (припустимо він був), то тут груба помилка в поясненні. Не може жрець називати себе іменем Бога. Миробог - це осінній прояв Дажбога - Бога Сонця. Він править від осіннього рівнодення до зимового сонцестояння. В цей час проходили полювання на тварин, в тому числі і на оленів. Оленя, як і вола ототожнюють з Велесом і Сонцем, що заходить. То звісно мова не йде про жерця князя Олега, а саме про Ольгу-Оленя, якого могли приносити в жертву Миробогу або ж молоко. До речі, передньоазійського Бога-Бика так і звали Молок, він є проявом Ваала-Велеса. Півень же символізує Сонце, що сходить. Тобто, в жертву принесли молоко, в надії, щоб Сонце стало у верхівці Світового дерева і відбулося вічне життєоновлення. То може ваші христосівці були язичниками?
🔥🔥🔥🔥
Версія про відношення Бушанського скельного храму до християнських монахів відлюдників ще більше фантастична ніж те що даний храм з його барельєфами являється до християнським. А стосовно аналізу кам'яних порід це взагалі домисли вчених, достеменно вказати вік кам'яних порід майже не можливо це вам підтвердить будь-який вчений котрий вивчає мінерали і камені.
👍💪👌
Наврядчи цей барельєф має хоч якесь відношення до християнства!
Це все версії, а не науковий доказ.
Романе, а ви не звернули увагу на хрест на козацькому кладовищі до якого водять усі екскурсії, цікава ваша думка про нього
Його звалили вже, а взагалі гарний, хрещатої форми
@@UkrainaincognitaТа невже,як це хрест може мати хрещату форму? Ви впевнені?
В Ризі півні на шпилях замість хрестів. Правда, то протестанти
Христосівіці поєдналися із совками, щоб привласнити скельний храм собі. І продовжують брехати про христосівських відлюдників. "Знайшли якісь предмети, які датували 16-м сторіччям" Яким чином якийсь предмет, який міг потрапити у відкриту ущелину ОДНОЗНАЧНО визначає час створення барел'єфу? Абсолютно притягнуто за вуха.
😂Нічим не підкріплені роздуми. Когут, кажуть, був симаолом Богині Лади, буцімто їй приносили в жертву білого когута.
"Ой, Марічко, люблю тя, люблю тя, люблю тя,
Заріж мені когутя, когутя, когутя". ua-cam.com/video/9n-Zd9hUSU0/v-deo.htmlsi=2UvFBvy4BAmekDsk
+++
Звичайно це не давній храм
Навіть телевізор є,між деревом і оленем
Багато слів, а самого храму майже не показали
Не. Правий. Ти. 😅Твої. Висновки. Брехливі. 😊не. Правдиві. Не. Вчений ти. 😂😂😢😊