«Зродились ми великої години» - концерт Академічного хору Українського радіо до Дня Конституції
Вставка
- Опубліковано 27 чер 2022
- Дивіться та слухайте концерт Академічного хору Українського Радіо до Дня Конституції України «Зродились ми великої години».
Частина артистів Академічного хору опинилася в зоні тимчасової окупації, іншим довелося покинути домівки; хтось займався волонтерством, хтось - пішов боронити Україну в лавах ЗСУ. Але всі вони нарешті знову зібралися разом - вперше від початку повномасштабної російської агресії, - щоб з нагоди Дня Конституції виконати шедеври української хорової музики.
У святковому концерті звучатимуть твори композиторів Миколи Лисенка (“Молитва за Україну”, “Сон”), Євгена Станковича (“Садок вишневий”), Лесі Дичко (“Нехай повні будуть вуста наші”), Бориса Лятошинського (“Тече вода в синє море”), Олени Чмут (обробка народної пісні “Коло мої хати”), Віктора Грицишина (обробка пісні “Зродились ми великої години”) та Михайла Вербицького (Державний Гімн України).
#ДеньКонституції #ГімнУкраїни #УкраїнськаМузика
Підпишіться та натисніть 🔔 щоб отримати сповіщення про нові відео і трансляції
Наш офіційний сайт: suspilne.media/culture
Ми у Facebook: / suspilne.culture
--
Усе про Суспільне читайте тут: corp.suspilne.media/
Чудові твори у виконанні прекрасного хору! Дізналась про хор після перегляду фільму «Щедрик» ❤
Чудовий концерт! Від мене однозначно вподобайка!
Дякую.
Ви найкращі.
Гордимося, що ми українці.
У мене мурахи від нашого гімну! Особливо від виконання національним академічним хором ♥️ дякую за концерт. Я зачарована
Чудовий саунд і натхненне виконання, аранжування, репертуар.
Дякую.чарівний концерт
0:25 - Державний Гімн України, муз. М. Вербицького, сл. П. Чубинського;
2:17 - «Садок вишневий коло хати», муз. Є. Станковича, сл. Т. Шевченка;
6:40 - «Нехай повні будуть уста наші», муз. Л. Дичко;
10:46 - «Ой, у лузі червона калина», сл. С. Чарнецького в аранж. В. Грицишина;
14:22 - «Сон», муз. М. Лисенка, сл. Т. Шевченка;
17:07 - «Коло мої хати», укр. нар. пісня в обр. О. Чмут;
22:12 - «Тече вода в синє море», муз. Б. Лятошинського, сл. Т. Шевченка;
26:29 «Зродились ми великої години», сл. О. Бабія в обр. В. Грицишина;
28:40 «Молитва за Україну», муз. М. Лисенка, сл. О. Кониського;
Насолода для вух) пишаюсь нашою культурою.
Чудово!
вау
Від Сяну по Кавказ
Чути, що запис відбувався у студії.
Сподіваюсь, від початку повномасштабної війни все помінялося у них. Якщо не так, то провідники ОУН, чий гімн вони оце співають не те, що перевертаються у могилах, а ходуном ходять. Однією з тем листівок, які ОУН-УПА поширювали був заклик не розмовляти по-московському. Як прийшла нова керівник, оця Ткач, вона запровадила власне московську мову як робочу в колективі, і щось мені підказує, на знак протесту ніхто не покинув, а може і ніхто не протестував. Тобто, сотні українських творів, автори яких часто-густо були репресовані і гинули за творення української культури, ці музиканти вивчали мовою, на користь якої українська зазнавала нищення. Який кричущий парадокс і відсутність людяності! Какая разніца, мнє так удобна. Але ж за удобства, камфорт потрібно платити! І от маємо там удобно, а тут заплата відбувається життями загиблих, екологічними катастрофами, знедолею. Далі, ну на який добробут може сподіватися народ, який так цинічно ставиться до рідного. Сам Бог утворив народи через надання їм мов, кожному свою, аби мали добробут таким чином. А тут було щось протилежне. Звелися до рівня худоби, яка теж має свою мову для комунікації, але не як маркер ідентичності. Кажу БУЛО протилежне, бо сподіваюсь, що тепер усе інакше.