Неймовірно цікавий фільм. Саме нещодавно задумалася над тим, чому садиба Кочубеїв була розрушена, а тут стільки інформації. Колосальна робота була зроблена істориками, за що дуже дякую!
Живу в Диканьке. С интересом посмотрел фильм. Сейчас ничто в поселке не напоминает о тех временах. На месте дворца и прилегающих территорий - обычный частный сектор и мукомольный заводик с кондитерским цехом. Сиреневая роща - это мероприятие на раз в году, немного туристов, жуткие цены и мутный Пивоварский пруд. Церкви красивые, да. По центру поселка, в низине были отличные пруды (один из них показан в фильме), но они в последнее время понемногу высыхают и зарастают непролазной чащобой. Народ выживает,как может. Кто в Польше, кто на огородах. Как-то живём. Впрочем, как и везде.
З задоволенням подивилася захоплюючий ф1льм про славнозв1сну Диканьку.Дякую сердечно авторам.Т1льки не видно,щоб комусь було ц1каво берегти 1стор1ю р1дного краю.кр1м, можливо, прац1вник1в диканського краезнавчого музею та Олександра Братського.Дуже жаль.Все там в жахливому стан1_ 1 дорога до дуб1в, 1 той Бузковий Гай,який в народ1 називали "С1ренева Яма",правда церква Микла1вська процв1тае за шпилястою огорожею.Земля,на як1й покинутий той гай занепадае 1 дал1,належить якомусь рег1оналу,кажуть.Ц1каво,коли зак1нчаться ц1 жахлив1 часи 1 люди подивляться 1ншими очима на цю Богом подровану диканчанам,перлину?
Почему не показывать почаще этот фильм по ТВ. Всякую дрянь транслируют. А это шикарный исторический фильм. Я его раньше не видел.Только благодаря интернету.
Очень интересно! Особенно слово "садиба" и его этимография. Дело в том, что в литовском языке есть слово "Sodyba". Под Луцком в местном наречии имеются слова: -"Кумп, лошина, бакшт". Эти слова точно взаимствованы из литовского языка (kumpis, lašiniai, bokštas). Возникает подозрение, что "садиба" тоже может быть из этой области.
Да, они написали донос Петру 1 на Гетьмана Мазепу, сообщив что он хочет отделится от России, царь не поверил и казнил Кочубея. Кочубей был человеком амбициозным, занимал высокие посты при 3 гетьманах и сам тоже очень хотел быть гетьманом. После " измены" Мазепы жене Кочубея вернули все имущество и реабилитировали страченного мужа.
Полтава всегда была верной клятвам Переясловской РАДЕ. За это Выговский продал в рабство татарам население Полтавы. РИ помнила о верности полтавчан. Полтавская губерния по обеспечению из казны РИ была привелегированной. Об этом свидетельствует высокое развитие культуры, просвещения и др. Добавлю, что моя прабабуня Лыходий Ефросиния ТИХОНОВНА,из реестровых козаков, когда мы плохо себя вели, называла нас Мазепами. А в тяжёлых случаях_ Мазепурами.)))
Прекрасный фильм! Одна поправка- ни Кочубеи,ни другие жители Полтавщины,никогда небыли украинцами! Они всегда были малороссами. Украинцами в Галиции называли русинов,которые отреклись от православия и приняли униатство. После революции большевики в украинци записали все население Малороссии и Новороссии. Как то так
Дякуємо за відгук! Звісно, кожна думка має право на існування. Стосовно роду Кочубеїв, то це козацький рід кримсько-татарського походження. Він заснований Кочук-Беєм, який наприкінці XVII століття переїхав із Кримського ханства на постійне проживання до Лівобережної України, де охрестився за ім’ям Андрій. Він служив у Війську Запорізькому. 1799 року одна гілка роду отримала дворянський титул графів Російської імперії, а 1831 - титул князів. Цей рід був занесений у п’яту і шосту частини родовідної книги Полтавської, Чернігівської і Санкт-Петербурзької губернії. Так вже склалось в історії людства, що кордони багатьох держав та їхні назви постійно змінювалися. Не оминуло це і сучасну Україну. Штучно створена назва «Малоросія» дійсно існувала на теренах Полтавщини. Малоросія - одна із історичних регіональних назв Центральної та Лівобережної України (Гетьманщини) у II половині XVII-XVIII століть. Малоросією у минулому ніколи не називалася ані вся територія сучасної України, ані всі землі, населені українцями або їх предками. Назва «Малоросія» в історичних джерелах зустрічається пізніше, ніж «Україна». У своєму фільмі «Кочубеївська садиба як осередок культури та духовності у XIX столітті» я розповідав про рід Кочубеїв та їхню садибу у Диканьці саме у XIX столітті та на початку XX. На початку XIX століття статус Полтави почав істотно змінюватися. Цей регіон перестав бути прикордонним: Російська імперія приєднала Крим і частину Речі Посполитої внаслідок її поділу. В 1781 році був скасований полковий устрій - Полтава з полкового центру на 20 років перетворилася на звичайний повітовий центр Катеринославського намісництва. Доля міста і його мешканців кардинально змінилася в 1802 році, коли Полтава стала центром новоствореної Полтавської губернії та Малоросійського генерал-губернаторства. Це дало поштовх до зростання міста та істотних змін у структурі населення. Тут потрібно відзначити низку моментів, дуже важливих для розуміння ще одного істотного складника сучасної полтавської ідентифікації - образу Полтавщини і Полтави як «духовної столиці України», коріння котрого якраз проростають із XIX - початку XX століть. Ідеться про стійкий стереотипний образ регіону, діалект якого, як вважається, став основою української літературної мови. Загальновідомий факт, що Іван Котляревський розпочав роботу над поемою «Енеїда» у 1794 році, а у 1798 році без згоди автора твір був вперше надрукований українською мовою. Перше власне видання Котляревський здійснив у 1809 році. Отже, можна стверджувати, що у XIX столітті на теренах сучасної Полтавщини проживали люди, які володіли, розмовляли і писали українською мовою. З повагою, автор фільму.
@@-..935 , Енеїда була видана в Петрбурзі в 1798 році і лише в наступному 1799 народиться перший класик російської мови - Пушкін, нащадки якого й донині проживають у Полтаві...
@@-..935 upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ed/First_Eneyida.jpg Книга была напечатана не на украинском языке , а cо ставками слов малороссийского диалекта ( то есть казацкого ).Малороссийский диалект, как и Кубанский диалект имеет казацкое происхождение ( с точки науки - это 90 % тюркских слов ), но такое процентное соотношение имели только казаки ,то есть - это особый диалект отличающий от русского и современного украинского ( с польского - западноукраинскими наречиями ) . Быт и тактика ведения боя также отличались .Основным самобытным элементом казачьей тактики являлась лава. В наиболее общем виде лава - это особый боевой порядок кавалерии при атаке. Кочубей - это казацкая фамилия ( кочук - малый, не большой, а бей это титул ) Слово Гетман имеет польское происхождение и в казачестве, как титул стал применяться лишь с 1648 года. В вашем видео в семейном склепе Кочубеев видны звезды и монограмма Христа или правильно Римский Лабарум " Hoc vince «Сим победиши»" Римский знак монограмму, церковь настойчиво заменила Иисуом . Римские атрибуты и монеты находят на многих территориях современной Украины . azbyka.ru/shemy/schemes/1_big_all.gif Великий миротворный круг, где та же монограмма но значение ее - это солнце . В древнем Риме почитался римский бог солнца Sol Invictus Непобедимое Солнце. Dies Natalis Solis Invicti («день рождения непобедимого солнца»). 25 декабря был первым днём после зимнего солнце стояния, когда было заметно удлинение светового дня,этот день Римляне праздновали как «день рождения непобедимого солнца,а также и другие связанные с солнце стоянием. После побед на востоке император Аврелиан ввёл официальный культ Sol Invictus, учреждая бога солнца в качестве главного божества империи. Также Аврелиан стал носить корону с исходящими солнечными лучами. Он основал коллегию понтификов и посвятил Непобедимому Солнцу храм в 274 году. Культ Непобедимого Солнца был главным официальным культом начала IV века,единственным официально допущенным восточным культом, вероятно со времён правления Аврелиана и точно при Константине, был культ Непобедимого Солнца. Так все же, что было изображено на римских щитах войска Константина ? И Кочубей может и не был крещен, а верил как и его предки в бога солнце ?
@@user-we5zv5ld2l малороссійскій "діалект" на 87% совпадает с "бєлоросійскім" по лексике. Что по всем правилам означает, что это один и тот же язык. С белорусским! Не с турецким.
@@VadimAugБелоросийский ? Он ближе к польскому с российским акцентом .Давайте разберем современный календарь : Студзень - Сiчень Люты - Лютый Сакавiк - Березень , Красавiк - Квiтень, Май - Травень , Червень - Червень, Лiпень - Липень, Жнiвень - Серпень, Верасень - Вересень, Кастрычнiк - Жовтень, Лiстапад - Листопад, Снежань - Грудень. Белоросийский диалект произношением больше схож на грубый российский диалект ,чем на мягкий малороссийский и речь даже не в ударении, а в произношении .Сходство языков со славянскими народами конечно есть, ведь был общий Церковно славянский язык ,но тот малороссийский диалект отличался от русского языка, даже в книге Котляревского в Энеиде, есть словарь малороссийских слов, можете скачать и посмотреть : escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/1222 И это не все еще малороссийские слова, но даже те которые там есть ,говорят не о славянском происхождении, а как отдельном наречии. Современный украинский язык хоть и основан на малороссийском наречии и является государственным языком и преподается в школах, но в большей части Украины особенно на западной, в деревнях, разговаривают на своем диалекте, где украинец с центральной части просто не поймет этот язык, не смотря на то, что оба они украинцы. Я разве писал про совпадение с турецким языком ? Тюркские сова - это так говорят историки,вот например как пишут на казачий сайтах : kazak-center.ru/load/khronika_kazachestva/tradisii_kazachestva/kazachij_govor_jazyk/13-1-0-539
Неймовірно цікавий фільм. Саме нещодавно задумалася над тим, чому садиба Кочубеїв була розрушена, а тут стільки інформації. Колосальна робота була зроблена істориками, за що дуже дякую!
Особлива подяка Галині Іванівні за завжди цікаві розповіді про Диканьку і її історію!
Живу в Диканьке. С интересом посмотрел фильм. Сейчас ничто в поселке не напоминает о тех временах. На месте дворца и прилегающих территорий - обычный частный сектор и мукомольный заводик с кондитерским цехом. Сиреневая роща - это мероприятие на раз в году, немного туристов, жуткие цены и мутный Пивоварский пруд. Церкви красивые, да. По центру поселка, в низине были отличные пруды (один из них показан в фильме), но они в последнее время понемногу высыхают и зарастают непролазной чащобой. Народ выживает,как может. Кто в Польше, кто на огородах. Как-то живём. Впрочем, как и везде.
Очень интересно. Редкие факты. Отличная съёмка. Сделано с душой.
Спасибо , ребята, за Ваш классный рассказ. Вы молодцы , что сеете доброе и вечное!!!
михаил жорник Дякуємо !!!
Дуже цікаво і пізнавально. Фільм дає можливість повернутися в історію, відчути втрачені скарби і побачити українську еліту.
Дуже цікавий матеріал.
Дякую.
Дуже гарний документальний фільм! Я вдячний моєму земляку, Ярославу Єнко, за цей фільм.
Дмитрий Киян Щиро дякую ,за добрі слова!!!
Хоч хтось щось показує з цікавого про рідну Україну! Молодці!
Igor Polischuk Дякую,Вам!
Приємно слухати
Очень душевно и интересно.
Дякую! Цікаво дуже ♥️
Дякую!! Дуже цікаво!!! Збираємось на Сорочинську ярмарку і звісно в Диканьку!!!
тільки чомусь ні слова про те, що будували, насправді все це, кріпаки та прості люди своїм потом
Моя любимая малая родина,очень хороший фильм.
Валюшка,я тебе знайшла тут,хотіла послати
З задоволенням подивилася захоплюючий ф1льм про славнозв1сну Диканьку.Дякую сердечно авторам.Т1льки не видно,щоб комусь було ц1каво берегти 1стор1ю р1дного краю.кр1м, можливо, прац1вник1в диканського краезнавчого музею та Олександра Братського.Дуже жаль.Все там в жахливому стан1_ 1 дорога до дуб1в, 1 той Бузковий Гай,який в народ1 називали "С1ренева Яма",правда церква Микла1вська процв1тае за шпилястою огорожею.Земля,на як1й покинутий той гай занепадае 1 дал1,належить якомусь рег1оналу,кажуть.Ц1каво,коли зак1нчаться ц1 жахлив1 часи 1 люди подивляться 1ншими очима на цю Богом подровану диканчанам,перлину?
Natalia Neizvestnaya Щиро дякую !!
у вас нема букви і на клавіатур ?
Почему не показывать почаще этот фильм по ТВ. Всякую дрянь транслируют. А это шикарный исторический фильм. Я его раньше не видел.Только благодаря интернету.
Gennadiy Burda Приємно чути гарний відгук ! Фільм крутили на каналі Інтер+
Спасибо
гарний замок. От би й мені такий...Піду робити в депутати, отримаю великий хабар і побудую собі таку велику хату.
ДА... Круто!
Очень интересно! Особенно слово "садиба" и его этимография. Дело в том, что в литовском языке есть слово "Sodyba". Под Луцком в местном наречии имеются слова: -"Кумп, лошина, бакшт". Эти слова точно взаимствованы из литовского языка (kumpis, lašiniai, bokštas). Возникает подозрение, что "садиба" тоже может быть из этой области.
Від слова сад
Какие прекрасные стихи на украинской мове!
КОЛИ ЗУБОЖІЛІ добераються до влади... не чекайте добра і шанобливого ставлення до історії...
2,16. 2,20 праворуч, то пальма?
Так ! Пальми висаджували із оранжерей та теплиць . Про це йдеться у фільмі !
Цікаво!
orion wu Стараємось!!!
а хто ж оператор фільму?
Оператор - Дмитро Панков.
Оператор -Дмитро Панков ,він же режисер- постановник .
18
Парк
Софіївка
Листопад
Хмиз
Сміття
18
NEO
Lamberg
MAX
🐯
🐔
🦆
🐎
🦁
🐯
18
Кочубей
І
В
А
Хіма
18
Диканька
Полтава
Київ
Одеса
Херсон
18
NEO
Lamberg
MAX
🐯
13:21
14:48:28
🐯
18
Поп
Корн
Сир
Своя
Лінія
18
NEO
Lamberg
MAX
🐯
Дуб
Бук
В'яз
Зраб
Акація
🐯
Т
Р
И
З
У
Б
П
Я
Т
Ь
🐯
Слабе відео-, про ставок, про клумби, про собачку. Це не дослідження. Хто був архітектором садиби? Хто будував?
18
Вознесіння
Ліквідувати
Христове
Свято
Артифакт
18
NEO
Lamberg
MAX
🐯
M
U
K
O
L
A
Y
1
9
🐯
B
A
B
A
🐯
Кровопивці Українського народу,в часі і просторі нічого не змінилося.,
Це ті Кочубеї, що предали Мазепу та Україну?
Да, они написали донос Петру 1 на Гетьмана Мазепу, сообщив что он хочет отделится от России, царь не поверил и казнил Кочубея. Кочубей был человеком амбициозным, занимал высокие посты при 3 гетьманах и сам тоже очень хотел быть гетьманом. После " измены" Мазепы жене Кочубея вернули все имущество и реабилитировали страченного мужа.
Апочему Украину то хоть ? Вот Мазепа как раз и продал свою родину - примкнувши до шведов .
Полтава всегда была верной клятвам Переясловской РАДЕ. За это Выговский продал в рабство татарам население Полтавы. РИ помнила о верности полтавчан. Полтавская губерния по обеспечению из казны РИ была привелегированной. Об этом свидетельствует высокое развитие культуры, просвещения и др.
Добавлю, что моя прабабуня Лыходий Ефросиния ТИХОНОВНА,из реестровых козаков, когда мы плохо себя вели, называла нас Мазепами. А в тяжёлых случаях_ Мазепурами.)))
Так він ,зрадника мазепу вкинув, історію читайте пане ! Українців Мазепа продав !
@@user-kq6lp9hy3q Вот☝️👍🌻🌻🌻❤️
Ганьба, що ви назнімали, пропагуєте малоросію.
Знести до біса той клятий памятник Петру Першому символ поневолення та окупаціїї
Прекрасный фильм! Одна поправка- ни Кочубеи,ни другие жители Полтавщины,никогда небыли украинцами! Они всегда были малороссами. Украинцами в Галиции называли русинов,которые отреклись от православия и приняли униатство. После революции большевики в украинци записали все население Малороссии и Новороссии. Как то так
Дякуємо за відгук! Звісно, кожна думка має право на існування. Стосовно роду Кочубеїв, то це козацький рід кримсько-татарського походження. Він заснований Кочук-Беєм, який наприкінці XVII століття переїхав із Кримського ханства на постійне проживання до Лівобережної України, де охрестився за ім’ям Андрій. Він служив у Війську Запорізькому. 1799 року одна гілка роду отримала дворянський титул графів Російської імперії, а 1831 - титул князів. Цей рід був занесений у п’яту і шосту частини родовідної книги Полтавської, Чернігівської і Санкт-Петербурзької губернії.
Так вже склалось в історії людства, що кордони багатьох держав та їхні назви постійно змінювалися. Не оминуло це і сучасну Україну. Штучно створена назва «Малоросія» дійсно існувала на теренах Полтавщини. Малоросія - одна із історичних регіональних назв Центральної та Лівобережної України (Гетьманщини) у II половині XVII-XVIII століть. Малоросією у минулому ніколи не називалася ані вся територія сучасної України, ані всі землі, населені українцями або їх предками. Назва «Малоросія» в історичних джерелах зустрічається пізніше, ніж «Україна».
У своєму фільмі «Кочубеївська садиба як осередок культури та духовності у XIX столітті» я розповідав про рід Кочубеїв та їхню садибу у Диканьці саме у XIX столітті та на початку XX. На початку XIX століття статус Полтави почав істотно змінюватися. Цей регіон перестав бути прикордонним: Російська імперія приєднала Крим і частину Речі Посполитої внаслідок її поділу. В 1781 році був скасований полковий устрій - Полтава з полкового центру на 20 років перетворилася на звичайний повітовий центр Катеринославського намісництва.
Доля міста і його мешканців кардинально змінилася в 1802 році, коли Полтава стала центром новоствореної Полтавської губернії та Малоросійського генерал-губернаторства. Це дало поштовх до зростання міста та істотних змін у структурі населення. Тут потрібно відзначити низку моментів, дуже важливих для розуміння ще одного істотного складника сучасної полтавської ідентифікації - образу Полтавщини і Полтави як «духовної столиці України», коріння котрого якраз проростають із XIX - початку XX століть. Ідеться про стійкий стереотипний образ регіону, діалект якого, як вважається, став основою української літературної мови. Загальновідомий факт, що Іван Котляревський розпочав роботу над поемою «Енеїда» у 1794 році, а у 1798 році без згоди автора твір був вперше надрукований українською мовою. Перше власне видання Котляревський здійснив у 1809 році.
Отже, можна стверджувати, що у XIX столітті на теренах сучасної Полтавщини проживали люди, які володіли, розмовляли і писали українською мовою.
З повагою, автор фільму.
@@-..935 , Енеїда була видана в Петрбурзі в 1798 році і лише в наступному 1799 народиться перший класик російської мови - Пушкін, нащадки якого й донині проживають у Полтаві...
@@-..935 upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ed/First_Eneyida.jpg
Книга была напечатана не на украинском языке , а cо ставками слов малороссийского диалекта ( то есть казацкого ).Малороссийский диалект, как и Кубанский диалект имеет казацкое происхождение ( с точки науки - это 90 % тюркских слов ), но такое процентное соотношение имели только казаки ,то есть - это особый диалект отличающий от русского и современного украинского ( с польского - западноукраинскими наречиями ) . Быт и тактика ведения боя также отличались .Основным самобытным элементом казачьей тактики являлась лава. В наиболее общем виде лава - это особый боевой порядок кавалерии при атаке.
Кочубей - это казацкая фамилия ( кочук - малый, не большой, а бей это титул ) Слово Гетман имеет польское происхождение и в казачестве, как титул стал применяться лишь с 1648 года.
В вашем видео в семейном склепе Кочубеев видны звезды и монограмма Христа или правильно Римский Лабарум " Hoc vince «Сим победиши»"
Римский знак монограмму, церковь настойчиво заменила Иисуом . Римские атрибуты и монеты находят на многих территориях современной Украины .
azbyka.ru/shemy/schemes/1_big_all.gif
Великий миротворный круг, где та же монограмма но значение ее - это солнце .
В древнем Риме почитался римский бог солнца Sol Invictus Непобедимое Солнце. Dies Natalis Solis Invicti («день рождения непобедимого солнца»). 25 декабря был первым днём после зимнего солнце стояния, когда было заметно удлинение светового дня,этот день Римляне праздновали как «день рождения непобедимого солнца,а также и другие связанные с солнце стоянием.
После побед на востоке император Аврелиан ввёл официальный культ Sol Invictus, учреждая бога солнца в качестве главного божества империи. Также Аврелиан стал носить корону с исходящими солнечными лучами. Он основал коллегию понтификов и посвятил Непобедимому Солнцу храм в 274 году. Культ Непобедимого Солнца был главным официальным культом начала IV века,единственным официально допущенным восточным культом, вероятно со времён правления Аврелиана и точно при Константине, был культ Непобедимого Солнца.
Так все же, что было изображено на римских щитах войска Константина ? И Кочубей может и не был крещен, а верил как и его предки в бога солнце ?
@@user-we5zv5ld2l малороссійскій "діалект" на 87% совпадает с "бєлоросійскім" по лексике. Что по всем правилам означает, что это один и тот же язык.
С белорусским! Не с турецким.
@@VadimAugБелоросийский ? Он ближе к польскому с российским акцентом .Давайте разберем современный календарь :
Студзень - Сiчень
Люты -
Лютый
Сакавiк - Березень ,
Красавiк - Квiтень,
Май - Травень ,
Червень - Червень,
Лiпень - Липень,
Жнiвень - Серпень,
Верасень - Вересень,
Кастрычнiк - Жовтень,
Лiстапад - Листопад,
Снежань - Грудень.
Белоросийский диалект произношением больше схож на грубый российский диалект ,чем на мягкий малороссийский и речь даже не в ударении, а в произношении .Сходство языков со славянскими народами конечно есть, ведь был общий Церковно славянский язык ,но тот малороссийский диалект отличался от русского языка, даже в книге Котляревского в Энеиде, есть словарь малороссийских слов, можете скачать и посмотреть :
escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/1222
И это не все еще малороссийские слова, но даже те которые там есть ,говорят не о славянском происхождении, а как отдельном наречии.
Современный украинский язык хоть и основан на малороссийском наречии и является государственным языком и преподается в школах, но в большей части Украины особенно на западной, в деревнях, разговаривают на своем диалекте, где украинец с центральной части просто не поймет этот язык, не смотря на то, что оба они украинцы.
Я разве писал про совпадение с турецким языком ? Тюркские сова - это так говорят историки,вот например как пишут на казачий сайтах :
kazak-center.ru/load/khronika_kazachestva/tradisii_kazachestva/kazachij_govor_jazyk/13-1-0-539