Як те, що ми говоримо дітям перетворюється на їхні висновки про себе | "виховання" і наслідки

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 4 жов 2024
  • Часто негативні, принизливі послання з дитинства перетворюються у твій власний внутрішній голос. У тебе з ним свій стосунок, відпрацьований роками. Він вдало керує тобою, але водночас отруює твоє життя.
    #психолог #комплекссамозванця #кпт #зневіравсебе #депресія #невпевненість #кпт #комплекснеповноцінності
    Інстаграм
    ...
    Фейсбук
    / holentovska

КОМЕНТАРІ • 4

  • @ТетянаУмінська
    @ТетянаУмінська 8 місяців тому +1

    Дякую за фахове роз'яснення, дуже цікава і корисна інформація

  • @oksanamoroz9172
    @oksanamoroz9172 8 місяців тому

  • @Ірина-к4х
    @Ірина-к4х 8 місяців тому

    Зачепила ця тема! Для мене вона вдвічі актуальна, - як для мами, та як для дочки. З появою дітей переосмислюєш і своє дитинство, особисто в мене почали згадуватися такі ситуації, які до появи дитини навіть в голову не приходили. Від цього відчуваєш ще більше відповідальності у спілкуванні з дитиною, тому що ніби незначна фраза може згадуватися і в дорослому житті. А хотілося б, що ті фрази/ситуації, які пам'ятатиме дитина, були зі знаком "+")

    • @psycholodgicum
      @psycholodgicum  8 місяців тому

      Думаю, якщо Ви фіксуєте себе на відповідальності перед дитиною, значить присутній певний рівень контролю над власною поведінкою, словами. Тож, це вже гарний знак і вагомий плюс до скарбнички спогадів Вашої донечки.
      Звісно, ніхто не є бездоганним. Щось можна випалити на емоціях. В таких випадках, завжди треба вибачитись перед дитиною. Визнати, що її (дитини) поведінка чи вчинок засмутив/роздратував/розтривожив тощо. Далі обовʼязково проговорити ситуацію, чим були викликані емоції, як попередити повторення епізоду. Все це тренуватиме у дитини навички для аналізу і коректних висновків.