Дай бог пам'яті. Здається, суть така. СДром синхронізований з материнкою. Тож, при прошивці на LT3.0 витягувалась прошивка дисководу, модифікувалась, завантажувалась назад (в CDrom). Що робити, коли СіДірому нема, зламався. Тоді можна: 1. Програматором підпаятмсь до консолі. 2. Зафрібутити її. 3. Це дозволить зчитати ключі материнки, якими вона синхронізується з дисководом. 4. Прошити цими ключами інший дисковод. 5. За потреби, повернути (прошити) материнку назад оригінальною її прошивкою. І в такому варіанті отримуємо консоль з LT3.0, яка може логінитись в Live. Тут, звісно, нюанс, що якщо вже припаялись і зафрібутили материнку, то по факту, нафіг той СДром. Чи можна узяти старий СД, витягнути з нього прошивку та ключі і прошити інший СД, не ламаючи материнку... В теорії так, ніби таке читав, що так робили. А для чого? Бо зчитати прошивку можна було з будь-якого СДрома, а от залити свою модифіковану на LT3.0 прошивку можна буквально десь до моделей 2012-го року включно. Далі Майкрософт фішку викупили і замінили СДроми. Версії 2013-го ще можна прошити перерізаючи та замикаючи дорожки на платі дисководу. Там прошивка блокувалась на платі. Більш нові версії в моделях E треба вже сверлити процесор дисководу, щоб розімкнути контакт, який блокує редим прошивки. Він вже не на платі, а в самому чіпі. На більш старих моделях СДромів, які були до версії S, прошивка приводу здійснюється програмно, через підключення СДрому по SATA до ПК. В мене є консоль середини 2013-го року, по теорії, в ній по Інтернет оновилась прошивка СДром і тепер програмно я перепрошити її не можу. Треба розрізати і замикати по іншому дорожки на платі дисководу. Нагальної потреби немає бо назбирав більше сотні ліцензійних ігрових шедеврів, більше половини з яких навіть ще не запускав. Куди там ще й прошивати.
Дай бог пам'яті. Здається, суть така. СДром синхронізований з материнкою. Тож, при прошивці на LT3.0 витягувалась прошивка дисководу, модифікувалась, завантажувалась назад (в CDrom). Що робити, коли СіДірому нема, зламався. Тоді можна: 1. Програматором підпаятмсь до консолі. 2. Зафрібутити її. 3. Це дозволить зчитати ключі материнки, якими вона синхронізується з дисководом. 4. Прошити цими ключами інший дисковод. 5. За потреби, повернути (прошити) материнку назад оригінальною її прошивкою.
І в такому варіанті отримуємо консоль з LT3.0, яка може логінитись в Live.
Тут, звісно, нюанс, що якщо вже припаялись і зафрібутили материнку, то по факту, нафіг той СДром.
Чи можна узяти старий СД, витягнути з нього прошивку та ключі і прошити інший СД, не ламаючи материнку... В теорії так, ніби таке читав, що так робили. А для чого? Бо зчитати прошивку можна було з будь-якого СДрома, а от залити свою модифіковану на LT3.0 прошивку можна буквально десь до моделей 2012-го року включно. Далі Майкрософт фішку викупили і замінили СДроми. Версії 2013-го ще можна прошити перерізаючи та замикаючи дорожки на платі дисководу. Там прошивка блокувалась на платі. Більш нові версії в моделях E треба вже сверлити процесор дисководу, щоб розімкнути контакт, який блокує редим прошивки. Він вже не на платі, а в самому чіпі.
На більш старих моделях СДромів, які були до версії S, прошивка приводу здійснюється програмно, через підключення СДрому по SATA до ПК.
В мене є консоль середини 2013-го року, по теорії, в ній по Інтернет оновилась прошивка СДром і тепер програмно я перепрошити її не можу. Треба розрізати і замикати по іншому дорожки на платі дисководу. Нагальної потреби немає бо назбирав більше сотні ліцензійних ігрових шедеврів, більше половини з яких навіть ще не запускав. Куди там ще й прошивати.
Дякую все правильно , дуже послідовно та поєтапно.