Цікавий гість і класний випуск. Напевно занадто субєктивно, але особисто мені не вистачало глибини по кожній темі, але гість при цьому дуже глибокий і по кожній піднятій темі можна було б говорити годинами. Думаю потрібно подумати над паузами і не так сильно старатись заповняти ефір самим ведучим, а давати можливість розкритись гостю і хочеться більше деталей, контексту. При цьому Андрій класно слухає, не перебиває, не старається сам відповідати на свої питання. Чекаю нових випусків з Андрієм :) Дякую за крутий контент!
Випуск вогонь. Спочатку було трошки скучно, а під кінець не хотілося щоб ця розмова закінчувалася. Дуже з багатьма речами не погоджуюсь, але від того і цікаво - почути іншу точку зору з аргументацією
десь в 2010-2011 читала Андрія в твітері, це був 2 курс університету. ми з подружками дуже любили його, бо він писав саркастичні, короткі, смішні твіти. здавалось, що він говорить шось такее розумне. це і був твітер. потім він випав з мого поля зору, а от знову попався. і, виявилось, його досі цікаво слухати/читати. тільки тепер я набагато краще розумію про що він говорить. дуже цікавий випуск!
Якась дивна позиція щодо їжі. З одного боку пошуки нових вражень в імерсивних театрах, з іншого боку усвідомлена відмова від справжнього помідора, ще теплого з грядки, який пахне сонцем, на користь якоїсь мєрзкої бовтанки.
Дякую, вийшло дуже цікаво. На фіналочку ще й про сойлент інфа, взагалі не чула такого слова😁👍 мабуть схоже на ті протеїнлві коктейлі для спортсменів. Цікаво, окремо дякую
Юрію, "Час Пригод" вирізняється серед іншого тим, що має безліч філософських та математичних концепцій, закладених у форму мульта, який автори, Пендлтон Ворд як головний з них робили з таким задумом: щоб це було однаково цікаво дивитися як дітям, так і їх батькам. Так і вийшло. А ще цей серіал зображає дорослішання головного героя, його перехід від 10 до 16 років, і всі відповідні кризи. Надзвичайно серйозний і водночас непередбачувано-грайливий сюжет. Це коментар до 1:38:00 Написав цей комент, а тепер послухаю розповідь Андрія, яка іде після таймкоду. Цікаво, наскільки різні будуть наші слова )
завжди дуже цікаві розмови. Виявляється, що споживання мистецтва дуже прагматична штука. P.S. В майбутньому будуть від Petcube спеціальні Vision Pro для самотніх та заможних тваринок?)
Мене зачепила теза пана Юрія про те, що література і театр - мертві. Скажу більше: у мене це викликало прям таки обурення! Але потім я почала аналізувати, 1) чому саме я не згодна, і 2) що не так з цією тезою)) Ось що вийшло: 1) Для мене література і театр - це способи дослідити, осмислити і пережити якийсь суспільний експірієнс, перетворивши набір подій на сенси. Якщо суспільна подія не відбивається в культурі, вона стирається і зникає, залишаючись у колективній пам'яті як травма. Культура дає шанс пережити, а не перетерпіти травматичний досвід. Ми пам'ятаємо Холокост, бо був Список Шиндлера і Людина в пошуках справжнього сенсу, а не тому, що знаємо кількість жертв чи місця розташування таборів. Зараз мені дуже цікаво спостерігати за тим, як наприклад сучасний український театр концептуалізує війну - травматичний досвід, який відбувається з нами зараз. Тому обурення викликало саме це: якщо театр, література - мертві, то у нас як у суспільства залишається менше шансів пережити травму, а я так не хочу. 2) Що не так з тезою: критерії мертвості. Здається, у тезу "Театр і література мертві" вкладено 2 критерії: прибуток і поширення/попит. Ці критерії релевантні для for-profit сфер, до яких література і театр не зобов'язані належати, щоб вважатися живими) На мою думку)) Ден Браун був комерційно надприбутковим, але велике питання, чи його творчість справді додає сенси і концептуалізує дійсність. От я думаю, твори Дена Брауна не є літературою, це інший вид діяльності) Короче, це дуже цікава тема, було б круто її ще порушити в наступних випусках
Приклад театру, який робить спробу осмислити і концептуалізувати те, що з нами зараз відбувається - перформанс Безпечний простір ua-cam.com/video/umvL-_PdJ9k/v-deo.html, вистави Театру Лесі у Львові
Повністю з вами згоден. До речі, кіно прибуткове тільки в штатах (ну ще кажуть десь болівуді та нігерії, але це не точно). Тому все так як ви написали. Моя теза була радше щоб підігріти дискусію.
Андрій в своєму сознанії настолько прєісполнілся, как будто уже сто мілліардов лєт проживаєт на трілліонах планєт, что єму уже етот мір абсолютно понятен, он іщет только одного: покоя, уміротворєнія і вот етой гармоніі от сліяния с бесконечно вечним
Про епловий віар трохи не погоджуюсь. Виглядає що це серйозно зручний робочий інструмент, і зовсім не для широкого загалу для споживання розважального контенту. Щось типу мак про. І вирішальним тут є спосіб взаємодії з пристроєм. Треба також не забувати про іхні потуги з розвитком генеративного штучного інтелекту, що дуже добре вписується в концепцію розвитку гарнітури.
Якщо був випуск про партнерство в бізнесі (розподіл обов'язків, що обов'язково узгодити на березі, коли і як прощатися) то тикніть в мене пальцем :) Якщо ні, то най буде ідеєю для наступних відео, особливо цікавий досвід Ярослава.
1:48:30 в Сінгапурові в атріумі торгового центру стоїть величезний надувний песик що дзюрить задравши лапку. Це мистецтво в неочікуваних місцях так додає привабливості місту. Маю мрію аби такий от песик стояв на кінцевій трамваю на Миколайчука ві Львові.
За дві години можна добре собаку вигуляти чи півмарафон пробігти. Ви ж могли розділити випуск на двоє, ще є опція просто не додивлятся, можна слухати на швидкості 1.5. Якщо випуски будуть коротшими, то цієї інформації ні для кого не існуватиме. Який сенс це просити ? Яку частину їхньої бесіди, Михайле, ви б хотіли щоб не було ніколи записано впринципі?
@@zlobna_bulka Ну якщо вам дійсно цікаво, то можу відповісти. Але хочу наголосити, доводити вам я нічого не збираюсь:) Тут все дуже суб'єктивно. Вважаю що хронометраж міг би бути в півтора рази менше, а зміст, натомість, більш концентрованим:) Деякі питання-відповіді настільки "розмазані", що важко втримати фокусування на темі, що обговорюється:)
Нарешті хтось про це сказав. Не використовується термін new ethics в Штатах, як і кава «американо». Це прийшло з Росії. Люди, які в Росії говорять про «новую этику» займаються Культом Карго. Тобто, беруть дискурс з іншоі культури, і переносять її на себе. Ті, хто в Україні говорить про «нову етику» взагалі роблять Культу Карго в Культу Карго. Бо зрозуміло, що термін «новая этика» почутий з якогось «Маніфесту Богомолова» (тільки ніхто не зізнається зараз, що його читав). Як би це виглядало якби було навпаки? Уявіть: американці сруться про те, чи варто замінювати серп-молот на український тризуб у київському пам’ятнику. Чи потрібно зробити іспанську другою державною у Штатах, а першою державною зробити… яку - просто англійську чи американську англійську? Американці і канадці - один народ чи ні? Як ставитись до переселенців з Нью-Мехіко, які не хочуть вчити англійську? При цьому американці активно травлять Ярослава Грицака у Твітері і пишуть коментарі під статтями Михайла Дубінянського на Украінсткій правді, використовуючи гугл транслейт.
1:20:47 згадав що десь на початку 10-х, на ютубі, були ролики де давались варіанти розвитку відео. Там типу теж декілька варіантів розвитку і треба клікнути по відповідній анотоації на екрані (так воно називалось?) або по посиланню в коментарях й сюжет рухався по різному. Але шось з цим погрались і да, воно нікуди не пішло.
Я зрозумів, що гість нікуди не ходить, нічого не куштує нового і не дивиться легкий контент, бо він не ледарь. Він пізнав цей світ та займається тільки інтелектуальними задачами, бо вже все вирішено і бо є вибір. Здається я з ним в різних світах живу. Де для мене піти смачно поїсти це свято. Де сон займає 8 годин теж. Де подивитись щось лайтове щоб відволіктись і ні про що не думати теж... Моя думка -- що ти не можеж відокремити одну частину піраміди Маслоу від всіх інших. Мені хочеться отримувати задоволення у всьому, що я роблю. А аргумент про ледачість, бо все вже вирішено і це вибір людини не відповідає дійсності. якби все так було легко, то не було такого що люди які працюють на 2х роботах не можуть собі дозволити бути веганом. Мені сподобався гість, але цим зіпсував враження про себе) Дякую за контент)
Скоріш за все, ви не чесний з самим собою. Це субʼєктивна думка, основана на тексті вище. Дві роботи це про лінь не стільки про явну, що ти нічого не робиш, а лінь про помислити, що варто зробити, щоб не працювати на двух роботах.
@@ДмитроМалий-э5э Щоб мислити, потрібен час і ментальний ресурс. У всіх людей він різний, тому судження про те що людина щось не змінює або чогось не досягає бо лінується в різних значеннях цього слова, я вважаю, є недоречними. Я розумію, що легко про це розмірковувати, коли ти чогось добився але коли ти навчаєш когось, ти бачиш що кожна людина вчиться по різному і це не завжди лінь. моя позиція така, що це проблема багатофакторна і лінь - не є основним
Той випуск, коли обидва ведучих виглядають якось невпевнено - ніби вони трошки побоюються втрапити в халепу, аргументуючи свою позицію перед гостем, який, типу, не від їх технологічного світу, викарбованого у математичних формулах 😂… Хлопці, вас же ж двоє - піднажміть на нього. Ну, і він точно не Рафаель (хоча схожий 😊)
Дякую за інтервʼю! Я сама займаюся дизайном і мені цікаво було почути думку Юрка і Андрія щодо взаємодії дизайнер-фронтенд. Хочу також поділитися роздумами. Звісно, в деяких випадках розміщення кнопки на два пікселі вправо-ліво погоди не зробить, але мені завжди було цікаво, з якою метою девелопери роблять інакше, ніж розроблено дизайнером? Чи це повʼязано з бажанням спростити ( читай покращити ) дизайн, чи це теж більше про сфери впливу і "a я знаю краще". Я вважаю, що на високому, більш стратегічному рівні те, де кнопка або який в неї колір не завжди важливо. Але ж хіба не власне операційний/тактичний рівень забезпечує виконання тої ж загальної стратегії? Якщо дизайнери на нижчих рівнях, які безпосередньо проєктують інтерфейс не будуть відстоювати свої дизайн-рішення, то чи існуватиме кохерентність і чи ми взагалі побачимо в результаті добре реалізовану стратегію?
Про кнопки ви думаєте як дизайнер)) Справа в тому, що це у фігмі можна порухати туди-сюди два пікселі, а у верстці ж ми верстаєм по певній сітці, і вона не завжди відповідає і повторює ту яку ви в дизайні заклали. І от коли позиція кнопки на 3px не потрапляє, то посунути можна, але потім на інших екранах воно поїде… Кароч, зазвичай це не дизайн-рішення, а інженерна необхідність, це як коли в квартирі шахта комунікацій виступає на 5см зі стіни)
Юра, ти не помітив змін в macОС, бо там все майже однакове, це як рутинна робота, а от я на вінді, я кожну нову ОС бачу зміни(далі про він11 хоум едішн): Був "мій комп'ютер", тепер "цей комп'ютер", корзинку "вирівняли", таск менеджер в пуск прибрали(через контекстне меню типу - не круто), іконку пуск вирівняли (ну, круто 🤔), game mode апдейтнули(типу оптимізація ресурсів під ігри) - насправді хз шо він робить змін в іграх нема ніяких по фпс або навантаженню харда, прозорості додали і кути в UI закруглили, 5600 грн. 😎🤟
Класний, цікавий гість, який міг би багато чого розповісти і привнести, якби Юрко з Ярославом йому давали висловлюватися! Стільки цікавих думок було перервано на абсолютно безглузді зауваження!
А якщо про їжу, абстрагуватись до наступного рівня. Андрій озвучив, що отримує від процесу приготування більше задоволення від самої їжі. Тому абстрагуємось до рівня - що повар - митець, і його ресторан це «його театр», але йому щоб творити споживачу потрібно передати продукт творчості не розповівши зі сцени, не зігравши роль, не показавши картину, а фактично змусивши тебе скуштувати. Скуштувати, бо все, що він робить без цього одного «скуштував/оцінив» не має сенсу інакше можна було б просто викидати продукти в сміття. Тому виходить, так ми забезпечили собі базові потреби. Але деяке мистецтво, ок, а деяке базове і ліниве. Я чітко розділяю задоволення яке отримую від того, що розумію як працює складний механізм, заглиблюючись в різні рівні знання все нижче розумієш більше, і це одне, задоволення від їжі також є і воно інше. Хіба це не про різний досвід і перехресність контекстів, отримання більше досвіду,уточнення якраз про гастротуризм, бо і їжа тут може плацдармом для самоствердження митця і культурним феноменом.
Питання про дизайн, культуру, споживання й ІТ. Чи треба вже змінювати на сайті іконку з лінком на Твітер з пташки на Х ? Чи почекати поки Ілона Маска попустить?
Дякую! Це одне з двох найкращих відео на каналі як на мене. Мене вразило, наскільки поверхово і вузько Юрко і навіть Ярослав сприймають дизайн, тільки не ображайтесь будь ласка) Як тут не процитувати Джобса: Design it’s not just what it looks like and feels like. Design is how it works
Ой соррі, хлопці, не зайшов мені гість зовсім. Особливо, коли мова заходила про мистецтво, кіно і їжу - те, у чому розбираюсь я🫠 Але видно, що у Андрія образ людини - найкращої у всьому. Не будем його руйнувати, це може скривдити😅
Панове, я не фаріон звичайно, але можна трошечки більше української ? Цікаво послухати, але ж нічого не зрозуміло, ви як в тому мемі "Смотря какой fabric смотря сколько details"
Ну так велика частина термінології в світі IT погано перекладається , або не перекладається зовсім. Частина слів втратить семантичне значення з перекладом.
@@Na.zarte.th9 тоді можливо підкаст вести англійською ? Ну або якщо він "андерграундний" на 300-500 чоловік і не планується розширення аудиторії тоді питань нема
Цікавий гість і класний випуск. Напевно занадто субєктивно, але особисто мені не вистачало глибини по кожній темі, але гість при цьому дуже глибокий і по кожній піднятій темі можна було б говорити годинами. Думаю потрібно подумати над паузами і не так сильно старатись заповняти ефір самим ведучим, а давати можливість розкритись гостю і хочеться більше деталей, контексту. При цьому Андрій класно слухає, не перебиває, не старається сам відповідати на свої питання. Чекаю нових випусків з Андрієм :)
Дякую за крутий контент!
Дуже цікава розмова. Радий, що знайшов ваш канал. Побільше випусків, ви робите чудовий продукт
Я прям таку цікавість до життя відчув, почувши Андрія.
Чесно.
Настільки надихаюче цікава людина
I take off my hat to Andrew.
Great guest, great show.
Thank you ❤.
Випуск вогонь. Спочатку було трошки скучно, а під кінець не хотілося щоб ця розмова закінчувалася. Дуже з багатьма речами не погоджуюсь, але від того і цікаво - почути іншу точку зору з аргументацією
десь в 2010-2011 читала Андрія в твітері, це був 2 курс університету. ми з подружками дуже любили його, бо він писав саркастичні, короткі, смішні твіти. здавалось, що він говорить шось такее розумне. це і був твітер. потім він випав з мого поля зору, а от знову попався. і, виявилось, його досі цікаво слухати/читати. тільки тепер я набагато краще розумію про що він говорить. дуже цікавий випуск!
Давайте почнемо продавати перегляди і тоді подивимось кількість переглядів і порівняємо з літературою.
до речі, слушно. коли дивишся перегляди навіть на платних стрімінгах, то там вже не такі вражаючі цифри як на ютубі
Якась дивна позиція щодо їжі. З одного боку пошуки нових вражень в імерсивних театрах, з іншого боку усвідомлена відмова від справжнього помідора, ще теплого з грядки, який пахне сонцем, на користь якоїсь мєрзкої бовтанки.
Дякую, вийшло дуже цікаво. На фіналочку ще й про сойлент інфа, взагалі не чула такого слова😁👍 мабуть схоже на ті протеїнлві коктейлі для спортсменів. Цікаво, окремо дякую
Відео дуже цікаве та пізнавальне. Андрій Клен чудово розповів про дизайн, культурні війни та споживання. Дякую, що поділилися цікавими думками.
Пробіг півмарафон поки слухав цей випуск 😊
Споживання інформації - це залежність. У мене так точно
Дякую за Spend w/ Ukraine, завис на день, там реально все круте, і мало про що я чув раніше
Класний випуск!
мабуть, один з моїх улюблених випусків з гостем (а я вже подивилась майже всі)
Дякую! Хочу подивитись найкращий фільм українського виробництва.
Дякую за випуск, хочу фільм про IT та стартапи
Але не про якусь відому зараз компанію / корпорацію
дякую за етер. Було цікаво послухати на бекграунді. Цікавий гість, цікаві ведучі. Лайк.
дуже цікавий гість з дуже правильним поглядом на життя і взагалі думкою про все навколишнє.
лайк, коммент, дзвіночок 😎🤟
Юрію, "Час Пригод" вирізняється серед іншого тим, що має безліч філософських та математичних концепцій, закладених у форму мульта, який автори, Пендлтон Ворд як головний з них робили з таким задумом: щоб це було однаково цікаво дивитися як дітям, так і їх батькам. Так і вийшло. А ще цей серіал зображає дорослішання головного героя, його перехід від 10 до 16 років, і всі відповідні кризи. Надзвичайно серйозний і водночас непередбачувано-грайливий сюжет. Це коментар до
1:38:00
Написав цей комент, а тепер послухаю розповідь Андрія, яка іде після таймкоду. Цікаво, наскільки різні будуть наші слова )
Ми зараз в метамодеріні, ми куруємо, компелюємо, змішуємо і нового принципово не створюємо. Можливо так думали в 60-тих
УТ-2 став краще , це вже не перший випуск який показує що зміни на краще
Дозвольте зауважити талановитий дизайн обкладинки. Файно синхронізує з гостем та темою. Я ще не подивився, а вже приємно. Дизайн працює 😊
Сміла? Одразу лайк
завжди дуже цікаві розмови. Виявляється, що споживання мистецтва дуже прагматична штука.
P.S. В майбутньому будуть від Petcube спеціальні Vision Pro для самотніх та заможних тваринок?)
Мене зачепила теза пана Юрія про те, що література і театр - мертві. Скажу більше: у мене це викликало прям таки обурення! Але потім я почала аналізувати, 1) чому саме я не згодна, і 2) що не так з цією тезою)) Ось що вийшло:
1) Для мене література і театр - це способи дослідити, осмислити і пережити якийсь суспільний експірієнс, перетворивши набір подій на сенси. Якщо суспільна подія не відбивається в культурі, вона стирається і зникає, залишаючись у колективній пам'яті як травма. Культура дає шанс пережити, а не перетерпіти травматичний досвід. Ми пам'ятаємо Холокост, бо був Список Шиндлера і Людина в пошуках справжнього сенсу, а не тому, що знаємо кількість жертв чи місця розташування таборів.
Зараз мені дуже цікаво спостерігати за тим, як наприклад сучасний український театр концептуалізує війну - травматичний досвід, який відбувається з нами зараз.
Тому обурення викликало саме це: якщо театр, література - мертві, то у нас як у суспільства залишається менше шансів пережити травму, а я так не хочу.
2) Що не так з тезою: критерії мертвості. Здається, у тезу "Театр і література мертві" вкладено 2 критерії: прибуток і поширення/попит. Ці критерії релевантні для for-profit сфер, до яких література і театр не зобов'язані належати, щоб вважатися живими) На мою думку)) Ден Браун був комерційно надприбутковим, але велике питання, чи його творчість справді додає сенси і концептуалізує дійсність. От я думаю, твори Дена Брауна не є літературою, це інший вид діяльності)
Короче, це дуже цікава тема, було б круто її ще порушити в наступних випусках
Приклад театру, який робить спробу осмислити і концептуалізувати те, що з нами зараз відбувається - перформанс Безпечний простір ua-cam.com/video/umvL-_PdJ9k/v-deo.html, вистави Театру Лесі у Львові
Повністю з вами згоден. До речі, кіно прибуткове тільки в штатах (ну ще кажуть десь болівуді та нігерії, але це не точно). Тому все так як ви написали. Моя теза була радше щоб підігріти дискусію.
випуск - топ!
Ого!
Дуже крутий гість!
Найкцікавіший напевне, з того що бачив)
Перший правив лайк , та написав коментарій , гарного дня хлопці❤
Андрій в своєму сознанії настолько прєісполнілся, как будто уже сто мілліардов лєт проживаєт на трілліонах планєт, что єму уже етот мір абсолютно понятен, он іщет только одного: покоя, уміротворєнія і вот етой гармоніі от сліяния с бесконечно вечним
Про епловий віар трохи не погоджуюсь.
Виглядає що це серйозно зручний робочий інструмент, і зовсім не для широкого загалу для споживання розважального контенту. Щось типу мак про. І вирішальним тут є спосіб взаємодії з пристроєм.
Треба також не забувати про іхні потуги з розвитком генеративного штучного інтелекту, що дуже добре вписується в концепцію розвитку гарнітури.
Якщо був випуск про партнерство в бізнесі (розподіл обов'язків, що обов'язково узгодити на березі, коли і як прощатися) то тикніть в мене пальцем :) Якщо ні, то най буде ідеєю для наступних відео, особливо цікавий досвід Ярослава.
крутий, цікавий випуск. дякую 🇺🇦
Хочу подивитись кіно. Хеппі-енд, щастя, надія на те, що все буде добре❤
А ще, щоб це естетично було красиво
1:48:30 в Сінгапурові в атріумі торгового центру стоїть величезний надувний песик що дзюрить задравши лапку. Це мистецтво в неочікуваних місцях так додає привабливості місту. Маю мрію аби такий от песик стояв на кінцевій трамваю на Миколайчука ві Львові.
дуже кайфовий спешел
Хочу подивитись фільмець по вайпу схожого з Оппенгеймером
Midnight gospel - прям шикарна, але яростна штука!)
Ледве додивився:) Дві години, це занадто довго:)
За дві години можна добре собаку вигуляти чи півмарафон пробігти. Ви ж могли розділити випуск на двоє, ще є опція просто не додивлятся, можна слухати на швидкості 1.5.
Якщо випуски будуть коротшими, то цієї інформації ні для кого не існуватиме. Який сенс це просити ? Яку частину їхньої бесіди, Михайле, ви б хотіли щоб не було ніколи записано впринципі?
@@zlobna_bulka Ну якщо вам дійсно цікаво, то можу відповісти. Але хочу наголосити, доводити вам я нічого не збираюсь:) Тут все дуже суб'єктивно. Вважаю що хронометраж міг би бути в півтора рази менше, а зміст, натомість, більш концентрованим:) Деякі питання-відповіді настільки "розмазані", що важко втримати фокусування на темі, що обговорюється:)
@@mykhailo1846 про «розмазання» розумію👍🏻
Коли почув, що він виростав у Смілі, я пріхєрєл. Земляк🫡
Нарешті хтось про це сказав. Не використовується термін new ethics в Штатах, як і кава «американо». Це прийшло з Росії.
Люди, які в Росії говорять про «новую этику» займаються Культом Карго. Тобто, беруть дискурс з іншоі культури, і переносять її на себе. Ті, хто в Україні говорить про «нову етику» взагалі роблять Культу Карго в Культу Карго. Бо зрозуміло, що термін «новая этика» почутий з якогось «Маніфесту Богомолова» (тільки ніхто не зізнається зараз, що його читав).
Як би це виглядало якби було навпаки? Уявіть: американці сруться про те, чи варто замінювати серп-молот на український тризуб у київському пам’ятнику. Чи потрібно зробити іспанську другою державною у Штатах, а першою державною зробити… яку - просто англійську чи американську англійську? Американці і канадці - один народ чи ні? Як ставитись до переселенців з Нью-Мехіко, які не хочуть вчити англійську? При цьому американці активно травлять Ярослава Грицака у Твітері і пишуть коментарі під статтями Михайла Дубінянського на Украінсткій правді, використовуючи гугл транслейт.
Розповісти про SpendWithUkraine якомога більшим людям - прекрасна обмовка (чи ні) на 24:00
1:20:47 згадав що десь на початку 10-х, на ютубі, були ролики де давались варіанти розвитку відео. Там типу теж декілька варіантів розвитку і треба клікнути по відповідній анотоації на екрані (так воно називалось?) або по посиланню в коментарях й сюжет рухався по різному. Але шось з цим погрались і да, воно нікуди не пішло.
1:22:06 а, ну от це от :)
Починаю дивитись, але тут як на риболовлі. Спочатку підкормлю коментарі, а потім і інша активність.
1:45:00 Це про Веса Андерсона)
Де про красиві кадри
Я зрозумів, що гість нікуди не ходить, нічого не куштує нового і не дивиться легкий контент, бо він не ледарь. Він пізнав цей світ та займається тільки інтелектуальними задачами, бо вже все вирішено і бо є вибір.
Здається я з ним в різних світах живу. Де для мене піти смачно поїсти це свято. Де сон займає 8 годин теж. Де подивитись щось лайтове щоб відволіктись і ні про що не думати теж...
Моя думка -- що ти не можеж відокремити одну частину піраміди Маслоу від всіх інших. Мені хочеться отримувати задоволення у всьому, що я роблю. А аргумент про ледачість, бо все вже вирішено і це вибір людини не відповідає дійсності. якби все так було легко, то не було такого що люди які працюють на 2х роботах не можуть собі дозволити бути веганом.
Мені сподобався гість, але цим зіпсував враження про себе)
Дякую за контент)
Скоріш за все, ви не чесний з самим собою. Це субʼєктивна думка, основана на тексті вище. Дві роботи це про лінь не стільки про явну, що ти нічого не робиш, а лінь про помислити, що варто зробити, щоб не працювати на двух роботах.
@@ДмитроМалий-э5э Щоб мислити, потрібен час і ментальний ресурс. У всіх людей він різний, тому судження про те що людина щось не змінює або чогось не досягає бо лінується в різних значеннях цього слова, я вважаю, є недоречними. Я розумію, що легко про це розмірковувати, коли ти чогось добився але коли ти навчаєш когось, ти бачиш що кожна людина вчиться по різному і це не завжди лінь.
моя позиція така, що це проблема багатофакторна і лінь - не є основним
Так, чуваки, ви робите крутий продукт на укрютубі!!
Той випуск, коли обидва ведучих виглядають якось невпевнено - ніби вони трошки побоюються втрапити в халепу, аргументуючи свою позицію перед гостем, який, типу, не від їх технологічного світу, викарбованого у математичних формулах 😂… Хлопці, вас же ж двоє - піднажміть на нього. Ну, і він точно не Рафаель (хоча схожий 😊)
Дякую за інтервʼю! Я сама займаюся дизайном і мені цікаво було почути думку Юрка і Андрія щодо взаємодії дизайнер-фронтенд. Хочу також поділитися роздумами.
Звісно, в деяких випадках розміщення кнопки на два пікселі вправо-ліво погоди не зробить, але мені завжди було цікаво, з якою метою девелопери роблять інакше, ніж розроблено дизайнером? Чи це повʼязано з бажанням спростити ( читай покращити ) дизайн, чи це теж більше про сфери впливу і "a я знаю краще".
Я вважаю, що на високому, більш стратегічному рівні те, де кнопка або який в неї колір не завжди важливо. Але ж хіба не власне операційний/тактичний рівень забезпечує виконання тої ж загальної стратегії? Якщо дизайнери на нижчих рівнях, які безпосередньо проєктують інтерфейс не будуть відстоювати свої дизайн-рішення, то чи існуватиме кохерентність і чи ми взагалі побачимо в результаті добре реалізовану стратегію?
Про кнопки ви думаєте як дизайнер))
Справа в тому, що це у фігмі можна порухати туди-сюди два пікселі, а у верстці ж ми верстаєм по певній сітці, і вона не завжди відповідає і повторює ту яку ви в дизайні заклали. І от коли позиція кнопки на 3px не потрапляє, то посунути можна, але потім на інших екранах воно поїде… Кароч, зазвичай це не дизайн-рішення, а інженерна необхідність, це як коли в квартирі шахта комунікацій виступає на 5см зі стіни)
Юра, ти не помітив змін в macОС, бо там все майже однакове, це як рутинна робота, а от я на вінді, я кожну нову ОС бачу зміни(далі про він11 хоум едішн):
Був "мій комп'ютер", тепер "цей комп'ютер", корзинку "вирівняли", таск менеджер в пуск прибрали(через контекстне меню типу - не круто), іконку пуск вирівняли (ну, круто 🤔), game mode апдейтнули(типу оптимізація ресурсів під ігри) - насправді хз шо він робить змін в іграх нема ніяких по фпс або навантаженню харда, прозорості додали і кути в UI закруглили, 5600 грн. 😎🤟
Я не пойняв, де в описі адрес сайту з українськими виробниками?
так ось же він - www.spendwithukraine.com/ )
Класний, цікавий гість, який міг би багато чого розповісти і привнести, якби Юрко з Ярославом йому давали висловлюватися! Стільки цікавих думок було перервано на абсолютно безглузді зауваження!
А якщо про їжу, абстрагуватись до наступного рівня. Андрій озвучив, що отримує від процесу приготування більше задоволення від самої їжі. Тому абстрагуємось до рівня - що повар - митець, і його ресторан це «його театр», але йому щоб творити споживачу потрібно передати продукт творчості не розповівши зі сцени, не зігравши роль, не показавши картину, а фактично змусивши тебе скуштувати. Скуштувати, бо все, що він робить без цього одного «скуштував/оцінив» не має сенсу інакше можна було б просто викидати продукти в сміття. Тому виходить, так ми забезпечили собі базові потреби. Але деяке мистецтво, ок, а деяке базове і ліниве. Я чітко розділяю задоволення яке отримую від того, що розумію як працює складний механізм, заглиблюючись в різні рівні знання все нижче розумієш більше, і це одне, задоволення від їжі також є і воно інше. Хіба це не про різний досвід і перехресність контекстів, отримання більше досвіду,уточнення якраз про гастротуризм, бо і їжа тут може плацдармом для самоствердження митця і культурним феноменом.
Що таке рісайзнути банери? В чому прикол цієї роботи?
хочу подивитись якесь науково-містичне кіно, щось де би поєднувались ці два жанри, бажано не фільм жахів
Питання про дизайн, культуру, споживання й ІТ. Чи треба вже змінювати на сайті іконку з лінком на Твітер з пташки на Х ? Чи почекати поки Ілона Маска попустить?
Пташка назавжди в нашому серці)
Гість - людина яка з серйозним обличчям може розповідати нісенітницю. Його розуміння мистецтва на тому ж рівні, як знання історії у пітуна.
Дякую! Це одне з двох найкращих відео на каналі як на мене.
Мене вразило, наскільки поверхово і вузько Юрко і навіть Ярослав сприймають дизайн, тільки не ображайтесь будь ласка)
Як тут не процитувати Джобса: Design it’s not just what it looks like and feels like. Design is how it works
На рахунок імерсивного театру мені сподобалось «ножиці» - в театрі на Подолі.
Це геніальний випуск. Ковток свіжого воздуха, після безкінечних інтервʼю з нецікавими медійними особами.
Я обожнюю вас дивитися, але бляха слово паразит «типу» не вживайте пліз, на 1,5 швидкості «типу» постійно, аж трусить 😂
на х1.75 вдвічі непомітніше, кажуть)
Ой соррі, хлопці, не зайшов мені гість зовсім. Особливо, коли мова заходила про мистецтво, кіно і їжу - те, у чому розбираюсь я🫠
Але видно, що у Андрія образ людини - найкращої у всьому. Не будем його руйнувати, це може скривдити😅
Так і не дали відповідь на питання в чому сенс життя
ну і духота. розслабтесь панове, все набагато простіше.
Підставка зелена, провода чорні - непорядок?🤨
давно писали, тоді ще не було
Панове, я не фаріон звичайно, але можна трошечки більше української ? Цікаво послухати, але ж нічого не зрозуміло, ви як в тому мемі "Смотря какой fabric смотря сколько details"
Ну так велика частина термінології в світі IT погано перекладається , або не перекладається зовсім. Частина слів втратить семантичне значення з перекладом.
@@Na.zarte.th9 тоді можливо підкаст вести англійською ? Ну або якщо він "андерграундний" на 300-500 чоловік і не планується розширення аудиторії тоді питань нема
Дивіться один з недавніх випусків MVP - там скме про це говорили :)
Я, загалом, вас підтримую. Але є і інші думки.
@@ruslanwel і я ж про це.
Та наче нормально все
Гість здався дуже снобом і трохи позером
О так, це ще м'яко сказано
Гугл запропонував сольвент, ніякого сойвенту... вобще бля сижу на 12годинній зміні на літєйному заводі і не розумію то ви там вхуїли мало?