Але Сутінки дійсно стали культурним феноменом) Просто ренесанс вампірської тематики стався, правда, дещо у незвичних сюжетах та з іншим типом взаємодій у героїв, але все ж...
Пів відео намагалася згадати, чи я читала цю книгу чи Гіпотезу кохання... бо герої копіпаст: маленька manic pixie дівчина з РДУГом та великий чорнявий суворий хлопець з емоційною незрілістю та одержимістю до дівчини. Але згадала, що читала ще у Елі Хейзелвуд "Кохання у теорії" ... і боже! головний персонаж не брюнет, а блондин! оце розвиток сюжету
Повністю погоджуюсь з оглядом!) Можу підтвердити, що це 100% найгірша її книга з цієї серії. Найбільш непогані були новели із збірки про 3 подруг, але все одно дуже посередні) P.S. Я прочитала всі її книги і так я мазохістка😂
@@zakladkabooks Може, справа саме в часі (але для мене це комбінація факторів). Не бачу сенсу в першоособовій оповіді саме в теперішньому часі, бо як можна проникнутись тим, що не натурально? Я часто розповідаю історії в минулому : вона сказала, він зробив і т.д., але наскільки часто я думаю про себе саму в теперішньому? От я іду така на роботу і думаю : "я іду на роботу, у мене в кишені телефон, я відчуваю його стегном". І коли я читаю подібне, воно мені звучить як внутрішній монолог божевільного. Звісно, я не викладач з літмайстерності, тож не претендую ні на яку авторитетність думки, але за роки читання зрозуміла, що торкають книги, з якими я можу себе проасоціювати, а діалог від першої особи в теперішньому часі - не те, що людині звикле, як на мене 🤔
Якщо чесно - цей Леві якийсь лякаючий. Він так «кохає» Бі, що аж не зробив жодного кроку, щоб бути з нею. А якби їй не дали цю роботу? Він би і далі «кохав» її і нічого не робив для того щоб бути з нею? 🤦🏻♀️
☕Buy me a coffee: www.buymeacoffee.com/boklys
💌Мій книжковий телеграм: t.me/boklys_blog
Дякую за відео 🌸 нарешті ідеальний формат для мене - огляд книги, яку я читати не хочу, але про яку смішно послухати 😅
Дякую, що оцінила🤗мені було весело це знімати😁
Обожнюю цей формат!!! Дуже не вистачало його, дякую! 😍😍😍
Супер! Мені теж подобається цей формат, тому буду знімати далі)
29:35 останнім часом я так часто зустрічаю оммажі на Сутінки, що починаю думати про них як про стійкий культурний феномен😂
Але Сутінки дійсно стали культурним феноменом) Просто ренесанс вампірської тематики стався, правда, дещо у незвичних сюжетах та з іншим типом взаємодій у героїв, але все ж...
@@boklysblog фраза про "мій особистий сорт" вийшла за межі вампірських історій😆
Там у Funko вийде фігурка з "Пірати Карибського моря" як побачила, то одркзу згадала про вас
Біжу дивитися! 👀
Пів відео намагалася згадати, чи я читала цю книгу чи Гіпотезу кохання... бо герої копіпаст: маленька manic pixie дівчина з РДУГом та великий чорнявий суворий хлопець з емоційною незрілістю та одержимістю до дівчини.
Але згадала, що читала ще у Елі Хейзелвуд "Кохання у теорії" ... і боже! головний персонаж не брюнет, а блондин! оце розвиток сюжету
О ні, тільки не кажи, що у Гейзелвуд взагалі всі книги про STEM як під копірку! 😱🙈
@@boklysblog Х'юстон, у мене для вас погані новини...
Повністю погоджуюсь з оглядом!)
Можу підтвердити, що це 100% найгірша її книга з цієї серії. Найбільш непогані були новели із збірки про 3 подруг, але все одно дуже посередні)
P.S. Я прочитала всі її книги і так я мазохістка😂
Ого! Всі книги! А там правда все-все шаблонне та однакове?
А "Наречена"? Чула, що там фентезі і наче все трошки відрізняється...
@@boklysblog На жаль все, що про STEM і шахи, то так. До її фентезі книг вже сил і терпіння дійти не вистачило)
Дякую! Тоді все інше про STEM я пропущу, почекаю переклад фентезі))))
Я не втримуюсь і пищу 🥲
Я вже й забула, як ненавиджу оповідь від першої особи в теперішньому часі 😐
Ги-ги))))
Цікава думка, я зараз навчаюсь на письменницьких курсах і там кажуть, що якраз оповідь від першої особи якраз більше за все чіпляє читача
@@zakladkabooks Може, справа саме в часі (але для мене це комбінація факторів). Не бачу сенсу в першоособовій оповіді саме в теперішньому часі, бо як можна проникнутись тим, що не натурально? Я часто розповідаю історії в минулому : вона сказала, він зробив і т.д., але наскільки часто я думаю про себе саму в теперішньому? От я іду така на роботу і думаю : "я іду на роботу, у мене в кишені телефон, я відчуваю його стегном". І коли я читаю подібне, воно мені звучить як внутрішній монолог божевільного.
Звісно, я не викладач з літмайстерності, тож не претендую ні на яку авторитетність думки, але за роки читання зрозуміла, що торкають книги, з якими я можу себе проасоціювати, а діалог від першої особи в теперішньому часі - не те, що людині звикле, як на мене 🤔
Ой, а яких курсах?
Я теж не люблю оповідь від першої особи, дуже довго під неї підлаштовуюсь.
Який у вас крутий лук! Дякую за відео
Дякую!☺️
31:00 походу це теж кліше з любовних романів. В "Моєму коханому ворозі" було те саме
Хм, у моєму читацькому багажі не так багато любовних романів з таким кліше, тому не знаю...
Краще б ГГ боялась не того, що кіт помре, а того, що помре вона, поки кіт живий - ото де життєва трагедія.
Це занадто складна концепція для мирного заходу
Мені було нудно, але на 13:00 порвало 😂🤣🤣🤣🤣🤣
Ахаха, та там багато перлів)))
27:55 як тільки міг😂
всіма очима зразу дивився! дуже по-зеленому так! 👀👀👀
Якщо чесно - цей Леві якийсь лякаючий. Він так «кохає» Бі, що аж не зробив жодного кроку, щоб бути з нею. А якби їй не дали цю роботу? Він би і далі «кохав» її і нічого не робив для того щоб бути з нею? 🤦🏻♀️
Так😉 В нього така стратегія - вичікування. А раптом з неба таки впаде щось смачненьке? Цього разу впало🙈