Хто ж не закохається в цю традицію після такого її піару? А це же ж жодного слова не було про ліричні пісні - за красотами обрядової архаїки на лірику не вистачило часу. Таке ж горе буде і в моїй лекції по Західному Поліссю. Вітаю нас з цією серією лекцій, що протоптують доріжку від вузького кола фанатів автентичної музики українців у ширший світ жителів інтернету. Подяка організаторам!
Дякую за просування нашої культурної спадщини. Ці співи потрібно масово розучувати й використовувати на народних гуляннях. Так їх можна зберегти й передати нащадкам.
Мій батько з Чернігівської обл,Семенівський р-н. Його рідна сестра вийшла заміж в сусіднє село Любечани, це вже Брянська обл. Слухалаю це відео зі щемом в серці, бо розумію, що пісні брянщини та їх унікальний діалект я уже ніколи не почую вживу. Дякую щиро за цю Вашу роботу!
Чудова лекція!!! Вдячна за таку натхненну ,цікаву розповідь. Сама кілька разів бувала в експедиціях на Чернігівщині і теж закохалась у ці краї та мешканців поліських сіл. А щодо того,- чому не гукають в обрядових піснях зимового циклу,- тут два можливі варіанти .По-перше,- дійсно,- для чого і кого гукати-якщо у ці дні всі рідні,що померли -поруч ,хоч і незримі. А друга версія,- що зимові обрядові пісні співались в основному чоловіками і їх голоси можливо не змогли б давати такий тонкий та пронизливий звук. Але є ще третя версія.- На відміну від літньго та весняного циклу пісень(де збереглись явно поганські звичаї та обряди - Купайла, проводи русалок ,закличні весняні пісні та ігри),- зимовий обряд був тісно повязаним з християнським святом Різдва - а тому там не мало бути місця для язичницьких ритуалів та їх виявлення
як добре, що є такі люди, такі проекти, які по крупиця збирають і відтворюють, аналізують і вивчають...Знаходьте, допитуйте і розпитуйте, поки є ще в кого питати... Цінуємо вашу кропітку працю і вдячні вам за неї.
Пані Ірино, дуже хочеться побачити відео від Вас про річний цикл східного полісся, про заклики весни, про великдень, купала, про те чому на півночі Чернігівщини переважно не колядують, а лишень щедрують і т . і. Надзвичайна серія від Рисі, і надзвичайно мало інформації по східному Поліссю в інтернеті.
Щодо гукання, колись слухала лекцію від пана Євгена Єфремова, яку ви записували саме про колядки та зимові обрядові пісні, то його версія була, що колядки і за консктрукціює перевернуті порівняно з іншими обрядовими піснями + перебрані ходили з колядками саме, щоб показати що то предки/рід приходить з того світу і колядники також ніби посланці зі світу померлих. Тому можлив і не гукали, бо то і так прийшов рід померлий співати, тобто вже відгукнувся на гукання?
Гукання пісенне природно перекликається з оханням (коханням-фізичним природним процесом), в Природі Птахи співом зустрічають Світ вранці, дивно, але відбувається це майже одночасно. Відтворюючи Емоцію Кохання, Емоцію Весни Природа продовжує Свій Рід на Всіх рівнях Лісу саме Весною. Влітку, коли Все набирає Силу, ця одночасність втрачається і кожен співає на свій Природний ЛАД. Восени, кол зникає тепло, птахам стає дуже важко, особливо важко тим птахам, хто зимує, не перелітаючи в теплі края. Проте, ПІВЕНЬ, який з давніх давен є вісником Світу і Його Воїном (без перебільшень, бої Півнів найкривавівші в природі, бо тільки Півні, не маючи жодного захисту на тілі, не маючи ріг, ударяються ОДИН об ОДНОГО із всієї сили до крові і до смерті). Окремої уваги заслуговує любовний природний крик, але це вже тема іншої лекції. Дякую за відео
Дякую за круте відео, дуже цікаво, залюбки дізнався б іще більше Можливо, в зимових обрядових піснях не гукають -- щоб нікого не прикликати. Чую подібність між словами "гукати" у значенні кликати, та "гукання" у значенні назви цього прийому. Хоча тут варіантів може бути безліч)
Скоро вийде ще дві частини лекції про Полісся - про захід і центр цього регіону. А також попереду великий блок про окремі жанри пісень! Тому залишайтеся з нами - ставте дзвіночок, щоб отримувати сповіщення про нові відео 😉
А щодо гукань - дякуємо за вашу версію. Це цікава інтерпретація. Гукання дійсно вважають "засобом зв'язку" з потойбічними силами, а точніше - предками. Але предки приходили як на літні, так і на зимові свята. Ірина Данилейко напише правильну відповідь трохи згодом ;)
А до питання, чому не гукали в колядках: можливо, тому, що померлі предки, до яких зверталися насправді колядники, в цей час були присутні тут, на землі, незримі сиділи поруч за різдвяним столом - що ж до них кричати? Ще злякаються і втечуть раніше, ніж вислухають усі побажання, які їм, як опікунам роду, належить виконувать
Бурдонування під ТРИ пани на Козоньку, що в селі Вовчок нарешті донесло до Мене деякі ознаки вузько об'ємного ладу. А немає в пані Ірини якого вовчачого бурдонування про ОДНОГО пана на ТРЬОХ Козоньок? 🙂 між секундою та терцією може бути ціла Вічність, дякувати Богові, що хоть тут ПРИМА віддихне.
Я думаю, що в колядках не гукають тому, що на вулиці в цей час дуже холодно, і це небезпечно для здоров'я таким високим звуком співати на морозі. А в хаті дуже не погукаєш, бо вуха закладе. Гукання хоче простору. То я так думаю.
Не сперечатимусь. Але зауважте: на скільки мудро функціонує міфологічний світогляд у прагматичному аспекті! Бо ж зрозуміло, що погукавши на морозі від душі, людина може повністю втратити голос. Це підтвердить будь-який лікар. А тут традиція сформовата так, що зимою гукати не треба. Особисто я дуже балдію від таких співпадінь.
Термін "литвини" не є загальноприйнятим і в більшій мірі стосується білоруського населення, його порівнюють із давнім терміном "русини" на позначення українців. Загальноприйнятим є термін "поліщуки" щодо усіх людей, що мешкають на Поліссі (не лише в межах сучасної України).
@@Рись-н2ц, дякую за пояснення, але все ж таки населення Східного Полісся можна називати литвинами, бо в багатьох галузях традиційної культури білоруська культура ближча за українську??
Ви неймовірна, і робите неймовірно важливу справу! Дякую за подорож до свого коріння!
Чудовий проект, чудова пані лектор! Грамотно, професійно. Надихає!
💛💙🌞❤️Людина народжується щоб жити і радіти життю💛💙🎶💛💙дякую Вам за пісні❤️🎶💛💙🕊
Хто ж не закохається в цю традицію після такого її піару? А це же ж жодного слова не було про ліричні пісні - за красотами обрядової архаїки на лірику не вистачило часу. Таке ж горе буде і в моїй лекції по Західному Поліссю. Вітаю нас з цією серією лекцій, що протоптують доріжку від вузького кола фанатів автентичної музики українців у ширший світ жителів інтернету. Подяка організаторам!
Неймовірно цікаво! Дякую за відео.
яка приємна мова !!!!! дякую
Дякую, що знаходите і зберігаєте самоцвіти нашої культури
Просто вражений ... Просто і дуже професійно.
Дякую за просування нашої культурної спадщини. Ці співи потрібно масово розучувати й використовувати на народних гуляннях. Так їх можна зберегти й передати нащадкам.
Дякую за таку добру справу ❤️
Мій батько з Чернігівської обл,Семенівський р-н. Його рідна сестра вийшла заміж в сусіднє село Любечани, це вже Брянська обл. Слухалаю це відео зі щемом в серці, бо розумію, що пісні брянщини та їх унікальний діалект я уже ніколи не почую вживу. Дякую щиро за цю Вашу роботу!
Моя особиста думка що не гукають в зимових піснях тому що було прадавнє премудрє розуміння що всі стихії сплять , кінець грудня і січень
Дякую вам за пробудження пам’яті наших про батьків ! Відроджуємо все українське!
Відео напевно одне найкращих і найяскравіших з серії. Видно, що Ірина щиро захоплюється матеріалом і це надихає!
Ми дуже раді, що вам сподобалося! Теж кайфуємо від цієї лекції)
Дякую ❤️ ви супер важливою справою займаєтеся
Чудова лекція!!! Вдячна за таку натхненну ,цікаву розповідь. Сама кілька разів бувала в експедиціях на Чернігівщині і теж закохалась у ці краї та мешканців поліських сіл. А щодо того,- чому не гукають в обрядових піснях зимового циклу,- тут два можливі варіанти .По-перше,- дійсно,- для чого і кого гукати-якщо у ці дні всі рідні,що померли -поруч ,хоч і незримі. А друга версія,- що зимові обрядові пісні співались в основному чоловіками і їх голоси можливо не змогли б давати такий тонкий та пронизливий звук. Але є ще третя версія.- На відміну від літньго та весняного циклу пісень(де збереглись явно поганські звичаї та обряди - Купайла, проводи русалок ,закличні весняні пісні та ігри),- зимовий обряд був тісно повязаним з християнським святом Різдва - а тому там не мало бути місця для язичницьких ритуалів та їх виявлення
як добре, що є такі люди, такі проекти, які по крупиця збирають і відтворюють, аналізують і вивчають...Знаходьте, допитуйте і розпитуйте, поки є ще в кого питати... Цінуємо вашу кропітку працю і вдячні вам за неї.
Алло, дуже дякуємо вам за підтримку! Це для нас важливо.
Одне з найкращих відео в серії! Дякую
Пані Ірино, дуже хочеться побачити відео від Вас про річний цикл східного полісся, про заклики весни, про великдень, купала, про те чому на півночі Чернігівщини переважно не колядують, а лишень щедрують і т . і. Надзвичайна серія від Рисі, і надзвичайно мало інформації по східному Поліссю в інтернеті.
Дякую вам! Пізнавально. Гарно, що є приклади, одразу можна почути особливості виконання🙌🏻
Дякую, Іринко. Цікаво.
неперевершено
Надзвичайно!
Щодо гукання, колись слухала лекцію від пана Євгена Єфремова, яку ви записували саме про колядки та зимові обрядові пісні, то його версія була, що колядки і за консктрукціює перевернуті порівняно з іншими обрядовими піснями + перебрані ходили з колядками саме, щоб показати що то предки/рід приходить з того світу і колядники також ніби посланці зі світу померлих. Тому можлив і не гукали, бо то і так прийшов рід померлий співати, тобто вже відгукнувся на гукання?
Дуже цікаво!
Надзвичай цікаво!!!
Гукання пісенне природно перекликається з оханням (коханням-фізичним природним процесом), в Природі Птахи співом зустрічають Світ вранці, дивно, але відбувається це майже одночасно. Відтворюючи Емоцію Кохання, Емоцію Весни Природа продовжує Свій Рід на Всіх рівнях Лісу саме Весною. Влітку, коли Все набирає Силу, ця одночасність втрачається і кожен співає на свій Природний ЛАД. Восени, кол зникає тепло, птахам стає дуже важко, особливо важко тим птахам, хто зимує, не перелітаючи в теплі края. Проте, ПІВЕНЬ, який з давніх давен є вісником Світу і Його Воїном (без перебільшень, бої Півнів найкривавівші в природі, бо тільки Півні, не маючи жодного захисту на тілі, не маючи ріг, ударяються ОДИН об ОДНОГО із всієї сили до крові і до смерті).
Окремої уваги заслуговує любовний природний крик, але це вже тема іншої лекції. Дякую за відео
Козелецький район, це південь Чернігівщини.. Теж витримувались заборони на русальський тиждень і теж проводили їх на розирги піснею
Здоров'я вам, дуже цікаво, дякую
Цікаво за мінорні та мажорні терції (нейтральну терцію). Таке явище зустрічається і на Західному Поліссі.
Дякую за круте відео, дуже цікаво, залюбки дізнався б іще більше
Можливо, в зимових обрядових піснях не гукають -- щоб нікого не прикликати. Чую подібність між словами "гукати" у значенні кликати, та "гукання" у значенні назви цього прийому. Хоча тут варіантів може бути безліч)
Скоро вийде ще дві частини лекції про Полісся - про захід і центр цього регіону. А також попереду великий блок про окремі жанри пісень! Тому залишайтеся з нами - ставте дзвіночок, щоб отримувати сповіщення про нові відео 😉
А щодо гукань - дякуємо за вашу версію. Це цікава інтерпретація. Гукання дійсно вважають "засобом зв'язку" з потойбічними силами, а точніше - предками. Але предки приходили як на літні, так і на зимові свята. Ірина Данилейко напише правильну відповідь трохи згодом ;)
@@Рись-н2ц дякую)
@@Рись-н2ц інтрига, однако )
💙💛 __ 👍👍👍
по шкірі сироти від кожног гукання, ох...
А можна в коментар до лекції кинути лінк на той відеокліп весільних пісень з Мрина?
Звісно, ось він: facebook.com/watch/?v=771609586931256
А до питання, чому не гукали в колядках: можливо, тому, що померлі предки, до яких зверталися насправді колядники, в цей час були присутні тут, на землі, незримі сиділи поруч за різдвяним столом - що ж до них кричати? Ще злякаються і втечуть раніше, ніж вислухають усі побажання, які їм, як опікунам роду, належить виконувать
Також розглядав такий гіпотез, коли поставили питання.
Я теж одразу саме про такий варіант подумала, звучить дуже логічно.
Дуже цікаво було б почути про поліські обрядові танки , про карагоди , кривий танець і чи був він присутній на Сх поліссі 🙂
Приїжджайте в Євминку
Можливо гукання не зустрічається в зимовій обрядовій традиції тому що виконавці, здебільше, були чоловіками?
Дуууже тепло! Правильну відповідь напишемо трохи згодом ;)
Бурдонування під ТРИ пани на Козоньку, що в селі Вовчок нарешті донесло до Мене деякі ознаки вузько об'ємного ладу. А немає в пані Ірини якого вовчачого бурдонування про ОДНОГО пана на ТРЬОХ Козоньок? 🙂 між секундою та терцією може бути ціла Вічність, дякувати Богові, що хоть тут ПРИМА віддихне.
Гукають до весни, а до зими ні, БО Ж ХОТіЛОСЬ, ЩОБ ТА ЗИМА ШВИДШЕ ЗАКІНЧИЛАСЬ. Це так на хлопський розум.
Я думаю, що в колядках не гукають тому, що на вулиці в цей час дуже холодно, і це небезпечно для здоров'я таким високим звуком співати на морозі. А в хаті дуже не погукаєш, бо вуха закладе. Гукання хоче простору. То я так думаю.
Для співаків погодні умови не перешкода, там рулить міфологія. Вони голосів ніколи не шкодували
Не сперечатимусь. Але зауважте: на скільки мудро функціонує міфологічний світогляд у прагматичному аспекті! Бо ж зрозуміло, що погукавши на морозі від душі, людина може повністю втратити голос. Це підтвердить будь-який лікар. А тут традиція сформовата так, що зимою гукати не треба. Особисто я дуже балдію від таких співпадінь.
Доброго дня,а записи з села Новий Биків бобровицького району є у вільному доступі?
В мене в лісі баба так гу'кала(шукала)
А чого поліщуки, якщо на Східному Поліссі живутб литвини! Чи то такій сленг у фольклористів??
Термін "литвини" не є загальноприйнятим і в більшій мірі стосується білоруського населення, його порівнюють із давнім терміном "русини" на позначення українців. Загальноприйнятим є термін "поліщуки" щодо усіх людей, що мешкають на Поліссі (не лише в межах сучасної України).
@@Рись-н2ц, дякую за пояснення, але все ж таки населення Східного Полісся можна називати литвинами, бо в багатьох галузях традиційної культури білоруська культура ближча за українську??
♥️🇺🇦🌏🌾