#поетичний_карантин

МІНЯЄТЬСЯ СВІТ
Міняється світ,
Білий світ, що так схожий на сцену,
Тут грають усі, тільки ролі міняються лиш.
Все менше людей, що на світ народились до мене,
Все більше людей, що з»явилися значно пізніш.
Міняється світ -
Вже не можна впізнати нікого,
Всі в масках тепер - і довкола шумить маскарад.
Все менше людей, що шукають тут Правди і Бога,
Все більше людей, що жадають спокус і принад.
Міняється світ -
Та чи я в нім мінятися мушу?!
Хоч сотні суфлерів нашіптують ролі мені.
Все менше отих, що в Людині вивищують Душу,
Все більше отих, що затоптують Душу в багні.
Міняється світ,
А душа помінятись не може!
Я дякую, Боже, за всі забаганки її.
І хай би там що - та я вірю, вона переможе!
Хай навіть тоді, як закриються очі мої.
І буде земля.
І трава понад нею зелена,
І будуть над світом ясні небеса голубі!
І люди оті, що не знатимуть зовсім про мене,
Душі неповторність носитимуть завжди в собі.

[@user-uk2sr9hs4q]

Величезно!