Якщо в сім'ї з самого початку будуються здорові відносини на довірі і поваги один до одного,то ніяка самотність такому подружжю в старості не загрожує.Надійний чоловік-це не опора,як милиця,а друг,який розуміє і поділяє твої вподобання,і навпаки.Треба будувати здорові відносини з молоду,щоб відчувати себе щасливими в старості.Мені це вдалося.Бажаю іншим людям всього найкращого.Живіть своїм життям і радійте йому.
Все з часом зазнає змін. В різному віці вимоги один до одного різні. З самого початку у сім'ях завжди все добре, бо молоді. Там ще "грають гормони". З віком люди змінюються, з'являються інші вимоги, розчарування, незадоволення, що з часом переростає у неприязнь, нетерпимість іноді аж до ненависті один до одного на старість років. (На щастя, не завжди !) В житті нічого не стоїть на місці, все змінюється. І взвємостосунки між людьми, і пріорітети - теж. Якщо в молодості пріорітетом була лише краса дівчини, то потім - вже потрібна добра господиня, хазяйновита дружина , турботлива господарочка, матір, добра і лагідна і бабуся і т.п. Як каже народна мудрість, "неможливо двічі увійти в одну й ту-ж річку". І взагалі - кожному- своє. Всі люди дуже різні. Один відчуває щастя в натовпі, - інший - на самоті. Головне, - мати можливість самому робити свій вибір, як кому жити.
Повністю погоджуюся 10 років сама і почуваюся щасливою ,як ніколи раніше.Головне діти і онуки.Я йду до них,коли маю час.А решту часу живу ,як мені хочеться.
Так, це дійсно розумна мудрість. Не треба лякатися самотності, бо у вашій самотності - ваша сила і ваші можливості; треба боятися руйнування ваших кордонів токсичними людьми, не здатними до здорової взаємодії.
Якщо чесно, то токсичні часом бувають абсолютно усі люди. Нааіть ті найрідніші, кого ми найбільше любимо. Ми - теж для когось буваємо токсичні. Питання лише в тому, наскільки часто ми це відчуваємо. Якщо постійно, - то тут дійсно потрібно щось вирішувати кардинально.
10❤ Моя самотність- це мій вибір, це моє надбання і моя воля.😊 Маю дітей та онуків, яких дуже люблю і тішусь тим, що вони люблять мене, бо відчуваю це при спілкуванні та зустрічах. Дякую господу за те, що маю можливість не заважати своїм рідним і за те, що вони не обтяжують моє життя. Кожен повинен проживати своє життя.
Для чоловіка на старасті бути в парі ,це добре,що не скажеш про жінку. Треба приготувати для чоловіка,попрати, погладити,поприбирати.А чоловік відпочиває на дивані і чекає все готове. Краще бути самій ,що хочеш те і робиш. Можеш їсти коли захочеш і що захочеться.Не обслуговувати людину,яка не має бажання допомогти в домашніх справах,бо то не чоловіча робота.Ти на старості виконуєш роботу прислуги по відношенню до чоловіка,який насолоджується старістю. Два рази була у шлюбі.Перший шлюб чоловік палець об палець не хотів ударити ,навіть гроші мусила заробляти я ,на всі заробітки ходила я ,в той час ,як він відпочивав і насолоджувався життям. Тому розлучилася.Другий чоловік ,був підтримкою,і в домашніх справах все робили разом,все було ідеально,але хвороба забрала його за 1,5 року. Більше такої людини я навряд ,чи зустріну,та й я його дуже любила,то навіть і не хочу більше нікого. Завжди він буде жити в моєму серці.
При любій "злагоді " ніяк не можуть двоє людей одночасно відчувати і бажати одне і те - ж. Це - неможливо фізично. Тому хтось завжди і постійно вимушений йти на компроміс. А це - постійний тиск і насилля над собою. Тому з часом настає повне емоційне вигорання і наростає незадоволення аж до ненависті... Проблема в тому, що компроміси бувають смертельно жорсткими. З втратами здоров'я аж до припинення життя. Така ральність і така ціна сімейного життя. Маю з чим порівняти. Хто не погоджується, - не обов'язково сперечатися. Всі люди різні. Кому що підходить. Головне - прислухАтися до своїх бажань, а не сліпо продовжувати догоджати іншим, щоб було, "як у всіх". Кожному - своє !
Цілком згодна. Сама пенсіонерка та працюю з пенсіонерами 60+. ходимо по театрах, концертах, музеях, чаювання, лекції, зустрічі з інтересними людьми,вчимо иноз.мови. 99% жінки - всі веселі, бадьорі, позитивний настрій, все в соціумі. Розмови тільки про книги, кіно, вистави. І спостерігаю за старими в парі в будинку, серед знайомих.на обличчі туга, смуток, приреченість. йдуть лаються, розмови тільки про хвороби, лікарів, ліки, поганих дітей, онуків, що не допомагають і т.д. І депресія ...все життя після 60+поїли,поспали, на лавочці посиділи з сусідами і поговорили, як все погано, а буде ще гірше. не живуть, а доживають...жодного разу не бачила літні пари в гарному настрої, щоб сміялися, раділи життю. знаю пари, які взагалі днями, тижнями не розмовляють. а про що говорити? За 40 років усі сказали. Живуть в окремих кімнатах, як чужі. Дві нещасні самотності. Ви скажете э і дуже щасливі сімейні пари у 70 років. Може і є, але я таких не зустрічала. Окремо є, я знаю таких...
Все залежить від того, як сабе налаштувати. Якщо сподіватися на дітей і онуків - рано, чи пізно прийде розчарування. І не тому, що вони "погані". Просто молоді за своєю природою не можуть жити по старечих законах бабусь і дідусів. Молоде життя вирує: навчання, робота, тренування, змагання, походи, поїздки, спорт і т.д.і т.п. .... Забирати у дітей та онуків молодість - вища ступінь егоцентризму літніх предків. Про це можна сперечатися безконечно, але це - аксіома !😊
Мені 52роки,я вдова майже чотири роки,був дуже хороший чоловік,все було добре.Зараз я сама і нікого мені не треба,я щаслива сама,тому що живу для себе!!!Навіть не думала про когось,бути самою то супер👍👌👌
Мы с мужем прожили очень хорошо,дружно.Он был очень заботливым,добрым. Но болезнь забрала его очень рано.Дети выросли,разъехались и я осталась одна.И совсем не рада одиночеству.Хорошо что есть две кошки.Они и собеседницы,и подруги.С ними,кажется,не совсем одиноко.Но все-таки одиночество очень печалит.Чай попить вдвоём и то приятней,чем сидеть одной за пустым столом.Пишу стихи,но они чаще грустные получаются.Человек создан для семьи всё-таки......
Це пишуть особи , які є невдахами по життю .В шлюбі повинна бути гармонія інтересів , тоді подружжя насолоджується життям . Любити потрібно не тільки себе , в й тих хто поруч .Це власне , одна з біблійських заповідей Людина створена для сімї.Ну а хто , опинився на самоті , це скоріше обставини життя , ніж обдуманий вибір.
Згодна з кожним словом,я розлучилася 34 року тому,мені 65,війна внесла дуже негативні корективи в життя,яке я вибудовувати саме для незалежної,самодостатньої та цікавої зрілості .Єдине що мене дуже засмучує- недостатність коштів і необхідність працювати,щоб закрити нагальні потреби.А в цілому,все дуже добре.
Радість від життя- це головне,АЛЕ НЕ ВСЕ так просто.Якщо зовсім чесно себе спитати- то хочеться займатись тим,що приносить радість,задоволення,але не завжди співпадають бажання і можливості.
@@ЛюдмилаЛитвинова-с1с Нажаль, ідеалу в усьому не буває. Завжди чимось треба поступатися або навіть жертвувати. Такий закон життя. Якщо це не критично, - то нема проблем. А якщо критично, - то мусимо розставляти пріорітети, і вибирати, без чого можна прожити і обійтися, а без чого - ні.🌷
5 років як мій чоловік покинув цей світ. До 50 років нам не вистачило 2 років 2 місяці і 2 дні. Ми все життя в відпустки їздили тільки разом,хіба що обставини не дозволяли. Разом на рибалку,разом в гості. Тепер мені дуже його не вистачає. Одна радість діти і внуки.
Самотність пригнічує тільких тих, хто настільки не владах з самим собою, що його лякає одна лише думка про це. Але в один день помирають тільки в казці. А в житті все одно хтось на старість залишається вдівцем, чи вдовою. І треба бути готовим до цього, щоб психіка була здорова і щоб не лягти на плечі дітей і онуків тягарем зі своїм старечим психозом і деменцією.
Сама з 1996.року.😊Що хочу те роблю.Куди хочу,туди йду.Їздити.не люблю.Їздила.до.улюбленого дядька поки був живий.Я була у нього улюблена племінниця.Онуків доглядала,тепер маю від них увагу і любов,допомогу.Слава Богу,що під боком ніхто не бурчить.
❤ ЕСЛИ ЕСТЬ ЛЮБИМЫЙ ЧЕЛОВЕК В ТВОЕЙ ЖИЗНИ.. ТО НУЖНО ПРОДОЛЖАТЬ ТЕРПЕТЬ И ЛЮБИТЬ ЕГО .. ПОНЯТНО, ЧТО ЭТО ТЯЖЕЛО И ПСИХОЛОГИЧЕСКИ И ФИЗИЧЕСКИ...! НО ПРЕДОВАТЬ СВОЮ ПОЛОВИНКУ НЕЛЬЗЯ ...! МЫ В ОТВЕТЕ ЗА СВОИХ БЛИЖНИХ ...!
@@marinamonke7673 А навіщо нам ті океани, - Бог дасть здоров'я, - то ми щасливі поїдемо на річку, чи озеро, на рибалку. На світанку з вудочкою душею відпочити, зустріти схід сонечка на природі...можна й на зимову, хто любить...
Люди жили в парі,побудували будинок,виростили дітей,допомогли з онуками..А потім,раптом,зрозуміли,що різні,мають свої уподобання і бажання..Далі що?Розійтися в різні сторони?Куди??Як??
Казала колись моя 90річна бабуся, що якраз в старості треба мати пару,що б чути в хаті ще чийсь живий голос, та що б було з ким хоча б посваритися😂, та й одному їздити в подорожі не дуже цікаво, можете поїхати з подругою, якщо вона ще є, а чоловік хай сидить вдома, а ви справді бачили жінку щасливу від того, що вона є сама 😂, життя без партнера добре коли партнер нікудишній і це не тільки старих стосується, а всі інші казки про те, як добре жити одному в старості визиває 😂😂😂
Ця тема актуальна тільки для одинаків..Жити для себе,робити що хочеш,здійснювати свої мрії..Бо для сімейних людей це не зовсім реально.. Залишити вдома голодного (бо не всі чоловіки вправні на кухні),не зовсім здорового чоловіка(чоловіки здають швидше за жінок) і помотелятися до океану??А хіба це не означає бути егоїстом?
Можливо це тверження і заспокоює якщо людина втратила спутника. А в іншому випадку це бред і самообман!!!!! Коли відносини чудові були все життя то в парі легше жити а хочеться їхати кудись одному -сідай і їдь . Ну дурня якась
Якщо в сім'ї з самого початку будуються здорові відносини на довірі і поваги один до одного,то ніяка самотність такому подружжю в старості не загрожує.Надійний чоловік-це не опора,як милиця,а друг,який розуміє і поділяє твої вподобання,і навпаки.Треба будувати здорові відносини з молоду,щоб відчувати себе щасливими в старості.Мені це вдалося.Бажаю іншим людям всього найкращого.Живіть своїм життям і радійте йому.
Все з часом зазнає змін.
В різному віці вимоги один до одного різні.
З самого початку у сім'ях завжди все добре, бо молоді.
Там ще "грають гормони".
З віком люди змінюються, з'являються інші вимоги, розчарування, незадоволення, що з часом переростає у неприязнь, нетерпимість іноді аж до ненависті один до одного на старість років. (На щастя, не завжди !)
В житті нічого не стоїть на місці, все змінюється.
І взвємостосунки між людьми, і пріорітети - теж.
Якщо в молодості пріорітетом була лише краса дівчини, то потім - вже потрібна добра господиня, хазяйновита дружина , турботлива господарочка, матір, добра і лагідна і бабуся і т.п.
Як каже народна мудрість, "неможливо двічі увійти в одну й ту-ж річку".
І взагалі -
кожному- своє.
Всі люди дуже різні.
Один відчуває щастя в натовпі, - інший - на самоті.
Головне, - мати можливість самому робити свій вибір, як кому жити.
Мудра людина торкнулася цього питання. Позитив у тому, що самотність це не вирок, а позитивне сприйняття цього стану. У тебе розв'язані руки!
Мені 77 більше шести років одна почуваюся чудово допомагаю зсу плету сітки печу пиріжки івсе вмене добре
Повністю погоджуюся 10 років сама і почуваюся щасливою ,як ніколи раніше.Головне діти і онуки.Я йду до них,коли маю час.А решту часу живу ,як мені хочеться.
Так, це дійсно розумна мудрість.
Не треба лякатися самотності, бо у вашій самотності - ваша сила і ваші можливості; треба боятися руйнування ваших кордонів токсичними людьми, не здатними до здорової взаємодії.
Якщо чесно, то токсичні часом бувають абсолютно усі люди. Нааіть ті найрідніші, кого ми найбільше любимо.
Ми - теж для когось буваємо токсичні.
Питання лише в тому, наскільки часто ми це відчуваємо. Якщо постійно, - то тут дійсно потрібно щось вирішувати кардинально.
@СагаСан саме так; токсична людина до когось може бути зовсім нетоксичною до інших - це правда. Питання особистих кордонів....
Я теж самотня більше десяти років і мені подобається,бо я вільна.
10❤ Моя самотність- це мій вибір, це моє надбання і моя воля.😊 Маю дітей та онуків, яких дуже люблю і тішусь тим, що вони люблять мене, бо відчуваю це при спілкуванні та зустрічах. Дякую господу за те, що маю можливість не заважати своїм рідним і за те, що вони не обтяжують моє життя. Кожен повинен проживати своє життя.
Щиро Дякую... Так воно і Є. Здоров'я Вам Усім і Душевного Спокою. Миру Україні.
Для чоловіка на старасті бути в парі ,це добре,що не скажеш про жінку. Треба приготувати для чоловіка,попрати, погладити,поприбирати.А чоловік відпочиває на дивані і чекає все готове. Краще бути самій ,що хочеш те і робиш. Можеш їсти коли захочеш і що захочеться.Не обслуговувати людину,яка не має бажання допомогти в домашніх справах,бо то не чоловіча робота.Ти на старості виконуєш роботу прислуги по відношенню до чоловіка,який насолоджується старістю. Два рази була у шлюбі.Перший шлюб чоловік палець об палець не хотів ударити ,навіть гроші мусила заробляти я ,на всі заробітки ходила я ,в той час ,як він відпочивав і насолоджувався життям. Тому розлучилася.Другий чоловік ,був підтримкою,і в домашніх справах все робили разом,все було ідеально,але хвороба забрала його за 1,5 року. Більше такої людини я навряд ,чи зустріну,та й я його дуже любила,то навіть і не хочу більше нікого. Завжди він буде жити в моєму серці.
💯 процентів правда, дуже добре коли з чоловіком є злагода,порозуміння,але якщо ми різні, дуже важко.
На старості переважно між людьми не має радості і злагоди,тільки ненависть.
При любій
"злагоді " ніяк не можуть двоє людей одночасно відчувати і бажати одне і те - ж.
Це - неможливо фізично.
Тому хтось завжди і постійно вимушений йти на компроміс.
А це - постійний тиск і насилля над собою.
Тому з часом настає повне емоційне вигорання і наростає незадоволення аж до ненависті...
Проблема в тому, що компроміси бувають смертельно жорсткими.
З втратами здоров'я аж до припинення життя.
Така ральність і така ціна сімейного життя.
Маю з чим порівняти.
Хто не погоджується, - не обов'язково сперечатися.
Всі люди різні. Кому що підходить.
Головне - прислухАтися до своїх бажань, а не сліпо продовжувати догоджати іншим, щоб було, "як у всіх".
Кожному - своє !
@@СагаСан RESPECT , Vam !!!🥰🥰🥰 💙💛
@@danutarozenstein5240
Дякую. 🌷💖
Свобода вибору в тому, щоб вибирати пріорітети для свого особистого комфортного життя.
Кожному своє. Доля у всіх різна. Мені все хотілося мати любимого чоловіка поряд. Але за все дякую Богу, бо Бог краще знає, що кому потрібно.
Цілком згодна. Сама пенсіонерка та працюю з пенсіонерами 60+. ходимо по театрах, концертах, музеях, чаювання, лекції, зустрічі з інтересними людьми,вчимо иноз.мови. 99% жінки - всі веселі, бадьорі, позитивний настрій, все в соціумі. Розмови тільки про книги, кіно, вистави. І спостерігаю за старими в парі в будинку, серед знайомих.на обличчі туга, смуток, приреченість. йдуть лаються, розмови тільки про хвороби, лікарів, ліки, поганих дітей, онуків, що не допомагають і т.д. І депресія ...все життя після 60+поїли,поспали, на лавочці посиділи з сусідами і поговорили, як все погано, а буде ще гірше. не живуть, а доживають...жодного разу не бачила літні пари в гарному настрої, щоб сміялися, раділи життю. знаю пари, які взагалі днями, тижнями не розмовляють. а про що говорити? За 40 років усі сказали. Живуть в окремих кімнатах, як чужі. Дві нещасні самотності. Ви скажете э і дуже щасливі сімейні пари у 70 років. Може і є, але я таких не зустрічала. Окремо є, я знаю таких...
Бути одиноким, приділяти собі час, як бажаєш - це круто!!! Це комфорт, стабільність,- ні під кого не підлаштовуєш себе! Роблю і живу, як хочу!!!
Я щаслива що без чоловіка але без дітей та онуків жити немає сенсу 😊а якщо діти тебе підтримують оце і є щастя ❤
Все залежить від того, як сабе налаштувати.
Якщо сподіватися на дітей і онуків - рано, чи пізно прийде розчарування.
І не тому, що вони "погані".
Просто молоді за своєю природою не можуть жити по старечих законах бабусь і дідусів.
Молоде життя вирує: навчання, робота, тренування, змагання, походи, поїздки, спорт і т.д.і т.п. ....
Забирати у дітей та онуків молодість - вища ступінь егоцентризму літніх предків.
Про це можна сперечатися безконечно,
але це - аксіома !😊
Не потрібно проживати -заїдати життя дітей і онуків.
Не згідна,молю Бога,щоб жити в парі довго і як кажуть померти в один день🥰Дякую свому чоловіку❤️❤️❤️
@@vilnaisне звертайте увагу на самітників ,якщо ти нікому не потрібний бо маєш скотський характер ,або щось інше ,будеш шукати собі оправдання!
Кожному - своє.
Мати такий стан - свободи душі і помислів- це
Великий
Дар від
Милосердного
Бога!!!
Дякую за все.еднаюся душею з цими прекрасними слова.порадую.
Щиро дякую, від усього серця велике дякую❤. Ви не уявляєте як важливо для мене було почути іменно оцю передачу , ці історії . Ще раз дякую 😊
Мені 52роки,я вдова майже чотири роки,був дуже хороший чоловік,все було добре.Зараз я сама і нікого мені не треба,я щаслива сама,тому що живу для себе!!!Навіть не думала про когось,бути самою то супер👍👌👌
Мы с мужем прожили очень хорошо,дружно.Он был очень заботливым,добрым. Но болезнь забрала его очень рано.Дети выросли,разъехались и я осталась одна.И совсем не рада одиночеству.Хорошо что есть две кошки.Они и собеседницы,и подруги.С ними,кажется,не совсем одиноко.Но все-таки одиночество очень печалит.Чай попить вдвоём и то приятней,чем сидеть одной за пустым столом.Пишу стихи,но они чаще грустные получаются.Человек создан для семьи всё-таки......
Боже, як гарно.....так і є....квіти+ спокій + вибір....❤
а я все життя сама так.свобода це добре. Але самотність-це неправильно.
Це пишуть особи , які є невдахами по життю .В шлюбі повинна бути гармонія інтересів , тоді подружжя насолоджується життям . Любити потрібно не тільки себе , в й тих хто поруч .Це власне , одна з біблійських заповідей
Людина створена для сімї.Ну а хто , опинився на самоті , це скоріше обставини життя , ніж обдуманий вибір.
Чому ви пишете що вони невдахи по житті не судіть і судимі не будете
Згодна з кожним словом,я розлучилася 34 року тому,мені 65,війна внесла дуже негативні корективи в життя,яке я вибудовувати саме для незалежної,самодостатньої та цікавої зрілості .Єдине що мене дуже засмучує- недостатність коштів і необхідність працювати,щоб закрити нагальні потреби.А в цілому,все дуже добре.
@@ЛюдмилаЛитвинова-с1с
Не засмучуйтеся необхідністю працювати, а радійте, що є здоров"я працювати ! 🌷
Радість від життя- це головне,АЛЕ НЕ ВСЕ так просто.Якщо зовсім чесно себе спитати- то хочеться займатись тим,що приносить радість,задоволення,але не завжди співпадають бажання і можливості.
@@ЛюдмилаЛитвинова-с1с
Нажаль, ідеалу в усьому не буває. Завжди чимось треба поступатися або навіть жертвувати. Такий закон життя.
Якщо це не критично, - то нема проблем.
А якщо критично, - то мусимо розставляти пріорітети, і вибирати, без чого можна прожити і обійтися, а без чого - ні.🌷
5 років як мій чоловік покинув цей світ.
До 50 років нам не вистачило 2 років 2 місяці і 2 дні.
Ми все життя в відпустки їздили тільки разом,хіба що обставини не дозволяли.
Разом на рибалку,разом в гості.
Тепер мені дуже його не вистачає.
Одна радість діти і внуки.
Це якщо пара не є справжньою парою однодумців, тоді краще їм бути поодинці. Але якщо пара була люблячою парою, то самотність тільки пригнічуватиме.
Самотність пригнічує тільких тих, хто
настільки не владах з самим собою, що його лякає одна лише думка про це.
Але в один день помирають тільки в казці.
А в житті все одно хтось на старість залишається вдівцем, чи вдовою.
І треба бути готовим до цього, щоб психіка була здорова і щоб не лягти на плечі дітей і онуків тягарем зі своїм старечим психозом і деменцією.
@СагаСан я ж ваші думки не заперечую, я про самотність, яку наче пропагують : станьте самотніми і у вас все налагодиться.
@@serhijko.val3082
Ніхто нікого силою в самотність не тягне.
Кожен живе по своїх пріорітетах.
Сама з 1996.року.😊Що хочу те роблю.Куди хочу,туди йду.Їздити.не люблю.Їздила.до.улюбленого дядька поки був живий.Я була у нього улюблена племінниця.Онуків доглядала,тепер маю від них увагу і любов,допомогу.Слава Богу,що під боком ніхто не бурчить.
Сподобалося,ще й як!!!!Все,наче про мене.❤
Сподобалося,я часто себе ловлю на такій же думці....
Дуже сподобалася відео розповідь. Надихає. 10.❤
Щиро дякую вам 🙏🙏🙏
Дякую за послання❤❤😂😂
спасибо за мудрость здесь как про меня
Щаслива,що розлучена.Але ціную своїх діток і онуків.То радість.
❤ ЕСЛИ ЕСТЬ ЛЮБИМЫЙ ЧЕЛОВЕК В ТВОЕЙ ЖИЗНИ..
ТО НУЖНО ПРОДОЛЖАТЬ ТЕРПЕТЬ И ЛЮБИТЬ ЕГО ..
ПОНЯТНО, ЧТО ЭТО ТЯЖЕЛО И ПСИХОЛОГИЧЕСКИ И ФИЗИЧЕСКИ...! НО ПРЕДОВАТЬ СВОЮ ПОЛОВИНКУ НЕЛЬЗЯ ...!
МЫ В ОТВЕТЕ ЗА СВОИХ БЛИЖНИХ ...!
Цена не про українських пенсіонерів( маю на увазі розмір пенсії )
До океану не дотягнешь
@@marinamonke7673
А навіщо нам ті океани, - Бог дасть здоров'я, - то ми щасливі поїдемо на річку, чи озеро, на рибалку.
На світанку з вудочкою душею відпочити, зустріти схід сонечка на природі...можна й на зимову, хто любить...
Хорошо,когда есть здоровье,материальный достаток и власть не мешает жить спокойно,но у нас не одно,так другое...
10ть. Дякую, це мудрості знання.
100 відсотків, підтримую
І куди ж того партнера подіти тепер ,коли мені 60 ,а йому 70...
SPIVCHUVAJU !!! Ale kolysj bulo DOBRE !!! Zhadujte DOBRI chasy -- DOPOMOHAE !!!😍😍😍 💙💛
Розлучитись.
Дякую ❤
Звичайно 10
Самотність ьуввє різною ❤❤❤❤❤❤❤
10.ДЯКУЮ ЦЕ ЖИТТЄВА МУДРІСТЬ
Завжди чую про сміття і дивиюсь, яка різниця хто винесе.
згодна,якщо у людей добрі відносини,немає значення хто виносить сміття.Тут ключове які відносини між людьми.
Люди жили в парі,побудували будинок,виростили дітей,допомогли з онуками..А потім,раптом,зрозуміли,що різні,мають свої уподобання і бажання..Далі що?Розійтися в різні сторони?Куди??Як??
Вдовою залишилась в 32 зараз після 60.Заміж не виходила. Стосунки були. Но ніколи не бажаю, жити з чоловіком. Одинокість для мене це все. ❤
10 ! згодна на 💯. Це не самотність - це СВОБОДА!
10
Дуже сподобалось.❤
10 Дякую.
10 і тільки 10 Все правильно сказано.
Напевно так .
Все так! 😁👍
Дякую, 10.
На нашу пенсію попородожуєш...
Це неправда, краще коли всього потроху і на самоті побути, і поспілкуватись. Та ще й оцим монотоном нікуди не годиться!
10-10-10
10 та же раз 10 ❤❤❤❤
Казала колись моя 90річна бабуся, що якраз в старості треба мати пару,що б чути в хаті ще чийсь живий голос, та що б було з ким хоча б посваритися😂, та й одному їздити в подорожі не дуже цікаво, можете поїхати з подругою, якщо вона ще є, а чоловік хай сидить вдома, а ви справді бачили жінку щасливу від того, що вона є сама 😂, життя без партнера добре коли партнер нікудишній і це не тільки старих стосується, а всі інші казки про те, як добре жити одному в старості визиває 😂😂😂
Подивіться на мене я тільки зараз зрозуміла як це жити спокійно і ніхто тебе не примножує
10+ ❤❤
Like! 👍🐈😸😊
За статистикою одинокі жінки живуть довше,а самотні чоловіки ,навпаки. Таке може писати людина ,яка ще не відчула хвороб старості.
це статейка одинокої егоїстичного складу людини, в якому б віці вона не була. Сумно.
Знаєте, а я погоджуся.
Не хватає терпіння
Ця тема актуальна тільки для одинаків..Жити для себе,робити що хочеш,здійснювати свої мрії..Бо для сімейних людей це не зовсім реально.. Залишити вдома голодного (бо не всі чоловіки вправні на кухні),не зовсім здорового чоловіка(чоловіки здають швидше за жінок) і помотелятися до океану??А хіба це не означає бути егоїстом?
Це означає хоч інколи думати про себе. Турботою про ближнього виправдовуємо відсутність грошей
10❤❤❤❤❤❤❤
Можливо це тверження і заспокоює якщо людина втратила спутника. А в іншому випадку це бред і самообман!!!!! Коли відносини чудові були все життя то в парі легше жити а хочеться їхати кудись одному -сідай і їдь . Ну дурня якась
Якщо відносини були чудові то ніхто і не сперечається а якщо навпаки
10...100% !
🎉🎉🎉❤❤❤10❤❤❤🎉🎉🎉
10.
10❤
10 Так і є
5.
Бог против разводов! Кому,как не ему лучше знать,что хорошо для человека!
10
Уберите эту поганую музыку, ведь мешает же !!!
Повний бред
Бредовый бред
Бред
10.
10
10
Як сказати
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10