О, ще пригадала історію з Сутінками: представникам місцевих племен в районі місця дії роману роками потім доводилося пояснювати, що вони ніякі не перевертні й у їх віруваннях нічого такого нема. По суті весь типаж Джейкоба це така експлуатація образу близького з природою дикуна, з якого авторка змогла заробити купу грошей, а культура представником якої він є не отримала майже нічого окрім сумнівної медійної присутності. При цьому мої щирі пошана й захоплення місцевим активістам, які змогли витягти навіть із неї максимум і домогтися повернення земель резервації у власність її мешканців
Точно! Я хотіла згадати також про сутінки, але забула( там ще був скандал з плем'ям квілетів, бо це реально існуюча комуна, але Маєр не досліджувала їх, а просто вигадала їхній лор. Ну і плюс зобразила їх напівтваринами і що вони своїх жінок аб'юзять. Концепція перевертнів і так достатньо неетична (бо людозвірі), а тут вона ще і протиставить їх білим багатим сяючим вампірам 🤦🏻♀️
Дякую за відео) Як людина, яка довго варилась в індуїзмі, повністю підтримую, що уявлення про Калі, як про якесь зло - це банальне незнання індійської міфології. Калі - втілення жіночої енергії бога, як і усі інші богині індуїстського пантеону. Зазвичай кажуть, що це проявлені якості дружини Шиви, Парватті, але індуїстська філософія доволі складна і всі персонажі не просто там пов‘язані, а вкладені одне в одного за принципом матрьошки. Тобто Шива - це одна з іпостасей Вішну, і в той же час, його відданий служник. Божества мають подвійну природу, чоловічу та жіночу, яку втілюють у парних персонажах-божествах. І проявляючи якусь якість (природу), божество може переходити у стан, себ то особу, іншого божества. Так от, Калі - богиня матеріальної природи. Тому вона мати-земля. Вона народжує. Вона дає матеріальні блага. Вона і є матеріальний світ. Але матерія руйнується з часом. Тому Калі - це ще й богиня руйнування. Вона дає, вона й забирає. І тому для людей, які прив’язані до матеріального, її лик страшний. Бо вони бачать, як те, до чого вони прив’язані, - руйнується. Для людей, які практикують духовних шлях і прив’язують себе до нематеріального, образ Калі абсолютно не страшний. Фактично вони бачать замість неї Парватті. Калі навіює ілюзії. Адже за індуїзмом наш матеріальний світ - це ілюзією. Головне божество Вішну - спить. Уві сні він видихає бульки, які є світами, де проживають свої життя дживи (душі. Частина бога і одночасно окрема особистість, яка наділена власною волею, бо бог так само має свою волю). Фактично все матеріальне є сном, себ то ілюзією. Це, дуже зібганий, може десь не супер-точний, переказ ким є Калі) Я обожнювала романи колоніального періоду з цією темною, орієнтальною естетикою, але коли познайомилась із міфологією ближче, то зрозуміла, наскільки ж британці не розуміли складну індійську філософію. При тому самі вважали поневолені ними народами культурно куди примітивнішими.
Вау, дякую за такий розвернутий відгук! Мені, як людині непосвяченій, було складно це все скомпонувати і розказати, тому я і вирішила це опустити. Мені дуже сподобалося, як уявлення про Калі розкрив Паоліні в To Sleep in a Sea of Stars, там буквально на початку є згадка про Парваті і Калі, але це назви планет. А потім сюжетна лінія заводить гг в те, що ви описали, про матеріальність і нематеріальність, про тіло і енергію 🔥
@@atolielspeaks але ви абсолютно точно все описали. Особливо у прикладі «я тебе породив, я тебе і в’ю». До речі, про лякаючі практики, які породили чутки про страшні секти (звичайно страшні секти можуть існувати поза чутками, у будь-якій культурі). Шиві, зазвичай, поклоняються люди прив‘язані до матеріального світу. Він, як і Калі, вважається богом руйнувань. Така собі іпостась Вішну для матеріалістів. Брахма починає (творець нашого світу), Вішну підтримує (першоджерело всього), Шива завершує усі процеси, себ то руйнує, щоб запустився новий цикл і Брахма знову створив світ. Шиву навіть зображають оточеним духами, лякаючими персонажами та екстремальними йогами. Але Шива завжди серед цього хаосу лишається чистим, бо медитує на Вішну, ким він фактично і є. Так от, в шиваїтів є кілька варіантів духовної практики. Одну вони називають «йти до бога через світло». Це про аскези, по типу відмови від м‘яса, целібату, проведення очисних практик. І «йти через темряву». Там навпаки, через інші аскези тіло привчають бути нечутливим до всього, що відноситься до «гуни невігластва» (вона ж «тамас», гуна матеріальної природи). Вони можуть вживати гниле м‘ясо, алкоголь, дозовано отруйні різні речовини, не митися. Інколи навіть насити собі певні травми, щоб відв’язатись від матеріального відчуття болю. Власне, на способі життя таких практиків, можливо, й базуються сюжети про страшні секти, бо практикуючі дійсно виглядають екстримально і роблять екстримальні речі. Якщо не розуміти цілістно усю індуїську філософію про матеріальне/нематеріальне, волю людини у ній і т. д., то перші асоціації, напевно, будуть: «купка індійських безхатченків колективно деградують»😂😂😂 До речі, за самим індуїзмом це теж одна з істин. Дивлячись з якої реальності на це дивитися😁
@@atolielspeaksдуже незвичний шлях. Витягала близьку мені людину з секти. Щоб порозумітися, вникала в саму структуру філософії. Секта виявилась, звичайно, паразитом на самій філософії. Бо секти це про владу та гроші, а філософія - це фасад. Але сама собою вона виявилась цікавою. Хоча я ніколи не була, і не є релігійною людиною. Такий дивний досвід😅 Сама не очікувала.
@@17red так, типова історія для сект, на жаль( сподіваюся, у вас все вийшло і з людиною все в порядку 🙏🏼 Я теж не релігійна, але релігія як міфологія та збірка філософських течій дуже цікавить)
Дякую, дуже класний контент. Мені дуже подобається ваш канал саме тим, що ви розбираєте та аналізуєте саме серйозну, інтелектуальну літературу, глибоко копаєте з точки зору літературознавства та філології. А також така дарк академічна приємна атмосфера на каналі. Я довго не міг знайти такий контент саме на україномовному Ютубі. В цьому плані я у вашій особі знайшов нарешті заміну каналу Поліни Парс, який дивився ще до повномасштабного вторгнення, адже тепер не дивлюсь російський контент.Трохи нагадує її стиль. Дарк академізм, аналіз серйозної літератури, і певна читацька дотошність, в найкращому розумінні цього слова) Сподіваюся, таке порівняння вас не образило і не прозвучало як "постколоніальне мислення" та меншовартість, дуже іронічно, враховуючи тему ролика))))) А якщо серйозно, то дуже круто, що в такі страшні часи україномовний контент розквів і можна знайти канали на будь-яку тематику рідною мовою, тому не розумію тих, хто досі дивиться російськею.
Мені дуже приємно, правда! Я не була впевнена, чи не вб'ю канал, коли вирішила зробити його україномовним (і не через те, що українською ніхто не дивитиметься, а через сталу рос авдиторію, яка тут доволі довго паслася). Блогерку, з якою ви мене порівнюєте, сама дивилася і на неї багато в чому рівнялась... до одного моменту, коли довелося з нею попереписуватися в лс, тож 🤷🏻♀️ мені приємно, що в рівні аналізу ви нас ставите на одну щаблину, я прагну досягти більшого 👌🏼 На всяк випадок - канал не вмер, в мене творча пауза, але нові відео точно будуть 🖤
Цікаве дослідження і легка подача! Вдячна за можливість подивитись на ці книги під іншим кутом. Хотілось би побачити згодом відгук на "чорного леопарда.." 😮
Не певна чи можна ще вважати їх популярними, але книжки про Алана Квотермена та інші твори Хагарда оце прям воно, як в плані культурної апропріації так і інших проблемних штук. Щиро фанатіла в дитинстві від Копалень царя Соломона, а Аїша з "Вона" була вважай одна з перших рольових моделей, але не так давно взялась за іншу його роботу й прифігіла. Стрьомні штуки почалися зі змагань хто перестріляє більше пташок суто для розваги й закінчилися історією протистояння двох загублених племен: одне зовсім дике з максимально темною шкірою й поклоняється жахливому кровожерливому слону, інше більш помірковане (й очікувано майже біле 😫) - здичавілі нащадки давньої містичної цивілізації із культом загадкової богині-матері
Дуже дякую за Дена Сіммонса, він топ автор. Обов'язково почитайте Гіперіон, одна з кращих фантастичниг саг з вдало прописаним світом, сильними персонажами та сюжетом. Щодо культурної апропріації, напевно її можна знайти в багатьох книгах, які використовують у сюжеті минуле, чи в теперішньому часі - загадки з цього минулого. Так би мовити - "трушне" хіба зустрінеш у дослідницьких роботах у розділі нон-фікшн. Зрештою - в більшості, тому і стоїть жанр фентезі/фантастика. Легенди, які перекручені на новий лад під сюжет книги. Добре це чи погано, напевне це як в тому вислові - я художник (автор) я так бачу. Але в загальному хотілось , щоб автори слідували культурному канону тієї теми про яку пишуть. А вам лайк та підписка ❤
Вау, супер цікаве відео. ❤❤❤ Трубадури імперії в свій час перевернули моє світосприйняття. І на канал Свідомі якраз підписався на цьому тижні, але ще не подивився нічого.
@@atolielspeaks вірю, і дуже хочу як найшвидше подивитись. Я після інтерв'ю Емми з Маріам, подивився на неї іншими очима, і спочатку підписався на її власний канал, а потім дізнався про Свідомих.
Ставлюся до культурної апропріації швидше позитивно ніж негативно. Шкода від неї в багатьох випадках вкрай сумнівна, зате користь очевидна. Саме вона більшою мірою дозволяє не замикатися у своїй культурі та привертати увагу до чужої. Саме завдяки культурній апропропріації будь-хто з нас дізнався хоч щось про культуру японії, віру давніх греків та багато чого іншого.
Мені здається, ви плутаєте поняття. Аппропріація - це викривлення і передача хибного бачення іншої культури. Дізнатися з неї про інші країни неможливо.
@@atolielspeaks Так, але саме завдяки цьому викривленному дзеркалу ми у багатьох випадках взагалi хоть щось бачимо. Чи зацiкавилися б стiльки людей Туунбаком якби не роман Дена Сiмонса? Чи зацiкавилися би стiльки радянських людей релiгiєю якби не Лео Таксіль? Чи ви маєте на увазі навмисне викревлення іншої культури? То як на мене це досить рідкісне явище і завдає серйозної шкоди лише тоді, коли береться на озброєння госпропагандою.
@@ИванИванов123 а культура ніколи не поза політикою. Аргументи "а тоді б ніхто не знав" якраз і використовує та ж Британія, відмовляючись віддати артефакти країнам, звідки їх було вкрадено
@@atolielspeaksТак дійсно ніхто б не знав. Але тепер, коли всі знають, це досить дивний аргумент для того щоб не повертати. В цілому мені здається що від аппропріації людство набагато більше виграло ніж програло. Що стосується аппропріації національних блюд так тут я взагалі обома руками "за".
@@ИванИванов123 я зрозуміла вашу позицію і не поділяю її. Якщо хочете розібратися в темі і при цьому не читати купу праць, раджу подкаст про колоніалізм на каналі Свідомі, там є епізод про орієнталізм і апропріацію, де докладно розповідають, чим це загрожує. Росіяни теж називають борщ руським, а татарські чебуреки - южнимі пірожкамі. Це повна апропріація. Якщо від цього хтось виграє, то точно не українці і не татари.
Було дуже цікаво. Особливо я стала замислюватися на теми " чия культура культурніша" коли в сучасній книзі один персонаж говорить другому" Та твій улюблений Толкін расист, у нього усі народи- посібники зла не білі...." Отаке .. А нещодавно прочитала роман Бойна Бунт на Баунті і як красиво і з чорним гумором автор ( правда ірландець, ну любов до англійців забезпечена))) зобразив мету експедиції і капітана корабля, який несе цівілізацію "дикунам"....А от з американців чи читали Фенімора Купера? В мене суперечливі почуття про його романи, там є сміливі і добрі індіанці, але мабуть теж спрощено зображені, меншовартісно нвж білі...
Дякую за відгук 🖤 У Купера інший троп, "noble barbarian", благородний варвар, це інша сторона тієї ж гівняної монети, яку значно складніше викорінити. Часто народи зображали як примітивні і через цю примітивність сповнені мудрістю і таємним знанням (сучасна нью ейдж культура і неопаганізм повністю цим сповнені, як і популярність йоги, наприклад). Більш близький нам приклад - зображення українців як душевних, співочих, гостинних, нездатних на злі вчинки, бо ну, народ аграрний 🤡 А Толкін та, був расистом. Як і всі білі англійці початку 20 сторіччя, тут треба просто це прийняти. Якщо хтось через це обирає його не читати - це особистий вибір. Мій улюблений Лавкрафт теж був жахливим расистом. І жанр готичних романів на 99% складається з расизму. Але погодьтесь, ефект від читання Лавкрафта не так зараз вплине на сьогодення в наших широтах і східноєвропейському дискурсі, як читання Пушкіна і Лермонтова. А от в Штатах, до речі, премію Лавкрафта перейменували, бо там це не відболіло. Українцям не відболить ще довго культ Достоєвського. Якось так)
Тема справді цікава, сподіваюсь що приклад співпраці з історично пригніченими суспільствами, як от з інуїтами під час зйомок Терору, стане мейнстрімом. Бо коли представники культур з потужним голосом починають поміж собою вирішувати що є апропріацією, а що ні, то просто продовження колоніалізму: сидіть, маленькі, ми зараз вас захистимо, помовчте поки що.
Так, абсолютно з вами згодна! І потім це переймають представники інших культур, і от, умовні українці вже думають, що корінні американці - це прикольні обкурені чуваки з пір'ям в голові.
Дякую, це дуже цікаво. Мені спадає на думку роман французького письменника Мішеля Турньє "Вільшаний король", де мало того що в канву вплетено германську міфологію: там смілива гра з епохами і величний образ Зла, яке служить (?) своїй жертві, навіть певна апологія його. До речі, й екранізація є з Джоном Малковичем, але я не уявляю, як можна екранізувати те, що лежить поза сюжетом.
Цікава тема, але чи є фільми накшталт екранізацій Джейн Остен з темношкірими акторами в ролях англійських аристократів такою ж апропріацією? І чому пошук нових морських шляхів, північного прозоду між Канадою і Арктикою є неприроднім? ( ,,"кривоніжку" читала, як художник Джералд Бром неперевершений, як письменник... Бажає кращого...🤷)
Зворотньої культурної апропріації не існує, так само як і зворотнього расизму і сексизму. Для того, щоб виникли умови для культурної апропріації, повинен бути дисбаланс сили, який зберігається протягом доволі тривалого часу. Коли британці стануть упослідженими, тоді про це можна говорити (звісно, є прихильники теорії геноциду білих, переслідування чоловіків і іншого, але це інша тема) Пошук морських часів я назвала неприроднім в контексті "людина vs природа", по суті Терор є ще і потужним антиіндустріальним висловом, де будь-яке втручання в природній стан речей є неприроднім і насильницьким.
Ну шо як справи у книжковому клубі? 😅😅😅 Сподіваюся шо там більше ніколи не буде таких гучних і невихованих людей, які замість чистої української говорять… чистою українською 😅😅😅😅
Яке класне відео👍 Дякую! Обожнюю твої розвідки в таких темах, дуже пізнавально🔥, шкода, що мало)) На "Терорі" згадала твоє старе відео, одне з перших, які подивилася на твоєму каналі, ностальгія в око потрапила😅 Образ розкішний, виглядаєш магічно🖤😍
Дякую, що оцінила образ 🖤 не дарма сукню купила)) мені самій подобаються такі формати, хочу ще таке щось зробити - колись настане час і я перезніму старе відео по готиці 😏✨ Охх, ти зі мною НАСТІЛЬКИ давно? 🥺
@@atolielspeaks чекатиму на будь-які відео від тебе 🖤 Алгоритми ютубу привели мене до твого каналу в 2021, перше відео, яке я подивилася було про "Мою темну Ванесу" , оце врізалося у пам'ять 😅😅😅
О, ще пригадала історію з Сутінками: представникам місцевих племен в районі місця дії роману роками потім доводилося пояснювати, що вони ніякі не перевертні й у їх віруваннях нічого такого нема. По суті весь типаж Джейкоба це така експлуатація образу близького з природою дикуна, з якого авторка змогла заробити купу грошей, а культура представником якої він є не отримала майже нічого окрім сумнівної медійної присутності. При цьому мої щирі пошана й захоплення місцевим активістам, які змогли витягти навіть із неї максимум і домогтися повернення земель резервації у власність її мешканців
Точно! Я хотіла згадати також про сутінки, але забула( там ще був скандал з плем'ям квілетів, бо це реально існуюча комуна, але Маєр не досліджувала їх, а просто вигадала їхній лор. Ну і плюс зобразила їх напівтваринами і що вони своїх жінок аб'юзять. Концепція перевертнів і так достатньо неетична (бо людозвірі), а тут вона ще і протиставить їх білим багатим сяючим вампірам 🤦🏻♀️
Дякую за відео)
Як людина, яка довго варилась в індуїзмі, повністю підтримую, що уявлення про Калі, як про якесь зло - це банальне незнання індійської міфології.
Калі - втілення жіночої енергії бога, як і усі інші богині індуїстського пантеону. Зазвичай кажуть, що це проявлені якості дружини Шиви, Парватті, але індуїстська філософія доволі складна і всі персонажі не просто там пов‘язані, а вкладені одне в одного за принципом матрьошки. Тобто Шива - це одна з іпостасей Вішну, і в той же час, його відданий служник.
Божества мають подвійну природу, чоловічу та жіночу, яку втілюють у парних персонажах-божествах. І проявляючи якусь якість (природу), божество може переходити у стан, себ то особу, іншого божества. Так от, Калі - богиня матеріальної природи. Тому вона мати-земля. Вона народжує. Вона дає матеріальні блага. Вона і є матеріальний світ. Але матерія руйнується з часом. Тому Калі - це ще й богиня руйнування. Вона дає, вона й забирає. І тому для людей, які прив’язані до матеріального, її лик страшний. Бо вони бачать, як те, до чого вони прив’язані, - руйнується. Для людей, які практикують духовних шлях і прив’язують себе до нематеріального, образ Калі абсолютно не страшний. Фактично вони бачать замість неї Парватті.
Калі навіює ілюзії. Адже за індуїзмом наш матеріальний світ - це ілюзією. Головне божество Вішну - спить. Уві сні він видихає бульки, які є світами, де проживають свої життя дживи (душі. Частина бога і одночасно окрема особистість, яка наділена власною волею, бо бог так само має свою волю). Фактично все матеріальне є сном, себ то ілюзією.
Це, дуже зібганий, може десь не супер-точний, переказ ким є Калі)
Я обожнювала романи колоніального періоду з цією темною, орієнтальною естетикою, але коли познайомилась із міфологією ближче, то зрозуміла, наскільки ж британці не розуміли складну індійську філософію. При тому самі вважали поневолені ними народами культурно куди примітивнішими.
Вау, дякую за такий розвернутий відгук! Мені, як людині непосвяченій, було складно це все скомпонувати і розказати, тому я і вирішила це опустити. Мені дуже сподобалося, як уявлення про Калі розкрив Паоліні в To Sleep in a Sea of Stars, там буквально на початку є згадка про Парваті і Калі, але це назви планет. А потім сюжетна лінія заводить гг в те, що ви описали, про матеріальність і нематеріальність, про тіло і енергію 🔥
@@atolielspeaks але ви абсолютно точно все описали. Особливо у прикладі «я тебе породив, я тебе і в’ю».
До речі, про лякаючі практики, які породили чутки про страшні секти (звичайно страшні секти можуть існувати поза чутками, у будь-якій культурі).
Шиві, зазвичай, поклоняються люди прив‘язані до матеріального світу. Він, як і Калі, вважається богом руйнувань. Така собі іпостась Вішну для матеріалістів. Брахма починає (творець нашого світу), Вішну підтримує (першоджерело всього), Шива завершує усі процеси, себ то руйнує, щоб запустився новий цикл і Брахма знову створив світ.
Шиву навіть зображають оточеним духами, лякаючими персонажами та екстремальними йогами. Але Шива завжди серед цього хаосу лишається чистим, бо медитує на Вішну, ким він фактично і є.
Так от, в шиваїтів є кілька варіантів духовної практики. Одну вони називають «йти до бога через світло». Це про аскези, по типу відмови від м‘яса, целібату, проведення очисних практик. І «йти через темряву». Там навпаки, через інші аскези тіло привчають бути нечутливим до всього, що відноситься до «гуни невігластва» (вона ж «тамас», гуна матеріальної природи). Вони можуть вживати гниле м‘ясо, алкоголь, дозовано отруйні різні речовини, не митися. Інколи навіть насити собі певні травми, щоб відв’язатись від матеріального відчуття болю.
Власне, на способі життя таких практиків, можливо, й базуються сюжети про страшні секти, бо практикуючі дійсно виглядають екстримально і роблять екстримальні речі.
Якщо не розуміти цілістно усю індуїську філософію про матеріальне/нематеріальне, волю людини у ній і т. д., то перші асоціації, напевно, будуть: «купка індійських безхатченків колективно деградують»😂😂😂 До речі, за самим індуїзмом це теж одна з істин. Дивлячись з якої реальності на це дивитися😁
@@17red афігеть цікаво!!! Де ви взагалі занурювались в індуїзм? Жили в Індії чи десь в комуні, в Дніпрі щось таке було, пам'ятаю
@@atolielspeaksдуже незвичний шлях. Витягала близьку мені людину з секти.
Щоб порозумітися, вникала в саму структуру філософії. Секта виявилась, звичайно, паразитом на самій філософії. Бо секти це про владу та гроші, а філософія - це фасад.
Але сама собою вона виявилась цікавою. Хоча я ніколи не була, і не є релігійною людиною.
Такий дивний досвід😅 Сама не очікувала.
@@17red так, типова історія для сект, на жаль( сподіваюся, у вас все вийшло і з людиною все в порядку 🙏🏼
Я теж не релігійна, але релігія як міфологія та збірка філософських течій дуже цікавить)
Дякую, дуже класний контент. Мені дуже подобається ваш канал саме тим, що ви розбираєте та аналізуєте саме серйозну, інтелектуальну літературу, глибоко копаєте з точки зору літературознавства та філології. А також така дарк академічна приємна атмосфера на каналі. Я довго не міг знайти такий контент саме на україномовному Ютубі. В цьому плані я у вашій особі знайшов нарешті заміну каналу Поліни Парс, який дивився ще до повномасштабного вторгнення, адже тепер не дивлюсь російський контент.Трохи нагадує її стиль. Дарк академізм, аналіз серйозної літератури, і певна читацька дотошність, в найкращому розумінні цього слова) Сподіваюся, таке порівняння вас не образило і не прозвучало як "постколоніальне мислення" та меншовартість, дуже іронічно, враховуючи тему ролика))))) А якщо серйозно, то дуже круто, що в такі страшні часи україномовний контент розквів і можна знайти канали на будь-яку тематику рідною мовою, тому не розумію тих, хто досі дивиться російськею.
Мені дуже приємно, правда! Я не була впевнена, чи не вб'ю канал, коли вирішила зробити його україномовним (і не через те, що українською ніхто не дивитиметься, а через сталу рос авдиторію, яка тут доволі довго паслася). Блогерку, з якою ви мене порівнюєте, сама дивилася і на неї багато в чому рівнялась... до одного моменту, коли довелося з нею попереписуватися в лс, тож 🤷🏻♀️ мені приємно, що в рівні аналізу ви нас ставите на одну щаблину, я прагну досягти більшого 👌🏼
На всяк випадок - канал не вмер, в мене творча пауза, але нові відео точно будуть 🖤
@@atolielspeaks Ого, звучить цікаво
Цікаве дослідження і легка подача! Вдячна за можливість подивитись на ці книги під іншим кутом. Хотілось би побачити згодом відгук на "чорного леопарда.." 😮
Дякую за відео! Дійду - буде 👌🏼
Не певна чи можна ще вважати їх популярними, але книжки про Алана Квотермена та інші твори Хагарда оце прям воно, як в плані культурної апропріації так і інших проблемних штук. Щиро фанатіла в дитинстві від Копалень царя Соломона, а Аїша з "Вона" була вважай одна з перших рольових моделей, але не так давно взялась за іншу його роботу й прифігіла. Стрьомні штуки почалися зі змагань хто перестріляє більше пташок суто для розваги й закінчилися історією протистояння двох загублених племен: одне зовсім дике з максимально темною шкірою й поклоняється жахливому кровожерливому слону, інше більш помірковане (й очікувано майже біле 😫) - здичавілі нащадки давньої містичної цивілізації із культом загадкової богині-матері
Я не дивилася, але - так! Цю тему класно підняв Джозеф Конрад у своємі "В серці пітьми", але воно теж колоніальне до нестями 🤦🏻♀️
Дуже дякую за Дена Сіммонса, він топ автор. Обов'язково почитайте Гіперіон, одна з кращих фантастичниг саг з вдало прописаним світом, сильними персонажами та сюжетом. Щодо культурної апропріації, напевно її можна знайти в багатьох книгах, які використовують у сюжеті минуле, чи в теперішньому часі - загадки з цього минулого. Так би мовити - "трушне" хіба зустрінеш у дослідницьких роботах у розділі нон-фікшн. Зрештою - в більшості, тому і стоїть жанр фентезі/фантастика. Легенди, які перекручені на новий лад під сюжет книги. Добре це чи погано, напевне це як в тому вислові - я художник (автор) я так бачу. Але в загальному хотілось , щоб автори слідували культурному канону тієї теми про яку пишуть. А вам лайк та підписка ❤
Дякую за відгук 🖤 Гіперіон дууууже давно в планах, якось точно до нього дійду)
Дякую! Завжди любив ліву пропаганду. Вона смішить краще за будь-які анекдоти.
Не знав, що люблю книги які ображають чиїсь почуття. Ну від того любитиму їх всеодно не меньше.)
Ми часто таке любимо, з нами все ок)
Вау, супер цікаве відео. ❤❤❤
Трубадури імперії в свій час перевернули моє світосприйняття.
І на канал Свідомі якраз підписався на цьому тижні, але ще не подивився нічого.
Дякую 🖤
Я перші півтори серії подкасту під тренування прослухала, дуже класний!)
@@atolielspeaks вірю, і дуже хочу як найшвидше подивитись. Я після інтерв'ю Емми з Маріам, подивився на неї іншими очима, і спочатку підписався на її власний канал, а потім дізнався про Свідомих.
@@yaroslavshybanov6237 в мене той самий шлях!))
Скучила за твоїми аналітичними відео♥️
То коли про Дракулу?
Авввв, дякую 🖤🖤
Треба доперечитати спочатку Стокера і виписати всі важливі місця, поки ліньки))))
Брома ще й досі читала лише одну книгу, сподіваюсь, колись дійду виправити це та познайомлюся й з іншими його творами.
Він цікавий) я все хочу його Lost Gods почитати
@@atolielspeaks Я б хотіла будь-що, окрім "Викрадач дітей", бо цей читала.
@@knygazkavoyu ти читала найкращий 😆 але кажуть, що Боги прям потужні
Ставлюся до культурної апропріації швидше позитивно ніж негативно. Шкода від неї в багатьох випадках вкрай сумнівна, зате користь очевидна. Саме вона більшою мірою дозволяє не замикатися у своїй культурі та привертати увагу до чужої. Саме завдяки культурній апропропріації будь-хто з нас дізнався хоч щось про культуру японії, віру давніх греків та багато чого іншого.
Мені здається, ви плутаєте поняття. Аппропріація - це викривлення і передача хибного бачення іншої культури. Дізнатися з неї про інші країни неможливо.
@@atolielspeaks Так, але саме завдяки цьому викривленному дзеркалу ми у багатьох випадках взагалi хоть щось бачимо. Чи зацiкавилися б стiльки людей Туунбаком якби не роман Дена Сiмонса? Чи зацiкавилися би стiльки радянських людей релiгiєю якби не Лео Таксіль? Чи ви маєте на увазі навмисне викревлення іншої культури? То як на мене це досить рідкісне явище і завдає серйозної шкоди лише тоді, коли береться на озброєння госпропагандою.
@@ИванИванов123 а культура ніколи не поза політикою. Аргументи "а тоді б ніхто не знав" якраз і використовує та ж Британія, відмовляючись віддати артефакти країнам, звідки їх було вкрадено
@@atolielspeaksТак дійсно ніхто б не знав. Але тепер, коли всі знають, це досить дивний аргумент для того щоб не повертати. В цілому мені здається що від аппропріації людство набагато більше виграло ніж програло. Що стосується аппропріації національних блюд так тут я взагалі обома руками "за".
@@ИванИванов123 я зрозуміла вашу позицію і не поділяю її. Якщо хочете розібратися в темі і при цьому не читати купу праць, раджу подкаст про колоніалізм на каналі Свідомі, там є епізод про орієнталізм і апропріацію, де докладно розповідають, чим це загрожує.
Росіяни теж називають борщ руським, а татарські чебуреки - южнимі пірожкамі. Це повна апропріація. Якщо від цього хтось виграє, то точно не українці і не татари.
Було дуже цікаво. Особливо я стала замислюватися на теми " чия культура культурніша" коли в сучасній книзі один персонаж говорить другому" Та твій улюблений Толкін расист, у нього усі народи- посібники зла не білі...." Отаке .. А нещодавно прочитала роман Бойна Бунт на Баунті і як красиво і з чорним гумором автор ( правда ірландець, ну любов до англійців забезпечена))) зобразив мету експедиції і капітана корабля, який несе цівілізацію "дикунам"....А от з американців чи читали Фенімора Купера? В мене суперечливі почуття про його романи, там є сміливі і добрі індіанці, але мабуть теж спрощено зображені, меншовартісно нвж білі...
Дякую за відгук 🖤
У Купера інший троп, "noble barbarian", благородний варвар, це інша сторона тієї ж гівняної монети, яку значно складніше викорінити. Часто народи зображали як примітивні і через цю примітивність сповнені мудрістю і таємним знанням (сучасна нью ейдж культура і неопаганізм повністю цим сповнені, як і популярність йоги, наприклад). Більш близький нам приклад - зображення українців як душевних, співочих, гостинних, нездатних на злі вчинки, бо ну, народ аграрний 🤡
А Толкін та, був расистом. Як і всі білі англійці початку 20 сторіччя, тут треба просто це прийняти. Якщо хтось через це обирає його не читати - це особистий вибір. Мій улюблений Лавкрафт теж був жахливим расистом. І жанр готичних романів на 99% складається з расизму. Але погодьтесь, ефект від читання Лавкрафта не так зараз вплине на сьогодення в наших широтах і східноєвропейському дискурсі, як читання Пушкіна і Лермонтова. А от в Штатах, до речі, премію Лавкрафта перейменували, бо там це не відболіло. Українцям не відболить ще довго культ Достоєвського.
Якось так)
Тема справді цікава, сподіваюсь що приклад співпраці з історично пригніченими суспільствами, як от з інуїтами під час зйомок Терору, стане мейнстрімом. Бо коли представники культур з потужним голосом починають поміж собою вирішувати що є апропріацією, а що ні, то просто продовження колоніалізму: сидіть, маленькі, ми зараз вас захистимо, помовчте поки що.
Так, абсолютно з вами згодна! І потім це переймають представники інших культур, і от, умовні українці вже думають, що корінні американці - це прикольні обкурені чуваки з пір'ям в голові.
З приводу Сіммонса: після Гіперіона спробуйте дилогію Іліон і Олімп. Тотальний вибух мозку.
Та мені ще до Гіперіону доповзти треба, я читаю десь 1 сайфай на рік 🙈
Виглядаєш супер
Дякую 🖤
Дякую, це дуже цікаво. Мені спадає на думку роман французького письменника Мішеля Турньє "Вільшаний король", де мало того що в канву вплетено германську міфологію: там смілива гра з епохами і величний образ Зла, яке служить (?) своїй жертві, навіть певна апологія його. До речі, й екранізація є з Джоном Малковичем, але я не уявляю, як можна екранізувати те, що лежить поза сюжетом.
Ооо, ця книга лежить у мене на полиці, я все сподіваюсь дійти до неї!
Цікава тема, але чи є фільми накшталт екранізацій Джейн Остен з темношкірими акторами в ролях англійських аристократів такою ж апропріацією? І чому пошук нових морських шляхів, північного прозоду між Канадою і Арктикою є неприроднім? ( ,,"кривоніжку" читала, як художник Джералд Бром неперевершений, як письменник... Бажає кращого...🤷)
Зворотньої культурної апропріації не існує, так само як і зворотнього расизму і сексизму. Для того, щоб виникли умови для культурної апропріації, повинен бути дисбаланс сили, який зберігається протягом доволі тривалого часу. Коли британці стануть упослідженими, тоді про це можна говорити (звісно, є прихильники теорії геноциду білих, переслідування чоловіків і іншого, але це інша тема)
Пошук морських часів я назвала неприроднім в контексті "людина vs природа", по суті Терор є ще і потужним антиіндустріальним висловом, де будь-яке втручання в природній стан речей є неприроднім і насильницьким.
Ну шо як справи у книжковому клубі? 😅😅😅
Сподіваюся шо там більше ніколи не буде таких гучних і невихованих людей, які замість чистої української говорять… чистою українською 😅😅😅😅
Не буде, гарантую.
послухала із задоволенням, приємно бачити як артикульовано та чітко розповідають про цю тему українською. і дякую за рекомендації книг💖
Дякую за відгук 🖤
Яке класне відео👍 Дякую! Обожнюю твої розвідки в таких темах, дуже пізнавально🔥, шкода, що мало))
На "Терорі" згадала твоє старе відео, одне з перших, які подивилася на твоєму каналі, ностальгія в око потрапила😅
Образ розкішний, виглядаєш магічно🖤😍
Дякую, що оцінила образ 🖤 не дарма сукню купила)) мені самій подобаються такі формати, хочу ще таке щось зробити - колись настане час і я перезніму старе відео по готиці 😏✨
Охх, ти зі мною НАСТІЛЬКИ давно? 🥺
@@atolielspeaks чекатиму на будь-які відео від тебе 🖤
Алгоритми ютубу привели мене до твого каналу в 2021, перше відео, яке я подивилася було про "Мою темну Ванесу" , оце врізалося у пам'ять 😅😅😅
@@Viktoriia_Shelest awwww 🖤🖤
Ну звісно врізалося, хто ще поряд з Ванесою про слеш фанфіки розказує 😆
@@atolielspeaks ахахахах найкраща)