Хотілось би більше інформації про те у кого ви побували, коротку історію як туди добратися, що можна цікаве побачити, що купити, де відпочити, на зараз це дуже коротка інформація. Давайте більше інформації, я б наприклад з задоволенням дізнався що у них можна купити і за яку ціну.
у вас чудові історії і відео, захопливо спостерігаю,та часом дуже погано чути розповіді-вам варто прикріпляти мікрофон-петельку)) нескінченого вам натхнення!
ЛЕГЕНДА ПРО ЧЕРВОНУ СКЕЛЮ Це було давно, ще в ті часи, коли воєвода Хуста безпечно жив у збудованому ним високому деревянному замку зі своїми численними слугами й воїнами. Сім'я у нього була невелика - дружина й двоє маленьких дітей. В обох дітей: хлопчика й дівчинки, були на правому плечі однакові родимки. Якось поїхав воєвода з великим своїм почтом на лови далеко в гори, залишивши в замку невеличку охорону. Про це довідалися дикі татари, вдерлися й захопили замок. Татари старих людей завжди вбивали, а молодих забрали у неволю, в тому числі вони забрали у полон молоду дружину воєводи і маленького сина Андрійка. Тільки малятко-дочка врятувалася, заховавшись в одному із закапелків замку. Коли воєвода повернувся із ловів, у спустошеному замку він знайшов лише перелякану маленьку дочку. Він почав усюди шукати дружину й сина, але дарма - ніхто їх не бачив. І в своєму невтішному горі воєвода дав клятву карати на горло кожного татарина, який потрапить йому до рук. Йшли роки... Воєвода постарів, а дочка його виросла і стала дівчиною-красунею. Про долю дружини й сина нічого не було відомо. Тим часом син його ріс у Золотій Орді при ханському дворі й став гарним юнаком. На нього звернув увагу й сам хан і взяв його в свою гвардію охоронцем. Мати скоро померла від туги і горя, а Андрій, або як його звали татари Іскандер, лишився тепер сам. Одного разу він випадково зустрів серед невільників одного із воїнів батька, якого упізнав по рубцю на обличчі від рани, що той колись дістав у бою з песиголовцями. Старий воїн умовив юнака втекти разом з ним з неволі на батьківщину. Дуже небезпечним був їхній шлях, але зрештою вони добралися до рідного краю. Здаля вже було видно величний Хустський замок. Але старий воїн вже не міг далі йти і помер на руках у Андрія. Юнак викопав йому могилу й поховав свого старого друга. А тоді рушив до замку. По дорозі здалеку він раптом почув одчайдушний крик і побачив дівчину, за якою гнався ведмідь. Це була його дівчина, яка їхала верхи, залишивши далеко позаду себе вершника, який її супроводжував. Кінь, злякавшись ведмедя, метнувся вбік і скинув з себе дівчину. Андрій, не довго думаючи, кинувся на ведмедя й убив його ударом кинджала у серце. Під час боротьби звір здер з юнака одяг і оголив родиму пляму у нього на плечі. Сестра, побачивши цю родиму пляму, відразу впізнала свого брата й вони, від радості плачучи, впали одне одному в обійми. Тим часом вершник під'їхав і побачив, що дочку воєводи, в яку він був закоханий, обіймає татарин. У запалі ревнощів він поспішив донести своєму панові, що його дочка обіймається з невідомим татарином. Розгніваний воєвода, вірний своїй клятві, зопалу наказав відрубати зухвалому татаринові голову. Незважаючи на благання й плач дівчини, слуги воєводи схопили нещасного юнака й потягли на скелю, що височить навпроти Хустського замку над річкою Хустець, й тут же відрубали йому голову, не чекаючи воєводи. Скоро під'їхав до місця страти й сам воєвода і, впізнавши у вбитому татаринові свого сина, тут же вбив себе кинджалом. Він впав на мертве тіло свого сина і їх кров змішалася й почервонила скелю, яку відтоді й почали називати карпатці Червоною. ua-cam.com/video/idTt7hU5eyM/v-deo.html
Якось тупо... Де яскраві думки, виховання, співуча мова, що ллється наче пісня? Звичайно, природа дуже гарна, але чому не хочеться бути такими як ви? Чому не має "ввау!" від ваших історій? Нещодавно дивився різні влоги про Японію, там є "ввау!" А тут тільки туга на серці... бо знаю, що цей шлях... в нікуди... Цікаво, хтось іще крім мене задається питанням: чого нам, українцям, не вистачає, щоб бути повноцінними?
Не погоджуюся з вами щодо цікавості цього та інших відео. У цьому відео життя показується таким, яким воно є, тобто без показовості та гри на камеру. "Туга на серці" - це ваше суб'єктивне враження. Мені цей формат подобається. А не вистачає багатьом українцям поваги до себе та своїх земляків та їхньої праці. А щоб відчувати себе повноцінними, слід цінувати те, що маєш.
Карпати, то любоу! ❤️❤️❤️
Ви супер, такі позитивні.. Дякую за те що ви робите
Дякую.
Мені подобається ваша компанія .
І як ви показуєте Карпати.
Хотілось би більше інформації про те у кого ви побували, коротку історію як туди добратися, що можна цікаве побачити, що купити, де відпочити, на зараз це дуже коротка інформація. Давайте більше інформації, я б наприклад з задоволенням дізнався що у них можна купити і за яку ціну.
Класно передали атмосферу команди👏
ви - молодці!
Ох этот новенький такой красавчик)
Хлопці, дівчину не збиткували? Бо це ж весна, припрода, а дівка гарна.
у вас чудові історії і відео, захопливо спостерігаю,та часом дуже погано чути розповіді-вам варто прикріпляти мікрофон-петельку)) нескінченого вам натхнення!
якіж карпати неймовірні
Моє село розташоване на сокільському хребті
Дякую за відео ! Підкажіть будь-ласка що це за музика що звучить завжди на початку кожного вашого відео ? 0:58 сек , Дякую!
Ви молодці!!! Ще би зробити в англійській озвучці , хай весь світ бачить !!!
Сокільський хребет, Полонина Кринта
Тіки там на початку відео у рудого бичка дорогу до пана Василя питали, а в англ. субтитрах "cow" :)
Зробіть огляд всіх замків
блін. чуваки, де ви купили трембіту?? все життя мрію собі таку мати=)
Добре для тебе!+
ЛЕГЕНДА ПРО ЧЕРВОНУ СКЕЛЮ
Це було давно, ще в ті часи, коли воєвода Хуста безпечно жив у збудованому ним високому деревянному замку зі своїми численними слугами й воїнами. Сім'я у нього була невелика - дружина й двоє маленьких дітей. В обох дітей: хлопчика й дівчинки, були на правому плечі однакові родимки.
Якось поїхав воєвода з великим своїм почтом на лови далеко в гори, залишивши в замку невеличку охорону. Про це довідалися дикі татари, вдерлися й захопили замок. Татари старих людей завжди вбивали, а молодих забрали у неволю, в тому числі вони забрали у полон молоду дружину воєводи і маленького сина Андрійка. Тільки малятко-дочка врятувалася, заховавшись в одному із закапелків замку.
Коли воєвода повернувся із ловів, у спустошеному замку він знайшов лише перелякану маленьку дочку. Він почав усюди шукати дружину й сина, але дарма - ніхто їх не бачив. І в своєму невтішному горі воєвода дав клятву карати на горло кожного татарина, який потрапить йому до рук.
Йшли роки... Воєвода постарів, а дочка його виросла і стала дівчиною-красунею. Про долю дружини й сина нічого не було відомо.
Тим часом син його ріс у Золотій Орді при ханському дворі й став гарним юнаком. На нього звернув увагу й сам хан і взяв його в свою гвардію охоронцем. Мати скоро померла від туги і горя, а Андрій, або як його звали татари Іскандер, лишився тепер сам.
Одного разу він випадково зустрів серед невільників одного із воїнів батька, якого упізнав по рубцю на обличчі від рани, що той колись дістав у бою з песиголовцями. Старий воїн умовив юнака втекти разом з ним з неволі на батьківщину. Дуже небезпечним був їхній шлях, але зрештою вони добралися до рідного краю. Здаля вже було видно величний Хустський замок. Але старий воїн вже не міг далі йти і помер на руках у Андрія. Юнак викопав йому могилу й поховав свого старого друга. А тоді рушив до замку.
По дорозі здалеку він раптом почув одчайдушний крик і побачив дівчину, за якою гнався ведмідь. Це була його дівчина, яка їхала верхи, залишивши далеко позаду себе вершника, який її супроводжував. Кінь, злякавшись ведмедя, метнувся вбік і скинув з себе дівчину. Андрій, не довго думаючи, кинувся на ведмедя й убив його ударом кинджала у серце. Під час боротьби звір здер з юнака одяг і оголив родиму пляму у нього на плечі. Сестра, побачивши цю родиму пляму, відразу впізнала свого брата й вони, від радості плачучи, впали одне одному в обійми.
Тим часом вершник під'їхав і побачив, що дочку воєводи, в яку він був закоханий, обіймає татарин. У запалі ревнощів він поспішив донести своєму панові, що його дочка обіймається з невідомим татарином. Розгніваний воєвода, вірний своїй клятві, зопалу наказав відрубати зухвалому татаринові голову. Незважаючи на благання й плач дівчини, слуги воєводи схопили нещасного юнака й потягли на скелю, що височить навпроти Хустського замку над річкою Хустець, й тут же відрубали йому голову, не чекаючи воєводи.
Скоро під'їхав до місця страти й сам воєвода і, впізнавши у вбитому татаринові свого сина, тут же вбив себе кинджалом. Він впав на мертве тіло свого сина і їх кров змішалася й почервонила скелю, яку відтоді й почали називати карпатці Червоною.
ua-cam.com/video/idTt7hU5eyM/v-deo.html
Говорить украинською мовою якщо Ви в Карпатах
Яка музика використана у відео?
Sasha Boole, Tik Tu, Omodada Gee, Чаламада, Dakha Brakha
А зіграти на трембіті наприкінці?)
г. Парашка
ua-cam.com/video/ZqnOORxV0fA/v-deo.html
Трохом тхне, вас мало
Якось тупо... Де яскраві думки, виховання, співуча мова, що ллється наче пісня? Звичайно, природа дуже гарна, але чому не хочеться бути такими як ви? Чому не має "ввау!" від ваших історій? Нещодавно дивився різні влоги про Японію, там є "ввау!" А тут тільки туга на серці... бо знаю, що цей шлях... в нікуди... Цікаво, хтось іще крім мене задається питанням: чого нам, українцям, не вистачає, щоб бути повноцінними?
Не погоджуюся з вами щодо цікавості цього та інших відео. У цьому відео життя показується таким, яким воно є, тобто без показовості та гри на камеру. "Туга на серці" - це ваше суб'єктивне враження. Мені цей формат подобається. А не вистачає багатьом українцям поваги до себе та своїх земляків та їхньої праці. А щоб відчувати себе повноцінними, слід цінувати те, що маєш.
6:11 діти сонця, це ж про даунів так говорять. Хоч би думали, що кажете.
Це офіційна назва синдрому дауна?
звісно, що ні. Але достатньо відома назва людей з синдромом Дауна.
Якщо це закид в мій бік, можу лише відповісти, що ніколи не зустрічалась мені така термінологія, тому йшлося саме про праноїдів/сонцеїдів.