Памʼятаю - Емілія Янюк - авторська пісня 2024

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 25 січ 2025

КОМЕНТАРІ • 12

  • @Lesiaviolin
    @Lesiaviolin 2 місяці тому

    😭🇺🇦✨🙌це просто 🥲🇺🇦😭

  • @ДитячийБатько
    @ДитячийБатько 2 місяці тому

    Дякую Вам🤝🍀💐 пані Емілія🇺🇦 - з Україною❤🖤 в Серці💙💛... Вічна🤞 Пам'ять♨️ Героям Боротьби за Державу🔱 Україна🇺🇦Слава Українській Нації Навіки❤️🖤❤️‍🩹💙💛

  • @ЛесяХодорчук-г4д
    @ЛесяХодорчук-г4д 3 місяці тому +1

    Як чуттєво ... вся душа твоя в цій пісні ...❤️‍🩹

  • @karinkatarasiuk
    @karinkatarasiuk 3 місяці тому +2

    Неймовірна пісня!
    Просто мурахи по шкірі💔
    До сліз…

    • @ludmilapiven3974
      @ludmilapiven3974 3 місяці тому +1

      😂😂😂 Сердце рветься 😂😂😂 💫💫💫💓💓💓💫💫💫💓💓💓 очень больно!

  • @ПлатонПлатон-в4ф
    @ПлатонПлатон-в4ф 3 місяці тому

    💛💙

  • @ЛіляШумік
    @ЛіляШумік 3 місяці тому

    Слава Богу 🙏❤️

  • @lilia0715
    @lilia0715 3 місяці тому

    😭💔

  • @ІринаЛевчук-р2ж
    @ІринаЛевчук-р2ж 2 місяці тому

    Можна фонограму?

    • @EmiliyaYaniuk
      @EmiliyaYaniuk  2 місяці тому

      @@ІринаЛевчук-р2ж вітаю) так вона у нас на сайті⬆️у пості посилання:)

    • @ІринаЛевчук-р2ж
      @ІринаЛевчук-р2ж 2 місяці тому

      Дякую ❤️

  • @EmiliyaYaniuk
    @EmiliyaYaniuk  3 місяці тому +4

    ПАМʼЯТАЮ
    Мама сльози витирала,
    Батько сина обіймав,
    Жінка все його чекала,
    Син у вікна виглядав…
    А дочка вдягнула сукню,
    Ту найкращу для татуся,
    Вся сімʼя чекає й вірить,
    Він повернеться живим…
    Відлітають, до Неба Янголи, і покидають рідних своїх,
    Відлітають, за Небокрай,
    Ясними зорями шепочуть землі,
    Памʼятай,памʼятай,
    Нас ти памʼятай…
    Памʼятай, памʼятай,
    Якою ціною дихаєш ти…
    Останні обійми, останній дзвінок,
    Останнє люблю, останній крок,
    Останнє прощання, але ти живий,
    Живеш в душі моїй.
    Вічно зі мною, проллєшся сльозою,
    Сонцем зігрієш, морем огорнеш,
    Янголом став ти, поруч зі мною,
    Бог поможи пройти нам це горе…
    Вірш -
    Скінчилось, так і не почавшись.
    Життя, як пар, як вітер, і туман.
    Тепер частіше я дивлюсь на Небо,
    Шукаючи твій погляд там,
    Не тільки твій, а тисячи таких очей,
    Як неосяжні зорі, душі забраних дітей…
    Сини і доньки, тати й мами,
    Кохані, рідні, друзі, стали хмарами над нами…
    І плачуть літніми дощами,
    Як плачуть ті невтішні мами…
    Вітром в полі, шумом хвиль морських,
    Говорять нам - ми з вами, з вами…
    Я вірю прийде день, зустрінемося там у Бога,
    Я обійму, я розкажу, як нам жилось без тебе.
    Як брали в руки все своє розбите,
    І клеїли до купи, як глечик глиняний,
    Я розкажу, як ми твій одяг обіймали,
    І плакали, вдихаючи той аромат.
    Я відчуваю, ти не далеко, з нами,
    Янголом Оберігаєш нас …