"Різдвяні оповідання", Модест Левицький. Слухаємо українське!
Вставка
- Опубліковано 23 гру 2022
- 1. "Наградні".
2."Союзниця" (17:20),
3."Страшна ніч (38:54),
4."Коляда" (1:01:58)
5."Таємниче вбивство" (1:13:35)
Левицький Модест Пилипович (1866-1932).
Псевдо М. Л.,М. П.,Виборний Макогоненко,Дід Модест,М. Пилипович іМ. Рогаль. Український письменник, культурний діяч, педагог, лікар і дипломат.
Народився у графській сім'ї в селі Вихилівка Проскурівського повіту Подільської губернії за 18 верст від повітового міста Проскурова (нині Хмельницький). Походив з давнього шляхетського роду. Був сином мирового судді та внуком священика села Олешин на Поділлі (нині Хмельницького району Хмельницької області), де представники роду Левицьких віддавна виконували обов'язки духівників.
Молодша сестра Модеста - знана серед паризької богеми початку XX століття художниця Софія Левицька.
У 1885 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію , 1888 року - історико-філологічний, а 1893 року - медичний факультети Київського університету, де зацікавився ідеями народництва та революційно-демократичним рухом. Від 1893 - земський лікар Ананьївського повіту, потоваришував там з Є.Чикаленком; 1894-98 - повітовий лікар Ковеля, став другом і лікарем сім'ї П.Косача. Згодом - земський лікар у Боярці, тісно співпрацював з київською Старою громадою.
Вступив на медичний факультет з єдиним наміром - бути домашнім лікарем дружині Зінаїді, що хворіла на сухоти, та стати мужицьким «дохтуром», щоб пізнати життя.
Один із засновників Української радикальної партії (згодом - Українська радикально-демократична партія). Від 1905 - директор фельдшерської школи і притулку для покинутих дітей у Києві, 1906 - член редколегії газети «Громадська думка», член Київського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1906-1909), видрукував за сприяння останнього кілька своїх медичних брошур. 1907 оприлюднив свій перший збірник оповідань.
У 1909-1912 роках він жив у містечку Радивилові, де працював залізничним лікарем. Живучи у Радивилові поблизу Бродів (між Львовом та Рівним), Модест Пилипович сприяв пересиланню українських патріотичних книжок зі Львова через кордон у Київ, де на такі видання існувала заборона. У 1911 році за наполяганням письменника було отримано дозвіл від генерал-губернатора на проведення в Радивилові «святочної академії» на честь Тараса Шевченка. Але коли почалося декламування його віршів, поліція вдарила на сполох і учасників зібрання розігнала. У 1912 році Левицький улаштував у місті Кременці (тоді Радивилів входив до Кременецького повіту) виставку-продаж книжок, нелегально розповсюджував заборонені видання. У тому ж році письменника в адміністративному порядку вислали з Радивилова. Але він, оселившись у Білій Церкві, продовжував підтримувати листування з радивилівськими друзями. Наприклад, важливу роль у його житті відіграла дружба з хірургом Петром Дмитровичем Шепченком.
З 1912 мешкав у Білій Церкві, в березні 1917 очолив там місцеву «Просвіту». Був ініціатором створення спілки «Просвіт» Васильківського повіту. У вересні 1917 року на першому Всеукраїнському з'їзді «Просвіт» обраний до центрального бюро товариств «Просвіта» від Київської губернії.
У 1917-1920 роках письменник підтримував ідею створення самостійної Української держави. 1918 зайняв посаду головного санітарного лікаря залізниць України, став директором культурно-освітнього відділу міністерства шляхів. Від січня 1919 - радник української дипломатичної місії в Греції, згодом - її голова.
Недостатньо досліджені такі сторінки біографії, як керівництво дипломатичною місією УНР у Королівстві Греція, міністерством здоров'я уряду УНР на вигнанні (в Польщі), викладацька робота в Українській господарчій академії у Подебрадах (Чехословацька республіка). Модест Левицький - також автор граматики української мови, науково-популярних творів із медицини.
З 1920 жив у Відні. В серпні 1921 року у Відні М. Левицький та представник УСРР Кудря проводив перемовини з метою залучення української інтелігенції, що емігрувала в Австрію, до співпраці з радянським урядом та організації повернення в УСРР.
Пізніше мешкав у Тарнуві, Польща, був міністром здоров'я Державного центру УНР на еміграції. Керував туберкульозним санаторієм для вояків Армії УНР (Закопане, Польща). 1922-27 - лікар і викладач Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословацька республіка).
З серпня 1927 - викладач української мови в гімназії товариства «Рідна школа» (Луцьк). Земляки-сучасники називали його «батьком Волині».
Помер у Луцьку, де і похований.
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу.
Буду дуже вдячна!
Картка Приват 4149 4378 7016 4041
🌻📚🌲"Модест Пилипович Левицький (1866-1932), лікар, письменник, перекладач, композитор, діяч культури, - людина великої душі, різнобічних талантів і здібностей, дивовижно багатогранна особистість.
Грав на піаніно, гітарі, гарно співав, писав вірші і музичні твори, написав також низку лікарських порадників, склав українську "Граматику для самонавчання" (1918р.). Разом із дружиною Зінаїдою Левицький здійснив переклади із російської, польської, французької літератури. Він добре володів латинською, грецькою, єврейською мовами.
У 1917-1920 роках письменник підтримував ідею створення самостійної Української держави.
Через діяльність в УНР у радянський час (після згортання українізації) художня спадщина його замовчувалася, а твори було зараховано до «націоналістичних».
Пані,Ліліє, дякую за гарне прочитання гарних українських творів.За знайомство з Модестом Левицьким.Розвитку і збільшення вашого каналу.
Дякую і від мне за цкаве прочитання Українсьтворів
Щиро дякую за неймовірно цікавий твір рідною мовою та чудове виконання!
Дякую за оповідання.
Дякуемо!!!!
Дивовижно !!!читаете!!!!
Дуже чудові оповідання. Прекрасне озвучення. Дякую велике за такого гарного автора.
Велика подяка за гарне читання, та чудові оповідання🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Щиро дякую! На жаль раніш не знала цього автора.
Дуже вдячний вам за вашу працю. Таке гарне читання та на стільки варто зараз вчити та поширювати. 🙏💛💙
Дякую за гарні твори, гарне читання.
Красно дякую!
Дякую за читання!Лілія,у Вас є твір,де в бідної жінки забрали на подать останнє борошно з хати,а потім тому чоловікові снились страшні сни .і він на другий день заніс багато складений кошик їжі.Яка назва твору,може пам'ятаєте?
Не можу згадати такий твір. На жаль.
Цікаво.