Ліна Костенко вірш про війну

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 10 тра 2022

КОМЕНТАРІ • 6

  • @user-ex2pb5fz3f
    @user-ex2pb5fz3f Рік тому +7

    Дякую за вірш улюбленої поетеси! Гарно і сумно.....

  • @user-eh7np6vd2g
    @user-eh7np6vd2g Рік тому +10

    Вірш старий, але дуже актуальний...

  • @user-rs2dg8vz2x
    @user-rs2dg8vz2x Рік тому +3

    Гарне відео

  • @vikiler.
    @vikiler. Рік тому +4

    Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
    Хрестилась баба, і кінчався хліб.
    Двигтів отой вузесенький окопчик,
    де дві сім'ї тулились кілька діб.
    О перший біль тих не дитячих вражень,
    який він слід на серці залиша!
    Як невимовне віршами не скажеш,
    чи не німою зробиться душа?!
    Це вже було ні зайчиком, ні вовком -
    кривавий світ, обвуглена зоря! -
    а я писала мало не осколком
    великі букви, щойно з букваря, -
    той перший віршик, притулившись скраю,
    щоб присвітила поночі війна.
    Який він був, я вже не пам'ятаю.
    Снаряд упав - осипалась стіна.

  • @vikiler.
    @vikiler. Рік тому +2

    будь ласка підскажіть назву мелодії