Відео

Нажаль це дійсно так і є скрізь і поруч за поодинокі випадки!!! Нажаль.

Слава Україні! Смерть ворогам!

Падай!

Можна назву мелодії?

Такий гарний, весняний , теплий вірш, а читають таким голосом як на похороні.

Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне - то любов, а чорне - то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги. Мені війнула в очі сивина, Та я нічого не везу додому, Лиш горточок старого полотна І вишите моє життя на ньому.

Байдужість вбиває!!!

Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ - березова кора, по чорних днях побілена десь звідтам. Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним. Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листами. Хай буде легко. Це був тільки сон, що ледь торкнувся пам'яті вустами.

Мелодія трохи гучно, зате голос приємний, а вірш то моя біблія. P.S. (задумався, чи є в нас таке слово зате???)

Я його тільки так і вчу

Музику тихіше зробіть, будь ласка

❤

❤

Так і є...

👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏

Дякую щиро , Настусю , що ти з любов'ю читаєш мій вірш . Я з радістю тебе прийму у друзі на сторінку ,, Поезія Тамари Ф-Ш " . Заходь і ми будемо працювати разом , я писатиму , а ти читамеш для читачів . Ти талановита дівчинка і я бажаю , щоб цей талант розвивався і приніс великих успіхів у твоєму життті .

😮

Без тебе світ - це тьмавий морок Без тебе світ - це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь - ворог, Подушка каменем тверда. Без тебе сонце - повне ночі, Без тебе ночі - без кінця, Для тебе ж ночі я доточую, Для тебе місяця - вінця. Без тебе небо - повне криги, Стоять в душі самі льоди, Без тебе світ - це ж тільки крихти Моєї зимної біди. Без тебе, що мені без тебе - Нема мене на всі світи… Тож нахились блакитним небом, Тож святом сонця освяти!..

Finale Шість літ щодня надіятись і ждати, Шість літ в огні горіть і не згорать, Удари стріл з руки коханої приймати І все прощать!.. Свій біль тяжкий я переміг любов’ю, Для неї всі образи переміг, І виспівав тебе, омивши серце кров’ю, Потоком сліз. Зорій же ти, мій образе пречистий! В тобі я власну мрію покохав... Благословен той час великий, урочистий, Як ти повстав! І ось тепер всім страдникам нещасним В своїх піснях я образ той несу: Відбити в душах їх сіянням чистим, ясним Його красу.

Клас

Гарний вірш, спасибі вам за підтримку.

Попереду, нарешті, порожнеча… Попереду, нарешті, порожнеча І довгождана. Вічність пізнаю, Даровану годиною лихою. А білий світ - без кольору і звуку, Ні форми, ні ваги, ані смаку - Розлився безберегою водою. Цей бенкет смерті в образі життя Щасливого відстрашує і врочить: Устромиш ногу в воду - і помреш.

Класно

Клас()

Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день почав. Від страху і до страху ця любота. Аби ще в жнива - то було б іще… Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко… Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку Не радістю вкриваю, а плачем. Воно мені, мабуть, так мало бути. Мабуть, воно так сказано мені. Бо так вже склалось - не забуть, не збути, Не призабути навіть уві сні. Як чорний чай, як чорний чай Цейлону, Мені це літо впало у лиман… Цвів молочай. Посічкану солому Везли з гарману - даленів гарман…

Світає, край неба палає; Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє; Степи, лани мріють; Між ярами над ставами Верби зеленіють; Сади рясні похилились; Тополі на волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють в полі. І все то те, вся країна, Повити красою, Зеленіє, вмивається Ранньою росою, Вмивається, красується, Сонце зустрічає, − І нема тому почину, І краю немає.

Ох, писати віршами волію Драматично занурююсь в раж Жити в прозі не хочу й не виію Заримую до смерті все аж

дуже класно

Слава Україні 🇺🇦

О Боже ... это Украинская Трагедия ... февраль 2024 ... не надо было "москаль" не надо было "на гиляку" - высшая степень бесноватого поведения ... Не надо было переписывать историю в учебниках - "мы бились против русских вместе с немцами" - ... ... воспитывать детей в ненависти, квк так можно было??? В настоящее время украинская судьба движется стать как ... Сомалия несколько лет подряд - неудавшееся государство. Поляки заезжают с гуманитаркой и видят повсеместно на КПП бандеровкий флаг, у них у некоторых предки были уничтожены под этим флагом - как это можно - на украинскм КПП бандеровкий фоаг?? Где предел беснования??

99 99 99 99 99 99 99 99 99 Цец Вірш 99 99 99 99 99 99 99

Давайте дружити

Стій, серце, стій! не бийся так шалено. Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! Дай руку, притули мене до свого лона. Тобі я віддала усе, що мала. Подай мені великую пораду. Дивись: навколо нас великі перелоги. І дикі пущі, і високі кручі, І темні, тихі води. Подивись: Шляхів нема, а тільки де-не-де Поплутані стежинки йдуть на безвість. Он люди - мало їх - орють ті перелоги. Он з пущі ледве чутно стук сокири. З високих круч луна орлиний клекіт, Лиш тихі води все стоять мовчазно, І тільки часом камінь з круч зірветься, Впаде і кане в темних тихих водах, Розійдеться і зникне круг тремтячий. Скажи мені, пораднице надземна, Куди мені податись у просторі? Чи маю я здійняти срібло-злото З своєї ліри і скувати рало, А струнами сі крила прив'язати, Щоб тінь не падала на вузьку борозну, Зайняти постать поряд з тими людьми, Орати переліг і сіяти, а потім - А потім ждати жнив, та не для себе? Чи, може, кинутись туди, у пущу, І в диких нетрях пробивать дорогу З сокирою в руках і з тонкою пилою. Поки який гнилий, великий стовбур Впаде й задавить серед темних хащів? Чи., може, злинути орлицею високо, Геть понад кручі, у простор безмежний, Вхопити з хмари ясну блискавицю, Зірвати з зірки золотий вінець І запалати світлом опівночі? А що, коли те світло миттю згасне, Як метеор, і темрява чорніше, Страшніше здасться, ніж була раніш? А що. коли не стане в мене сили. Вогонь обпалить крила й я впаду, Неначе камінь, що зірвався з кручі, Туди, у темні води, в глибину, В холодну тишу, і недовго буде Тремтіти круг на площині води? Мовчиш ти, горда музо! тільки очі Спалахнули вогнем, барвисті крила Широким помахом угору здійнялись І сплеснули... О чарівнице, стій! Візьми мене з собою, линьмо разом!

А мені задали не можу вивчити

Я цей вірш розповідала у школі

То чути що ви читаєте гаї шумлять

0:07 Ой, не знаю, що то за причина - Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-xлопчина. 0:18 До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли. 0:29 І сама я на ногах не встою, Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами - Бо хлопчина не дає спокою!

5клас тут

💙💙💛💛

... І Я також вмиваю ркуки. (....дякувати, що більше вже не маю що втрачати в цьому житті .......)

❤

Дякую Вам, шановна пані за таке красиве прочитання мого вірша! Хай буде наша Перемога!

Там не струмко ,а струмок!

😮

0:06 начало без називання автора

Старий вірш ( написано в 2016 р десь , відредаговано під час цькуваня Стадом за мову - пані Фаріон) Перебуваю в Прострації без Усвідомлення Нації Без свого " Я" у Спогадах своїх Було і є " усі так роблять" Живуть Існуючи Без Ймення Язік ,чи Суржик матючиння "яка різниця "!? "не на часі " "Без Імені - Іди Воюй!" а " Я" твоє те Генетичне - то буде Потім Зараз - цить! Не Толерантно знаєш в стаді Безіменних ти Раптом - Захотів Імя ! цькуватимуть Всесвітні Ліберасти піднімуть Крик Бо ми - Слабкі ( п.с Автор на коді Нації - з 1979 року (з 4 років). Село- колиска мови)

Вічна Слава Герою!😢😢😢😢😢Перемогі Україні!

Гарно!

Герої посеред нас❤

❤❤❤