40 лет мужику,а сижу и плачу как девка, акапельно она звучит ещё лучше. Здоровья всем нашим любимым мамам и долгих лет жизни. Спасибо Борис у Олейник у за такие строки.
Нашу пісню с нашей душею так може співати тільки наші дівчатка УКРАЇНОЧКИ. Душа аж плачет, Мамы нема вже 34роки, і я на 8десятку літ, а хочется Маму обняти і поцілувати, побалакати.
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. - Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти, - Куди ви, бабусю? - онуки біжать до воріт. - Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть. - Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо? - А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? - А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото на колосках. - Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота, Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт. Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,- Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть. Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, Махнула рукою - злетіли увись рушники. "Лишайтесь щасливі",- і стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки.
Дуже радий, що замість тайки-зрадниці з"явилася така гарна співачка, яка співає немовби у неї самої таке горе - втрата матері. Дуже люблю цю пісню, але не міг її слухати у виконанні тайки. Дуже дякую Вам Міла, що я тепер знову зможу слухати цю пісню.
@@AVasilych Борис Ілліч Олійник (Царство йому Небесне), хоч і був комуністом. але Україну не зраджував, до росії не втікав, бо не мав за собою ніякого гріха, а був вірним українцем до останніх днів свого життя. А ті, що повтікали, мабуть, сильно завинили перед Україною та людьми. Самі себе й зробили вигнанцями і лижуть ворогові одне місце. Так яка народна любов чи повага може бути до таких зрадників, яким аби гроші, а про сумління я взагалі мовчу?!
Мені це виконання подобається більше,ніж в Таїсії Повалій!Дякую,Міло!Слава Богу,моя мама жива,-значить,ще є час виправити свої помилки,сказати найріднішій-як я її ЛЮБЛЮ!
Ммммда. Акапелла это сможнейшее исполнение. Эхо уносит твой голос куда то далеко. Мало того что ты слышишь себя, в большом зале, на пол секунды позже, довольно необычное ощущение, но и в добавок к тому нужно слышать себя сейчас, и контролировать. Молодец!!!
Часто ошибочно пишут, что Игорь Дмитриевич Поклад. Это не так, просто у Поклада есть другая песня с таким же названием. А автор этой песни Александр Морозов, советский и российский композитор, Народный артист России и Украины
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. - Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти, - Куди ви, бабусю? - онуки біжать до воріт. - Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть. - Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо? - А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? - А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото на колосках. - Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота, Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт. Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,- Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть. Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, Махнула рукою - злетіли увись рушники. "Лишайтесь щасливі",- і стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки.
40 лет мужику,а сижу и плачу как девка, акапельно она звучит ещё лучше. Здоровья всем нашим любимым мамам и долгих лет жизни. Спасибо Борис у Олейник у за такие строки.
Українці вижили,бо так співали,що і камінь плакав. А Б. Олійник=великий Син України. СЛАВА ЇМ навіки.
Найкраща відповідь -
Чому ми ТАКІ ЖИВУЧІ І НЕПЕРЕМОЖНІ.
Дякую Богові за усіх Вас, і виконавцю і автору цього роліка і усім коментаторам❤
Дякую! це щось неймовірно!
Бездоганно, неперевершено!
Міла Нітіч- виконання у саме серце!
Нашу пісню с нашей душею так може співати тільки наші дівчатка УКРАЇНОЧКИ. Душа аж плачет, Мамы нема вже 34роки, і я на 8десятку літ, а хочется Маму обняти і поцілувати, побалакати.
Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
сполохано кинулись діти,
- Куди ви, бабусю? -
онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу,-
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Махнула рукою -
злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",-
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.
Дякую ❤❤❤😢😢😢
Які у нас красиві співочі голоси , дякую Міла
👍👍👍👍👍👍👍
Божuй голос ... як гарно....
Бездоганно, зворушливо!
Дуже радий, що замість тайки-зрадниці з"явилася така гарна співачка, яка співає немовби у неї самої таке горе - втрата матері. Дуже люблю цю пісню, але не міг її слухати у виконанні тайки. Дуже дякую Вам Міла, що я тепер знову зможу слухати цю пісню.
вибачте, але якщо тайка-зрадниця, то як воно щодо автора слів Бориса Олійника, в якого наразі тільки лінивий патріот не плюнув?
@@AVasilych Борис Ілліч Олійник (Царство йому Небесне), хоч і був комуністом. але Україну не зраджував, до росії не втікав, бо не мав за собою ніякого гріха, а був вірним українцем до останніх днів свого життя. А ті, що повтікали, мабуть, сильно завинили перед Україною та людьми. Самі себе й зробили вигнанцями і лижуть ворогові одне місце. Так яка народна любов чи повага може бути до таких зрадників, яким аби гроші, а про сумління я взагалі мовчу?!
Неймовірно 💙💛
Мені це виконання подобається більше,ніж в Таїсії Повалій!Дякую,Міло!Слава Богу,моя мама жива,-значить,ще є час виправити свої помилки,сказати найріднішій-як я її ЛЮБЛЮ!
повали то курва с лорак на пару хай крякнуть в своїй московії
Ммммда. Акапелла это сможнейшее исполнение. Эхо уносит твой голос куда то далеко. Мало того что ты слышишь себя, в большом зале, на пол секунды позже, довольно необычное ощущение, но и в добавок к тому нужно слышать себя сейчас, и контролировать. Молодец!!!
Мила, вы лучшая,
Так бы слушала и слушала
Прекрасный голтс
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть...
Вітайтеся та дзвоніть по п'ять десять разів на добу мамі.... Там немає телехвона там немає лчередєй там немає нічого ! Є тільки зараз і тута....
😥😢😢
А чия медодія?
Часто ошибочно пишут, что Игорь Дмитриевич Поклад. Это не так, просто у Поклада есть другая песня с таким же названием. А автор этой песни Александр Морозов, советский и российский композитор, Народный артист России и Украины
хто співає?
Lyubomyra Matviyas Міла Нітіч
Зворушливо до сліз. Дякую !
Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
сполохано кинулись діти,
- Куди ви, бабусю? -
онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу,-
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Махнула рукою -
злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",-
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.