Олена Теліга «Вечірня пісня» | Марія Гончар

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 12 лют 2024
  • ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ
    За вікнами день холоне,
    У вікнах - перші вогні…
    Замкни у моїх долонях
    Ненависть свою і гнів!
    Зложи на мої коліна
    Каміння жорстоких днів
    І срібло свого полину
    Мені поклади до ніг.
    Щоб легке, розкуте серце
    Співало, як вільний птах,
    Щоб ти, найміцніший, сперся,
    Спочив на моїх устах.
    А я поцілунком теплим,
    М’яким, мов дитячий сміх,
    Згашу полум’яне пекло
    В очах і думках твоїх.
    Та завтра, коли простори
    Проріже перша сурма -
    В задимлений, чорний морок
    Зберу я тебе сама.
    Не візьмеш плачу з собою -
    Я плакать буду пізніш!
    Тобі ж подарую зброю:
    Цілунок гострий, як ніж.
    Щоб мав ти в залізнім свисті
    Для крику і для мовчань -
    Уста рішучі, як вистріл,
    Тверді, як лезо меча.
    Олена Теліга
    Читає: Марія Гончар
    Музика: Любов Лукіна
    Олена Теліга «Лист» (уривок)
    • Олена Теліга «Лист» (у...
    Олена Теліга «Чорна площа»
    • Олена Теліга «Чорна пл...
    🟣 / goncharmary

КОМЕНТАРІ • 12

  • @MariaHonchar
    @MariaHonchar  3 місяці тому +2

    ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ
    За вікнами день холоне,
    У вікнах - перші вогні…
    Замкни у моїх долонях
    Ненависть свою і гнів!
    Зложи на мої коліна
    Каміння жорстоких днів
    І срібло свого полину
    Мені поклади до ніг.
    Щоб легке, розкуте серце
    Співало, як вільний птах,
    Щоб ти, найміцніший, сперся,
    Спочив на моїх устах.
    А я поцілунком теплим,
    М’яким, мов дитячий сміх,
    Згашу полум’яне пекло
    В очах і думках твоїх.
    Та завтра, коли простори
    Проріже перша сурма -
    В задимлений, чорний морок
    Зберу я тебе сама.
    Не візьмеш плачу з собою -
    Я плакать буду пізніш!
    Тобі ж подарую зброю:
    Цілунок гострий, як ніж.
    Щоб мав ти в залізнім свисті
    Для крику і для мовчань -
    Уста рішучі, як вистріл,
    Тверді, як лезо меча.
    Олена Теліга

  • @user-kh6zk6bq1k
    @user-kh6zk6bq1k 3 місяці тому

    Думаю, в давнину козачки схожим чином виряджали чоловіків на війну, а самі ставали надійним тилом. Олена Теліга тонко вловила цей момент. Дякую за чуттєве прочитання.

    • @MariaHonchar
      @MariaHonchar  3 місяці тому +1

      Дякую, що поділилися думками.
      Спасибі за тепле слово!

  • @user-qt2cg4dc9g
    @user-qt2cg4dc9g 3 місяці тому +2

    Неймовірні рядки, сповнені ніжності, любові і стійкості, рішучості водночас 💖

    • @MariaHonchar
      @MariaHonchar  3 місяці тому +1

      Саме такими для мене є поетичні рядки Олени Теліги.

  • @dolphindolphin5627
    @dolphindolphin5627 3 місяці тому +1

    Дякую, пані Маріє, дуже проникливо! Дуже важливо на фронті відчувати підтримку і "прикриту спину" близької людини у тилу.

    • @MariaHonchar
      @MariaHonchar  3 місяці тому

      Вкотре щиросердно дякую Вам за захист! Най будуть сили.

  • @Stein424
    @Stein424 3 місяці тому +1

    🔥❤️

  • @ComPt4
    @ComPt4 3 місяці тому +1

    ☀️✨💙💛❤️☀️🕊

  • @user-kc5io6le4c
    @user-kc5io6le4c 3 місяці тому

    В твоїй поезії велич,ніжніст іщирість твоєї душі ,люба наша Марійка.

    • @MariaHonchar
      @MariaHonchar  3 місяці тому

      Дякуємо за поетичне слово Олені Телізі. Світла памʼять!
      Наближається день памʼяті (21 лютого), бо точна дата загибелі невідома.

  • @kozakcharacteristic5197
    @kozakcharacteristic5197 3 місяці тому

    💙💛