Еволюція міста Дніпра. ІНФОГРАФІКА
Вставка
- Опубліковано 14 кві 2020
- Динамічна карта міста Дніпра створена співробітниками Інституту історії Дніпра у співпраці з Українським інститутом національної пам'яті та ГО "Інститут суспільних досліджень".
Наочно представлено, як зростало місто Дніпро, які шляхи проходили через нього. Проаналізовано та нанесено на карту - систему фортифікацій, козацьких зимівників, поселень, сільських та міських забудов на території сучасного міста Дніпра, починаючи з 1524 року і до сьогодення. Відео спирається на багаторічні дослідження науковців - археологів, істориків, краєзнавців.
Автори, крім власних напрацювань, також використали роботи:
Харлана О. Фортифікаційні споруди XVIII ст. на території сучасного Дніпропетровська // Військово-історичний
альманах. - 2009. - № 1 (18) - С. 98-114; № 2 (19) - С. 51-59.
Ми також вдячні О. Сухомлину за можливість використати виписки зі справи про залінійні поселення:
Центральний державний архів України в м. Києві. - Ф.51. Генеральна військова канцелярія. - Оп. 3. - Спр. 13796. - Арк. 122. та
консультації стосовно локалізації Миколаївського редуту
#історія_Дніпра #история_Днепропетровска #история_Днепра #історія_Катеринослава #Інститут_історії_Дніпра #УІНП #ІСД #Стара_Самарь #Одимківка #Одинківка #Таромське #Лоцкам'янка #Кодак #Старий_кодак #Новий_кодак #Богородицька_фортеця #Половиця #Катеринослав #Січеслав - Наука та технологія
Величезне спасибі за роботу!
Дякую за кропітку працю!
Спасибо за информацию 🤗
Спасибо большое, кратко и по существу, ничего лишнего, вез всякой воды и т.д., а какой огромный объем информации несет данный ролик. Можно только представить масштаб проделанной работы и количество проработанных исторических материалов.
Безцінний матеріал! Дякую авторам
Дуже цікаво, дякую, Хотілось би більше цікавих матеріялів !
Крок за кроком будемо наповнювати. Дякуємо Вам за Вашу цікавість!
Дякую! Просто, інформативно і зрозуміло.
Дуже круті відоси з історії міста. Дякую, що ви є
Гарна робота. Дякую
Дякую!! Дуже цікава інформація!
Дякую!!!
Дякую!
Дякую, цікава інформація
Круте відео)
На Старых кодаках на кладбище я видел надгробие 1630-1640 лет. в виде стеллы 4 гранной (которую и сейчас очень тяжело сделать)! Вот я в недоумении, как только поселение образовалось и высокотехнологичное надгробие??????
А что тут такого?)
А сделать эту стеллу позже никак не могли?
@@schura1973 На сколько? 2года? 30-50 лет? где смысл.? Да и надписи там корявые, а стеллы ровные. Надписи да, а вот стелы ?..
@@user-fj1pu1kh4x что в этом сроке вас смущает?
@@artemkosenko3103 Поселение образовалось только и тутже в нем есть камнеобрабатывающая мастерская с инструментами, которые итащили специально!? Самое главное для поселения и обязательно нужно долбить стелу, а не просто палку воткнуть в землю?
👍
Сухачівка....
А виявилося, що це одне із старіших поселень
Постоянно нужно перематывать обратно и попадать снова и ставить на паузу, чтобы успеть читать текст: (
Вот вопрос а когда прекратится распашка курганов?
Самар написано з орфографічною помилкою. РЬ на кінці не пишуть.
Річ у тому, що в джерелах зустрічаються назви Самар, Самарь, Самара - яке з них правильне?
@@user-hn1pt5js2r за сучасною орфографією Самар або Самара. Обидві жіночого роду. Самарь - це щось типу написання з твердими знаками російською (Ивановъ тощо).
@@UeArtemis2 Вкажіть, будь ласка, правило, яким нормується, що закінчення "РЬ" у географічних назвах це русизм, і існує заборона вживати м'який знак в даному випадку ?
@@user-hn1pt5js2r у старій редакції це було § 17
Знак м’якшення (ь) не пишеться:
1. Після р у кінці складу або слова: вірте, кобзар, лікар, перевір, секретар, тепер, школяр, Харків.
@@UeArtemis2 По-перше, де правило щодо власних назв? По-друге, новий правопис більш лояльний до вживання історичних назв. Особливо якщо вживаними є різні назви і нема чіткого правила саме щодо цього слова. По-третє, подивіться на частоту згадок саме назви Стара Самарь у виданнях, інтернеті та навіть вказівках на дорозі(!), - виходить всюди лише помилки))