Сподобалась вишивка черниць, бачила рушники з дуже схожим орнаментом у нас на центральній Черкащині! Сподобалося, що розповідали і про Куліша паралельно. Дівчина-модель буде чарівною нареченою-українською)
Дуже цікава і пізнавальна лекція. Я сама з Золотоніського району. Поки дивилася стрій, згадала, що і в прабабці в гардеробі були оксамитові корсетки та довгі полотняні сорочки. Поцікавлюся чи ще вони збереглися
Дякую за таку чудову лекцію українського вбрання. Я із Звенигородки і наш край називають кожушниками. 🙂. Дійсно, тут колись шили кожухи і шкіряні чоботи. І дійсно селяни не були бідними завдяки землі. А коли прийшли "совєти", то відібрали землю і худобу.
Так,у всіх була,майже земля. І навіть самі заможні все літо ходили босими,бо мали чоботи одні єдині на все життя і тому берегли ,як зеницю свого ока. А в сім'ях діти мо черзі ходили на вулицю. Не просто так виникла говірка- хто раніш встав,того і чоботи...
От виникло таке питання: чула, що після весілля вінки ховали під скло до весільної ікони.навіть на дачі в нас є така ікона з вінком, яка лишилась від минулих хазяїв. Це традиція не кожного регіону? Бо такий чубатий не спрячеш в ікону-завеликий)
Яка мудрість і глибина знань .Дякую.Все потрібно вивчати і відтворювати, бо в цьому наша сила.слава Україні
Чудова лекція! Цікаво, інформативно, виразно)
Сподобалась вишивка черниць, бачила рушники з дуже схожим орнаментом у нас на центральній Черкащині! Сподобалося, що розповідали і про Куліша паралельно. Дівчина-модель буде чарівною нареченою-українською)
Дуже цікава і пізнавальна лекція. Я сама з Золотоніського району. Поки дивилася стрій, згадала, що і в прабабці в гардеробі були оксамитові корсетки та довгі полотняні сорочки. Поцікавлюся чи ще вони збереглися
Ура! Нова лекція!
Дякую за таку чудову лекцію українського вбрання. Я із Звенигородки і наш край називають кожушниками. 🙂. Дійсно, тут колись шили кожухи і шкіряні чоботи. І дійсно селяни не були бідними завдяки землі. А коли прийшли "совєти", то відібрали землю і худобу.
Так,у всіх була,майже земля. І навіть самі заможні все літо ходили босими,бо мали чоботи одні єдині на все життя і тому берегли ,як зеницю свого ока. А в сім'ях діти мо черзі ходили на вулицю. Не просто так виникла говірка- хто раніш встав,того і чоботи...
От виникло таке питання: чула, що після весілля вінки ховали під скло до весільної ікони.навіть на дачі в нас є така ікона з вінком, яка лишилась від минулих хазяїв. Це традиція не кожного регіону? Бо такий чубатий не спрячеш в ікону-завеликий)
зробіть про київське полісся, будь ласка
ї